Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





ГЕОГРАФІЧНО-АРХЕОЛОГІЧНО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК


ОСНОВНІ СКОРОЧЕННЯ


бас. — басейн

бер. — берег

Біл. — Білорусія, БРСР

верх. — верхів’я

верхн. — верхній

віл. — вілайєт, іл (провінція в Туреччині)

Вінн. обл. — Вінницька область

воє-во — воєводство

Волин. з., обл. — Волинська земля, область

вул. — вулиця

г. — гора (з назвою)

г. — город (з назвою)

Гал. з. — Галицька земля

г-ище — городище IX — XIII ст.

д-ва — держава

див. — дивись, дивіться

дит. — дитинець (укріплений центр города)

Житом, обл. — Житомирська область

з. — земля (територія)

Закарп. обл. — Закарпатська область

зб. — зберігся, збереглася

Зх.— Захід

зх. — західний

Ів.-Франк, обл. — Івано-Франківська область

іст. — історичний

Київ, з., обл. — Київська земля, область

км — кілометр

кн-ство — князівство

л. — лівий

Львів. обл. — Львівська область

м — метр

м. — місто, містечко (з назвою)

м. — море (з назвою)

м-р — монастир

Муром. з. — Муромська земля

нар. — народ

нижн. — нижній

Новгор. з. — Новгородська земля

н. п. — населений пункт

о., о-ви — острів, острови

обл. — область, обласний (історично і територіально-адміністративно)

обл. ц. — обласний центр

оз. — озеро

окол. — околиця

п. — правий

Переясл. з. — Переяславська земля

Пд. — Південь

пд. — південний

Пн. — Північ

пн. — північний

Полов. з. — Половецька земля

Полоцьк. з., обл. — Полоцька земля, область

Полт. обл. — Полтавська область

посел. — поселення IX — XIII ст.

поч. — початок

р. — ріка, річка, річечка

р-н — район (територіально і адміністративно)

р. ц. — районний центр

Ровен. обл. — Ровенська область

Рост.-Сузд. з. — Ростово-Суздальська земля

РРФСР — Росія, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка

Ряз. з., обл. — Рязанська земля, область

с. — село

сер. — середній

с-ище — селище

см — сантиметр

Смол. з., обл. — Смоленська земля, область

смт — селище міського типу

с-рада — сільрада

ст. — століття

старод. — стародавній

стол. — столиця

Сум. обл. — Сумська область

Сх. — Схід .

сх. — східний

тер. — територія

Терноп. обл. — Тернопільська область

уд. — удільний

узб. — узбережжя

Укр. — Україна, УРСР

уроч. — урочище

Харків. обл. — Харківська область

Хмельн. обл. — Хмельницька область

ц. — центр, центральний

Черк. обл. — Черкаська область

Чернів. обл. — Чернівецька область

Черніг. з., обл. — Чернігівська земля, область








КИЇВ (з околицями)


Київ, стол. Київ. Русі і Київ. з., г. на п. бер. Дніпра; нині — Київ, стол. України (УРСР) і ц. Київ. обл. — 1, 37, 1114, 16, 18, 20, 2224, 26, 27, 3035, 3740, 43, 44, 46, 47, 4951, 63, 6568, 7075, 77, 8186, 8897, 99, 100, 103107, 112, 120129, 131141, 143, 144, 146148, 150, 152156, 160165, 170172, 175, 176, 178182, 184201, 203212, 216, 217, 219, 221227, 229246, 249, 250, 254, 256, 257, 260271, 273278, 280282, 284, 285, 288302, 304, 306312, 317, 320322, 326330, 332336, 341, 342, 344, 347, 350, 351, 354358, 360362, 364366, 368, 369, 371, 372, 374, 375, 379, 381, 384386, 388392, 394401, 4,04, 405, 408, 417420, 444446, 450, 459461, 463, 464.

Гора, Гора київська, Гори, найдавніша частина Києва з горою Кия та Хоривицею, город Володимира, город Ярослава, город Ізяслава-Святополка; див. іще Копирів кінець, Щековицько-Кирилівська частина, Печерська частина; нині — тер. Києва на горах понад правим берегом Дніпра від Кирилівської церкви до Видобича (Видубичів). — 3, 4, 1113, 66, 105, 106, 180, 199, 295, 337, 342, 365.




Найдавніша частина


Городок Кия V — X ст., оточений ровом, валом, дерев’яною стіною на валу; нині — зх. частина садиби Державного історичного музею (ДІМ) УРСР між верхнім кінцем Андріївського узвозу, поч. Володимирської вул., Десятинним провулком і Гончарним яром (бл. 2 га). — 4, 12, 13, 31.

Боричів узвіз, дорога з Гори на Подолля (Поділ); нині — лінія Андріївського узвозу. — 4, 31, 66, 342.


Двори:

Княжий, Ольжин (II); нині — тер. навколо решток (розкопаних) фундаменту круглої кам’яної споруди (терема-ротонди), де поставлено гранітний знак-куб в 1982 р. — 31. Воротиславів, був там, де раніше стояв Княжий двір. — 31.

Гордятин, був поблизу ранішого Княжого двора. — 31.

Никифорів, був поблизу ранішого Княжого двора. — 31.

Чюдинів, Микули Чюдина, був там, де раніше стояв Княжий двір. — 31.


Місце, де спершу поховали Ольгу (II); див. ще Церква Десятинна. — 39.

Хоривиця, гора, де сидів Хорив; нині — Замкова (Киселівка, Фролівська). — 4, 5.




Город Володимира


Город Володимира (наукова назва) — тер., яку розбудував Володимир Святославич (IV) у X — XI ст.; оточена ровом і дерев’яною стіною на валу; нині — тер. між схилом Десятинної вул., площею Калініна, Вел. Житомирською вул. і Гончарним яром (бл. 10 га).

Бабин торжок, торгова площа перед Десятинною церквою; нині — тер. виходу Десятинного провулка на Володимирську вул. — 31, 92, 214.


Двори:

Володимирів, Володимира Святославича (IV); нині — тер. початку Володимирської вул. — 71. Палац (гридниця?), був поблизу Десятинної церкви; нині — ймовірно, рештки (розкопані) палацової споруди по Володимирській вул. № 2, під огорожею садиби ДІМ. — 71, 148, 156.

Мстиславів, Мстислава Володимировича (VIII) і його жони (Любави) Дмитрівни; нині — тер. довкола решток (розкопаних) палацу на тер. Десятинного провулка. — 213, 214. Ворота садиби. — 213. Кожухові сіни. 213. Сходи їх. — 213.

Ярославів Великий, княжий, Ярослава Володимировича (V); нині — тер. р-ну Десятинної вул. (бл. 4 га). — 105, 148, 199, 213, 230, 231, 232, 238, 251, 262, 317, 334. Сіни.105, 148, 198, 231. Оконце. 105.

Варягів, Тури, був там, де пізніше стояла Десятинна церква; нині — можливо, розкопаний дерев’яний зруб (будинок двора) під фундаментом південної апсиди Десятинної церкви. — 49, 50. Сіни.50.


Монастирі:

Андріївський, Янчин, Янки (Анни) Всеволодівни (VII), жіночий, потім — чоловічий; був, очевидно, у р-ні між нинішнім поч. Десятинної вул. і площею Калініна, в садибі дитячого музичного театру. — 126, 169, 174, 180, 183, 185, 191, 198, 297. Гробниця.191, 198. Церква Андрія Первозваного, кам’яна; нині — не зб. — 125, 160, 169, 170, 185, 191, 198, 297. Верх її, — 160. Поховання: Анна, ж. Всеволода Ярославича (VI). — 169. Володимир Андрійович (IX). — 297. Янка (Анна) Всеволодівна (VII). — 170. Ярополк Володимирович (VIII), у гробниці, потім — у церкві. — 191, 198.

Феодорівський, «отчий», Мстислава-Федора Володимировича (VIII), чоловічий; був на тер. нинішньої Володимирської вул. № 7, у дворі. — 184, 212215, 260, 289, 307, 344, 358, 418. Ворота монастирського двора. — 213. Церква Феодора Тірона, кам’яна; нині — не зб., розкопано фундамент. — 184, 187, 212, 213, 260, 288, 289, 293, 307, 344, 358. Поховання: Володимир Мстиславич (IX). — 307. Ізяслав Мстиславич (IX). — 260, 293. Ізяслав Ярославич (XI). — 358. Мстислав Володимирович (VIII). 187. Мстислав Давидович (XI). — 344. Ростислав Мстиславич (IX). — 289. Ярополк Ізяславич (X). — 293. Ярослав Ізяславич (X). — 358.


Пагорб, пагорби; нині — тер. поблизу стику Десятинної вул. з площею Калініна. — 30, 47. Кумири, язичницький пантеон зі статуєю Перуна та інших богів. — 47, 49, 66.

Софійські (Київські, Батиєві) ворота, пд. ворота Города Володимира, у валу; розібрані в 1798 р.; нині — фундаменти їх розкопано і позначено червоним кварцитом біля Перетину Володимирської та Вел. Житомирської вул. — 212. Міст через рів, перед воротами. — 105, 212.


Церкви:

Василія Великого, дерев’яна; була споруджена на пагорбі, на місці кумирів; нині — не зб. — 47, 66. Василія Великого, кам’яна; була споруджена у Ярославовім дворі на місці дерев’яної; після XIII ст. мала назву Трьохсвятительської (Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоустого); нині (з 1935 р.) — не існує. — 334.

Десятинна (Різдва) Богородиці, кам’яна; нині — розкопано і видно її фундамент по Володимирській вул. № 2, садиба ДІМ. — 39, 40, 49, 6668, 70, 74, 83, 92, 94, 123, 136, 214, 216, 233, 234, 246, 249, 295, 300303, 396, 397, 445. Склепіння.397. Стіни.397. Поховання: Анна, ж. Володимира Святославича (IV). — 74. Володимир Святославич (IV) у гробі мармуровім. — 74. Олег Святославич (IV). — 94. Ольга (II); сюди в кам’яний саркофаг з віконцем перенесено останки; див. ще Місце, де спершу поховали Ольгу (II). — 39. Ростислав Мстиславич (VIII). — 136. Ярополк Святославич (IV). — 94. Мідяні ідоли (два), за Десятинною церквою. — 66. Мідяні коні (четверо), за Десятинною церквою. — 66. Укріплення друге, навколо Десятинної церкви. — 396, 397. Волость Десятинної церкви, біля Полоного і Сімоця. — 302.

Церкви, що погоріли. — 82.




Город Ярослава


Город Ярослава Володимировича Мудрого (V), Великий Київ (наукова назва) — основна частина Києва, розбудована в XI — XIII ст.; оточена ровом і дерев’яною стіною на валу; нині — тер. між схилами гори вздовж Вел. Житомирської вул., Львівською площею, вул. Ярославів Вал, районом Малопідвальної вул., площею Жовтневої революції, вул. Челюскінців, вул. Героїв Революції і площею Калініна (бл. 72 га).

Стіна, стіни городські по периметру города Ярослава. — 89, 90, 295, 396. Ворота: Золоті, пд. парадні ворота Києва; нині — рештки їх розташовані у Золотоворітському сквері між Володимирською вул., Золотоворітським проїздом, вул. Лисенка, вул. Ярославів Вал і Золотоворітською вул.; реконструйовані в 1981 — 82 рр., відкриті 20 травня 1982 р. — 89, 90, 200, 201, 243, 244246, 281, 298, 317, 446. Церква Благовіщення Богородиці, на них, кам’яна; нині — не зб.; реконструйована в 1981 — 82 рр. — 89, 90, 245, 446. Городи, сади, біля них. — 200, 298. Сади, від них до Лядських воріт. — 244. Жидівські, зх. ворота Києва; були в р-ні теперішньої Львівської площі; не зб.; слідів поки що не виявлено. — 200, 243. Лядські, сх. ворота Києва; були в р-ні теперішньої площі Жовтневої революції; не зб.; в 1982 р. розкопано рештки Печерських воріт, споруджених на їх місці. — 243245, 396. Дебрі, коло них. — 396. Піски, навпроти воріт. — 245.

Гора, підвищення над нинішнім Михайлівським провулком (там, де сходи з Ірининської вул.). — 31, 92.

Перевісище, місце, де було влаштовано перевіси — сіті, якими ловили дрібних звірів та птахів; нині — можливо, р-н вул. Челюскінців. — 31.

Двори:

Теремний, теремний отчий і терем кам’яний, за межами городка Кия, над Горою, за церквою (Успіння) Богородиці; двір Ольги (II), Святослава Ігоревича (III); нині тер. коло решток (розкопаних) кам’яної споруди (залишки ранішої будови під її фундаментом) по вул. Ірининській № 2. — 3133, 46, 47, 92, 93. Двері. — 46. Мийня (лазня). — 33. Яма, куди вкинули деревлянських послів до Ольги (II). — 32, 33.

Бориславів; був між Золотими і Жидівськими воротами, у р-ні коло виходу нинішньої вул. Стрілецької чи вул. Чкалова на вул. Ярославів Вал. — 243.

Брячиславів, Брячислава Ізяславича (VI); був у р-ні нинішнього Рильського провулка і дворів вул. Володимирської. — 105. Погреб, підземна в’язниця на дворі. — 105, 106. Поруб, в’язниця на дворі (той же погреб?). — 103105, 212.

Васильків, Василька Юрійовича (IX); був, можливо, в р-ні між нинішньою вул. Поліни Осипенко і вул. Рейтарською, поблизу Львівської площі. — 270.

Глібів (Улібів); був у р-ні виходу нинішньої вул. Вел. Житомирської на площу Калініна. — 212.

Доместиків; був над Горою, за церквою (Успіння) Богородиці, де раніш стояв Теремний двір; нині — тер. коло решток (розкопаних) кам’яної споруди по вул. Ірининській № 2. — 31, 92, 93.

Коснячків; був. імовірно, у р-ні між нинішнім Рильським провулком і Вел. Житомирською вул. — 105.

Путятин, Путяти Вишатича; був між церквою Софії і Жидівськими воротами, у р-ні, мабуть, нинішньої Стрілецької і Вел. Житомирської вул. — 171.

Ратшин; був, можливо, в р-ні нинішньої вул. Поліни Осипенко і Вел. Житомирської, поблизу Львівської площі. — 199.

Двори інші, що погоріли. — 327.


Дім Яня Вишатича; де стояв — поки що невідомо. — 129.

Погреб, хата (?), в’язниця; де був — невідомо. — 133.


Монастирі:

Георгіївський, Ярослава Георгія Володимировича Мудрого (V), чоловічий; був на тер. скверика біля стику нинішньої Рейтарської і Золотоворітської вул. — 89, 180. Церква Георгія Побідоносця, кам’яна; нині — не зб., розкопано рештки, що йдуть під дім № 2 по Стрілецькому (Георгіївському) пров. — 100. Поховання: Судислав Володимирович (V). — 100.

Ірининський, Інгігерд-Ірини, ж. Ярослава Володимировича (V), жіночий; був на тер. стику нинішньої Стрілецької вул. і Стрілецького (Георгіївського) провулка. — 89, 91, 180, 201. Церква Ірини (Орини), кам’яна; нині — не зб., розкопано рештки. — 13. Дірова могила, за церквою. — 13.


Церкви:

Богородиці (Успіння), кам’яна; нині — не зб., її рештки розкопано на схрещенні нинішньої Володимирської та Ірининської вул. — 31, 92, 93, 123. Поховання: Ізяслав Ярославич (VI), раки (саркофаги) мармурова і кам’яна (кам’яні плити гробниці знайдено). — 123.

Софії, Софійський собор, митрополія руська; кам’яна; нині в добудованому вигляді стоїть по Володимирській вул. № 24. — 65, 82, 86, 88, 89, 91, 92, 94, 95, 99, 123, 131134, 162, 168, 181, 201, 202, 208, 209, 211, 212, 214, 230, 231, 233, 238240, 246, 249, 261, 262, 281, 282, 295, 296, 327, 354, 356, 374, 446, 463. Поховання: Володимир Всеволодович (VII). — 181, 261. Всеволод Ярославич (VI). — 131, 132, 181. Вячеслав Володимирович (VIII). — 261. Ростислав Всеволодович (VII). — 134. Ярослав Володимирович (V), рака мармурова; нині — зб. — 99, 261. Двір собору. — 211. Поле довкола собору, було за Городом Володимира. — 89.

Яр, поблизу Золотих воріт за городом; у цей яр виходив підземний хід (потериа) під стіною; хід довжиною бл. 100 м в напрямку до Золотих воріт виявлено по вул. Лисенка № 6; яр, що тягнувся по тер. дворів парної сторони нинішньої вул. Леніна, засипано. — 243.




Город Ізяслава — Святополка (Михайлівська частина)


Город Ізяслава Ярославича і Святополка Ізяславича (наукова назва) — сх. частина Києва, забудована в XI — XII ст., оточена ровом і дерев’яною стіною на валу; нині — тер. Володимирської гірки (верхня тераса) до вул. Героїв Революції..


Монастирі:

Дмитрівський Михайлівський Золотоверхий, Ізяслава-Дмитрія Ярославича (VI) і Святополка-Михайла Ізяславича (VII); був на тер. Города Ізяслава — Святополка. — 97, 126, 171, 180, 360. Церква Дмитрія Солунського, перейменована на церкву апостола Петра, кам’яна; нині — не зб., її, очевидно, рештки розкопані у дворі по вул. Героїв Революції № 4-а. — 97, 126. Поховання: Ярополк Ізяславич (VII), рака мармурова. — 126.

Церква архістратига Михаїла, Михайлівський Золотоверхий собор, кам’яна; нині (з 1935 р.) — не існує; стояла по вул. Героїв Революції № 8. — 162, 163, 171, 348, 360. Поховання: Варвара-Ірина, ж. Святополка Ізяславича (VII). — 171. Гліб Юрійович (X). — 360. Святополк Ізяславич (VII). — 171. Святополк Юрійович (X). — 348.

Двори по Горі, що погоріли. — 327.

Монастирі всі на Горі, що погоріли. — 180.




Копирів кінець


Копирів кінецьпн.-зх. посад Києва, «перед городом»; оточений ровом і дерев’яною стіною на валу; нині — тер. між Обсерваторною вул., Кудрявським узвозом, вул. Глибочицькою і вул. Смирнова-Ласточкіна (Вознесенським узвозом) (бл. 40 га). — 179, 191, 215, 235, 244, 283, 364, 368. Ворота:

Подільські, вели на Подолля; нині — не зб.; були в р-ні стику вул. Смирнова-Ласточкіна з вул. Глибочицькою. — 368.

Двори:

Новий, Святослава Всеволодовича (IX), Рюрика Ростиславича (X); був, очевидно, в р-ні Несторівського провулка. — 354, 364. Церква Василія Великого, дворова, кам’яна; нині — не зб.; її, можливо, рештки розкопано по Несторівському провулку № 9. — 364.

Двори.191.


Монастирі:

Симеонівський, чоловічий; був, очевидно, на тер. р-ну стику Киянівського провулка з вул. Смирнова-Ласточкіна. — 215, 235, 283. Церква Симеона («Родича господнього»? Стовпника?), кам’яна; нині — не зб., її, очевидно, рештки розкопано. — 235, 283. Поховання: Ігор Ольгович (VIII); пізніше тіло його перенесено до Чернігова, у церкву Спаса. — 215, 235.


Церкви:

Іоанна (Предтечі?), кам’яна; нині — не зб., її, можливо, рештки розкопано на вул. Смирнова-Ласточкіна № 20-22, нижче від садиби художнього інституту. — 179, 244. Сад біля церкви. — 244.




Подолля


Подолля — нижня частина Києва, посад між Горою і Оболонню; з пн. Сходу оточена оборонною стіною (стовп’ям) на валу; нині — тер. частини Подолу від Поштової площі до вул. Ратманського (бл. 200 га). — 31, 32, 106, 180, 181, 198, 214, 233, 281, 295, 342.

Двори:

Лихачів (попів?), був поблизу стовп’я; див. Щековицько-Кирилівська частина. — 281.

Радиславів, був поблизу стовп’я. — 281.

Попів (Лихачів?), був поблизу стовп’я. — 281.


Капич, уроч. біля пд. Зх. Оболоні, де було капище (святилище) Волоса; нині — ймовірно, р-н виходу Оболонської вул. до затону. — 46.

Почайна, п. рукав Дніпра; витікала з Дніпра поблизу (вище) устя Десни, проходила по Оболоні і знову впадала в Дніпро у р-ні нинішньої Поштової площі, біля пам’ятника Магдебурзького права; на поч. XX ст. була розподілена на оз. Улукова (Улупка), оз. Біле, оз. Волкуша, оз. Братський Старик, оз. Пробивиця, р. Почайна, оз. Чернече, затока Почайна, гавань; нині — не існує, залишки її — затон. — 37.

Пасинча бесіда, місце (майдан) на п. бер. Почайни, біля л. бер. устя Ручая, де збиралися пасинки — молодіш княжі дружинники, або, що ймовірніше, вічева пастуша площа; нині, мабуть, р-н з’єднання вул. Іллінської, Почайнинської та Набережно-Хрещатицької. — 30.

Ручай, п. пр. Почайни, витікав із Гори (підземні води), проходив поблизу верхньої частини Боричевого узвозу, а далі — в нинішніх кварталах Андріївської, Борисоглібської та Іллінської вул.; нині — майже неіснуючий Борисоглібський ручай. — 30, 66.

Торговище, торг, ц. Подолля, торгова і вічева площа між церквою Богородиці Пирогощої, Туровою божницею і церквою Михаїла; нині — Червона площа і тер. до вул. Волоської. — 105, 214.


Церкви:

Богородиці Пирогощої (Успенська, Пречиста), кам’яна; нині (з 1935 р.) — не існує; стояла на Червоній площі коло Гостиного двору, біля поч. Фролівської вул. — 186, 187, 189, 267, 342.

Ілії (Іллі) пророка, соборна, «над Ручаєм» (біля л. бер. устя Ручая); нині — не зб., на її місці стоїть церква Ілії (Іллі) на розі Іллінської вул. і вул. Набережно-Хрещатицької. — 29, 30.

Михаїла, Новгородська божниця, кам’яна; нині — не зб.; це, ймовірно, знайдені залишки цегляного розвалу на проїзній частині Волоської вул. № 20. — 214.

Турова божниця, Бориса і Гліба (V), кам’яна; нині — не зб.; її, можливо, рештки розкопано по Борисоглібській вул. № 11. — 199.




Оболонь


Оболонь, заплавні луки на пн. Сх. від Подолля до п. бер. Дніпра (бас. Почайни); нині — р-н Оболонь. — 233, 281.

Лози, зарості лози на Оболоні, навпроти Дорогожича; нині — не існують. — 281.

Ситомль, р., п. пр. Почайни; нині, очевидно, Сирець. — 89, 101, 233.




Щековицько-Кирилівська частина


Щековицько-Кирилівська частина — пн. околиця Києва від гори Щековиці до Кирилівського монастиря; нині — р-н обабіч вул. Фрунзе до № 103.

Гора — див. Юрховиця.

Дорогожич, уроч.-підвищення на пд. Зх. від Оболоні, поблизу Кирилівського м-ря, нині — р-н між вул. Фрунзе і Дорогожицькою (парк). — 46, 200, 233, 281, 295. Болото дорогожицьке, болото між краєм Оболоні і нижн. част. Дорогожича; нині — р-н між вул. Фрунзе і Аляб’єва (залізницею). — 200, 202. Горби дорогожицькі, верхня част. Дорогожича. — 200. Рів, між Дорогожичем і Капичем (див. Подолля); нині — лінія від виходу Врубелівського (Смородинського?) узвозу на вул. Фрунзе і до затону. — 46.


Монастирі:

Кирилівський, Всеволода-Кирила Ольговича (VIII); чоловічий; нині — тер. р-ну вул. Фрунзе № 103. — 290, 295, 354, 355. Церква Кирила Олександрійського, Кам’яна; нині — зб. у дещо перебудованому вигляді. — 290, 295, 326, 327, 354, 355. Поховання: Марія-(Агафія) Мстиславівна (IX). — 326. Святослав Всеволодович (IX). — 354.


Стовп’я, дерев’яна стіна із стовпів (дубових) на валу, що захищала Подолля з пн.-сх. боку і тягнулася від Юрховиці понад правим берегом Йорданського потоку до Почайни і Дніпра; нині — лінія від Юрковиці, від вул. Нижньо-Юрківської через р-н між вул. Юрківською і Ратманського до затону і Дніпра. — 281.


Церкви:

Мучеників, Бориса і Гліба Володимировичів (V); нині — не зб.; місцеположення невідоме, але біля церкви Кирила Олександрійського; можливо, це прибудова до неї; фундаменти якихось споруд виявлено біля пн.-зх. і пд.-сх. наріжних частин храму. — 354.

Щековиця, г., де сидів Щек; нині — Щековиця. — 4, 5, 22, 23, 244, 280, 332. Олегова могила, Олега Віщого; нині — не зб.; де точно була — невідомо. — 22, 200, 233, 243, 279, 290. Церква на Щековиці, кам’яна; нині — не зб.; її, очевидно, рештки розкопано по Олегівській вул. № 32 (у садибі). — 332.

Юрховиця (хибно — Серховиця), Гора; нині — Юрковиця, Лиса гора, з балкою коло гори. — 281, 295.




Либідська частина


Либідська частина — пд.-зх. околиця Києва; нині — тер. обабіч р. Либеді (залізниці).

Либідь, р., п. пр. Дніпра; нині — частково під покриттям, тече вздовж залізниці. — 39, 48, 189, 200, 245, 246, 322. Оболонь її. — 245. Брід через неї. — 246. Ліва (ся) сторона її. — 246. Права (та) сторона її. — 245. Устя її. — 322.

Надове озеро; на Зх. від нинішнього вокзалу; на поч. XX ст. рештки його були в р-ні залізниці, на місці відстою вагонів, на Зх. від Повітрофлотського шосе; нині — не існує. — 200. Вал біля нього, був над підвищенням коло пд. берега озера; від вокзалу через Повітрофлотське шосе до переїзду через залізницю, понад Уманською вул.; нині — не існує. — 200. Верхів’я його. — 200. Урвища коло нього. — 200.


Села:

Предславине сільце, Предслави Володимирівни (V), на л. бер. Либеді; нині — очевидно, рештки посел., розкопані по Червоноармійській вул. № 57. — 48. Шелвове сільце, під Шелвовим барком, біля пн. берега Надового оз.; у XIX ст. і раніш — Шулявщина, Шулявка, р-н між залізницею і садибою політехнічного інституту. — 279.

Шелвів борок, невеличкий сосновий ліс біля Надового оз. і Шелвового сільця; нині — забудована тер. — 200, 279.

Суха Либідь, р., пересихаюча, ліворуч від верх. Либеді, впадала в Надове оз.; пізніше — ручай Скоморох, що протікав від Лук’янівського кладовища ярами та урвищами до теперішнього універмагу «Україна»; нині — майже не існує, водотік в колекторній мережі. — 200, 245. Урвища коло неї. — 200.




Печерська частина


Печерська частина — пд.-сх. околиця Києва; нині — Печерський район.

Берестове, княже село; нині — р-н парку Вічної слави між Дніпровським узвозом і вул. Січневого повстання. — 48, 74, 95, 111, 112, 140, 141, 174, 190, 244, 270, 333. Двір княжий. — 140. Монастир Спаса, Германів, чоловічий. — 111, 141, 174, 190, 270, 305, 333. Церква Апостолів, дерев’яна; нині — не зб. — 95. Церква Спаса, кам’яна, збудована на місці церкви Апостолів; нині — зх. част. у перебудованому вигляді стоїть по вул. Січневого повстання № 15. — 190, 305. Поховання: Гліб Юрійович (IX). — 305. Єфимія Володимирівна (VIII). — 190. Юрій Володимирович (VIII). — 270.

Дорога на Берестове, ішла від дороги на Києво-Печерський м-р; нині — р-н верхи, част. Дніпровського узвозу. — 141.

Тугорканова могила на Берестовім; нині — р-н парку Вічної слави. — 141.


Видобич, уроч. коло п. бер. Дніпра; нині — Видубичі, уроч. внизу Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР. — 106, 107, 127, 133, 142, 147, 165, 174, 178, 202, 221, 348, 364, 365, 405.

Монастирі:

Михайлівський, Видобицький, Всеволодів, Всеволода Ярославича (VI), чоловічий; на тер. урочища, нині — Інститут археології АН УРСР. — 106, 107, 111, 127, 133, 147, 165, 174, 178, 202, 221, 225, 348, 364367, 405. Церква архістратига Михаїла, кам’яна; нині — зх. частина стоїть по Видубицькій вул. № 40. — 98, 106, 107, 147, 365367, 405. Стіна (підпорна) під церквою, коло Дніпра; нині — не зб. — 365367.


Пагорб, над Дніпром, поблизу (на Пн.) церкви Михаїла. — 142. Двір Красний, на пагорбі, Всеволода Ярославича (VI), потім — Юрія Володимировича (VIII); нині — не зб., знайдено рештки будівельного матеріалу. — 142, 143, 237, 270.

Перевіз (перевезтися) «на Київ», через Дніпро; був поблизу (на Пн.) Видобича; кол. балка і ручай Неводничі (де ще в 1741 р. діяв міст на плотах); нині — р-н моста Патона. — 5, 147.

Клов, р., л. пр. Либеді, і уроч.; нині — р-н ряду вул. довкола Кловського узвозу; річка не існує. — 129, 163, 170, 244. Монастирі: Стефанів, Кловський, чоловічий; нині — тер. р-ну вул. Карла Лібкнехта № 25-а (садиба школи № 77). — 129, 141, 174. Церква Богородиці Влахернської, кам’яна; нині — не зб., розкопано рештки. — 163, 170. Верх її. — 163. Поховання: Давид Ігоревич (VII). — 170. Поле між Кловським і Києво-Печерським м-рями. — 129.

Пагорб, гора, де стоїть Києво-Печерський м-р; нині — тер. Києво-Печерського заповідника, вул. Січневого повстання № 21. — 9597. Печери: Антонієва, велика; нині — Ближні, або Антонієві печери. — 9597, 116120. Вхід до неї. — 118. Прохід в ній. — 116, 117. Келійка мала. — 116, 117. Оконце в ній. — 116, 117. Келії. — 96. Церква в печері. — 96. Хижка біля печери. — 119. Піч у хижці. — 119. Щілини в печі. — 119.

Монастир старий, ветхий, над печерою; нині — не зб. — 95, 96. Церква, церквиця Успіння Богородиці, мала, над печерою; нині — не зб. — 96, 97. Ларіонова (Іларіонова), мала печерка. — 95, 96. Феодосієва; нині — Дальні, або Феодосієві печери. — 113115, 128, 129, 267. Вхід до неї. — 128. Двері (келії) в печері; келія нині знайдена. — 113. Оконце (келії). — 113. Поховання: Феодосій Печерський (потім перенесено в Успенський собор). — 115. Нифонт. — 267.

Монастир Печерський, Феодосіїв, Києво-Печерський, новий, на Горі, чоловічий. — 1, 83, 9597, 111116, 118, 120, 127, 128, 137, 141, 145, 161165, 167, 170, 174, 182, 184, 218, 233, 267, 271, 274, 288, 291, 292, 295, 297, 307, 327, 331, 332, 334, 364, 445. Ворота монастиря; нині — зб. у перебудованому вигляді. — 116, 141. Двір. — 113. Било на дворі. — 113, 116, 128. Задвірки монастиря. — 141. Келії. — 97, 114116, 118, 141. Двері келій. — 141. Келія економова. — 291. Келія ігуменова, Полікарпова. — 291. Поварня; нині — не зб. — 143. Стовп’я, дерев’яна стіна навколо монастиря. — 97, 116. Трапезна, трапезниця, кам’яна; нині — не зб., розкопано фундамент. — 118, 162, 164, 167. Хрест її. — 164.

Церква Успіння Богородиці, Успенський собор, велика церква, церква Печерська, кам’яна; нині (з 3.XI 1941 р.) — руїни. — 97, 112116, 118, 120, 126129, 141, 164, 167, 233, 267, 271, 289, 332. Божниця, коло дверей на південь. — 164. Поховання: Євпраксія Всеволодівна (VII).164. Верх церкви. — 128, 164. Двері церкви на південь. — 141, 164. Двері церкви на північ. — 141. Крилас. — 115. Олтар. — 267. Двері олтарні. — 141. Підвалини, основа церкви. — 120. Притвор. — 129, 141, 161. Поховання: Анастасія Ярополківна (VIII), труна її у притворі на правому боці, у головах Феодосія Печерського. — 271. Гліб Всеславич (VIII), труна його у притворі на правому боці, у головах Феодосія Печерського. — 271. Марія, ж. Яня Вишатича, труна її у притворі на лівому боці, навпроти труни Феодосія Печерського. — 129. Феодосій Печерський, труна (рака) його у притворі на правому боці. — 129, 141, 162, 164, 184, 271. Янь Вишатич. — 161. Хори. — 141.

Печеряни.289.

Дорога на Києво-Печерський монастир, від Києва (від Лядських воріт; див. Город Ярослава); кол. стара Іванівська дорога; нині — лінія вул. Жовтневої Революції і вул. Січневого повстання. — 141.

Монастир Лазарів, жіночий; місцеположення не встановлене; був, можливо, поблизу (на Зх.) Києво-Печерського м-ря. — 172.

Ліс великий на пагорбі. — 95.

Угорське, уроч.-гора напроти впадіння Чорторию в Дніпро; нині — середи, част. Дніпровського узвозу. — 13, 14, 199, 251, 281. Аскольдова могила; нині — парковий павільйон Аскольдової могили на повороті Дніпровського узвозу. — 1315. Церква Миколи Мирлікійського (чудотворця), була на місці Аскольдової могили; нині — не зб. — 13.

Ворота Угорські, були, очевидно, в р-ні середньої частини Дніпровського узвозу (у напрямку до метро). — 244. Двори: Княжий. — 199, 251. Ольмин, був коло Аскольдової могили. — 13.




Лівобережжя


Лівобережжя — сх. околиця Києва, на л. бер. Дніпра; нині — Ватутінський, Дарницький та Харківський р-ни.

Городець, Городок Пісочний, на піску, г. на л. бер. Рудиці; нині — кол. г-ище на пн.-зх. околиці с. Вигурівщини, тепер — житлового масиву Троєщини-Вигурівщини. — 86, 123, 150, 154, 167, 188, 194, 241, 297, 394. Радосинь, Родунія, «рай», княжий двір (княжа резиденція). — 167, 198, 241, 270. Бір коло Городця. — 150, 188.

Долобськ, Долобське озеро, оз. біля л. бер. Дніпра, з’єднане з л. бер. устя Чорторию, поблизу витоку Золотчі; нині ввійшло в Русанівський канал між мостами метро і Патона. — 157, 166, 242, 329.

Золотча, р., л. пр. Дніпра; розпочиналась поблизу Долобського оз.; нині — перериваючись і утворюючи низку озер і проток, впадає в Дніпро нижче від с. Вишеньок, Бориспільськ. р-ну Київ. обл. — 155, 242.

Луг, луги на л. бер. Дніпра, зокрема навпроти Михайлівського (Видобицького) м-ря. — 225, 242.

Ольжичі, с. на л. бер. Рудиці, на Пн. від Городця Пісочного; нині — кол. сліди посел. між с. Вигурівщиною і с. Троєщиною, тепер — у житловому масиві Троєщина-Вигурівщина. — 35, 194, 255, 279, 332.

Острів на Дніпрі, навпроти Михайлівського (Видобицького) м-ря; у XIX ст. о. Верби, нині розділений на два о-ви — Великий і Малий. — 221, 398.

Песій острів на Дніпрі, за 2 км нижче від устя Десни; у XVIII ст. о. Лейтарський (Рейтарський) між п. рукавом Дніпра Собачим Горлом і основним руслом ріки; нині — безіменна коса між затокою Собачим Горлом і п. бер. Дніпра; рельєф змінений. — 299.

Рудиця, л. рукав Чорторию; у XIX ст. — рукав Рудець (Гнилуша); на поч. XX ст. — оз. Неводне і оз. Баб’яче Топило; нині — озерця, із зміненим рельєфом. — 147.

Чорторий, л. рукав устя Десни; впадає в Дніпро навпроти Аскольдової могили; у XIX ст. Чорторий; нині — Десенка (Стара Десна), Чорторий і Довбичка; русло видозмінене. — 210, 233, 242, 330.

Гори і дебрі, очевидно, у Києві і довкола нього. — 95.

Доми в Києві. — 202, 214.

Ліс і бір великий довкола Києва. — 4, 10, 11, 44.

Монастирі.202, 243, 355.

Окіл, пісок, сади довкола Києва. — 140, 141, 243.

Київська волость, земля, область, сторона; Київщина; Низовська земля; див. ще Руська земля. — 71, 130, 150, 194196, 204, 232, 304, 341, 344, 358, 362, 368, 389.

Київська путь, дорога з Києва на захід через Білгород. — 274.

Київська тисяча. 127.

Села навколо Києва, за Києвом, у Київській волості. — 202, 243, 270, 304.

Кияни, люди, люди київські, городяни, жителі (бояри, вої, діти, духовенство та ін.). — 5, 12, 19, 33, 38, 39, 46, 74, 76, 85, 88, 105, 106, 123, 126, 133, 134, 139, 146, 148, 150, 171, 186, 188190, 199202, 210216, 221, 223, 225, 230233, 235, 237239, 241244, 246, 248, 249, 251, 261263, 265, 270, 273, 276281, 288290, 293, 295, 297, 307, 309, 311, 315, 317, 322, 332, 335, 354, 355, 367, 368, 379, 381, 394, 396, 397.

Євреї, латиняни, новгородці, хозари в Києві. — 30, 171, 180, 214, 278, 311.













Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.