Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


‹‹   Попередня     Головна     Наступна




УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ.


ЗМІСТ




СИНКРЕТИЧНА ПИСЕМНІСТЬ



АНОНІМ. ПЕРЕСТОРОГА


Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ. ΘΡΗΝΟΣ


Захарія КОПИСТЕНСЬКИЙ. ПАЛІНОДІЯ (Фрагменти)


Іоаникій ГАЛЯТОВСЬКИЙ. НАУКА, АЛЬБО СПОСОБ ЗЛОЖЕННЯ КАЗАННЯ


АНОНІМ. СЛОВО ВО ВРЕМ'Я БЕЗДОЖДІЯ, І ГЛАДА


Антоній РАДИВИЛОВСЬКИЙ. СЛОВО 1-е ЧАСУ ВОЙНИ


АНОНІМ. КАЗАННЄ РУСЬКЕ


ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС (Фрагменти )


СИНОПСІС (Фрагменти )         Повний текст в перекладі І.Жиленко


ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ (Фрагменти)         Повний текст літопису




ПОЕЗІЯ


Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ


ЕПІГРАМА НА ГЕРБ [ДОМУ КНЯЗІВ ОГИНСЬКИХ]
НА СТАРОЖИТНІЇ КЛЕЙНОТИ ЇХ МИЛОСТЕЙ КНЯЖАТ ОГИНСЬКИХ І ЇХ МИЛОСТЕЙ ПАНОВ ВОЛОВИЧОВ
НА СТАРОЖИТНИЙ КЛЕЙНОТ ЇХ МИЛОСТЕЙ КНЯЖАТ СОЛОМИРИЦЬКИХ
НА СТАРОЖИТНИЙ КЛЕЙНОТ ЇХ МИЛОСТЕЙ ПАНОВ ХОДКЕВИЧОВ
ЛЯМЕНТ... НА ЖАЛОСНОЄ ПРЕСТАВЛЕНІЄ... ЛЕОНТІЯ КАРПОВИЧА



Касіян САКОВИЧ. ВІРШІ НА ЖАЛОСНИЙ ПОГРЕБ ЗАЦНОГО РИЦЕРА ПЕТРА КОНАШЕВИЧА САГАЙДАЧНОГО


Софроній ПОЧАСЬКИЙ. ΕΥΧΑΡΙΣΤΗΡΙΟΝ


М. Н. ЛЯМЕНТ


Кирило ТРАНКВІЛІОН-СТАВРОВЕЦЬКИЙ. ІЗ КНИЖКИ «ПЕРЛО МНОГОЦІННОЄ»


ПРЕДМОВА ДО ЧИТЕЛЬНИКА
ЕПІГРАМА
НА СТАРОЖИТНИЙ ГЕРБ ЯСНЕ ОСВЕЦОНИХ І ВЕЛЬМОЖНИХ IX МИЛОСТЕЙ КНЯЖАТ КОРЕЦЬКИХ
Прироження грифа хто хоче познати...
ПОХВАЛА О ПРЕМУДРОСТІ ТРОЯКОЙ, ВО ВІЦІ СЕМ ЯВЛЕННОЙ
...ЛІКАРСТВО... РОЗКОШНИКОМ ТОГО СВІТА ПРАВДИВОЄ. ПІСНЬ ВДЯЧНАЯ ПРИ БАНЬКЕТАХ ПАНСЬКИХ



АНОНІМНІ ВІРШІ ПРО ВИЗВОЛЬНУ ВІЙНУ 1648 - 1654 рр.


Висипався хміль із міха...
ПІСНЯ ПРО МИКОЛАЯ ПОТОЦЬКОГО І КОЗАЦЬКІ ПЕРЕМОГИ
Которії прийшли, Хмельницького аби поймали...
[НА БИТВУ ПІД КОРСУНЕМ]
ДУМА КОЗАЦЬКАЯ О ВОЙНІ З ЛЯХАМИ НАД РІКОЮ СТИРОМ
ПОХВАЛА ВІРШАМИ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ОД НАРОДА МАЛОРОСІЙСЬКОГО
Непереможний Богдан, Хмельницький, могутній володар...
ЕПІТАФІЯ БОГДАНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ



АНОНІМНІ ВІРШІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТ.


ГЛАГОЛЕТ ПОЛЬЩА ... КО БЛАГОЧЕСТИВІЙШОМУ ЦАРЮ І ВЕЛИКОМУ КНЯЗЮ АЛЕКСІЮ МИХАЙЛОВИЧУ
О ГОРДИХ І ГНІВЛИВИХ ЛЯХАХ, КАКО ГОРДОСТІЮ ХОТІША РОСІЄЮ ОБЛАДАТИ І ПРАВОСЛАВІЄ В ЄРЕСЬ НИЗЛОЖИТИ
О ВЕЛИЦІЙ РОСІЇ І О СОПРОТИВІЇ С ЛЯХИ І О ГРАДІ КИЄВІ
[ПЛАЧ МАЛОЇ РОСІЇ]
ЛЯМЕНТ ЛЮДЕЙ ПОБОЖНИХ...
Ах, Українонько, бідна годинонька тепер твоя...



Лазар БАРАНОВИЧ.


ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ
ПРО ТЕ Ж
РУСИН ДО ПОЛЯКА ЩОСЬ ПО-ПОЛЬСЬКУ БАЛАКА
АВТОР ЖАЛКУЄ І АПЕЛЮЄ
ПРОСТАКУ МУДРЕЦЬ НЕ В ЛАД, МУДРЕЦЮ ПРОСТАК НЕ РАД
ЛИСОМУ МУДРЕЦЕВІ
ВЕСЕЛКА ЯСНІЄ - КОЖЕН РАДІЄ
ОДИН - БАГАТИЙ, НА ІНШОМУ - ЛАТИ
ПРО ЧАС ДЛЯ ВСЬОГО - ДОБРОГО, ЗЛОГО
ПРО МІСЯЦЬ І ЗОРІ
В ПОЛІ РОБОТА, ДО НЕЇ ОХОТА
МЕЧ ЗЕМЛЮ РУБНУВ, У КРОВІ ПОТОНУВ
СВІТ ЗБУРИЛИ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ
МОНАСТИР НАШ МАРС ДОЙМАЄ, ЛЮТІ БІДИ УЧИНЯЄ...
СКРІЗЬ НА УКРАЇНІ ВИДНО ЛИШ РУЇНИ
ЯК В КРАЮ НЕ ТИХО, З ВОЄН ЛЮДЯМ ЛИХО
У МИРУ НЕМА МИРУ
У СВІТІ ТАК ВЕДЕТЬСЯ, ЩО ЛИХО СМІЄТЬСЯ
ЯКИМИ БУВАЛИ РУСЬ І ПОЛЯКИ
ЕПІТАФІОН ГЕТЬМАНОВІ ІВАНУ БРЮХОВЕЦЬКОМУ ("Не маєш в світі статку...")
ЕПІТАФІОН ГЕТЬМАНОВІ ІВАНУ БРЮХОВЕЦЬКОМУ ("Іван в сем зложен...")



Олександр БУЧИНСЬКИЙ-ЯСКОЛЬД. ЧИГИРИН


Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ         [Див. повні тексти: Твори. Київ, 1972]


ЕПІГРАМИ
ІЗ КНИЖЕЧКИ «ЗЕГАР З ПОЛУЗЕГАРКОМ...»
ІЗ КНИЖЕЧКИ «МЛЕКО...»



АНОНІМ. [ПАСКВІЛЬ НА ГЕТЬМАНА ІВАНА САМОЙЛОВИЧА]


Петро ПОПОВИЧ-ГУЧЕНСЬКИЙ


ВІРШІ НИЩЕНСЬКІЇ, УТІШНІЇ ("Завше-м я в школі того по вас потребував...")
ВІРШ НИЩЕНСЬКИЙ ("А що, панове, либой єсте мя познали, дворака...")
ВІРШ ДРУГИЙ НИЩЕНСЬКИЙ ("От юж і я з далекой землі привандрував...")
ВІРШ НИЩЕНСЬКИЙ, ХОРОШИЙ І СМІШНИЙ ("А чи чули-сьте, панове, о нашой пригоді?")
ВІРШ НИЩЕНСЬКИЙ ("Ось і я з Кобиволок триста миль з-за світа...")
ВІРШІ НИЩЕНСЬКІЇ А СМІШНІЇ ("Грицю, брате мой милий, час і нам на влови...")
"Повім я вам, панове, красную приповість..."



Данило БРАТКОВСЬКИЙ


Климентій ЗІНОВІЇВ




ДРАМАТУРГІЯ


АНОНІМ. СЛОВО О ЗБУРЕНІЇ ПЕКЛА


Якуб ГАВАТОВИЧ.


[ІНТЕРМЕДІЯ ПРО КЛИМКА І СТЕЦЬКА]
[ІНТЕРМЕДІЯ ПРО МАКСИМА, РИЦЬКА І ДЕНИСА]



АНОНІМ. [ІНТЕРМЕДІЯ НА ДВІ ПЕРСОНИ: СИН З ТАТОМ]





БЕЛЕТРИСТИКА


КНЯЖІ ЖИТІЯ:
[ЖИТІЄ КНЯГИНІ ОЛЬГИ]                     див.: переклад
[ЖИТІЄ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА]           див.: переклад
[ЖИТІЄ КНЯЗІВ БОРИСА І ГЛІБА]       див.: переклад
[Про половчина...]
Димитрій Ростовський (Туптало). Житіє св. Ольги (переклад І.Жиленко)
Димитрій Ростовський (Туптало). Житіє св. Володимира (переклад І.Жиленко)



ІЗ ЛЕГЕНД У ЗАПИСАХ ПЕТРА МОГИЛИ


[ПРО УРЯДНИКА-ЗЛОДІЯ]
[ПРО РОЗДАВАННЯ МИЛОСТИНІ]
[ПРО ЛЕОНТІЯ КАРПОВИЧА]
[ПРО РОБІТНИКА, ЗАСИПАНОГО ЗЕМЛЕЮ]
[УТАЄНІ ГРОШІ]
[ПРО ПУСТЕЛЬНИКА]
[ПРО ОРАЧА І ЙОГО ГОСПОДАРЯ]



ІЗ ЛЕГЕНД «ПАТЕРИКА, АБО ОТЕЧНИКА ПЕЧЕРСЬКОГО» 1661 РОКУ


ЖИТІЄ АНТОНІЯ ПЕЧЕРСЬКОГО
ІЗ «ПОХВАЛИ АНТОНІЮ ПЕЧЕРСЬКОМУ»
ЖИТІЕ ПРЕПОДОБНАГО ОТЦА НАШЕГО СТЕФАНА, ИГУМЕНА БЫВШАГО ПЕЧЕРСКАГО ПО ПРЕПОДОБНОМ ФЕОДОСІЙ
ЖИТІЕ ПРЕПОДОБНАГО ОТЦА НАШЕГО НІКОНА, ИГУМЕНА ПЕЧЕРСКАГО
ЖИТІЕ ПРЕПОДОБНАГО ОТЦА НАШЕГО НЕСТОРА, ЛЂТОПИСЦА РОССІЙСКАГО
ЖИТІЕ ПРЕПОДОБНАГО ОТЦА НАШЕГО СІМОНА, ЕПИСКОПА ВЛАДЫМЕРСКАГО И СУЖДАЛЬСКАГО





ПОВІСТІ ТА ОПОВІДАННЯ НА МАНДРІВНІ СЮЖЕТИ:
ПОВІСТЬ ПРО ТРОЮ
ГІСТОРІЯ О ЦЕСАРУ РИМСЬКОМ ОТОНІ
ГІСТОРІЯ ПРАВДИВАЯ О ГРАБИНЕЙ АЛЬТДОРСЬКОЙ
СЛОВО K ПРАВОВІРНИМ ХРИСТІАНОМ [ПРО ЦАРЯ СОНХОСА]
ПРИПОВІСТЬ О ТРЬОХ МЛОДЕНЦЯХ, КАКО ОШУКАЛА IX ОДНА ВДОВА СВОЇМИ ФОРТЕЛЯМИ БАРЗО ШТУЧНЕ
ПОВІСТЬ О ЄДИНОМ КОРОЛІ, КОТОРИЙ ХОДИВ СО ЗЛОДІЄМ ВНОЧІ КРАСТИ
СЛОВО ОД ПАТЕРИКА О ПОКУТІ
СКАЗАНІЄ О ЄДНОМ РИЦЕРІ СЛАВНОМ
СКАЗАНІЄ О ЄДНОМ ЦЕСАРІ ІОВІАНІ, КОТРИЙ БИВ ПОДНІС ПИХУ ПРОТИВКО БОГУ, КОТОРОГО БОГ КАРАВ
ГІСТОРІЇ, СПИСАНІЇ ВКРОТЦЕ ДЛЯ ЛІПШОЇ ПАМ'ЯТІ, О ПОНЦІАНІ, ЦЕСАРУ РИМСЬКОМ
ІСТОРИЧНІЇ ВІРШІ [ПРО ЗІГІЗМУНДУ І ЗВІЗДАРДА]




ПОЯСНЕННЯ СЛІВ















Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / Упоряд., приміт. В. І. Крекотня. — Київ: "Наукова думка", 1987. — 608 с.

До книги увійшли твори української літератури XVII ст., дібрані із стародавніх рукописів та друків і з видань XIX — XX ст. Деякі з них могли бути написані наприкінці XVI чи на початку XVIII ст.

При доборі текстів враховувалися археографічні та бібліографічні описи, публікації і дослідження В. Адріанової-Перетц, М. Возняка, В. Гнатюка, С. Голубєва, М. Гудзія, М. Драгоманова, Н. Дробленкової, П. Житецького, Я. Ісаєвича, В. Колосової, О. Левицького, М. Максимовича, М. Марковського, С. Маслова, Л. Махновця, Ю. Мицика, О. Назаревського, В. Нічик, Г. Нудьги, В. Отроковського, В. Перетца, М. Петрова, В. Покровської, В. Рєзанова, А. Титова, Ф. Титова, М. Тихонравова, І. Франка, С. Щеглової, Ю. Яворського та інших дожовтневих і радянських учених.

Українська література XVII ст. — різномовна. Вона творилася церковнослов'янською (словеноруською), староукраїнською, старопольською, латинською та російською мовами. Твори, писані церковнослов'янською мовою, здебільшого подаються в оригіналі, але транслітеруються засобами новітньої східнослов'янської графіки. Твори, писані староукраїнською мовою, транскрибуються за сучасним українським правописом з урахуванням орфоепічних, морфологічних та лексичних особливостей мови XVII ст.: «Ђ» передається через «і», «ї», «и»; «ы» — через «и»; упорядковується написання «и», «і», та «ї», «е» та «є», «ь» й апострофа, подвоєних приголосних; «ъ» в кінці слів знімається. Літера «ы» в дієслові «быти» у більшості випадків замінюється на «у» («бути»). Деякі церковнослов'янські та староукраїнські тексти, особливо складні для вільного сприйняття читачем, подаються у перекладі новочасною літературною мовою. Твори, писані російською чи наближеною до російської слов'яноруською мовою, подаються за нормами сучасного російського правопису із збереженням лексичних та морфоепічних особливостей. Титли розкриваються. Вживання великих літер і розділових знаків узгоджується з нормами сучасного українського правопису. Слов'янські літери на означення чисел замінюються арабськими цифрами. Авторські скорочення при посиланнях на джерела розкриваються у квадратових дужках. Твори, писані польською та латинською мовами, подаються в українському перекладі.

Тексти укладено за жанрами, а в межах жанру в хронологічній послідовності. Спершу йдуть твори синкретичного характеру, в яких художня функція не є визначальною, а підпорядковується функціям учительній, полемічній, пізнавальній тощо. Ці твори продовжують традицію середньовічного літературного синкретизму, в надрах якого визрівають нові, ренесансні та бароккові літературні форми, що знаменують собою вироблення жанрово-стильовоі системи європейських літератур Нового часу, — поетичні, драматичні та белетристичні. Далі подаються зразки власне художніх літературних жанрів: поезії, драматургії, белетристики.

У примітках наводяться основні відомості про той чи інший твір; про джерело тексту, про авторів, подається необхідний реальний коментар

У кінці книги вміщено словничок церковнослов'янізмів, староукраїнізмів, полонізмів, латинізмів, спеціальних термінів тощо.

У підготовці текстів і приміток до «Перестороги» і «Палінодії» брав участь В. С. Харитонов; вибір, підготовку текстів і приміток до «Княжих житій», «Легенд у записах Петра Могили» і «Повісті про Трою» здійснила Г. І. Павленко; вибір, підготовку текстів і приміток до «Патерика, або Отечника Печерського» здійснив Ю. А. Ісіченко.










© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
24.II.2002 (останні правки 30.I.2003)







Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.