А
Авари, Аварський каганат— див. Обри.
Австрія, д-ва у складі Священної Римської імперії, в бас. сер. течії Дунаю; нині — Австрія; див. ще Німецька земля, німці-австрійці, Штірська земля. — 392, 408, 411, 416.
Агаряни, бібл., нащадки Агарі та Ізмаїла; в літопису агарянами названі араби, половці і татари; див. ще Бусурмани, ізмаїльтяни, іноплемінники, мусульмани, погани, сарацини. — 13, 326, 344, 349, 362, 368, 393, 436.
Адріакія, обл. Адріатичного м. — 1.
Адріанград— див. Орестів город.
Адріатичне море, част. Середземного м. між Аппенінським і Ватіканським півостровами. — 1, 408.
Аєпичі— див. Половці.
Азійська сторона, Азія, частина світу. — 1.
Аквілея, г. у Пн. Італії, поблизу (9 км) бер. Трієстської затоки Адріатичного м., місце осідку патріархів; нині — м. Аквілея, провінція Удіне, обл. Фріулі-Венеція-Джулія, Італія. — 373.
Албанія, старод. д-ва у Сх. Закавказзі, поблизу Хвалійського (Каспійського) м., у пониззі рік Киру (Кури) і Араксу; нині — сх. част. Азербайджану (Аз. РСР). — 1.
Альта, р., п. пр. Трубежа. — 77, 83, 104, 114, 178, 181, 210, 224, 256. Альтське поле, місце, де вбито Бориса Володимировича (V). — 83. Альтська божниця, церква, церква Святих мучеників Бориса і Гліба Володимировичів (V); нині — не зб.; фундаменти розкрито в м. Борисполі, р. ц. Київ. обл. — 178, 181, 210, 264. Долини біля Альти. — 83.
Амазонки, земля їх, гр. міфол., войовничий нар. (жінки), що жив у Малій Азії, біля Понтійського (Чорного) м. та на пониззі Дону, біля берегів Меотиди (Меотії) (Азовського моря). — 10.
Англи, Англійська земля (земля і народ), прийшлі германські племена англів (англосаксів), пізніше — народність, що жили в пд. і сер. част. о-ва Великобританія; нині — Англія; див. ще Британія. — 1, 12, 161.
Андріїв, г. у Волин. з. на п. бер. верх. Володави (Влодавки, л. пр. Зх. Бугу); нині — с. Анджеюв Уршулінської гміни Хелмського воє-ва, Польща. — 401.
Антіохія, г. у давній Сірії на л. бер. р. Оронт; нині — м. Антак’я, ц. віл. Хатай, Туреччина. — 23, 65, 410. Антіохійці, люди. — 23.
Араби (земля і народ), основні народи і народності ряду країн Передньої Азії, Пн. та пн. Зх. Африки; див. Агаряни, бусурмани, ізмаїльтяни, іноплемінники, погани, сарацини. — 238, 377.
Аравійська пустиня, пн.-сх. частина Сахари між Нілом і Червоним м.; нині — тер. сх. частини Єгипту. — 55.
Аравія Сильна (Щаслива), іст. обл. у Передній Азії на пд. Зх. Аравійського півострова, на Сх. від Червоного м.; нині — Йємен (Йєменська Арабська Республіка). — 1.
Аравія Старіша (Петрейська), іст. обл. на Сінайському півострові з стол. Петра (тепер — руїни біля м. Ельджі на пд. Зх. Йорданії); нині — пн.-сх. част. Єгипту, пд. част. Ізраїлю та пд. част. Йорданії. — 1.
Арам, Арамея, єврейська назва старод. Сірії. — 165.
Аркадіополь, г. у Фракії на л. бер. Карагачдере (п. пр. Ергене, л. пр. Маріци); нині — м. Люлебургаз, віл. Киркларелі, Туреччина. — 41.
Аркадія, іст. обл. у ц. Пелопоннесу; нині — ном (округ) Аркадія, обл. Пелопоннес, Греція. — 1.
Арменія Велика, старод. д-ва у Передній Азії; найбільша тер. від Хвалійського (Каспійського) м. до Внутрішнього (Середземного) м.; нині — Вірменія (Вірм. РСР), пд. част. Азербайджану (Аз. РСР), пн.-зх. част. Ірану, сх. част. Туреччини. — 1, 24.
Арменія Мала, іст. обл. у Передній Азії між верх. р. Галісу (Кизил-Ірмак) і Чорної ріки; нині — сх. част. віл. Сівас і віл. Ерзінджан, Туреччина. — 1.
Аскалон, Аскалонія, іст. обл. у старод. Палестині біля м. Аскалона (тепер — руїни на Пд. від м. Ель-Маджаль, національний парк), на сх. узб. Середземного м.; нині — частина арабської смуги Гази (з 1967 р. окупована Ізраїлем). — 285, 344.
Ассірія, ассіріани, ассірійці, варвари (земля і народ), різні племена, що жили на Пн. Месопотамії, у бас. сер. течії Тігра; нині — пн. част. Іраку. — 1, 2, 58, 121, 168, 303, 387.
Афон, Свята Гора, півострів Айон (Агіон)-Орос, виступ півострова Халкідіки у сх. Греції; нині — самоврядний ном (округ) Айон-Орос, Греція. — 95 — 97, 414, 424. Монастирі; нині — 20 великих і багато малих чоловічих м-рів. — 95. Ченці (отці). — 97.
Африка, частина світу. — 102, 173.
Б
Бакота, г. у Гал. з. на л. бер. Дністра; нині — с. Бакота (г-ище в уроч. Біла гора) Кам’янець-Подільського р-ну Хмельн. обл. — 398 — 400, 413. Ворота (города). — 399.
Бактрія, іст. обл. у Середній Азії між пн.-зх. част. гірського хребта Гіндукуша і верх, та сер. течією р. Амудар’ї (Окс); нині — пд. області Узбекистану (Узб. РСР), Таджикистану (Тадж. РСР), Туркменистану (Туркм. РСР) і пн. частина Афганістану. — 1. Бактріяни. — 10.
Балин, г. у Полов, з. на п. бер. Дону (Сіверського Дінця); нині — ймовірно, г-ище біля с. Гайдар (Гайдари) Готвальдського (Зміївського) р-ну Харків, обл. — 176.
Бардуїв, Бартфа, г. в Угорському кор-стві на п. бер. верх. Топлі (п. пр. Ондави, п. пр. Бодрогу, п. пр. Тиси, л. пр. Дунаю); нині — м. Бардейов, р. ц. Східнословацької обл., Чехословаччина. — 398.
Баруч, г. у Переясл. з. на п. бер. Трубежа; нині — смт Баришівка (г-ище на околиці), р. ц. Київ. обл. — 182, 188, 307.
Белехове поле, поле у Рост.-Сузд. з. на Зх. від Володимира (Суздальського); нині — зх. окраїна м. Владимира (р-н шосе на Москву), РРФСР. — 320.
Белз, г. у Волин. з., ц. уд. кн-ства, на л. бер. Солокії (л. пр. Зх. Бугу); нині — м. Белз (г-ище на передмісті в уроч. Замочок) Сокальського р-ну Львів. обл. — 86, 234, 347, 370, 372 — 374, 379, 381, 387, 388, 417, 426, 442, 448. Белзька волость, земля. — 379, 381, 382. Белзьке княжіння. — 442. Белзькі поля. — 417. Села довкола Белза. — 379, 426. Белжани. — 379, 434.
Березий, г. у Черніг. з., ц. уд. кн-ства, при впадінні р. Сухоносівки (зліва) і р. Клевені (справа) у р. Гайстрова Струга (Струя; п. пр. Березни, п. пр. Десни); нині — смт Березна (г-ище в уроч. Замковище) Менського р-ну Черніг. обл. — 254, 268.
Березина, р., п. пр. Німану. — 287.
Березовичі, с. у Волин. з. на п. бер. верх. Луги-Свинорийки (п. пр. Луги, п. пр. Зх. Бугу); нині — с. Березовичі (Старі) Володимир-Волинського р-ну Волин. обл. — 439.
Берендичі, берендії (земля і народ), кочові й напівкочові тюркські племена; в літопису часто ототожнюються з чорними клобуками; можливо, що це була відособлена орда половців; оселились в основному в бас. Росі; нині — пд. част. Київ, та пн.-сх. част. Вінн. обл. і Черк. обл. — 151, 160, 178, 190, 200, 203, 206, 217, 221, 231, 235, 243, 250, 258, 265, 269, 271, 274 — 277, 279, 281, 282, 290 — 292, 295, 297, 301, 302, 304, 309, 321, 333, 336, 341. Городи їхні (шість) на Пороссі. — 321.
Берестій, г. у Волин. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Зх. Бугу, коло п. бер. устя Мухавця; нині — м. Брест (г-ище-дит. на мисі Замкова Гора, Брестська фортеця), обл. ц. Біл. — 82, 84, 85, 150, 152, 153, 155, 193 — 195, 259, 290, 304, 370, 375, 384, 385, 392, 398, 420, 429 — 431, 433, 434, 437, 440, 442, 447 — 450, 458. Башта кам’яна; нині — не зб. — 448. Стіни (укріплення). — 447. Доми Мстислава Даниловича (XIII). — 449. Церква апостола Петра; нині — не зб. — 448, Села (десять) коло Берестія. — 434. Берестійська волость, земля. — 150, 385. Берестяни, городяни. — 154, 370, 385, 434, 448, 449.
Берестове— див. Київ (Печерська частина).
Берладники, біглі люди, які в XII ст. зосереджувались на лівобережжі Дунаю, переважно в Берладі. — 273, 276.
Берладь, руський г. (у Волоській з.) на п. бер. Бирладу (л. пр. Сірету, л. пр. Дунаю); нині — м. Бирлад, повіт Васлуй, Румунія. — 197, 203, 205, 207, 257, 269, 283, 309.
Бзяниця, р., п. пр. Унови; нині — Снітка. — 246.
Бикове болото — див. Галич.
Биковен, г. у Гал. з., ймовірно, на п. бер. Лопушанки (п. пр. Серету); нині — г-ище коло с. Оліева (поруч був хутір Білокониця) Зборівського р-ну Терноп. обл.; або на п. бер. Серету; нині — г-ище (посел.) в уроч. Бузок коло с. Городища (за 6 — 7 км на пд. Сх. від тієї ж Білокониці) того ж р-ну. — 374.
Біла, г. у Лядській з. (Мала Польща) на л. бер. Білої (Бялої, п. пр. Букової, п. пр. Сяну); нині — с. Бяла Янув Любельської гміни Люблінського воє-ва, Польща. — 401, 426.
Біла Вежа, Біла Вежа стара, г. у Черніг. з. на п. бер. верх. Остра; нині — г-ище між с. Біловежі Перші та с. Біловежі Другі Бахмацького р-ну Черніг. обл. — 216, 223, 459. Жителі її. — 216.
Біла Вежа, Саркел (саркел — білий дім), г. у Хозарській д-ві (див. Хозари), потім — руський г. на л. бер. Дону; нині — затоплене водами Цимлянського водосховища (15 км від бер.) г-ище біля колишнього хутора Попова Цимлянського р-ну Ростовської обл. РРФСР. — 37, 38, 178. Біловежці, хозари. — 178.
Білгород, г. у Київ, з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Ірпеня (Ірпіні); нині — с. Білогородка (г-ище-дит., вали, острог) Києво-Святошинського р-ну Київ. обл. — 21, 48, 67, 69, 71 — 73, 106, 127, 148, 172, 174, 177, 189, 193, 196, 208, 218, 226, 236 — 238, 246, 274, 275, 281 — 285, 308 — 310, 322, 323, 328, 329, 346, 348, 355, 364, 460. Дитинець. — 281. Колодязі (два). — 71 — 73. Медуша Володимира Святославича (V). — 72. Міст через Ірпінь. — 237. Острог. — 281. Сінці. — 237. Церква Апостолів, дерев’яна, потім — кам’яна, єпископія; нині — не зб. — 196, 346, 364. Бір між Білгородом і Черневом; нині — соснові ліси понад п. бер. Ірпеня. — 246. Білгородці, городяни, люди. — 71 — 73, 199, 237, 246. Попи білгородські. — 237.
Біле озеро, оз., коло якого жила весь; нині — оз. на пн. Зх. Вологодської обл. РРФСР. — 6, 12.
Білі угри— див. Угри.
Білка, р., п. пр. Полтви (Повтви, л. пр. Зх. Бугу). — 196. Гать на ній. — 196. Оболонь біля неї; див. ще Звенигород, — 196.
Білобережжя, г. у Київ. з. (Болохівській з.), мабуть, на л. бер. Бужка (л. пр. Пд. Бугу); нині — можливо, г-ище, вал, рів в уроч. Замчисько за 1 км на Зх. від с. Берегелі Красилівського р-ну Хмельн. обл. — 389. Білобережці. — 416.
Білобережжя, узб. гирла Дніпра, Дніпровсько-Бузького лиману взагалі; можливо, Тендрівська коса. — 28, 43.
Білоозеро, г. у Рост.-Сузд. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. витоку Шексни (л. пр. Волги) із Білого оз.; нині — г-ище в уроч. Старий Город за 2 км від с. Крохіно Бєлозерського р-ну Вологодської обл. РРФСР. — 12, 108. Ліс коло Білоозера. — 108. Білозерська дружина, полк. — 207, 331. Білозерці. — 108, 144, 145, 207, 309.
Білчиця, с. (княжа резиденція) у Полоцьк, з. на л. бер. Зх. Двіни коло п. бер. устя Білчиці; нині — тер. в межах м. Полоцька (розкрито фундаменти 4 храмів), р. ц. Вітебської обл. Біл. — 272.
Більськ, г. у Волин. з. на л. бер. Білої (Бялої, л. пр. Орлянки, л. пр. Нарева); нині — м. Бєльськ-Подляський, ц. гміни Бялистоцького воєв-ва, Польща. — 410, 447 — 449. Церква; нині — ? — 447.
Блестовит, г. у Черніг. з. на п. бер. верх. Пулки (п. пр. Десни) біля п. бер. устя ручая Рівчак; нині — с. Блистова (г-ище) Менського р-ну Черніг. обл. — 241.
Бобрка, р., л. пр. Лугу (л. пр. Дністра; інакше — Бобрка і є р. Лугом); нині — Боберка, Бібрка. — 374, 386.
Бог— див. Буг.
Боголюбий, г. у Рост.-Сузд. з., ц. уд. кн-ства, на л. бер. Клязьми, коло п. бер. устя Нерлі; нині — с. Боголюбово (г-ище, вали, рови) Владимирського р-ну Владимирської обл. РРФСР. — 312, 316, 317. Город, сад. — 315. Дім княжий, (палац); нині — зб. частково; розкрито рештки. — 312, 315, 316. Ложниця, опочивальня. — 313. Двері. — 314. Медуша. — 313. Сіни. — 313, 314. Сходи — 314. Стовп. — 314. Стіни города (город кам’яний). — 312. Церква, божниця Різдва Богородиці, собор, кам’яна; нині — не зб.; розкрито фундаменти. — 312, 313, 316, 317. Амвон. — 312. Башта (ззовні церкви). — 312. Верх. — 312. Вітрила (флюгери). — 312. Двері (троє). — 312, 317. Одвірки. — 312, 317. Діл. — 312. Кубки. — 312. Пояс. — 312. Притвор. — 316. Птахи. — 312. Склепіння. — 312. Спини. — 312. Стовпи, колони. — 312. Хори. — 316. Сіль (окрема будова коло церкви). — 312. Верх. — 312. Доми. — 316. Села коло города. — 316. Боголюбці, городяни, дружина, крилошани, майстрові, мечники, отроки, посадники, тивуни. — 315, 316.
Богуславль, г. у Київ. з., ц. уд. кн-ства (?), на л. бер. Росі між л. бер. Богуславки і п. бер. ручая Троїцького; нині — м. Богуслав (г-ище), р. ц. Київ. обл. — 356.
Бодричі, ободрити (земля і народ), союз племен, потім державне об’єднання полабських слов’ян, що жили на Зх. від Одри (Одера) і на Сх. від Лаби (Ельби); нині — округ Росток, НДР. — 179, 190.
Божий город— див. Єрусалим.
Божський, г. у Київ. з. (Болохівській з.) на л. бер. Пд. Бугу, нині — можливо, с. Суслівці (г-ище) Летичівського р-ну Хмельн. обл. — 203, 210, 219, 223, 249, 399. Волость. — 221, 257.
Болгар, Булгар, Великий город, т. Біляр, друга стол. (з XII ст.) Серебряних болгар, на л. бер. Малого Черемшану (п. пр. Великого Черемшану, л. пр. Волги), коло п. бер. устя Білярки; нині — с. Білярськ (г-ище) Алексєєвського р-ну Татарської АРСР, РРФСР. — 331. Ворота. — 331.
Болгари, Болгарія, Болгарська земля, болгарський народ (земля і народ), пд.-слов’янські племена, пізніше — народність, що жили, асимілювавши прибулі сюди з Великої Болгарії (див. Болгари чорні) кочові племена протоболгар (болгар, булгар), на правобережжі нижн. течії Дунаю; нині — Болгарія. — 2, 7, 11, 13, 15, 16, 24 — 26, 38, 41, 42, 48, 49, 151, 178, 371, 400, 414.
Болгари, булгари, Болгарська земля (земля і народ), тюркомовні племена, поєднані з угро-фінськими племенами, що жили у Волзько-Камській Болгарії, д-ві обабіч сер. течії Волги і в бас. нижн. течії її л. пр. Ками; нині — сх. част. Чуваської АРСР, Татарська АРСР, пн.-сх. част. Ульяновської і пн. част. Куйбишевської обл. РРФСР. — 3, 51, 52, 60, 61, 85, 127, 142, 178, 305, 306, 314 — 316, 330, 331, 396. Город у Болгарах. — 306. Села (шість) у Болгарах. — 306. Серебряні болгари. — 331.
Болгари чорні (земля і народ), рештки кочових тюркських племен Великої Болгарії (давнього державного утворення на тер. сх. Приазов’я), що жили в Чорній Болгарії — на Таманському і Кримському півостровах; нині — Темрюцький р-н Краснодарського краю РРФСР і Кримська обл. — 6, 28.
Болдиж, г. (с.?) у Черніг. з. на л. бер. Неруси (л. пр. Десни), коло п. бер. устя Неси; нині — с. Валдиш (Балдиж, посел.) Дмитровського р-ну Орловської обл. РРФСР. — 206. Болдижів ліс. — 206.
Болдикища, с. в Ятвязькій з., можливо, на одній із лівих приток р. Преголі (Красній?); нині — пд.-зх. част. Калінінградської обл. РРФСР; точне місцеположення не встановлене. — 414, 415.
Болдині гори — див. Чернігів.
Боловос, р., п. пр. Десни; нині — Білоус. — 217, 255, 262, 263.
Болохів, г. у Київ. з., ц. Болохівської з., мабуть, на л. бер. Случі; нині — ймовірно, смт Любар (Старий Любар, г-ище), р. ц. Житом. обл. — 298, 416.
Болохів, Болохівська волость, земля, іст. обл. у Київ. з. у верхів’ях Пд. Бугу, Тетерева і Случі; центр — г. Болохів; нині — пн.-зх. част. Вінн. обл., пн.-сх. част. Хмельн. обл. і пд.-зх. част. Житом. обл. — 221, 231, 391, 399, 416. Болохівські городи. — 399. Вали їх. — 399. Болохівські князі. — 389, 391, 399, 400. Болохівці. — 416.
Большів, с. у Гал. з. на п. бер. Гнилої Липи (л. пр. Дністра); нині — с. Бовшів (посел. в уроч. Сулива) Галицького р-ну Ів.-Франк. обл. — 258.
Борзна, р., л. пр. Дочі (л. пр. Десни). — 277. Брід через неї — див. Ігорів брід.
Борисов, г. у Полоцьк, з. на п. бер. Березини коло л. бер. устя ручая Бориси; нині — с. Старо-Борисов (г-ище) Борисовського р-ну Мінської обл. Біл. — 183.
Боричів узвіз — див. Київ (Найдавніша частина).
Боровий, г. у Київ. з. на п. бер. Росі, коло п. бер. устя Боровиці; нині — затоплене г-ище біля смт Стеблева Корсунь-Шевченківського р-ну Черк. обл. — 350.
Борок, ліс (сосновий) у Гал. з., мабуть, на л. бер. Нізди; нині — можливо, біля с. Великі Бірки (раніше — Борок) Тернопільського р-ну Терноп. обл. — 400.
Борок— див. Буличі.
Борсуків Діл, перевал у Сх. Карпатах між верх. Борші (доплив Вішеу, л. пр. Тиси, л. пр. Дунаю) і верх. Бистриці-Аурії (доплив Бистриці, п. пр. Сірету, л. пр. Дунаю); нині — перевал Присліп у Марамурештському повіті, Румунія. — 393.
Борти, барти, литовські жителі Бартії, Прусської обл. в бас. правобережжя сер. течії Лави-Алле (л. пр. Преголя); нині — Правдинський р-н Калінінградської обл. РРФСР і пн. част. Ольштинського воє-ва (гміна Вартошице), Польща. — 407, 430.
Боснія, іст. обл. у бас. Босни (п. пр. Сави, л. пр. Дунаю), князівство на чолі з баном; нині — пн.-сх. част. Боснії і Герцеговини, Югославія. — 400.
Боспорій, Боспор Кіммерійський, антична д-ва на берегах Керченської протоки між Потом (Чорним м.) та Меотидою (Меотією) Азовським м. і на пн.-сх. узб. Меотиди (Мети); центр — г. Пантікапей, тепер — м. Керч; нині — сх. част. Ленінського р-ну Кримської обл. (сх. част. Керченського півострова), зх. част. Краснодарського краю і пд.-зх. част. Ростовської обл. РРФСР. — 1.
Босфор, море, протока, що з’єднує Понт (Чорне м.) і Пропонтиду (Мармурове м.). — 17, 25. Сторони його. — 25.
Бохмач, г. у Черніг. з. на п. бер. Бахмачки (Бахмача, п. пр. Борзни); нині — г-ище біля с. Бахмача Бахмацького р-ну Черніг. обл. — 216.
Браневичева Ріль, с. у Гал. з. на п. бер. Бистриці Тисьменицької (п. пр. Дністра); нині — с. Долішній Лужок з присілком Бронічани Дрогобицького р-ну Львів. обл. — 387.
Брахмани, островичі, група найвищих каст в Індії; різнорідні етнічно жерці, знавці Вед, виконавці індуїстських церемоній; займали ключові позиції в суспільстві; див. ще Бактріяни. — 10.
Брашев, Брашшо, г. в Угорському кор-стві (у пд.-зх. Трансільванії — Семиградді) на л. бер. Тіміша (л. пр. Олта, л. пр. Дунаю); нині — м. Брашов, ц. повіту, Румунія. — 435.
Британія, старод. латинська назва Англії і Шотландії; див. ще Англи, Англійська земля. — 1, 10.
Броди, г. у Волин. з. на п. бер. Суховільки (Бовдурки, п. пр. Стиру); нині — м. Броди (г-ище під замком?), р. ц. Львів. обл. — 459.
Бродники, мандрівні люди, переважно східнослов’янського походження, які у XII — XIII ст. жили в степах між нижнім Доном і нижнім Дунаєм, сусідячи з половцями. — 209.
Бронькняж, г. у Переясл. з., ймовірно, на п. бер. верх. Браниці (Грабівки; л. пр. Трубежа); нині, можливо, с. Браниця Бобровицького р-ну Чернігів. обл. — 182.
Брягинь, г. у Київ. з. на п. бер. Брагинки (л. пр. Прип’яті); нині — смт Брагін (г-ище Загороддя), р. ц. Гомельської обл. Біл. — 216, 346.
Брянськ, г. у Черніг. з., ц. уд. кн-ства (Подесення), на п. бер. Десни, біля л. бер. устя р. Судок; нині — м. Брянськ (г-ище Покровська гора), обл. ц. РРФСР. — 207, 209, 405, 425, 429.
Буг, Бог, р., впадає через Бузький і Дніпровський лимани в Понт (Чорне м.); нині — Пд. (Південний) Буг. — 8, 304, 480.
Буг, р., п. пр. Вісли; нині — Зх. (Західний) Буг. — 6 — 8, 82, 83, 152, 370, 375, 383, 431. Верхів’я його. — 7.
Бужани (земля і народ), сх.-слов’янський союз племен, що жили в бас. верх. Зх. Бугу; нині — Волин. обл. і пн. част. Львів. обл.; див. ще Волиняни. — 6.
Бужковичі, с. у Волин. з. на л. бер. Луги (п. пр. Зх. Бугу); нині — с. Бужковичі Іваничівського р-ну Волин. обл. — 435. Поле бужківське. — 435.
Бужськ, г. у Волин. з., ц. уд. кн-ства, на л. бер. Зх. Бугу коло л. бер. устя Полтви; нині — м. Буськ (два г-ища), р. ц. Львів. обл. — 151, 155, 253, 254, 257, 288, 305, 373, 390. Бужська волость. — 253, 257.
Буличі, с. (г.?) в Київ. з. на п. бер. Желяні; нині — Біличі (у XIX ст. були сліди г-ища: древній рів Шалена Баба), зх. окол. Києва. — 283. Борок; нині — сосновий ліс (бір) обабіч Брест-Литовського шосе на пд. Зх. від Біличів, коло озер. — 283. Озера; нині — два озера обабіч Брест-Литовського шосе на пд. Зх. від Біличів. — 283.
Бурчевичі— див. Половці.
Бусовно, г. (с.?) у Волин. з. поблизу п. бер. Свинки (п. пр. Вепра); нині — с. Бусовно Вєжбицької гміни Хелмського воє-ва, Польща. — 402.
Бусурмани, народи мусульманської (магометанської) віри; див. ще Мусульмани. — 335.
В
Вавілон («божі ворота»), стол. Вавілонії, г. обабіч старого русла Євфрату; нині — не існує; руїни — за 6 км на Пн. від м. Гілли, мухафаза (губернаторство) Бабіль, Ірак. — 1, 2, 121, 168. Есагіла, головний храм Вавілона і всієї Вавілонії, місце перебування бога Бела-Мардука; нині — не зб. — 2. Башта вавілонська, Етеменанки, була в ц. Есагіли; нині — не зб. — 1, 2, 54.
Вавілонія, Вавілон, старод. д-ва у пд. і сер. Месопотамії; нині — пд.-сх. част. Іраку (до м. Багдада). — 1, 2, 37, 121, 367, 445. Вавілоняни. — 10.
Вал— див. Стугна.
Вамська гора, г. Навав, пн. хребет г. Фасгі в Моавитській з. (див. Моавитяни), 15 км на Сх. від пн.-сх. бер. Мертвого м.; нині — г. Нево (Небо) у пн.-сх. част. Йорданії. — 56.
Варвари— див. Ассірія.
Варин, г. у Переясл. з. на л. бер. Удаю (п. пр. Сули); нині — смт Варва (г-ище на окол.), р. ц. Черніг. обл. — 459.
Варми (земля і народ), польське населення Прусської обл. (див. Прусси) Вармії між р. Пасльонкою (впадає у Варязьке м.) і Линою (Лавою, л. пр. Преголя); нині — пн.-сх. част. Ельблонгського і пн.-сх. част. Ольштинського воє-в, Польща. — 407.
Варта, г. у Лядській з. (Велика Польща) на л. бер. Варти (п. пр. Одри); нині — м. Варта, ц. гміни Калішського воє-ва, Польща. — 385.
Варяги, замор’я, за море (земля і народ), давньоруська і грецька назви староскандінавських (пн.-германських) племен датчан, норвежців і шведів; нині — Данія, Норвегія, Швеція; див. ще Нормани. — 1, 3, 12, 13, 16, 25, 30, 45 — 50, 74, 81 — 83, 85, 88, 125, 184, 219, 379. Варяги-русь. — 12.
Варязьке море; нині — Балтійське море. — 1, 3, 12, 25, 45, 74, 83, 85, 86.
Варязький острів— див. Дніпро.
Василів, г. у Гал. з. на п. бер. Дністра, навпроти впадіння в нього Серета; нині — с. Василів (г-ище Хом в уроч. Замчище) Заставнівського р-ну Чернів. обл. — 387.
Василів, г. у Київ. з. на л. бер. Стугни, біля л. бер. устя Василівки; нині — м. Васильків (г-ище, вали), р. ц. Київ. обл. — 63, 70, 245 — 247, 274, 295, 297. Церква Преображення (Спаса); нині — не зб. — 70. Міст через Стугну. — 70. Василівська путь, дорога із Києва через Василів на захід. — 246, 290. Василівці. — 199.
Василів, г. у Київ. з. на острові і на п. бер. Красної (п. пр. Дніпра); нині — с. Василів (г-ище Замок на о-ві і г-ище на Пд. від села) Білоцерківського р-ну Київ. обл. — 189, 298, 354.
Василів, г. у Смол. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. верх. Віхри (п. пр. Сожа); нині — с. Городок (зруйноване г-ище) за 3 км на пн. Сх. від с. Васильєва Краснинського р-ну Смол. обл. РРФСР. — 286.
Велика Скіфія — див. Скіфія.
Великий город — див. Болгар, Булгар.
Веля, р., л. пр. Горини; нині — Вілія. — 389.
Венедиці (земля і народ), жителі тер. міста й д-ви Венеції у пн.-сх. Італії; нині — обл. Венеція, Італія. — 1.
Вепр, р., п. пр. Вісли; нині — Вєпш. — 375, 392.
Верещин, г. у Волин. з. коло л. бер. верх. Володави (Влодавки, л. пр. Зх. Бугу) на Зх. коло озера; нині — с. Верещин Уршулінської гміни Хелмського воє-ва, Польща. — 370, 375.
Верона, г. на Пн. Сх. Італії, по обох бер. Адідже; нині — м. Верона, ц. провінції Верона, обл. Венеція, Італія. — 413.
Верхні землі, верхня земля— див. Новгород Великий.
Весь (земля і народ), фінське плем’я, що населяло р-н Білого оз.; нині — зх. част. Вологодської обл. РРФСР. — 1, 6, 12, 13.
Вефіль, г. у Палестинській з. (Палестині), за 17 — 19 км на Пн. від Єрусалима; нині — с. Бетін, мухафаза (область) Єрусалим, Йорданія; з 1967 р. окуповане Ізраїлем. — 56. Пагорб. — 56.
Вибуч, г. у Київ. з. (Погорина) на л. бер. Миловички (п. пр. Путилівки, л. пр. Горини); нині — г-ище на пд.-сх. окол. с. Посникова (біля коЛ. с. Вильбичі) Млинівського р-ну Ровен. обл. — 284.
Вигошев, г. у Київ. з. (Погорина) на л. бер. верх. Буглівки Свинарської (п. пр. Жирака, п. пр. Горини); нині — с. Вишгородок (г-ище з рештками замку) Лановецького р-ну Терноп. обл. — 253, 254, 257.
Видобич— див. Київ (Печерська частина).
Визлжа, г. у Лядській з. (Мала Польща) на л. бер. Ілжанки (Ілзи, л. пр. Вісли); нині — м. Ілжа (Старе Місто), ц. гміни Радомського воє-ва, Польща. — 426.
Визна, г. у Волин. з. на п. бер. Нарева; нині — с. Візна, ц. гміни Ломжанського воє-ва, Польща. — 198, 408, 421.
Вир, г. у Черніг. з. (Посейм’я), ц. уд. кн-ства, на п. бер. Виру; нині — м. Білопілля (г-ище), р. ц. Сум. обл. — 172, 215, 276, 277, 282, 461. Острог. — 277. Вирівці. — 215, 276.
Вир, р., л. пр. Сейму. — 172, 183.
Висі, р. Велика Вись (л. пр. Синюхи, л. пр. Пд. Бугу) та її л. пр. Мала Вись. — 349.
Вишгород, Ольжин град, г. у Київ. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Дніпра; нині — м. Вишгород (г-ище 80 га, вали, рови), р. ц. Київ обл.; 12 км на Пн. від Києва. — 35, 48, 77, 78, 80, 99, 111, 112, 121, 130, 135, 171, 174, 175, 189 — 191, 198, 199, 201, 226, 229, 231 — 233, 239, 244, 248, 261, 265 — 267, 275, 280, 290, 291, 294, 295, 297 — 299, 308 — 312, 327, 329, 344, 354, 374. Городські стіни. — 174, 297. Вал. — 291. Забрала. — 174. Церкви: Бориса і Гліба Володимировичів (V): Нова церква, дерев’яна; нині — не зб. — 111, 112, 175. Двері її. — 112. Поховання: Борис Володимирович (V), рака дерев’яна; потім перенесено у кам’яну церкву. — 111, 112, 174, 175. Гліб Володимирович (V), рака кам’яна; потім перенесено у кам’яну церкву. — 111, 112, 174, 175. Кам’яна; не зб.; фундаменти розкрито на тер., де стоїть нинішня Вишгородська церква. — 174, 175, 232, 233, 297, 354. Права сторона. — 174, 175. Закомари, дві, на правій стороні. — 174, 175. Поховання: Борис Володимирович (V), рака кам’яна. — 174, 175, 232, 233, 354. Гліб Володимирович (V), рака кам’яна. — 174, 175, 232, 233, 354. Гробниця. — 354. Поховання: Всеволод Ольгович (VIII). — 199, 354. Престол. — 175. Терем срібний (не зроблений). — 174. Ограда, навколо церкви. — 174. Василія Великого; нині — не зб. — 78, 80. Поховання: Борис Володимирович (V). — 78. Гліб Володимирович (V). — 80. Острог. — 297. Бір, коло Вишгорода; нині — сосновий масив між Дніпром та Ірпенем (Ірпінню). — 291, 297. Гора, під бором. — 291. Оболонь, коло Дніпра. — 291, 310. Двори: Давида Радила. — 291. Інші, числом сім. — 291. Міст коло Вишгорода через Дніпро. — 175. Острів на Дніпрі навпроти Вишгорода; у XVIII ст. о. Журавлів; нині — затоплений Київським водосховищем. — 198. Княжий двір. — 198. Перевіз київський, на Київ, навпроти Вишгорода через Дніпро; див. Київ (Печерська частина). — 201, 260. Вишгородська волость. — 265. Вишгородці. — 77, 154, 199.
Вишгород, г. у Лядській з. (Мазовецька з.) на п. бер. Вісли; нині — м. Вишгород (г-ище за 2,5 км на Зх. від ц. міста), ц. гміни Плоцького воє-ва, Польща. — 398, 434.
Вишега, Вишегов, Вигошев, г. у Волин. з. на л. бер. Вижви (Вижівки, п. пр. Прип’яті); нині — смт Стара Вижівка (до 1946 р. Стара Вижва; у болоті — насип, де стояв дім Курбського, на місці г-ища), р. ц. Волин. обл. — 154. Вишеговці, вигошевці. — 154.
Вишня, г. у Гал. з. на л. бер. Вишні (п. пр. Сяну) при усті безіменного ручая; нині — м. Судова Вишня (г-ище у сх. част., в уроч. На чвораках, є г-ище також на зх. околиці) Мостиського р-ну Львів. обл. — 387.
Відень, г., стол. герцогства Австрія, обабіч Дунаю; нині — м. Відень, стол. Австрії. — 408, 411, 416.
Візантій, г. на зх. бер. Босфору; в 326 р. на його місці закладено Цесароград, Константинополь. — 23. Бояри його — 23. Жителі його. — 23.
Візантія, Візантійська імперія— див. Греки.
Вісла, р., впадає у Варязьке (Балтійське) м. — 2, 370, 401, 422, 423, 431 — 433, 435. Брід на ній. — 422. Ліва (та) сторона її. — 422, 432. Права (ся) сторона її. — 431. Оболонь коло неї. — 423.
Вітебськ, г. у Полоцьк, з., ц. уд. кн-ства, на л. бер. Зх. Двіни, біля п. бер. устя Відьби (Вітьби); нині — м. Вітебськ (г-ище-дит. у р-ні Верхнього замку, окольний город — у р-ні Нижнього замку), обл. ц. Біл. — 286, 287, 319, 321, 329, 358, 359. Ліс поблизу Вітебська; нині — лісовий масив на Зх. від міста. — 287, 358.
Вітечів, Вітечівський брід, брід через Дніпро біля устя його п. пр. Віти і л. пр. Золотчі, коло Мирославського села; у кін. XIX ст. — Вишенська мілина завширшки бл. 550 м і глибиною бл. 90 см; нині — високі води Канівського водосховища. — 224, 242, 248, 321, 329.
Вітечівський пагорб— див. Святополчград.
Віфінія, Віфінська земля, іст. обл. на пн. Зх. Малої Азії, прилегла до пд. узб. Понта (Чорного м.); нині — сх. част. віл. Стамбул, вілайєти Коджаелі, Сакар’я та пн. част. віл. Балу, Туреччина. — 1, 24.
Віфлієм, Єфрафа, г. в Палестинській з. (Палестина, Іудея), 8 км на Пд. від Єрусалима; нині — м. Бейт-Лахм, ц. мухафази (області), Йорданія; з 1967 р. окуповане Ізраїлем. — 57, 58.
Вкраїниця— див. Україна (Волинська).
Влахерна— див. Цесароград.
Влена, р., л. пр. Дубни (п. пр. Волги). — 328, 329. Береги її, круті. — 328. Гори, пропасті і виломи коло неї. — 328. Сторона її (ся), ліва. — 329.
Возвягль, г. у Київ. з. на л. бер. Случі, біля л. бер. устя Смілки; нині — м. Новоград-Волинський (г-ище), р. ц. Житом, обл. — 417. Городська стіна. — 417. Возвягляни, городяни. — 416.
Воїнь, г. у Переясл. з. на п. бер. устя Сули; нині — затоплене Кременчуцьким водосховищем г-ище, дит., вали (бл. 28 га) на підвищенні біля заплави Сули, поблизу кол. с. Воїнська Гребля Глобинського р-ну Полт. обл. — 99, 125, 164, 461.
Воїнь, с. у Волин. з. на л. бер. Півонії (Пінови, п. пр. Тисьмениці, п. пр. Вепра); нині — с. Вогинь, ц. гміни Бяло-Подляського воє-ва, Польща. — 434.
Волга, р., впадає в Хвалійське (Каспійське) м. — 1, 3, 6, 38, 51, 78, 80, 85, 108, 127, 145, 178, 191, 219 — 221, 223, 254, 305, 331, 395, 405, 454, 460. Берег її. — 51, 80. Гирла її, сімдесят. — 3. Пониззя її. — 395. Верхів’я її. — 6. Земля обабіч неї. — 220.
Волиняни, волинці, Волинська земля (земля і народ), сх.слов’яиський союз племен (пізніше — князівство), що жили в бас. пд. приток Прип’яті та у верх. Зх. Бугу; нині — Волин. обл., пн. част. Львів. обл. і сх. частини Хелмського та Замойського воє-в, Польща; див. ще Бужани. — 6, 8, 310, 368, 379, 398, 421. Волинські князі. — 379, 435.
Волинь, г., перша стол. Волин. з., на л. бер. Зх. Бугу, біля п. бер. устя Гучви; нині — с. Грудек Надбужний (г-ище на горі Замчисько, сліди валів) Грубешівської гміни Замойського воє-ва, Польща. — 82, 121. Брід (вбрести) коло города через Зх. Буг. — 83.
Волковийськ, г., ц. іст. обл. Чорної Русі, на л. бер. Волковиї (п. пр. Росі, л. пр. Німану); нині — м. Волковиськ (г-ище на Шведській горі, Замчищі та Муравельнику), р. ц. Гродненської обл. Біл. — 409, 414, 420, 430, 433, 450.
Володава, г. у Волин. з. на л. бер. Зх. Бугу, біля л. бер. устя Володави (Влодавки); нині — м. Влодава, ц. гміни Хелмського воє-ва, Польща. — 398, 400.
Володарів, г. у Київ. з., очевидно, на п. бер. Унови; нині — ймовірно, г-ище (одне з двох) біля м. Фастова, р. ц. Київ. обл. — 231, 246.
Володимир (Волинський), г., друга стол. Волин. з., на п. бер. Луги (п. пр. Зх. Бугу), обабіч устя її п. пр. Смочі; нині — м. Володимир-Волинський (г-ище-дит; вали у пд. част. міста), р. ц. Волин. обл. — 67, 94, 99, 125, 126, 129, 137, 146, 147, 149 — 156, 160, 163, 170, 177 — 180, 183, 188, 189, 192, 194, 196, 198, 203, 208, 214, 215, 217, 219, 225 — 228, 233 — 235, 238, 245, 251, 254, 259, 260, 265 — 270, 273, 275, 282, 284, 288, 290, 295 — 297, 302 — 304, 334, 346, 347, 355, 361, 368 — 370, 372, 374, 375, 377, 379, 384, 387, 388, 390 — 392, 397, 398, 400, 402, 405, 409, 417, 418, 421, 422, 424, 426 — 429, 434, 435, 437 — 442, 444 — 450, 452, 458 — 460. Городські стіни, стіни города. — 154, 180, 370, 388. Вежі. — 154. Ворота: Ворота, не названі. — 152, 370. Гридшині. — 269. Київські, біля лугу. — 269. Діра, підземний хід, потерна. — 370. Заборона. — 154. Двори: Вакіїв. — 150, 151. Васильків, Василька Романовича (XII). — 421. Монастирі: Апостолів; був в уроч. Апостольщина. — 439, 447. Архістратига Михаїла; був в уроч. Михайлівка. — 427. Церква Михаїла; нині — не зб. — 427. Поховання: Войшелк. — 427. Монастир, не названий (Василія Великого?). — 452. Гробниця, каплиця-ротонда Іоакима та Анни Василія Великого), кам’яна; нині — зб. — 369, 452. Поховання: Анна, ж. Романа Мстиславича (XI). — 452. Церкви: Богородиці, на околиці города, над р. Лугою; так звана Стара катедра; нині — не зб., розкопано рештки. — 94, 214. Дмитрія Солунського; нині — не зб. — 447. Успіння Богородиці, Успенський собор, кам’яна, єпископія; нині — зб. у перебудованому вигляді. — 302, 303, 355, 370, 379, 398, 426, 428, 439, 442, 444 — 448. Двері її, міцні. — 370. Поховання: Василько Романович (XII). — 428. Володимир Василькович (XIII). — 444, 445, 448. Всеволод Мстиславич (XI). — 355. Мстислав Ізяславич (X). — 302. Олена, ж. Василька Романовича (XII). — 426. Церкви, не названі. — 398. Дорога королева, по якій ішов Стефан (Іштван) II з Перемишля до Володимира. — 251. Луг, коло р. Луги, біля Київських воріт. — 269. Поле, коло города. — 398. Свята гора, уроч. біля города. — 379. Святогорський (Зимнянський) монастир. — 379. Узвіз, коло города. — 180. Володимирська волость, земля, — 153, 181, 192, 225, 227, 234, 269, 302, 361, 362, 371, 390, 392, 395, 399, 406, 415, 430, 435, 437 — 440, 442, 446, 449. Городи в ній. — 437 — 440, 442, 448, 449. Села в ній. — 438, 442. Володимирці, городяни, люди, міщани. — 152 — 154, 180, 370, 439, 445. Бояри, ліпші мужі. — 369, 370, 372, 439, 445. Попи. — 445. Євреї у Володимирі. — 445. Німці у Володимирі. — 439, 445. Новгородці у Володимирі. — 445. Сурожці у Володимирі. — 445.
Володимир (Суздальський), г., одна з трьох стол. Рост.-Сузд. з. між л. бер. Клязьми і п. бер. нижн. теч. Либеді; нині — м. Владимир (г-ище-дит, кремль), обл. ц. РРФСР. — 266, 267, 270, 279, 286, 287, 299, 306, 312, 314 — 323, 326, 327, 329 — 331, 333, 352, 365, 393, 394. Городські стіни. — 312, 319, 394. Ворота: Золоті; нині — зб. — 312, 317, 333. Срібні; нині — не зб. — 312, 317. Двори: Княжий, великий. — 333. Дитинець. — 352. Монастирі: Рождественський. — 317. Церква Різдва Богородиці, кам’яна; нині — не зб. — 317. Крилошани її. — 317. Монастирі, не названі. — 270. Поруб, в’язниця. — 323. Сіни владичні, єпископські. — 333. Церкви: Успіння Богородиці Золотоверха, Успенський собор, соборна, кам’яна; нині — зб. — 267, 270, 279, 286, 287, 299, 306, 312, 317, 319, 321, 330, 331, 333, 343, 352, 394. Верхи її, п’ять, золоті. — 270, 279, 312, 333. Ворота, двері, троє. — 312, 317. Стіни. — 317. Поховання: Андрій Юрійович (IX). — 317. Борис Всеволодович (X). — 343. Гліб Андрійович (X). — 306. Ізяслав Андрійович (X). — 286. Ізяслав Глібович (X). — 331. Мстислав Андрійович (X). — 306. Ольга (в черницях Єфросинія) Юріївна (IX). — 330. Ярослав Юрійович (IX). — 287. Город церкви, даний Андрієм Юрійовичем (IX); невідомо який. — 319. Церкви, не названі, зокрема тридцять дві. — 270, 299, 319, 333. Володимирська волость, земля; див. ще Суздальська земля. — 306, 316, 319, 322, 327. Села, ліпші, в ній. — 270. Слободи в ній. — 270. Володимирці, городяни, люди. — 270, 294, 309, 315, 317, 319 — 323, 393.
Волок, від Дніпра до Ловоті; по ньому пролягала Путь із Варягів у Греки; перший волок — від верх. Хмості (п. пр. Дніпра) до верх. Касплі (л. пр. Зх. Двіни); другий — від верх. Усвячі (п. пр. Зх. Двіни) або Торопи (п. пр. Зх. Двіни) до верх. Куньї (п. пр. Ловоті). — 3.
Волок (Дамський), г. Новгор. кн-ства (в оточенні Рост.Сузд. з.), ц. уд. кн-ства, на п. бер. Лами (п. пр. Шоші, п. пр. Волги); нині — м. Волоколамськ (г-ище, вали), р. ц. Московської обл. РРФСР. — 277, 298.
Волохи, Волоська земля (земля і народ), середньовічна назва населення (предків румунів і молдаван), що жило в Придунайських кн-ствах і в Трансільванії; нині — пн. і сх. част. Румунії. — 1, 2, 6, 14.
Волохи, Волоська земля— див. Фряги.
Волхов, р., впадає в озеро Нево (Ладозьке оз.). — 1, 3, 12, 48, 100, 111, 172.
Воробійня, г. у Черніг. з. (Подесення) на л. бер. Теремухи (Теремушки, п. пр. Пса, п. пр. Судості, п. пр. Десни); нині — г-ище на зх. окол. с. Воробейні Почепського р-ну Брянської обл. РРФСР. — 209, 277.
Воровичі, г. (с.?) у Черніг. з. коло боліт л. бер. Дніпра; нині — очевидно, с. Боровики (Боровичі, могильник біля села) Чернігівського р-ну Черніг. обл. — 239.
Ворониця, г. у Переясл. з. на л. бер. Ікви (л. пр. Павлівки, л. пр. Дніпра); нині — г-ище (посел.) біля с. Воронькова (Вороньків) Бориспільського р-ну Київ. обл. — 460.
Вороняж, місцевість (г.?) у верх. Воронежу (л. пр. Дону); нині — пн.-сх. част. Липецької і пн.-зх. част. Тамбовської обл. РРФСР. — 323.
Ворота, ущелина у Волин. з., очевидно, в межиріччі верхів’їв Гучви (л. пр. Зх. Бугу), Вепра і Солокії (л. пр. Зх. Бугу); нині — поблизу м. Томашува Любельського, ц. гміни Замойського воє-ва; за іншими міркуваннями — то в Сутійську, то коло н. п. Горайця, то коло н. п. Звєжинця цього ж воє-ва, Польща. — 426, 427.
Ворота Угорські — див. Угорські ворота.
Воротинськ, г. у Черніг. з. (у Вятичах), ц. уд. кн-ства (?), на п. бер. (у петлі) Висси (л. пр. Оки); нині — г-ище на пд.-зх. окол. с. Воротинська Перемишльського р-ну Калузької обл. РРФСР. — 265.
Воротславль, г. у Лядській з. (Сілезія) на л. бер. Одри; нині — м. Вроцлав (г-ище-дит. на о-ві Тумському), ц. воєва, Польща. — 385, 428, 450, 452. Воротславська земля, довкола города. — 395, 452. Ворот(и)славські села, коло города. — 385.
Ворскол, р., л. пр. Дніпра; нині — Ворскла. — 166, 293, 307.
Ворута, г. у Київ. з. (Чорній Русі?), можливо, на п. бер. верх. Сирвячі; нині — ймовірно, г-ище на пд. Зх. коло смт Городища Барановичського р-ну Брестської обл. Біл. — 410. Поле поблизу города. — 410.
Вотнин, с. в Гал. з. на п. бер. Опрашини (л. пр. Баб’янки, л. пр. Сербеню, п. пр. Ворони, п. пр. Бистриці-Надвірнянської, п. пр. Бистриці, п. пр. Дністра); нині — смт Отиня Коломийського р-ну Ів.-Франк. обл. — 399.
Вручий, г. у Деревлянській з., потім у Київ. з., ц. уд. кн-ства, на л. бер. Норину (л. пр. Уші-Ужа); нині — м. Овруч (г-ище), р. ц. Житом. обл. — 44, 45, 294, 295, 297, 345, 346, 350, 353, 354, 358, 359, 368, 418. Ворота города. — 44. Рів коло города. — 44. Міст через рів. — 44. Урвище, дно рову. — 44. Олегова могила, Олега Святославича (IV), місце поблизу города. — 45. Вручийська волость. — 44, 304, 354.
Всеволож, г. у Волин. з., очевидно, на п. бер. Зх. Бугу; нині — ймовірно, г-ище в уроч. Старгород (навпроти с. Старгорода, Сокальського р-ну Львів. обл.) коло с. Заставного (кол. Жджари) Іваничівського р-ну Волин. обл. — 151, 438. Люди. — 151.
Всеволож, г. у Черніг. з. біля л. бер. Плиски-Загоросі (л. пр. Борзни); нині — с. Сиволож (г-ище) Борзнянського р-ну Черніг. обл. — 216, 256, 268, 274. Жителі двох інших городів, що сюди ввійшли. — 216.
Вщиж, г. у Черніг. з. (Подесення), ц. уд. кн-ства, на п. бер. Десни біля п. бер. устя безіменного ручая; нині — с. Вщиж (г-ище) Жуковського р-ну Брянської обл. РРФСР. — 195, 268, 277, 278, 287. Городські стіни. — 277. Вщижська волость. — 287.
Вягр, р., п. пр. Сяну; нині — В’яр. — 153, 252.
Вятичі (земля і народ), сх.-слов’янське плем’я чи союз племен, що жили у бас. верх. Оки; потім входили до Черніг. кн-ства; нині — пн.-сх. порубіжна смуга Брянської обл., зх. половина Орловської обл., зх. половина Тульської обл., пд.-сх. част. Московської обл. і Калузька обл. РРФСР. — 7, 8, 12, 38, 49, 67, 194, 206, 207, 209, 219, 220, 222, 254 — 256, 260, 275, 277, 336, 458, 459. Вятицька волость. — 209. Вятицькі городи. — 361. Ліси у Вятичах. — 206, 361. Засіки в лісі. — 361. Лісова земля. — 205.
В’яхань, г. у Черніг. з. (Посейм’я), на п. бер. Терну (п. пр. Сули); нині — с. Городище (г-ище на окол. в уроч. Городок) Недригайлівського р-ну Сум. обл. — 215.
Г
Гадір, г. на пд. Зх. Іспанії, на сх. узб. Кадіської зат. Атлантичного океану; нині — м. Кадіс, ц. провінції Кадіс, Іспанія. — 1.
Гай, г. (княжа резиденція) на п. бер. Стиру; нині — с. Підгайці (г-ище) Луцького р-ну Вол. обл. — 441. Хороми; нині — не зб. — 441. Церква; нині — не зб. — 441.
Галатія, іст. обл. в ц. Малої Азії, охоплювала бас. сер. течії Галісу (Кизил-Ірмаку) і правобережжя верхн. течії Сангаріуса (Сакар’ї); нині — віл. Анкара і пд. част. віл. Чанкири, Туреччина. — 1.
Галин— див. Балин.
Галич, г., стол. Гал. з. між п. бер. Лукви біля впадіння її в Дністер (справа) і л. бер. п п. пр. Мозолевого потоку; нині — г-ище (45 га) на горі с. Крилоса Галицького р-ну Ів.-Франк. обл. — 192, 193, 195 — 198, 226 — 229, 231 — 237, 239, 246, 247, 249 — 251, 253, 254, 257 — 259, 265, 266, 269, 271, 273, 274, 276, 277, 282, 286 — 288, 290, 305, 308, 309, 322, 328, 333, 334, 344 — 349, 361, 368 — 379, 381 — 384, 386 — 393, 398, 400, 402, 404, 405, 414, 418, 420, 424, 425, 428, 450. Ворота: Городські, без назви. — 378. Німецькі. — 393. Двори: Княжий. — 257, 258. Баня. — 371. Дім. — 387. Горниця. — 257. Сіни. — 258. Стіл княжий. — 258, 373, 393. Божниця, церква Спаса, дворова; нині — не зб. — 257. Переходи до неї від дому (палацу). — 257. Сходи. — 257. Хори. — 257. Монастирі: Іоаннівський. — 348. Церква Іоанна (Предтечі? Богослова? Златоустого?); нині — не зб. — 348. Поховання: Ростислав Іванович (XI). — 348. Хати. — 348. Церкви: Успіння Богородиці Марії, Успенський собор, кам’яна; нині — не зб.; розкопано рештки. — 345, 373, 377, 378, 393, 414. Галереї навколо неї. — 377. Склепіння. — 377, 378, 414. Укріплення на ній. — 377. Поховання: Ярослав Володимирович (X). — 345. Божниці, церкви, не названі. — 348. Бикове болото, біля оболоні, коло Дністра. — 286. Галичина могила. — 371. Гора, коло города. — 389. Двір Судиславів, поблизу города. — 386. Долина, коло города. — 389. Кривавий брід, через р. Лукву. — 376. Міст, через Дністер. — 386. Кінець мости. — 386. Оболонь коло Дністра. — 286. Путь від Галича до Борсукового долу. — 393. Галицька волость, земля, князівство, княжіння, отчина; нині — Львів., Ів.-Франк., Терноп. обл., пд. част. Хмельн. обл., Чернів. обл.; Жешувське, Пшемисльське та сх. част. Кросненського воєв-в, Польща. — 193, 234, 239, 252 — 254, 260, 269, 308, 345 — 349, 369, 370, 376, 378, 381, 383, 384, 386, 387, 390 — 393, 398 — 400, 404 — 406, 408, 442. Городи в ній. — 286, 436. Села в ній. — 436. Галичани, галичанки, городяни. — 190, 196, 197, 236, 252, 259, 260, 273, 274, 276, 278, 296, 297, 305, 310, 345 — 348, 370, 371, 373 — 375, 379, 383, 386 — 388, 390, 391, 393, 395, 398 — 400. Бояри, мужі, ліпші мужі. — 259, 260, 305, 345 — 349, 369 — 373, 377, 381 — 383, 386 — 388, 391, 393, 398, 399. Галицькі вигонці, галичани, що оселились на «вигоні», на сер. течії Дністра. — 379. Галицькі війська, полки. — 290, 346, 348, 389, 390.
Галичани (земля і народ), жителі або іст. обл. Галлії (нині — Франція, Пн. Італія, Люксембург, част. Швейцарії, Бельгія і част. Нідерландів), або, що ймовірніше, іст. обл. Галісії (нині — пн.-зх. провінції Іспанії — Ла-Корунья, Луго, Оренсе, Понтеведра). — 1.
Гели (земля і народ), народ, що, за даними грецьких істориків, жив у Мідії. — 10.
Гімберг, замок на пд. Сх. від Відня на л. бер. р. Нейбах (п. пр. р. Швехат, п. пр. Дунаю); нині — руїни за 5 км на Сх. від містечка Гімберг (на пд.-сх. околиці Відня), р-н Швехат, з. Нижня Австрія, Австрія. — 411, 416.
Гіона— див. Ніл.
Глібів, г. у Переясл. з. на п. бер. Трубежа; нині — г-ище і посел. на пн. околиці с. Пристром Переяслав-Хмельницького р-ну Київ. обл. — 339.
Глібль, г. у Черніг. з. на л. бер. Ромна (п. пр. Сули); нині — с. Красний Колядин (г-ище) Талалаївського р-ну Черніг. обл. — 216, 275. Городські стіни. — 216. Глібльці. — 216.
Глогов, г. у Лядській з. (Сілезія) на л. бер. Одри, біля л. бер. устя Рудни; нині — м. Глогув (г-ище на о-ві Тумському), ц. гміни Легницького воє-ва, Польща. — 458.
Глубичичі, г. у Моравській з. (Сілезія) на л. бер. верх. Псини; нині — м. Глубчице, ц. гміни Опольського воє-ва, Польща. — 412. Городські стіни. — 412. Вал. — 412. Села поблизу города. — 412.
Глухів, г. у Черніг. з., ц. уд. кн-ства, на л. бер. Єсмані (п. пр. Клевені, п. пр. Сейму), коло л. бер. устя ручая Почанка; нині — м. Глухів (г-ище було в ц. міста), р. ц. Сум. обл. — 254, 292, 394.
Глушець, ручай, струга, п. пр. Стиру, нині засипаний. — 417.
Гнійниця, г. у Київ. з. (Погорина) на л. бер. Бездни (л. пр. Горини); нині — г-ище біля с. Поліського (Поліське, до 1946 р. — Велика Гнійниця) Ізяславського р-ну Хмельн. обл. — 253, 254, 257.
Голі Гори, г. (укріплена садиба) у Гал. з. на п. бер. верх. Золотої (Західної) Липи (л. пр. Дністра); нині — с. Гологори (г-ище на окол.) Золочівського р-ну Львів, обл. — 196, 388.
Голландія, Нідерланди, країна на пн. Зх. Європи. — 437. Церкви кам’яні (сто одинадцять) і дерев’яні. — 436.
Голотичськ, г. у Полоцьк. з., місцезнаходження поки що невідоме; припускали, що це може бути нинішнє м. Головчин (г-ище) на п. бер. Вабича (л. пр. Друті) Бєлиничського р-ну Могильовської обл. Біл. або м. Алитус (кол. Олита, на п. бер. Німану), р. ц. Литви. — 107.
Голта, р., л. пр. Псла; нині — Говтва. — 166.
Голтав, г. у Переясл. з. на л. бер. Псла, біля п. бер. устя Голти; нині — с. Говтва (г-ище) Козельщинського р-ну Полт. обл. — 460.
Голубий ліс, вербово-лозовий ліс обабіч Самари біля устя її л. пр. Вовчої; нині — ліси у ц.-сх. част. Новомосковського і ц.-зх. част. Павлоградського р-нів Дніпропетровської обл. — 344.
Голядь (земля і народ), балтійське (литовське) плем’я, що жило в бас. верх. Поротви між вятичами і кривичами; нині — пн.-сх. част. Смол., пд.-зх. част. Московської і пн.-зх. част. Калузької обл. РРФСР. — 99, 208.
Гольсько, г. у Київ. з. на п. бер. Случі; нині — г-ище біля с. Гульська (Гульськ) Новоград-Волинського р-ну Житом. обл. — 230.
Гомій, г. у Черніг. з. на п. бер. Сожу, біля п. бер. устя Гомеюка; нині — м. Гомель (г-ище-дит. біля краєзнавчого музею), обл. ц. Біл. — 195, 275, 286. Гомійська волость. — 195.
Гоморра, бібл., м. у Палестинській з. в долині Сіддім, очевидно, біля устя Йордану; разом з Содомом було зруйноване землетрусом; нині — можливо, руїни під водами Мертвого м. — 52, 303.
Гора, Гори— див. Карпати.
Гора Сінайська — див. Сінай.
Гора, гори опівнічні, що заходять в Лукомор’я; нині — Уральські гори. — 143. Ворота мідяні в них. — 143. Оконце в них. — 143. Путь до них, непроходима. — 143.
Горина, Горинка, р., п. пр. Прип’яті; нині — Горинь. — 192, 230, 236, 269, 435.
Городен, г. у Київ. з., ц. уд. кн-ства, на зх. бер. оз. Городенського (тепер — болото); нині — с. Городна (кол. Городно; г-ище Замчисько за 2 км на пн. Сх. від села) Сталінського р-ну Брестської обл. Біл. — 183, 186, 193, 235, 236, 242, 243, 246, 288, 333, 334. Церква, кам’яна; нині — не зб. — 334. Городенські князі. — 309.
Городен, г. у Київ. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Німану, біля л. бер. устя Городничанки; нині — м. Гродно (г-ище-дит. на Замковій горі), обл. ц. Біл. — 410, 421, 429 — 431. Городські стіни. — 431. Ворота. — 431. Башта над воротами. — 431. Заборола. — 431. Село поблизу города. — 430. Городняни — 428, 431.
Городеськ, г. у Київ. з. на л. бер. Тетерева; нині — с. Городське (три г-ища) Коростишівського р-ну Житом. обл. — 416, 417.
Городець, г. у Київ. з. (Болохівській з.), можливо, на л. бер. верх. Згару (п. пр. Пд. Бугу); нині — ймовірно, с. Городище (г-ище) Деражнянського р-ну Хмельн. обл. — 399.
Городець, г. у Полоцьк. з., можливо, на л. бер. верх. Березини; нині — ймовірно, с. Городок (г-ище на окол.) Молодечненського р-ну Мінської обл. Біл. — 284, 287.
Городець, Городок, Город Остерський, г. у Переясл. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Остра, поблизу впадіння його в Десну; нині — с. Старогородка (г-ище-дит., вали, рови, вся тер. бл. 30 га) біля м. Остра Козелецького р-ну Черніг. обл. — 154, 193, 195, 215 — 219, 230, 231, 237, 239, 241, 248, 250, 251, 254, 275, 292, 330. Городські стіни. — 250. Божниця архістратига Михаїла, церква, кам’яна, в кутку дитинця на лінії укріплення; нині — зб. сх. (олтарна) частина. — 251, 254. Верх її, з дерева. — 251. Жителі города. — 251.
Городець, Городок Пісочний, на піску — див. Київ (Лівобережжя).
Городець (Радилів), г. на сх. межі Рост.-Сузд. з., ц. уд. кнства, на л. бер. Волги; нині — м. Городець (г-ище, вали), р. ц. Горьковської обл. РРФСР. — 305.
Городище, с. (укріплена княжа резиденція) у Новгор. з. на п. бер. витоку Волхова, біля п. бер. витоку Малого Волховця; нині — с. Городище (Рюрикове г-ище) Новгородського р-ну Новгор. обл. (2 км на Пд. від Новгорода) РРФСР. — 278, 292. Церква Благовіщення Богородиці; нині — не зб. — 278.
Городло, с. у Волин. з. на л. бер. Зх. Бугу; нині — с. Городло, ц. гміни Замойського воє-ва, Польща. — 439.
Городок, г. у Гал. з. на п. бер. Верещиці (л. пр. Дністра); нині — м. Городок (г-ище у міському парку), р. ц. Львів. обл. — 375, 383, 392.
Городок, г. у Київ. з. на п. бер. Церему (л. пр. Случі); нині — с. Городище (Городниця, г-ище на окол.) Новоград-Волинського р-ну Житом. обл. — 416.
Горошин, г. у Переясл. з. на л. бер. Сули; нині — с. Горошине (г-ище) Семенівського р-ну Полт. обл. — 459.
Гостиний, г. у Лядській з. (Мазовецька з.) на п. бер. Скрви (л. пр. Вісли); нині — м. Гостинін, ц. гміни Плоцького воє-ва, Польща. — 433. Городські стіни. — 433. Заборола. — 433.
Гостоняничі, Гостяничі, г. у Черніг. з. на л. бер. Десни біля перевозу на Чернігів; нині — два г-ища і два посел. коло с. Количівки Черніг. р-ну Черніг. обл. — 276.
Готи (земля і народ), плем’я сх. германців, що первісно (на поч. н. е.) жило на о. Готланді у Варязькому (Балтійському) м., на пд. узбережжі моря та на пониззі Вісли; нині — о. Готланд, лен (область) Готланд, Швеція, та пн. частини Кошалінського, Слупського, Гданьського і Ельблонгського вое-в, Польща. — 1, 12.
Грабовець, г. у Волин. з. на п. бер. Волиці (п. пр. Вепра); нині — с. Грабовець (г-ище), ц. гміни Замойського воєва, Польща. — 426.
Греки, Грецька земля, Елліни, Християни, Християнська земля (земля і народ), народність (елліни), що жила в державах Стародавньої (Античної) Греції, а також давньоруська назва Візантії, Візантійської імперії — середньовічної д-ви бас. Внутрішнього (Середземного) м. і Понта (Чорного м.), з стол. Константинополем (Цесароградом); нині (в межах 1025 р.) — пд. част. Італії, Болгарія, Греція, Туреччина і пд. част. Кримської обл. Укр. — З, 4, 6, 8, 10, 11, 13 — 18, 20 — 22, 24 — 30, 35 — 39, 41 — 43, 45 — 50, 52, 59 — 63, 66, 67, 70, 75, 82, 93, 95, 97, 98, 102, 103, 106 — 108, 112, 125 — 127, 137, 146, 159, 166 — 171, П4 — 176, 178, 179, 184, 185, 189, 208, 226, 234, 267, 285 — 289, 293, 294, 302, 306, 322, 328, 333, 345, 354, 364, 369, 371, 373, 386, 389, 403, 405, 406, 410, 413, 437, 454. Грецька мова, гречизна. — 15, 89, 298.
Гречник, Грецький шлях (путь), дніпровська частина водної Путі із Варягів у Греки. — 125, 288, 293, 294. Гречники, купці, що користувалися Гречником. — 125, 287, 294.
Гротков, г. у Лядській з. (Сілезія) на п. бер. потоку Гротковська Вода (струга) (л. пр. Ниси-Клодзьки, л. пр. Одри); нині — м. Гродкув, ц. гміни Опольського воє-ва, Польща. — 452.
Грубешів, г. у Волин. з. на о-ві між двох рукавів Гучви (л. пр. Зх. Бугу); нині — м. Грубешув, ц. гміни Замойського воє-ва, Польща. — 414.
Грузія— див. Обези.
Губин, г. у Київ. з. (Болохівська з.) на п. бер. Случі, коло л. бер. устя Ладижки; нині — с. Губин (г-ище Замок) Старокостянтинівського р-ну Хмельн. обл. — 399.
Гуричів, с. (г.?) у Черніг. з. на п. бер. Десни, біля п. бер. устя Канини; нині — кол. с. Бобровиця (Бобровиця-Юр’ївська, г-ище і посел.), що входить у межі Чернігова. — 122, 254, 255. Містина коло села. — 122.
Д
Давидова Боженка, г. у Київ. з. на п. бер. устя Прип’яті; нині — с. Городище Чорнобильського р-ну Київ. обл. — 239, 280.
Далматія, іст. обл. на пн-сх. узб. Адріатичного м.; нині — Далмація, пд.-зх. част. Югославії. — 1.
Данилів, г. у Волин. з., коло л. бер. верх. Іловиці (л. пр. Понори, п. пр. Ікви, п. пр. Стиру); нині — г-ище на горі Троїці (на Сх. від с. Стіжка), біля кол. с. Данилівки Стожоцької с-ради Шумського р-ну Терноп. обл. — 398, 421.
Данія, країна на пн. Зх. Європи. — 87, 161, 179, 190, 377.
Дверен, г. у Київ. з. на л. бер. Росі: нині — г-ище Очаків біля с. Набутова, навпроти с. Деренківця Корсунь-Шевченківського р-ну Черк. обл. — 351.
Двіна (Західна), Даугава, р., впадає у Варязьке (Балтійське) м. — 1, 3, 6, 161, 287.
Дев’ягорськ, г. у Черніг. з. (у Вятичах), мабуть, на л. бер. Упи (п. пр. Оки), коло л. гористого бер. устя Плави; нині — можливо, смт Крапивна (так названа лише в 1571 р.; г-ище, вал, рів, стіна) Щекінського р-ну Тульської обл. РРФСР. — 209.
Дегія потік, очевидно, п. пр. Береки (п. пр. Дону — Сіверського Дінця); нині — мабуть, Довга. — 167.
Дервія, г. у Лікаонії на пд. бер. оз. Аджігель; нині — руїни там же, віл. Конья, Туреччина. — 1.
Деревич, г. у Київ. з. (Болохівська з.), ц. уд. кн-ства, на л. бер. Деревної; нині — с. Великі Деревичі (г-ище в уроч. Замчисько-Замчище) Любарського р-ну Житом. обл. — 399. Деревська волость. — 271.
Деревляни, древляни, Деревлянська земля (земля і народ), сх.-слов’янський союз племен, що жили у прип’ятському Поліссі по Тетереву, Уші, Уборті, Ствизі до Случі; нині — пн. част. Київ. і пн. част. Житом. обл. — 2, 6 — 8, 10, 13, 14, 16, 24, 30 — 35, 40, 44, 67, 189, 236. Ліси в Деревлянах. — 2.
Деревна, р., л. пр. Случі; нині — Деревичка. — 389.
Дерестер, Дрістер, Доростол, г. у Болгарах на п. бер. пониззя Дунаю; нині — руїни фортеці біля м. Сілістри, ц. округи, Болгарія. — 16, 42, 43, 176.
Дерновий, г. у Київ. з., очевидно, на л. бер. верхів’я Нетеки (?), (л. пр. Красної, п. пр. Дніпра); нині — мабуть, с. Дерев’яна (раніше — Деревена) Обухівського р-ну Київ. обл. — 199. Поле біля города. — 199.
Десна, р., л. пр. Дніпра. — 1, 3, 35, 67, 162, 189, 195, 201, 218, 241, 248, 276, 277, 354, 391, 459, 460. Брід (перебрести) через неї. — 276, 277. Перевіз через неї; див. ще Чернігів. — 248, 460. Устя її. — 201, 241. Городи за Десною, по Десні. — 218, 391.
Дідославль, г. у Черніг. з. (у Вятичах), на п. бер. Шивороні (п. пр. Упи, п. пр. Оки); нині — с. Дєділово (г-ище на пд. окол.) Киреєвського р-ну Тульської обл. РРФСР. — 207 — 209.
Дмитрів, г. у Переясл. з., ймовірно, на п. бер. Ромна (п. пр. Сули), коло п. бер. устя Гайворона; нині — мабуть, смт Дмитрівка (давньоруський могильник) Бахмацького р-ну Черніг. обл. — 332.
Дмитров, г. у Рост.-Сузд. з. на п. бер. Яхроми (п. пр. Сестри, л. пр. Дубни, п. пр. Волги); нині — м. Дмитров (г-ищедит., вал), р. ц. Московської обл. РРФСР. — 329.
Дніпро, р., впадає в Понт-море (Чорне м.). — 1 — 3, 5, 6, 8, 11 — 14, 28, 35, 37 — 39, 43, 46, 66, 82, 86, 95, 104, 107, 125, 134, 140, 147, 150, 162, 175, 188, 189, 192, 196, 198, 199, 201, 210, 217, 224, 225, 230, 231, 233, 237, 239, 241 — 244, 248, 250, 254, 255, 260 — 263, 270, 280, 281, 291, 297, 298, 300, 301, 309, 311, 321, 322, 327, 329, 333, 342, 344, 346, 349 — 354, 357, 365, 379, 380, 382, 394, 399, 425, 459. Верхів’я. — 3, 6. Низ — 333. Гирло, устя; три гирла; у кін. XIX ст. мали назви: праве — Касперівське (Рвач), центральне — Білогрудівське (Бакай, Бакало), ліве — Збур’ївське (Конка). — 3, 28. Рукави. — 248. Сторони: Ліва (ся, та). — 5, 38, 39, 68, 82, 86, 134, 188, 217, 230, 231, 237, 242, 243, 248, 255, 262, 297, 327, 352, 394. Берег (лівий). — 242, 243, 327, 329. Пісок на лівому березі, коло Вітечева. — 243. Права (ся, та;. — 46, 82, 86, 140, 233, 242, 243, 298, 300, 301, 311, 352, 353, 459. Берег (правий). — 3, 66, 82, 367, 379. Гора правого берега від Києва до Вітечева. — 242. Острови: Варязький, був коло Зарубського броду, навпроти, устя Трубежа; у XVIII ст. звався Гусинець; нині — затоплений Канівським водосховищем. — 379. під Вишгородом — див. Вишгород. під Києвом — див. Київ (Лівобережжя). Песій острів — див. Київ (Лівобережжя). Хортичів острів, Хортиця; нині — о. Хортиця, нижче від греблі Дніпрогесу. — 158, 159. Перунова рінь, імовірно, піщана мілина на п. бер. Дніпра на 1761 версті від витоку, біля о-вів Таволжанського і Перунового (на рукоп. атласі Дніпра 1784 р., ЦНБ АН УРСР, відділ картографії, С-65, арк. 90, ліва половина — острів Пер [у] нов); нині — затоплена водами, піднятими греблею Дніпрогесу. — 66. Пороги, дев’ять кам’яних виходів (Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець-Ревучий, Вовнизький, Будило-Таволжанський, Лишній, Вільний), що були між теперішнім Дніпропетровськом і Запоріжжям; нині — затоплені водами, піднятими греблею Дніпрогесу. — 43, 66, 158, 260, 287, 379, 380. Запоріжжя. — 242. Броди: біля Заруба і вище від нього — див. Заруб, Зарубський брід. біля устя р. Золотоноші — див. Татинець. біля Канева — див. Канів, біля Мирославського села — див. Вітечів, Вітечівський брід. біля Протолчів — див. Протолчі. біля Треполя — див. Треполь. Міст — див. Вишгород. Перевози: біля Вишгорода — див. Вишгород. біля Києва — див. Київ (Печерська частина). Задніпровські князі. — 428, 435.
Дніпровський луг. Великий луг, обабіч Дніпра, нижче від Протолчів; нині — затоплений Каховським водосховищем. — 350.
Дністер; р., впадає в Понт-море (Чорне м.). — 1, 286, 376, 379, 382, 386, 387, 390. Береги його, сторони (ліва, права). — 386, 390. Вигін, земля коло середньої течії Дністра. — 379.
Добрий Дуб, с. у Київ. з. на л. бер. Желяні, на перетині з Київською путтю; нині — с. Микільська-Борщагівка (у XIX ст. біля села було г-ище; в документі 1701 р. зафіксовано між р. Желянню і р. Гатенкою, л. пр. Віти, п. пр. Дніпра урочище Добрий Дуб) Києво-Святошинського р-ну (зх. окол. Києва) Київ. обл. — 290.
Долобськ, Долобське озеро— див. Київ (Лівобережжя).
Домагощ, г. у Черніг. з. (у Вятичах) на л. бер. Оки, навпроти впадіння в неї Зуші; нині — г-ище на пд. окол. с. Городища Мценського р-ну Орловської обл. РРФСР. — 209.
Домажирова Печера, г. у Гал. з. на п. бер. потоку (безіменного? л. пр. Верещиці, л. пр. Дністра); нині — с. Домажир (г-ище над ставом Болото і два посел. на пд. Сх. від села) Яворівського р-ну Львів. обл. — 400. Городяни. — 400.
Дон, Великий Дон, р., впадає в Меотиду (Азовське м.). — 191, 368. Пониззя. — 368.
Дон, Донець, р., нині — Сіверський Донець і нижня течія Дону. — 164, 166, 176, 177, 336, 339, 340, 461.
Донець, г. у Переясл. з. на п. бер. Дінця (нині — Уда, Уди, п. пр. Дінця; Уда вважалася початком Дону, Дінця); нині — г-ище на пд. окол. м. Харкова (у Жовтневому р-ні). — 342.
Дорогичин, г. у Волин. з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. Зх. Бугу; нині — м. Дрогичин (г-ище на Замковій горі), ц. гміни Бялистоцького воє-ва, Польща. — 194, 195, 392, 398, 402, 406, 413, 421, 426, 428, 442, 449. Ворота. — 402. Церква Богородиці; нині — не зб. — 398. Городяни. — 428.
Дорогобуж, г. у Київ. з. (Погорпна), ц. уд. кн-ства, на л. бер. Горини; нині — с. Дорогобуж (г-ище, вал, рови) Гощанського р-ну Ровен. обл. — 125, 152, 154, 155, 229, 230, 233, 235, 236, 244, 249, 251, 259, 269, 292, 294, 296, 297, 306, 334, 372. Міст коло города через Горину. — 292. Села коло города. — 269. Дорогобужці. — 235.
Дороговськ, г. у Волин. з. на л. бер. Зх. Бугу, біля л. бер. устя Удалі; нині — с. Дорогуськ, ц. гміни Хелмського воє-ва, Польща. — 404.
Дорогожич — див. Київ (Щековицько-Кирилівська частина).
Дреговичі (земля і народ), сх.-слов’янський союз племен, що жили між Прип’яттю і Зх. Двіною; нині — зх. і ц. част. Біл. — 3, 6, 175, 226.
Друть, р., п. пр. Дніпра. — 329. Гать на ній (перегатили). — 329.
Друцьк, г. у Полоцьк, з., ц. уд. кн-ства, на п. бер. верх. Другі; нині — с. Друцьк (г-ище-дит. і окольний г. на окраїні) Толочинського р-ну Вітебської обл. Біл. — 130, 176, 184, 195, 272, 284, 329, 359, 459. Двір княжий, Гліба Ростиславича (X). -- 272. Острог. — 329. Друцька волость. — 272. Дручани, городяни (зокрема, переселені в Желні). — 176, 272.
Дубен, г. у Волин. з., ц. уд. кн-ства, на л. бер. Ікви (п. пр. Стиру); нині — м. Дубно (г-ище), р. ц. Ровен. обл. — 155, 227, 439.
Дубниця, г. у Переясл. з. на л. бер. Дніпра, поблизу п. бер. устя Супою; нині — г-ище біля с. Бубнівської Слобідки Золотоніського р-ну Черк. обл. — 265.
Дубровиця, г. у Київ. з. (Погорина), ц. уд. кн-ства, на л. бер. Горини; нині — м. Дубровиця (г-ище на окол.), р. ц. Ровен. обл. — 333, 381.
Дуліби (земля і народ), сх.-слов’янський союз племен, що жили в бас. верх. Зх. Бугу перед волинянами; у VI ст. під тиском обрів вони (частково?) поселяються в Паннонії; нині — Волин. обл., пн. част. Львів. обл. і Хелмське воє-во, Польща. — 7, 16.
Дунай, р., впадає в Понт-море (Чорне м.). — 1, 2, 6, 8, 14, 15, 24, 26, 38, 39, 93, 151, 160,