Головна





Слово святого Григорія


"Слово святого Григорія" ("Слово про ідолів") — апологетична пам'ятка XII ст. В її основі лежить повчання відомого богослова і церковного історика Григорія Богослова (Назіанина) (бл. 329 — бл. 390 рр.). Давньоруський автор використав ідеї цього твору для осмислення долей і шляхів утвердження християнства у власній країні.



Греки роблять жертвоприношення грому і блискавиці і Вилу, богу вавилонському, якого побив Данило пророк; тим же богам требу кладуть і творять і словенський люд — Вилам і Мокоші, Диві, Перуну, Хорсу, Роду й рожаниці, упирям і берегиням та Переплуту, — і по колу п'ють на його честь з рогів, і вогневі Сварожичу моляться й навіям лазню творять і з тіста мости роблять та колодязі й багато чого іншого... Почали греки ставити трапезу Роду і рожаницям, також римляни, навіть і до словен дійшло. Це ж словени почали трапезу ставити Роду і рожаницям, раніше їхнього бога Перуна, а ще раніше клали треби упирям і берегиням. По святому ж хрещенню відкинули Перуна, а до Христа Бога припали; але й нині по Українах їхніх моляться проклятому богу їхньому Перуну, Хорсу і Мокоші й Вилам; але це творять таємно, цього не можуть позбутися від часів язичництва, навіть і досі проклятого того ставлення до другої трапези (що складалася з плодів та вина. — Упорядн.) Роду і рожаницям на принаду вірним християнам і на хулу святому хрещенню та на гнів Божий. По святому хрещенню попи встановили рожаничні трапези прикладати до Різдва Богородиці, одклади роблячи. Такі називаються кармогузцями (ненажерами), а не рабами Божими.







[За виданням: Слово святого Григорія / Християнство на теренах України I-XI ст. Україна на сторінках Святого Письма та витяги з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від апостола Андрія до князя Володимира. — К., 2000. — С.407-409.]






Головна



Опитування кафедри прикладної лінгвістики Львівської політехніки:

Анкета для вивчення суспільної думки щодо фемінних інновацій :   Опитування щодо доцільності функціонування в українському мовленні фемінативів (новітніх назв жінок за професією, родом діяльності, соціальним статусом тощо), переважно не зафіксованих у сучасних словниках. Допоможе виявити ставлення мовців до явища словотвірної фемінізації в сучасному українському мовленні та спрогнозувати подальшу долю назв у лексичній системі української мови. анкета )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.