Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[ПСРЛ. — Т. 1. Лаврентьевская летопись. — Ленинград, 1928. — С. 577.]

Попередня     Зміст     Наступна






IV. ОБОЗНАЧЕНІЕ ЧИСЕЛЪ.


·а̃· — 1.

·в̃· — 2.

·г̃· — 3.

·д̃· — 4.

·е̃· — 5.

·s̃· — 6.

·з̃· — 7.

·и̃· — 8.

·θ̃· — 9.

·ı̃· — 10.

·аı̃· — 11.

·вı̃· — 12.

·гı̃· — 13.

·дı̃· — 14.

·еı̃· — 15.

·sı̃· — 16.

·зı̃· — 17.

·иı̃· — 18.

·θı̃· — 19.

·к̃· — 20.

·л̃· — 30.

·м̃· — 40.

·н̃· — 50.

·ξ̃· — 60.

·о̃· — 70.

·п̃· — 80.

·ч̃· — 90.

·р̃· — 100.

·с̃· — 200.

·т̃· — 300.

·у̃· — 400.

·ф̃· — 500.

·х̃· — 600.

·ψ̃· — 700.

·ω̃· — 800.

·ц̃· — 900.

·≠а̃· — 1000.


В числах третьего и следующих десятков до 100 единицы ставятся после десятков: ·к̃в· (21), ·л̃в· (32), ·м̃и· (48) и т. д.

Тысячи обозначаются так же, как единицы, десятки и сотни, только внизу пишется знак ≠: ·≠а̃·ц̃·к̃и· (1928), ·≠н̃· и ·≠е̃· (55.000).

Индикт узнается от деления сентябрьского года (от сотворения мира) на 15. Остаток от деления и будет год индикта; 0 = 15.

Другие сведения по обозначению чисел и стариной хронологии, напр. определение дня недели и т. п., можно найти в книге Е. Ф. Карского: «Славянская кирилловская палеография» (Ленинград, 1928), стр. 215 — 223.













Попередня     Зміст     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.