Результати веб-опитування про проект правопису на сайті Ізборник  


Головна




Анонім

[ПЕРЕДМОВА ДО ОСТРОЗЬКОЇ АЗБУКИ 1578 Р.]



Всесилною десницею вышняго бога, умышленієм и промышленієм благочестиваго князя Констянтина Константиновича княжати Острозскаго, воєводы кієвскаго, маршалка земли волынскоє, старости володимерскаго повелЂвшу єму устроити дом на дЂло книг печатных. К тому же єще дом и дЂтем к наученію в своєм отчизном и славном градЂ ОстрозЂ, єже єсть лежащій в земли волыньстей. И избравши мужей, в божественном писаній искусных, в греческом языцЂ и в латинском, паче же и в руском и пристави их дЂтищному училищу. И сея ради вины напечатана сія книжка, по греческіи альфавита, а по рускіи азбуки перваго ради наученія дЂтскаго многогрЂшным Іоанном Феодоровичем в лЂто от созданія миру 1578, а от воплощенія господа нашего Исуса Христа 1578, месяца июня, 18 дня.










АНОНІМ

[Передмова до Острозької азбуки 1578 р.]. —

Передмову («Всесилною десницею вышняго бога...») надруковано на титульному аркуші шкільної читанки, яка містить грецько-старослов'янські молитовні тексти. Передмова вперше подає дані про те, коли в Острозі український магнат-меценат, культурноосвітній діяч князь Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526 — 1608) заснував друкарню і школу. Як видно вже з передмови, навколо друкарні і школи згуртувалися «вчені мужі». В історію духовного життя України вони ввійшли як діячі Острозького науково-літературного гуртка, що займався педагогічною та видавничою діяльністю. Іноді цей гурток ще називають «Острозькою академією».

Вперше примірник Острозької азбуки 1578 р. був виявлений в 1961 р. серед слов'янських книг крайової бібліотеки тюрінгського міста Готи (НДР), де зберігається і тепер. Нещодавно другий примірник виявлено в Англії, а окремі листи — в Державній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна (Москва). Далі — ДБЛ.

Подається за вид.: Азбука Ивана Федорова 1578. М., 1983, с. 1 — 2.








Головна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.