Попередня       Головна       Наступна

ТМУТОРОКАНСЬКИЙ КАМІНЬ

Одна з найцінніших пам’яток ранньої історії Русі-України, яка безпосередньо пов’язана також з минулим Тавриди. Цей камінь знайшов ще 1792 р. на Тамані Антін Головатий (1744 — 1797), уславлений козацький лицар, котрий домігся 1792 р. переведення козаків на Кубань; з 1796 р. — кошовий отаман Чорноморського війська. Знахідка та оприлюднення Антоном Головатим «Тмутороканського каменя» робить цього воїна одним із перших українських археологів, тонким знавцем далекої минувшини.

Текст пам’ятки описує географічні виміри 1068 р., проведені князем Глібом Святославичем (помер 30.05.1078), сином Святослава Ярославича, Великого князя київського в 1073 — 1076 рр. Ім’я князя Гліба в ті часи було добре відоме, про що свідчить, наприклад, Літопис руський.

Так, року 6572 (1064) літописець записує: «Утік Ростислав, син Володимирів, онук Ярославів, до Тмутороканя, і з ним утік воєвода Порей і Вишата, син Остромира, воєводи новгородського. І, прибувши, вигнав він Гліба із Тмутороканя, а сам сів замість нього».

Та наступного року князь Святослав сам вирушив до Тмутороканя і відновив справедливість, хоча через якийсь час усе повторилося і Гліб знову вирушив до батька за підтримкою. Повернувся знову, але спокою не було. Згодом княжив у Новгороді, де уславився як палкий оборонець християнства. Зокрема, коли якийсь місцевий волхв удав із себе Бога і ганив єпископа Феодора, то люди пішли за цим язичником; тоді Гліб узяв сокиру «під полу», пішов до волхва і потяв його. Щоправда, сам князь Гліб також був убитий у Заволоччі; «тіло ж його покладено було в Чернігові за святим Спасом місяця липня у двадцять і третій день».

Та повернемось до «Тмутороканського каменя» і його цінності. Лексично він виразно праукраїнський; політично засвідчує великі обшири та міць Артанії — цієї «третьої» Русі, оскільки обміри такого масштабу потребували впевненості, а їхній напрямок — до Керчі — засвідчує, що Таврида (принаймні її схід) входила до князівства.

Наводимо текст у перекладі сучасною мовою за виданням: Ярослав Пастернак. Археологія України. — Торонто, 1961. — С. 637.

Валентин Крисаченко

НАПИС НА ТМУТОРОКАНСЬКОМУ КАМЕНІ

-:- вь лЂто. sфоs (тобто 6576-1068 року) інді[кта] s (6) глЂбъ князь мЂрилъ мо[ре] по лєду отъ тьмутороканя до кърчева. іид (10 000 і 4 000) сяжє[нъ].

Року 6576 [1068] індиката 6 Гліб князь міряв море по льоду від Тмутороканя до Крчєва 10 000 і 4 000 сажєнь.

[1] Друкується за виданням: Хроніка — 2000. Крим — крізь тисячоліття. — К., 2000. — Випуск 33. — С. 304.

[За виданням: Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К., 2001. — Том I.]

Див. також: Тмутороканський камінь. Енциклопедія історії України.

Попередня       Головна       Наступна