Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна




Гнат БУЗАНОВСЬКИЙ


ВІРШ ПРО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО


Істинно наш покровитель і вождь наш Богдан цей, Хмельницький,

Вигнав з козацького геть краю всіх польських панів.

Славний герой і відомий захисник Русі-батьківщини

Лютим панам дав наказ з руської вийти землі.

Великодушний Хмельницький і істинний Марса нащадок

З рідного краю свого пагубне плем’я прогнав.

Месник і вождь і герой наш Богдан, він нам посланий богом,

Геть гордовитих панів вигнав за межі Русі.

Польських панів гордовитих, це плем’я жорстоке, Хмельницький,

Вщент розгромивши не раз, всіх їх до втечі привчив.

Польським тиранам жорстоким, чванливому племені цьому,

Вийти Хмельницький велів всім із маєтків своїх.

Непереможний цей вождь, наш Богдан, справжній Марса нащадок,

Плем’я, не здатне до війн, звідси далеко прогнав.

Вождь із вождів наш Богдан і завзятий наш воїн-захисник,

Всім віроломним панам геть забиратись велів.

Страху нагнав на панів, розгромивши, й за Віслу втікати

Змусив усіх їх Богдан, добрий, розсудливий вождь.

Добрий, розсудливий вождь і герой, і сміливий, і мужній,

Всіх ось папістів оцих бога пізнати навчив.

Бога пізнати навчив він народ, що забув його, гордий,

Цей знаменитий козак, і прямодушний, простий.

Справді Хмельницький, славетний козак, до Ахілла 1 подібний,

Наче звірюку якусь, шляхту приборкав, розбив.




Гнат БУЗАНОВСЬКИЙ

Вірш про Богдана Хмельницького. — Цей вірш, написаний латинською мовою, з «Київської риторики» 1729 р. викладача Києво-Могилянської академії Гната Бузановського. Вперше надруковано в оригіналі (латинською мовою) в журн. «Україна», 1930, травень — липень, с. 19 — 20, у публікації: Крип’якевич Іван. Вірш про Богдана Хмельницького. Українською мовою переклав В. П. Маслюк.

1 Ахілл — у давньогрецькій міфології герой Троянської війни, один із героїв «Іліади», мужній воїн.






Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.