Текст літопису       Ізборник





ПРИМІТКИ


[Київський літопис першої чверті XVII ст.]



А Це доповнення про трьох грецьких співаків зустрічається під 1052 роком лише в літописах, що відносяться до Новгородсько-Софійського зводу 30-х рр. XV ст. Львівський літопис дає його під 1017 р., літопис Авраамки — під 1037 р. Тверський збірник і Степенна книга пов'язують цю подію з встановленням на Русі демественного співу (Повесть временных лет (далі — ПВЛ) — М.; Л., 1950. — Т. 2. — С. 387).

Б Антоній помер 10.VII. 1073 р.

В Тобто, Святослава Ярославича, який був великим князем київським у 1073 — 1076 рр. Розповідь про смерть Феодосія в даному літописі не збігається ні з варіантом ПВЛ (T. 1. — С. 122 — 125; ПСРЛ. — Т. 2. — С. 174 — 177), ні з Києво-Печерським патериком (Киево-Печерский патерик / Под ред. Д. И. Абрамовича. — К., 1931. — С. 71 — 74).

Г У ПВЛ названий Маринъ Гурьгевьский, а Софійський перший літопис додає: «Онтоней Порожеский». У Києво-Печерському патерику Антоній названий більш правильно — «Пороскый», що означає — єпископ міст, розташованих по р. Рось, хоча невідомо, чи був такий, єпископ взагалі (Марін Юр'євський — єпископ м. Юр'єва, що також знаходиться на Росі) (ПВЛ. — Т. 1. — С. 139; Т. 2. — С. 417; ПСРЛ. — Т. 2. — Стб. 202; Киево-Печерский патерик. — С. 81; Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. — К., 1985. — С. 109).

Д Київський митрополит Іоан помер, згідно з ПВЛ, у 1089 р. (ПВЛ. — T. 1. — C. 137; ПСРЛ. — Т. 2. — Стб. 199).

Е Поява цієї комети в Новгородському першому літопису значиться під 1066 р. За підрахунками астрономів, на березень — квітень 1066 р. випадала поява комети Галлея, яка стала з'являтися ввечері лише з 24 квітня. У ПВЛ названо приблизно 1065 р., щоб пов'язати комету з діями Всеслава (ПВЛ. — Т. 2. — С. 394).

Є Затемнення сонця відбулося в попередньому 1064 р. (у ПВЛ і даному літопису — «перед сим же временем»), за підрахунками Д. О. Святського, — 19 квітня біля 4-ї години дня; проходило через сучасний Ленінград, Новгородську обл. на Вологду (Святский Д. О. Астрономические явления в русских летописях c научно-критической точки зрения // Известия Отделения русского языка и словесности АН. — 1915. — Т. XX. — Кн. 1. — С. 102 — 104).

Ж Всі наведені «знамення» є в Хроніці Георгія Амартола і його продовжувача, але в ПВЛ, яку дослівно цитує даний літопис, вони запозичені з якогось компілятивного хронографа руського походження (наприклад, Еллінського) (ПВЛ. — Т. 1; — С. 110 — 111; Т. 2. — С. 395).

З Дане знамення (кільцеве затемнення сонця і падіння метеориту) відбулося 21 травня 1091 р.; під цією датою воно значиться в ПВЛ (Т. 1. — С. 141; ПСРЛ. — Т. 2. — С. 205), 1088 р. називає лише Воскресенський літопис (Святский Д. О. Астрономические явления... — С. 104).

И Згідно з ПВЛ, це відбулося 28 серпня (ПВЛ. — Т. 1. — С. 150; ПСРЛ. — Т. 2 — С. 220).

І Загальноприйнятою є дата — 1101 р.

Ї Володимир Всеволодович Мономах став великим київським князем 1113 р. До цього місця текст літопису йде за ПВЛ (Т. 1. — С. 104 — 106, 108, 122 — 125, 137 — 139, 110 — 111, 141, 148, 150, 185, 196 — 197) та Іпатіївським списком (ПСРЛ. — Т. 2. — С. 143, 153, 174 — 177. 199, 200 — 202, 152 — 155, 205 — 206, 217, 220, 256, 276), крім записів під 1073 — 1074, 1089, 1100, 1108 рр.

Й Повідомлення за 1124 та 1125 рр. збігаються з текстом Лаврентіївського літопису (ПСРЛ. — T. 1. — C. 293 — 294).

К Успенська церква у Володимирі-на-Клязьмі побудована у 1158 р. Андрієм Боголюбським.

Л Ростислав (Михайло) Мстиславович княжив у Києві в 1159 — 1168 рр. і помер в 1168 р.

М Мстислав Андрійович, син Андрія Боголюбського, брав участь у взятті Києва у 1169 р.

Н Битва на Калці відбулася 31.V. 1223 р., де київський кн. Мстислав і його дружина були розбиті татарами.

О Мстислав (Борис) Романович Добрий (Старий) став вел. кн. смоленськім після смерті кн. Давида; загинув в битві на Калці в 1223 р.

П Тохтамиш захопив і розорив Москву у 1382 р.

Р Василь Дмитрович став великим князем у 1389 р. /120/

С Вітовт Кейстутович став великим князем литовським у 1392 р.

Т 1395 р.

У В історіографії прийнята інша дата. — 24.VI. 1404 р.

Ф 1428 р.

Х Євфимій став архієпископом новгородським у 1429 р.

Ц Євфимій Бородатий — архієпископ новгородський (1423 — 1429), помер у 1429 р.; Євфимій Вяжицький — архієпископ новгородський (1429 — 1458), помер у 1458 р.

Ч Константинополь був взятий турками 29.V. 1453 р.

Ш Події за 1073 — 1074 і з 1089 по 1491 рр. подані за Волинським коротким літописом з деякою розбіжністю в датах (ПСРЛ. — Т. 35. — С. 118 — 122).

Щ Битва під Оршею — 1513 р., взяття Смоленська — 1514 р.

Ю Баязид І Блискавичний був розбитий Тамерланом біля Анкари (Ангорська битва) у липні 1402 р. і полонений; помер у 1403 р.

Я Владислав III Варненчик (загинув під Варною у битві з турками); став королем угорським у 1440 р.


АА Король Сигізмунд II Август народився LVIII. 1520 р., коронований у 1530 р.; фактично став королем в 1548 р.; помер 7.VI. 1572 р.

ББ Король Генріх Французький обраний на польський престол у 1573 р., перебував на ньому біля 5 місяців; на поч. 1574 р. втік до Франції.

ВВ Іван Підкова захопив Ясси і, скинувши Петра Мірчича, став молдавським господарем 31.XI. 1577 р.; страчений 16.IV. 1578 р.

ГГ Батий (Бату, Саїн-хан) у 1236 р. почав похід на Східну Європу, покоривши Дешт-і-Кипчак (Половецький степ — 1236), Русь (1237 — 1240); після цього пішов на Польщу, Угорщину та Далмацію (1241 — 1243 рр.).

ДД Кунігунда, дочка Бели IV угорського, дружина польського короля Болеслава V; померла в 1292 р., канонізована у 1690 р.

ЕЕ 1478 р.

ЄЄ 1503 р.

ЖЖ Новин замок у Брацлаві вибудувано у 1497 р. після зруйнування міста татарами.

ЗЗ 1510 р.

ИИ Король Сигізмунд I Старий помер 1. IV. 1543 р.

ІІ Йдеться про Сигізмунда II Августа, який помер 7. VI. 1572 р.

ЇЇ Іван Підкова був страчений у Львові 16. VI. 1578 р.

ЙЙ Аківа бєн Іосиф — один з відомих єврейських вчителів І ст. н. е., учасник повстання Бар-Кохби; був замучений римлянами після придушення повстання в 122 р., проживши 120 років.

КК Себастіан Браччі — архітектор з Італії.

ЛЛ Станіслав Жолкевський (1574 — 1620) — великий коронний гетьман і великий коронний канцлер; ніколи не був великим литовським гетьманом.

ММ Дозвіл на побудову у Переяславі укріпленого замку і право на магдебургію міста було дане кн. К. Острозькому Стефаном Баторієм 6.III. 1585 р. Замок почали будувати того ж року.

НН Йдеться про битву під П'яткою (тепер село Чуднівського р-ну, Житомирської обл.) 23.I. (2.II.) 1593 р. повсталих загонів Криштофа Косинського з військом кн. K. K. Острозького.

ОО K. І. Острозький потрапив у полон в битві при р. Ведроші у 1500 р.; довгий час перебував у Вологді; у 1506 р. даа клятвений запис на службу вел. кн. московському, але у 1507 р. втік до Литви.

ПП Новий замок у Брацлаві закладено в 1497 р. після зруйнування міста татарами. Тут непорозуміння: кн. Олександр Костянтинович Острозький, волинський воєвода, брацлавського замку не відбудовував. Очевидно, йдеться про вел. кн. Олександра.

РР Константинополь був захоплений турками 29.V. 1453 р.

СС Єрусалим захоплений турками-сельджуками у 1517 р.

ТТ Тобто, Юрія Мнішка, воєводу сандомирського, старосту самбірського і львівського, Михайла Ратомського, старосту остерського.

УУ Лжедмитрій був убитий 17 (27) травня 1606 р.















Текст літопису       Ізборник



Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.