Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[ПСРЛ. — Т. 1. Лаврентьевская летопись. — Л., 1926-28. — VIII с. — 579 стлб.]


       


‹‹   Головна    Наступна            Шрифт







ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ
РУССКИХ ЛЕТОПИСЕЙ

Издаваемое
Постоянною Историко-Археографической Комиссиею Академии Наук СССР

Том первый
ЛАВРЕНТЬЕВСКАЯ ЛЕТОПИСЬ
Вып. 1: Повесть временных лет
Вып. 2: Суздальская летопись
Вып. 3: Приложения

Издание второе

Ленинград
Издательство Академии Наук СССР
1926-1928



ЛАВРЕНТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС

[видання 1926—1928 років]




ЛЂТОПИСЬ ПО ЛАВРЕНТЬЕВСКОМУ СПИСКУ.


ПовЂсть времяньныхъ лЂтъ

До лЂта 6414 [906]

Въ лЂто 6415 [907] — въ лЂто 6452 [944]

Въ лЂто 6453 [945] — въ лЂто 6477 [969]

Въ лЂто 6478 [970] — въ лЂто 6494 [986]

Въ лЂто 6494 [986] — въ лЂто 6504 [996]

Въ лЂто 6505 [997] — въ лЂто 6532 [1024]

Въ лЂто 6534 [1026] — въ лЂто 6562 [1054]

Въ лЂто 6563 [1055] — въ лЂто 6579 [1071]

Въ лЂто 6580 [1072] — въ лЂто 6592 [1084]

Въ лЂто 6593 [1085] — въ лЂто 6601 [1093]

Въ лЂто 6601 [1093] — въ лЂто 6604 [1096]

Поученьє Володимира Мономаха

Въ лЂто 6605 [1097] — въ лЂто 6609 [1101]

Въ лЂто 6610 [1102] — въ лЂто 6618 [1110]


Суздальская лЂтопись

Въ лЂто 6619 [1111] — въ лЂто 6646 [1138]

Въ лЂто 6647 [1139] — въ лЂто 6657 [1149]

Въ лЂто 6658 [1150] — въ лЂто 6663 [1155]

Въ лЂто 6664 [1156] — въ лЂто 6676 [1168]

Въ лЂто 6677 [1169] — въ лЂто 6681 [1173]

Въ лЂто 6682 [1174] — въ лЂто 6684 [1176]

Въ лЂто 6685 [1177] — въ лЂто 6692 [1184]

Въ лЂто 6694 [1185] — въ лЂто 6698 [1190]

Въ лЂто 6699 [1191] — въ лЂто 6714 [1206]


Въ лЂто 6714 [1206] — въ лЂто 6725 [1217]

Въ лЂто 6726 [1218] — въ лЂто 6736 [1228]

Въ лЂто 6737 [1229] — въ лЂто 6744 [1236]

Въ лЂто 6745 [1237] — въ лЂто 6758 [1250]

Въ лЂто 6759 [1251] — въ лЂто 6791 [1283]

Въ лЂто 6792 [1284] — въ лЂто 6813 [1305]


Суздальская лЂтопись. Продолжение по Академическому списку.

Въ лЂто 6714 [1206] — въ лЂто 6725 [1217]

Въ лЂто 6726 [1218] — въ лЂто 6735 [1227]

Въ лЂто 6736 [1228] — въ лЂто 6744 [1236]

Въ лЂто 6745 [1237] — въ лЂто 6758 [1250]

Въ лЂто 6759 [1251] — въ лЂто 6927 [1419]




Б. Клосс. Передмова до репринтного видання 1997 року
Передмова до ленінградського видання 1926—1928 років
Опис рукопису.



Покажчики:

Іменний покажчик

Географічний покажчик

Покажчик речей

Позначення чисел


Словник до ПВЛ за Лаврентіївським списком
Словник до ПВЛ (898-921) за Радзивилівським списком
Словник до ПВЛ (1110-1117) за Іпатіївським списком
Частотний словник до ПВЛ за Лаврентіївським списком



Швидкий перехід по тексту




[За виданням: Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 1. Лаврентьевская летопись. — Ленинград, 1926—1928. — VIII с. — 579 стлб.]




УВАГА! В текстах використані старослов’янські літери: ять, юс малий, ліґатура ук, от, єсть йотована тощо. Для їх коректного відображення потрібно встановити шрифт Litopys New Roman.







Див. також:

Літопис руський за Іпатіївським списком (ПСРЛ, Т. II)

     ПовЂсть временныхъ лЂтъ

     Кіевскій лЂтописный сводъ

     Галицко-Волынскій лЂтописный сводъ


Новгородський перший літопис старшого і молодшого ізводів (ПСРЛ, Т. III, 1950)


Повість временних літ. За Лаврентіївським списком (підг. тексту О. Творогова).

Повість врем’яних літ. (переклад В.Яременка).

Повість минулих літ. (переклад Л.Махновця).

Поучення Володимира Мономаха. (переклад Л.Махновця).

Поучення Володимира Мономаха. (розшифровка тексту).

«Повість временних літ». З енциклопедії «Українська мова».

«Літописи». З Енциклопедії Українознавства.

О. Творогов. Лексичний склад ПВЛ. Київ, 1984













© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
6.XII.2002 (останні правки 27.XII.2005)







[ПСРЛ. — Т. 1. Лаврентьевская летопись. — Л., 1926-28. — VIII с. — 579 стлб.]


       


Головна    Наступна            Шрифт


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.