Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


[Делімарський Р. Маґдебургзьке право у Києві. — К., 1996. — С. 131-132.]

Попередня     Головна     Наступна





Зображення Петра I


У 1881 р. почесний київський громадянин М. Д. Свиридов передав до церковно-археологічного музею при київській духовній академії «чеканное современное изображение Петра I на большой медной круглой бляхе». Відомий знавець київської старовини М. І. Петров каже, що воно висіло «на здании киевской Городской Думи до пожара 1811 года. Через 2 года оно найдено на пепелище пожара» 21.



20 Путешествие преосвященного Платона митрополита Московского. — СПб., 1813. — С. 55.

21 Известия церковно-археологического общества при Киевской Духовной Академии за 1881 год. — К., 1882. — С. 13.



І. Равич. Рельєф із зображенням Петра I. Мідь. XVIII ст. (Знаходиться в музеї історії Києва).


Це овальний блят червоної міді розміром 76 × 66 см. На ньому чеканне рельєфне зображення Петра I верхи на коні. Імператор у панцирі, в правій руці жезл, на голові шолом з пишним султаном. З плечей звивається плащ. Навколо зображення на вінцях напис: /132/ «царь Петр Алексеевич Всея Великая, Малыя и Белия России самодержец». На зображенні можна зустріти залишки позолоти. По краю 16 дірок для цвяхів, якими воно кріпилося. Правда, де саме — невідомо. Петров зазначає, що цей блят от герба на киевской ратуше. Можливо, він і справді займав центральну частину того двоголового орла, який завершував високий шпиль башти.

Цікаво встановити, коли саме зроблено цей блят. Якщо здогадка Петрова вірна, то доведеться визнати, що його зроблено під час побудування самої башти. В усякому разі, зображення імператора напряму пов’язане з цим будівництвом. А башта з дзиґарем, як відомо, була збудована у 1697 р. Крім того, якщо порівняти ратушний блят з відомими нам портретами Петра I, то можна встановити, що найближчим до ратушного є зображення царя на медалі на честь закордонної подорожі Петра після його перемоги над Кримом у 1691 р.22 Від свіжого враження про цю перемогу кияни могли помістити зображення царя Петра під час побудування нової ратуші, скориставшись для цього прекрасною медаллю Християна Вермута, двірцевого медальєра в Ґоті, вибиту рік потому.



22 Собрание русских медалей, изданное Археографической комиссией. — СПб., 1840. — Вып. I. — Табл. IV. — № 15.









Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.