Попередня     Головна     Наступна





ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК


Абазі паша (Базі баша) — начальник турецького війська — 112, 148.

Аббас I Великий (1567 — 1628) — персидський шах з 1586 — 158.

Август — див. Сигізмунд II Август.

Авраамій (XVII ст.) — смоленський (кол. пінський і туровський) єпіскоп — 111, 147.

Адріан (Публій Елій) — римський імператор (117 — 138) — 25.

Аквіля, Аквіла (II ст.) — перекладач біблії з єврейської мови на грецьку — 140, 162.

Александр — див. Олександр Карл.

Александр — див. Острозький Олександр Василій Костянтинович.

Алексій Дука Марцуфль див. Олексій V Дука Мурдзуфл.

Алімазор паша — начальник турецького війська — 160.

Альберт Фредерік (1552 — 1618) — князь королівської Прусії (1568 — 1604) — 154.

Амурат III — турецький султан (1574 — 1595) — 143, 155.

Анна Ягеллонка (1523 — 1595) — дочка Сигізмунда І Старого, сестра Сигізмунда II Августа, дружина Стефана Баторія, останній представник династії Ягеллонів — 155.

Антонович В. Б. (1834 — 1908) — український буржуазний історик-археолог — 10, 11.

Арабіс, рав Аші (IV — V ст.) — один з упорядників вавілонської редакції талмуда — 140, 162.

Арак мурза — татарський воєначальник — 134.

Арон Тіран — молдавський господар (вересень 1591 — червень 1592) — 75.

Арсеній див. Балабан Арсеній.

Ахмет I (1589 — 1617) — турецький султан з 1603 — 158, 159.

Багалій Д. І. (1857 — 1932) — український історик, академік АН УРСР — 10, 11.

Базет див. Баязет II.

Базі баша див. Абазі паша.

Балабан Арсеній (Марко) (Арсеній) (пом. в кінці 1568 або на початку 1569) — львівський єпіскоп з 1549 — 100, 142, 145.

Балабан Гедеон (Григорій) (Болован Гедіон) (1530 — 1607) — львівський епіскоп з 1576 — 103, 131, 144, 145.

Баранійшу див. Бароній Цезар.

Барновський (Бернавський, Бернацький) Могила Мирон — молдавський господар (січень 1626 — липень 1629, вдруге квітень 1633 — 2.VII 1633) — 112, 148.

Бароній (Баранійшу) Цезар (1538 — 1607) — кардинал, бібліотекар Ватікану, історик римсько-католицької церкви — 140, 162.

Бартош — ксьондз — 118.

Баторій Сигізмунд (пом. 1613) — трансільванський (семиградський) князь (1585 — 1602) — 75, 157.

Баторій Стефан див. Стефан Баторій.

Баязет II (Базет) — турецький султан (1481 — 1512) — 125.

Бевзо О. А. (нар. 1901) — радянський історик — 6.

Бельський Мартин (пом. 18.XII 1575) — польський хроніст — 2831, 5658, 61, 62, 64, 65, 67, 72, 73, 79, 125, 126, 141145, 151, 152157.

Бережанський (пом. 1636) — польський магнат, підчаший — 116.

Бережанський Іоанн — священик замкової богоявленської церкви в Острозі — 139.

Бернавський див. Барновський Могила Мирон.

Бернацький див. Барновський Могила Мирон.

Бестужев-Рюмін K. M. (1829 — 1897) — російський історик — 11.

Бируля (XVI ст.) — козацький ватажок — 154.

Блажовський Мартин (кінець XVI — початок XVII ст.) — перекладач «Хроніки» Мартина Кромера з латинської мови на польську — 141.

Боболинський Леонтій (кінець XVII ст.) — український літописець — 10.

Бобржинський М. (1849 — 1935) польський історик — 148.

Бове (Beauvais) кінець XVII ст.) — амстердамський фабрикант паперу — 26.

Богдан Яків див. Богданко.

Богданич (XVI ст.) — буркграбій Остросічі — 155.

Богданко (Богдан Яків, Ружинський Богдан, Ружний) — козацький гетьман (1575 і 1576) — 65, 129, 143.

Бодянський О. М. (1808 — 1877) — український філолог-славіст, історик і письменник — 11.

Болдарт Григорій — запорізький козак, член посольства Війська Запорізького до польського короля в 1648 р. — 150.

Болеслав див. Болеслав III Кривоустий.

Болеслав III Кривоустий (Болеслав) (1086 — 1138) — польський король з 1102 р. — 141.

Болован Гедіон див. Балабан Гедеон.

Бона (1494 — 1557) — дружина польського короля Сигізмунда І Старого — 125, 151.

Боплан Гійом (нар. в кінці XVI ст., пом. після 1650) — французький інженер, перебував на службі (1630 — 1648) у польського уряду, склав цінні карти і опис України — 87, 88.

Борецький-Бергфельд Д. — історик — 142.

Борецький Іов (Іван) Матвійович (пом. 2.III 1631) — київський митрополит з 25.VI 1620 р. — 51, 81, 135, 136, 144, 146.

Борецький Стефан (Стефан) (пом. 1630) — син київського митрополита Борецького Іова (Івана) — 107.

Брянцев П. Д. — історик — 70.

Бут Антон Конашевич. — гетьман реєстрових козаків (1630 р.) — 83, 147.

Бутурлін Васілій (XVI ст.) — російський воєвода — 154.

Ваповський (Вапський) Андрій (XVI ст.) — 128.

Вапський див, Ваповський Андрій.

Василенко М. П. (1867 — 1935) — 164.

Василій див. Василій III Іванович.

Василій див. Острозький Василій Костянтин Костянтинович.

Василій III Іванович (Василій) (1479 — 1533) — великий московський князь з 1505 р. — 57, 58, 70, 71, 125, 126, 152.

Василій Лупул (Лупул Василій) — молдавський господар (квітень 1634 — 13.IV 1653, вдруге — червень 1653 — 16.VII 1653) — 150.

Величко Самійло (нар. 1670 р., пом. не раніш 1728 р.) — український літописець — 145.

Вешняк (Якубович) Федір — черкаський, а потім чигиринський полковник, член посольства Війська Запорізького до польського короля в 1648 р. — 150.

Виговський Іван (Луговський Івашка) (пом. 1664) — писар Війська Запорізького, потім гетьман; зрадник українського народу, прихильник шляхетської Польщі — 1517.

Вишневецька (Могила) Раїна (пом. після 1618) — двоюрідна сестра Петра Могили, дружина Михайла Михайловича Вишневецького, мати Ієремії Вишневецького — 150.

Вишневецький (?) (XVII ст.) — помилково названий власником містечка Димер під Києвом — 107.

Вишневецький Дмитро Іванович (пом. 1564) — козацький гетьман, появився на Запорожжі близько 1556 р., страчений турками — 6265, 127, 142, 153.

Вишневецький (Вишневецький-Корибут) Ієремія Михайло Михайлович (1612 — 1651) — польський магнат руського походження, прийняв католицтво і став гонителем православ’я, був найжорстокішим душителем селянських повстань в період визвольної війни українського народу — 20, 84, 9597, 122, 123, 150, 151.

Вишневецький Костянтин Костянтинович (1564 — 1641) — польський магнат, кременецький староста — 132, 159.

Вишневецький Михайло Олександрович (пом. 1584) — польський магнат, канівський і черкаський староста з 1560, київський каштелян з 1581 р. — 63.

Вишневецький Михайло Михайлович (пом. 1616) — польський магнат, овруцький староста, батько Ієремії Вишневецького — 131, 150, 158, 160.

Вишневецький Януш (пом. 1636) — польський магнат, кременецький староста — 116.

Вишневецькі — польські магнати, ополячені руські князі — 146.

Вікторовський П. T. — історик — 150, 153, 157162.

Вітвіцька О. — радянський архівіст — 13.

Владислав див. Владислав IV.

Владислав IV (Владислав) (1595 — 1648) — польський король з 1632 р. — 27, 32, 33, 40, 43, 51, 59, 68, 69, 94, 95, 104, 111, 112, 121, 136, 147, 148, 150, 151.

Воєйков (XVI ст.) — російський воєвода — 157.

Возняк M. C. (1881 — 1954) — український радянський історик літератури — 11, 144, 163.

Войціцький (Wojcicki) К. (1807 — 1879) — польський письменник і фольклорист — 163, 164.

Володимир див. Володимир Святославич.

Володимир Святославич (Володимир) — великий київський князь (978 — 1015) — 25, 26.

В. Р. — 164.

Гаврилович (Діденко) Андрій — гетьман реєстрових козаків (1632) — 147.

Галицький Станіслав (XVI ст.) — польський магнат, коронний маршалок — 58.

Гаммер (Гаммер-Пургшталь) Іосиф (1774 — 1856) — відомий німецький історик-орієнталіст — 155.

Ганібаля — поручник польської армії — 107.

Ганібаля — ротмістр польської армії — 107.

Ганусь (XVI ст.) — кравець, глава релігійної секти в Польщі — 48, 126.

Г’Ардель (H’Ardel) (кінець XVII ст.) — амстердамський фабрикант паперу — 26.

Гаштольд (Гоштольд) Мартин (пом. після 1483) — литовський земський маршалок, київський намісник або воєвода з 1471 р. — 55, 99, 141.

Гваньїні Олександр (1538 — 1614) — польський історик — 56.

Генріх III Валуа (1551 — 1589) — польський король — 65, 74, 128, 143, 155.

Гербурт див. Гербурт Ян Щесни.

Гербурт Ян (1508 — 1576) — польський історик і правознавець — 141.

Гербурт Ян Щесни (Гербурт) (пом. 1614) — польський шляхтич, добромильський державця — 45, 47, 103, 145.

Глинська Єлена — друга дружина російського царя Василія III Івановича, мати Івана IV, за малолітства якого разом з опікунами управляла Російською державою (1533 — 1538) — 71.

Глинський Михайло (пом. 1534) — литовський боярин, князь руського походження, дядько російської цариці Єлени Глинської — 70, 71.

Гломбоцький — польський шляхтич — 108.

Гоголь Іона — кобринський архімандрит, пінський і туровський єпіскоп з 22.IX 1595 р., дав згоду на унію, учасник Брестського уніатського собору 1596 р. — 144.

Голобуцький В. О. (нар. 1903) — український радянський історик — 63.

Головацький Я. Ф. (1814 — 1888) — західноукраїнський вчений, поет і філолог; видатний громадський діяч — 102, 163, 164.

Голубєв C. T. (1849 — 1920) — історик російської церкви — 148, 161.

Горецький Л. — автор «Опису війни Івоні, господаря молдавського (1574)» — 75.

Гоштольд див. Гаштольд Мартин.

Грабенський В. див. Смоленський В.

Грабянка Григорій (пом. близько 1738) — український літописець — 148.

Григорій XIII — римський папа (1572 — 1585), реформував у 1582 році календар, що набув назви григоріанського календаря, або нового стилю — 49, 143.

Грисько див. Чорний Григорій Савич.

Гришка розстрига див. Лжедмитрій І.

Гроховський Станіслав (1554 — 1644) — львівський католицький архієпіскоп з 1634 р. — 114, 120, 148, 149.

Грушевський M. C. (1866 — 1934) — український буржуазний історик — 9, 11, 15, 23, 65, 83, 8792, 142, 160.

Гулевич див. Гулевич-Воютинський.

Гулевич-Воютинський (Гулевич) Сільвестр (Симеон) — перемишльський і самбірський православний єпіскоп (1635 — 1645) — 115.

Гунашевський М. Г. (Кунашевський) (XVII ст.) — український літописець — 1218, 21, 23, 141, 144.

Гуня Андрій — один з керівників селянсько-козацького повстання 1637 — 1638 рр. — 39.

Гуслистий К. Г. (нар. 1902) — український радянський історик і етнограф — 83, 147.

Густав II Адольф — шведський король (1611 — 1632) — 146.

Данилович див. Данилович Станіслав.

Данилович Станіслав (Данилович) — син руського воєводи Яна Даниловича, польський магнат, корсунський, чигиринський і мостовський староста; в 1637 р. потрапив у полон до татар і там загинув — 89, 115, 116, 119.

Данилович Ян (Іван) (пом. 1624) — польський магнат, руський, каринський, чигиринський, мостовський староста; з 1608 р. коронний крайчий і львівський каштелян, з 1614 р. руський воєвода — 89, 149.

Дашкевич Остафій (Остафій) — (пом. 1635) — черкаський староста — 126, 152.

Девлет Герей (початок XVII ст.) — калга, татарський воєначальник — 160.

Дзяний (Іван) — польський шляхтич італійського походження — 88, 114.

Дідушицький (Dzieduszycki) M. (1813 — 1877) — польський історик — 161.

Дмитр див. Лжедмитрій І.

Дмитрій див. Лжедмитрій II.

Дмитрій Ростовський (1651 — 1709) — ростовський митрополит, автор історичних хронік і книг релігійного змісту — 25.

Дмитро Іванович див. Лжедмитрій І.

Домінік див. Заславський Владислав Домінік.

Доміціан — римський імператор (81 — 96) — 25.

Домша див. Стефан VII Томша.

Домшич Стефан див. Стефан IX Томша.

Дорогоєвський Фома (пом. 1605) — перемишльський староста, королівський референдар — 145.

Дорошенко Михайло — козацький гетьман (1625 — 1628), загинув під час походу в Крим — 80, 81, 105, 146.

Драгошичі (XVI — XVI ст.) — династія молдавських господарів — 63, 75.

Дюбюр П. (Dubur P.) (кінець XVII ст.) — амстердамський фабрикант паперу — 26.

Еварницький див Яворницький Д. І.

Енгельс Ф. (1820 — 1895) — 48, 77

Євецький О. — 163.

Єремія див. Могила Ієремія.

Єрій див. Заславський Юрій.

Єрлич (Jerlicz) Іоахим (1598 — пом. після 1673) — ополячений український православний шляхтич, автор історичної хроніки (1620 — 1673) — 84, 164.

Жаславський див. Заславський Владислав Домінік.

Жебридовський див. Зебржидовський Миколай.

Желіборський Арсеній (Андрій) — львівський православний єпіскоп (1641 — 1662) — 14, 15.

Жигимонт див. Сигізмунд І Старий.

Жигимонт, Жигмонт, Жигмунт див. Сигізмунд III Ваза.

Житецький П. Г. (1836 — 1911) — мовознавець та історик української літератури — 53, 54.

Жолкевський Лукаш (пом. 1636) — польський магнат, переяславський староста — 89, 90, 116.

Жолкевський (Жолковський, Жолкувський) Станіслав (1547 — 1620) — краківський каштелян, великий коронний гетьман; загинув у битві з турками під Цецорою 7.X 1620 р. — 46, 58, 59, 67, 68, 103, 104, 146, 160.

Жолковський, Жолкувський див. Жолкевський Станіслав.

Жукович П. М. (1857 — 1919) — російський історик — 50, 161.

Закревський М. В. (1805 — 1871) — археолог і етнограф, автор книги «Описание Киева» — 109, 141.

Замойська див. Замойська (Острозька) Катерина.

Замойська (Острозька) Катерина (перша полов. XVII ст.) — дочка Олександра Василій Костянтиновича Острозького, дружина Томаша (Фоми) Замойського — 118, 149.

Замойський Томаш (Фома) Янович (1594 — 1638) — київський воєвода, коронний канцлер — 54, 118, 123, 149, 151.

Замойський Ян (1542 — 1605) — великий коронний канцлер з 1578 р., великий гетьман з 1581 р. — 127, 129, 130, 149, 153, 156.

Замойські — польські магнати — 144.

Заруцький Іван Мартинович (пом. 1614) — отаман донських козаків, прихильник Лжедмитрія II; був схоплений урядом російського царя Михайла Федоровича і страчений в Москві — 159.

Заславська (Острозька) Евфросинія — дочка Острозького Януша Василій-Костянтиновича, дружина Олександра Янушевича Заславського — 161.

Заславський (Домінік, Ярославський) Владислав Домінік (пом. 1656) — польський магнат, коронний конюший, потім сандомирський воєвода, а в останні роки життя краківський воєвода, один з трьох регіментарів польського війська влітку 1648 р. — 54, 121, 135, 139, 150, 161, 162.

Заславський Олександр Янушевич (пом. 1629) — київський воєвода — 161.

Заславський Олександр Януш Владислав-Домінікович (пом. 1673) — останній представник по чоловічій лінії роду польських магнатів Заславських — 161.

Заславський Юрій (Єрій) Янушевич (пом. 1636) — володимирський староста — 116.

Заславські — польські магнати, ополячені руські князі — 161, 162.

Захар’їн Михайло Юр’евич (Юр’єв Михайло) (XVI ст.) — російський боярин — 71.

Збаразький Януш Михайло-Миколаввич (пом. біля 1608) — каменецький і пінський староста, брацлавський воєвода — 156.

Збируйський Діонісій — холмський єпіскоп до 1604 р., дав згоду на унію, учасник Брестського уніатського собору 1596 р. — 114.

Зборецький (пом. 1637) — польський шляхтич — 118.

Зборовський Мартин (Марцін) (пом. 1565) — калішський воєвода, краківський каштелян — 127, 153.

Зборовський Петро — посол польського уряду в Туреччину 1569 р. — 127, 154.

Зборовський Самуїл (пом. 1584) — польський магнат, страчений з наказу короля Стефана Баторія за сваволю, грабунки, вбивства і замахи на короля — 128.

Зборовські — польські магнати — 144.

Зебржидовський (Жебридовський) Миколай (1553 — 1623) — польський магнат, великий коронний маршалок, краківський воєвода, один з керівників рокошу (1606 — 1607) проти короля Сигізмунда III Вази — 45, 131, 145, 158.

Зубрицький Д. І. (1777 — 1862) — західноукраїнський історик і археограф — 5, 12, 33-35, 37, 38, 42, 43, 46, 74, 79, 142145, 148, 149, 163164.

Іасафат див. Кунцевич Іосафат.

Іван див. Іван IV Грозний.

Іван (Івоня, Іона) III Вода Лютий (Грозний) або Арменчик (пом. 1574) — молдавський господар (лютий 1572 — червень 1574), видатний борець проти турецького іга — 74, 101, 128, 143.

Іван IV Грозний (Іван) (23.VIII 1530 — 18.III 1584) — московський великий князь з 1533 р., російський цар з 1547 р., видатний політичний діяч XVI ст. — 63, 67, 71, 72, 126, 145, 152, 153, 156, 157.

Іван (Іоанн) V Олексійович (1666 — 1696) — син царя Олексія Михайловича, з 1682 р. вважався на російському престолі разом з своїм братом Петром I до 1698 р. під управлінням їх сестри Софії Олексієвни — 26.

Івоня див. Іван III Вода Лютий.

Ігор Рюрикович — великий київський князь (912 — 945) — 24.

Ізабелла (пом. 1559) — вдова трансільванського (семиградського) воєводи Яна I Заполія, правителька Трансільванії за малолітства Яна II Сигізмунда — 142, 152, 153.

Іконніков В. С. (1841 — 1923) — російський і український історик — 11.

Іоаким (XVI ст.) — антіохійський патріарх — 143.

Іоаким (пом. 1690) — всеросійський патріарх з 1674 р., виступав проти розкольників, чужоземних впливів та чужоземців — 25.

Іоанн Олексійович див. Іван V Олексійович.

Іона див. Іван III Вода Лютий.

Іпатій див. Потій Іпатій.

Ісаакій див. Черчицький Ісаакій.

Іскорка (XVI ст.) — козацький ватажок — 154.

Іслам Герей — кримський хан (1644 — 1654) — 151.

Ісус Христос — легендарний засновник християнської релігії — 149.

Казановський Мартин (1553 — 1636) — польний коронний гетьман — 116, 149.

Казимир див. Ян Казимир.

Казимир III Великий (1310 — 1370) — польський король з 1333 р., син Владислава І Локотка, останній польський король з династії П’ястів; загарбав під владу Польщі Червону Русь (Галичину) — 18, 55, 99, 141.

Казимир IV Ягеллончик (1427 — 1492) — великий литовський князь з 1440 р., польський король з 1447 р.; скасував Київське князівство і перетворив його у воєводство під владою Литви — 18, 55, 99, 141.

Калиновський (?) — польський магнат — 79.

Калиновський Мартин (пом. 1652) — чернігівський воєвода, польний коронний гетьман; убитий в бою під Батогом — 20, 94, 121.

Калоіоанн — 24.

Калуан — 25.

Каманін І. М. (1860 — 1921) — український історик та архівіст — 13.

Каменецький Мартин (XVI ст.) — подільський воєвода — 58, 61.

Карвацький — польський шляхтич, один з керівників так званої «московської» конфедерації (1612 — 1614) — 46, 104.

Карл V (1500 — 1558) — імператор так званої Священної Римської імперії німецького народу (1519 — 1556) — 126, 152.

Карл IX Валуа (1550 — 1574) — французький король з 1560 р. — 143.

Кароль Фердинанд (пом. 1655) — один з синів польського короля Сигізмунда III Вази, вроцлавський єпіскоп — 148.

Карпов Г. Ф. (1838 — 1890) — російський історик — 11.

Карський — польський шляхтич — 107.

Кеттлер Готгард (1518 — 1587) — останній великий магістр Лівонського ордену меченосців і після секуляризації перший курляндський герцог, потомки якого були герцогами Курляндії до 1737 р. — 67.

Кизим (пом. 1637) — київський козацький сотник, один з активних учасників визвольної боротьби проти польсько-шляхетських загарбників у 30-х роках XVII ст. — 118.

Кирило (XVII ст.) — ігумен костянтинівського монастиря — 130, 132.

Кирило (Кирил) — священик онуфрієвської церкви в Острозі — 139.

Кирило І Лукаріс (пом. 1638) — олександрійський, потім константинопольський патріарх (1621 — 1623, 1624 — 1629, 1632 — 1634, 1637 — 1638), забитий турками — 148.

Кисіль Адам (нар. близько 1600, пом. 1653) — польський магнат руського походження, сенатор Речі Посполитої, брацлавський, потім київський воєвода — 96, 121, 151.

Клепатський П. Г. — український історик — 10.

Климент VII (Юлій Медічі) (пом. 1534) — римський папа з 1523 р. — 152.

Козлов (пом. 1568) — втікач з Росії в Литву; страчений російським урядом за зраду — 153.

Конецьпольський див. Конецьпольський Олександр.

Конецьпольський див. Конецьпольський Станіслав.

Конецьпольський Олександр (Конецпольский) (1620 — 1659) — коронний хорунжий, один з трьох регіментарів польського війська влітку 1648 р. — 95, 121, 123, 150, 151.

Конецьпольський Станіслав (Конецьпольський) (1591 — 1646) — польний, а з 1620 р. великий коронний гетьман — 21, 22, 59, 80, 81, 83, 8587, 8991, 105, 106, 110, 112, 113, 115, 117, 147, 161.

Константин див. Константан XI Палеолог.

Константан XI Палеолог (Константин) — (1404 — 1453) — останній візантійський імператор з 1449 р. — 25.

Константин див. Острозький Костянтин Василій-Костянтинович.

Конський — польський шляхтич, один з керівників так званої «московської» конфедерації (1612 — 1614) — 46, 104.

Копинський Ісаїя (пом. 1640) — київський митрополит з 1631 р., активний антиуніат — 148, 150.

Копистенський Захарія (пом. 1627) — архімандрит Києво-печерського монастиря з 1624 р., активний антиуніат, автор видатного полемічного твору «Палінодія» — 136.

Корецький Самуїл Іоахимович (пом. 1622) — польський магнат, потрапив до турків у полон під Цецорою (1620), де і загинув в неволі — 50, 59, 104, 133, 160.

Корецький Самуїл Кароль (пом. 1651) — польський мігнат, останній представник роду князів Корецьких — 124, 151.

Косинський Криштоф (пом. 1593) — гетьман реєстрових козаків, керівник селянсько-козацького повстання 159) — 1593 рр., загинув в бою — 157.

Косов Сільвестр (пом. 1657) — київський митрополит з 1647 р., під час визвольної війни українського народу 1648 — 1654 рр. допомагав польським загарбникам — 147.

Костантин див. Острозький Костянтин Іванович.

Костелець див. Костелецька Беата.

Костелецька (Костелець) Беата див. Острозька Беата.

Костелецький Андрій (пом. 1515) — коронний підскарбій, войницький каштелян, великий кра івський радник — 151.

Костентин див. Острозький Костянтин Іванович.

Костка Анна див. Острозька Анна.

Костка Ян (пом. 1581) — сандомирський воєвода — 149.

Костомаров М. І. (1817 — 1885) — російський і український історик та письменник, автор численних робіт з історії України — 11, 32, 65.

Красновойський — польський шляхтич — 107.

Красносільський — польський шляхтич — 107.

Красноставський — польський шляхтич — 107.

Креховський Іосафат (XVII ст.) — ігумен Трахтемирівського монастиря — 16.

Кривоніс Максим (пом. 1648) — козацький полковник, керівник повсталого селянства, найближчий соратник Богдана Хмельницького — 31, 96, 121, 122.

Крип’якевич І. П. (1886 — 1967) — український радянський історик, академік АН УРСР — 78.

Кромер Мартин. (1512 — 1589) — польський хроніст та історик — 18, 56, 141.

Крупецький (Крупський) Афанасій (XVII ст.) — перемишльський уніатський епіскоп — 115.

Крупський див. Крупецький Афанасій.

Кулага-Петражицький Іван (пом. 1632) — гетьман реєстрових козаків у 1632 р. — 83, 147.

Куликовський (пом. 1636) — польський шляхтич — 116.

Куліш П. О. (1819 — 1897) — український письменник та історик — 11, 81.

Кунашевський М. див. Гунашевський М. Г.

Кунцевич Іосафат (Іасафат) (1580 — 1623) — полоцький уніатський архієпіскоп, фанатичний прихильник унії, страчений повсталими православними жителями Вітебська — 50, 135, 161.

Кучум (XVI ст.) — останній сибірський хан — 157.

Ласький Альбрехт (XVI ст.) — серадзький воєвода — 63, 64, 127, 154.

Лащ див. Лащ-Тучапський Самуїл.

Лащ-Тучапський (Лащ) Самуїл (пом. 1649) — коронний стражник — 84, 85, 91, 92, 106, 107, 118, 146.

Лев I Великий — римський папа (440 — 461) — 162.

Лев III (Леон III, Лео Великий) — римський папа (795 — 816) — 140, 162.

Левицький О. І. (1849 — 1922) — український історик і археограф — 10, 11, 52, 53, 98, 115, 164.

Лео Великий див. Лев III.

Леон III див. Лев III.

Леонтій (XVII ст.) — палагойський архімандрит — 132.

Лжедмитрій І (Гришка розстрига, Дмитр, Дмитро Іванович) (пом. 1606) — ставленик Польщі, претендент на російський престол (1605 — 1606) — 28, 68, 72, 130, 144, 145.

Лжедмитрій II (Дмитрій, Тушинський вор) (пом. 1610) — ставленик Польщі, претендент на російський престол (1607 — 1610) — 68, 72, 131, 159.

Лихачов М. П. (1862 — 1935) — російський історик і мистецтвознавець, відомий фахівець в ділянці допоміжних історичних дисциплін — 27.

Лісовський-Янович Олександр Іосиф (пом. 1616) — польський шляхтич, відомий «наїзник»-авантюрист — 161.

Лоба Миколай (XVII ст.) — краківський друкар — 141.

Лозинський В. (Łoziński W.) (1843 — 1913) — польський історик і письменник — 47, 146.

Ломоносов М. В. (1711 — 1765) — видатний російський вчений-енциклопедист і письменник — 161.

Лонцький Катар (пом. 1556) — посол польського короля Сигізмунда II Августа в Ризі — 67.

Луговський Івашка див. Виговський Іван.

Лукашевич П. І. (нар. близько 1809 — 1887) — український етнограф — 163.

Лукомський Стефан (1701 — пом. перед 1779) — прилуцький полковий обозний, автор «Собрания исторического» — 154.

Лупул Василій див. Василій Лупул.

Лянцкоронський Предслав (пом. 1531) — ватажок (гетьман) реєстрових козаків, вів боротьбу проти татар — 62.

Лянцкоронський (Ляскорунський) Станіслав (пом. 1657) — кам’янецький каштелян, брацлавський, потім руський воєвода, польний коронний гетьман з 1654 р. — 124, 147, 151.

Лянцкоронський Ян (пом. 1647) — польський шляхтич, власник містечка Димера під Києвом — 147.

Ляскорунський див. Лянцкоронський Станіслав.

Лясота Юрій (пом. 1634) — польський шляхтич, власник містечка Димера під Києвом — 147.

Львов М. О. (1751 — 1803) — відомий російський вчений, архітектор і графік — 6.

Магмет Герей (Махмет) (XVI ст.) — перекопський хан — 57, 71, 125.

Магмет паша (Магмут) (XVI ст.) — турецький воєначальник — 129, 156.

Магмут див. Магмет паша.

Магнус (1540 — 1583) — король Лівонії, був одружений на племінниці Івана IV Грозного, союзник Росії у війні проти Швеції і Польщі — 72.

Магомет III (1568 — 1603) — турецький султан з 1595 р. — 157, 158.

Макарій (до чернецтва Михайло Петрович Булгаков) (1816 — 1882) — історик російської церкви — 144.

Македоній І — константинопольський єпіскоп (355 — 356) — 139, 162.

Максимович М. О. (1804 — 1873) — російський ботанік, фольклорист та історик, автор цінних праць з історії України — 11, 32, 148, 157.

Малхерова Катерина (пом. 1540) — дружина краківського райці, страчена за приналежність до секти — 48, 126.

Маріон Жан (XVII ст.) — французький інженер на службі в польській армії — 88.

Маркевич М. А. (1804 — 1860) — український історик, етнограф і письменник — 146.

Марко (XVII ст.) — священик воскресенської церкви в Острозі — 139.

Маркс К. (1818 — 1883) — 68, 77, 78, 141, 142, 144, 145, 151, 152, 155, 157.

Марченко М. І. (нар. 1902) — український радянський історик — 22.

Маскевич див. Машкевич Самуїл.

Махмет див. Магмет Герей.

Мацейовський В. (Maciejowski W.) (1793 — 1883) — польський історик, поборник ідеї єдності слов’янських народів — 163.

Машкевич (Маскевич, Maszkiewicz, Maskiewicz) Самуїл (нар. близько 1575 — пом. близько 1623) — польський офіцер і автор мемуарів — 159.

Менглі Герей (пом. 1515) — кримський (перекопський) хан — 61.

Мигалов — львівський міщанин, купець — 43, 120, 145.

Мигаль див. Михаїл І Хоробрий.

Минко (XVI ст.) — козацький ватажок — 154.

Михайло Олелькович — син київського князя Олександра Володимировича; князь намісник Новгорода біля 1470 р. — 141.

Михайло Федорович (1596 — 1645) — перший російський цар з династії Романових з 1613 р. — 69, 148.

Михайло I Хоробрий (Мигаль) (пом. 19.VIII 1601) — волоський (мультанський) воєвода (вересень 1593 — 19.VIII 1601), претендент на молдавське господарство (травень 1600 — серпень 1601) — 75, 76, 102, 130, 145, 157.

Мищинський — польський полковник — 85, 108.

Міровський — слуга шляхтича Осьціка — 156.

М. Н. 53.

Мнішек (Мнішок) ? (пом. 1644) — львівський староста — 120.

Мнішек Марина (пом. 1614) — дочка Мнішека Юрія, дружина Лжедмитрія I, а потім Лжедмитрія II — 145.

Мнішек (Мнішко) Юрій (пом. 1613) — польський магнат, сандомирський воєвода, львівський і самборський староста, один з натхненників і організаторів польської інтервенції в Росію на початку XVII ст. — 67, 73, 102, 103, 132, 144.

Мнішко див. Мнішек Юрій.

Мнішок див. Мнішек (?).

Могила Гавриїл (XVII ст.) молдавський воєводич — 148.

Могила Іеремія (Єремія) — молдавський господар (серпень 1595 — 10.VIII 1606) — 75, 76, 130, 131, 145, 157160.

Могила Іоанн (XVII ст.) — молдавський воєводич — 148.

Могила Костянтин (пом. 1612) — син Могили Ієремії, молдавський господар (жовтень 1607 — 20.XI 1611) — 76, 159.

Могила Михаїл — молдавський господар (24.IX 1607 — 19.XII 1607) — 148, 158.

Могила Мойсей — молдавський господар (28.V 1630 — вересень 1631, вдруге 2.VII 1633 — квітень 1634) — 148.

Могила Олександр — син Могили Ієремії, молдавський господар (22.XI 1615 — 2.VIII 1616) — 160.

Могила Петро Семенович (1596 — 1647) — молдавський воєводич, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 р., київський митрополит з 3.XII 1632 р. зі збереженням посади лаврського архімандрита — 111, 112, 136, 137, 147, 148, 150.

Могила Раїна див. Вишневецька Раїна.

Могила Симеон (Семіон) (пом. 1607) — волоський господар (листопад 1600 — червень 1601, вдруге липень 1601 — серпень 1602), молдавський господар (10.VII 1606 — 24.IX 1607) — 76, 112, 148, 158.

Могили — молдавська дворянська родина, з якої вийшло декілька господарів Молдавії та інших діячів, в тому числі Петро Могила — церковно-політичний і культурний діяч України першої половини XVII ст. — 147.

Мозира Лукіян — корсунський полковник, член посольства Війська Запорізького до польського короля 1648 р. та до Москви 1652 р. — 15, 150.

Мокрський Андрій (пом. 1648) — тремешинський канонік, учитель Богдана Хмельницького під час навчання останнього в католицькому колегіумі, був посланцем від королевича Яна Казимира до Богдана Хмельницького — 95.

Мохов Н. А. — радянський історик — 75.

Наливайко Северин (пом. 11.IV 1597) — козацький отаман, потім гетьман (1594 — 1597); керівник великого селянсько-козацького повстання проти польських та українських магнатів і шляхти; був схоплений шляхтою і після жорстоких катувань Наливайко страчений у Варшаві — 39, 79, 80, 91, 102, 130, 145, 157.

Нємцевич (Niemcewicz) Юліан (1758 — 1841) — польський письменник і історик — 45.

Никифор див. Никифор Ксанфопул.

Никифор Ксанфопул (Никифор) — син Каліста I, константинопольський патріарх (1350 — 1362), автор історичних творів — 24.

Ничипоренко Іван — член посольства Війська Запорізького до Москви в 1652 р. — 15.

Огоновський О. (1833 — 1894) — західноукраїнський історик літератури — 11.

Окольський Симеон (1580 — 1653) — польський хроніст і історик — 90, 91.

Олег — великий князь (879 — 912), правив Руською землею за малолітства Рюрикового сина Ігоря; підкорив Київ і зробив його своєю столицею — 24.

Олександр Карл (Александр) (пом. 1634) — син польського короля Сигізмунда III Вази — 43, 113, 148.

Олександр IV Лепушано — молдавський господар (вересень 1552 — 18.XI 1561) — 74.

Олексій V Дука Мурдзуфи (Алексій Дука Марцуфль) (пом. 1204) — візантійський імператор з 24.I 1204 р. в тому ж році страчений латинянами — 24.

Олексій Михайлович (9.III 1629 — 31.I 1676) — російський цар з 13.VII 1645 р. — 16.

Опалинський Лукаш (1574 — 1654) — польський магнат, великий коронний маршалок — 47, 103.

Опалинські — польські шляхтичі, магнати — 47, 145.

Оренда Тимош Мигайлович див. Орендаренко Тимофій Михайлович.

Орендаренко (Оренда) Тимофій Михайлович — козацький гетьман у 1630 р. — 21, 82-84, 111, 147.

Осман II — турецький султан (1618 — 1622) — 60.

Остафій див. Дашкевич Остафій.

Остік див. Осьцік Григорій.

Острозька (Костка) Анна (пом. 1636) — дочка Яна Костки, дружина Олександра Острозького; звичайно іменувалася княжною ярославською — 149, 158.

Острозька Анна Алоїза див. Ходкевич Анна Алоїза.

Острозька (Костелець, Костелецька) Беата — колишня покоївка польської королеви Бони, дружина Іллі Костянтиновича Острозького, а потім серадзького воєводи Альбрехта Ласького — 125, 127, 151, 153.

Острозька Гальшка (Єлизавета) (1539 — 1582) — дочка Іллі Костянтиновича Острозького і його дружини Беати — 127, 153.

Острозька Євфросинія див. Заславська Євфросинія.

Острозька Катерина див. Замойська Катерина.

Острозький Василій Костянтин Костянтинович (Василій) (1527 — 1608) — київський воєвода, захисник руської народності, поборник православ’я проти окатоличування і ополячування українського народу, видатний діяч української культури і освіти XVI — початку XVII ст. — 30, 32, 80, 126, 129131, 152, 155158.

Острозький Іван (Януш) Олександрович (пом. 1619) — 134, 161.

Острозький Ілля Костянтинович (пом. 1539) — брацлавський і вінницький староста — 125, 151, 153.

Острозький Костянтин Василій Костянтинович (Константин) (1562 — 1595) — крайчий Великого князівства Литовського, володимирський староста — 129, 157.

Острозький Костянтин Іванович (Костантин, Костентин) (пом. 1530) — великий литовський гетьман, віленський каштелян, луцький, вінницький і брацлавський староста, волинський маршалок — 58, 61, 62, 125, 126, 151, 152.

Острозький Костянтин (Адам) Олександрович (пом. 1618) — 134, 160, 161.

Острозький Олександр Василій-Костянтинович (Александр) (пом. 1603) — волинський воєвода — 130, 134, 137, 138, 149, 157, 158, 162.

Острозький Роман (Роман) (пом. 1516) — внук Костянтина Івановича Острозького — 125, 151.

Острозький Януш Василій-Костянтинович (нар. біля 1559, пом. 1620) — волинський воєвода, краківський каштелян, останній представник по чоловічій лінії роду русько-польських магнатів, князів Острозьких — 132, 135, 158, 161.

Острозькі — русько-польські магнати, князі — 32, 54, 80, 157, 161, 162.

Остророг Миколай (пом. 1656) — коронний підчаший, один з трьох регіментарів польського війська влітку 1648 р. — 122, 124, 150.

Острянин Степан — один з керівників селянсько-козацького повстання 1637 — 1638 рр. — 39.

Осьцік (Остік) Григорій (пом. 1580) — польський шляхтич, страчений з наказу польського короля Стефана Баторія по обвинуваченню в зносинах з росіянами — 129, 156.

Павло V (Камілло Боргезе) (1552 — 1621) — римський папа з 1605 року — 160.

Павлюк (пом. 1638) — козацький гетьман (1636 — 1638), керівник селянсько-козацьких повстань 30-х років XVII ст. проти польсько-шляхетських загарбників, страчений польськими шляхтичами у Варшаві — 39, 54, 8993, 118, 119.

Паїсій див. Черкавський Паїсій Іполитович.

Паковський — польський шляхтич — 107.

Палаузов С. Н. (1818 — 1872) — історик, славіст і публіцист — 63, 64, 7476, 157, 160.

Пац Станіслав (пом. 1588) — вітебський воєвода, віленський староста — 154.

Пельчицький Леонтій Зінов’євич (пом. 1595) — пінський і туровський єпіскоп, дав згоду на унію — 144.

Петрило (Претрило) див. Петро V Кривий.

Петро — челядник київського митрополита Іова Борецького — 106.

Петро I Олексійович Великий (1672 — 1725) — російський цар; за вимогою стрільців з 1682 до 1689 року царював разом з своїм братом Іваном (Іоанном) під опікою їх сестри Софії Олексіївни); з 1689 року фактично, а з 1696 року і юридично керував державою як самодержець; російський імператор з 1721 р. — 26.

Петро IV Рареш (Петрило) — молдавський господар (січень 1527 — 18.IX 1538) — 152.

Петро V Кривий (Петрило, Претрило) — молдавський господар (червень 1574 — 23. XI 1577, вдруге 1.I 1578 — 21.XI 1579, втретє серпень 1582 — 29.VIII 1591) — 79, 128.

Петровський M. H. (1894 — 1951) — український радянський історик — 11.

Петрушевич А. С. (1821 — 1913) — західноукраїнський історик і археограф — 6, 21, 77, 98, 148, 159, 163, 164.

Петрушенко Іван — писар Війська Запорізького, член посольства до польського короля в 1648 р. — 150.

Підкова (Подкова) Іван (пом. 1578) — козацький гетьман з 1577 р.; страчений у Львові з наказу польського короля Стефана Баторія — 78, 79, 91, 101, 129, 143.

Платонов С. Ф. (1860 — 1933) — російський буржуазний історик — 159, 161.

Плетенецький Єлисей — архімандрит Києво-печерського монастиря (1599 — 1624), визначний громадський діяч початку XVII ст. — 136, 161.

Погодін М. П. (1800 — 1875) — російський історик, публіцист і письменник дворянсько-монархічного напрямку — 98, 163, 164.

Подкова див. Підкова Іван.

Попель — київський міщанин — 108.

Потій Іпатій (Іпатій) (1541 — 1613) — володимирський епіскоп з 1593 р., київський уніатський митрополит, один з найактивніших прихильників унії — 49, 50, 102, 129, 144.

Потоцький Миколай (пом. 1651) — краківський каштелян, великий коронний гетьман з 1646 р. — 19, 20, 90, 91, 93, 94, 106, 107, 117, 118, 121, 146, 150.

Потоцький Стефан — коронний підкоморій, у 1612 р. потрапив до турецького полону — 76, 103, 146.

Потоцький Стефан (пом. 1648) — син Миколая Потоцького, загинув під Жовтими Водами — 94.

Претрило див. Петрило.

Прухницький Іоанн (пом. 1633) — львівський католицький архієпіскоп — 148.

Пузина Афанасій (Олександр) (пом. 1650) — луцький і Острозький епіскоп — 14, 17, 137.

П’ясецький Ян (пом. 1564) — польський офіцер, страчений турками одночасно з Д. Вишневецьким — 64.

П’ятигорець Сулган (Шолгеня) (пом. 1578) — козацький ватажок, загинув у битві з татарами — 129, 155.

Рабин, Равин, рав Авин (IV — V ст.) — один з упорядників вавілонської редакції талмуда — 140, 162.

Рогоза Михаїл Васильович (пом. 1599) — київський митрополит з 1589 р., у 1596 р. погодився на введення унії — 102, 144.

Радзівілл Альбрехт Станіслав (1595 — 1656) — канцлер Великого князівства Литовського, фанатичний католик-єзуїт, автор історичних творів і мемуарів — 88.

Радзівілл (Радівіл) Януш Криштофович (пом. 1620) — польський магнат, підчаший, один з керівників рокошу (1606 — 1607) проти короля Сигізмунда III Вази — 45, 131, 145.

Радівіл див. Радзівіл Януш Криштофович.

Радул Міхня — молдавський господар (серпень 1616 — 4.II 1619, вдруге серпень 1623 — 23.I 1626) — 133

Рилєєв К. Ф. (1795 — 1826) — видатний російський поет-декабрист — 80.

Рогатинець Юрій (кінець XVI — початок XVII ст.) — визначний український діяч, член Львівського братства — 144.

Роллер М. (1908 — 1958) — румунський історик — 74.

Роман, див. Острозький Роман.

Романовський В. О. (нар. 1890 — 1971) — український радянський історик і архівіст — 11.

Рудольф II Габсбург (1552 — 1612) — чеський і угорський король з 1575 р., імператор так званої Священної Римської імперії німецького народу з 1576 р. — 76, 157.

Рудський див. Рутський Іосиф Веніамін.

Ружинський Богдан див. Богданко.

Ружинський Роман (пом. 1610) — польський магнат, начальник польських військ, що підтримували Лжедмитрія II — 72, 131.

Ружний див. Богданко.

Рутський (Рудський) Іосиф Веніамін (1574 — 1637) — холмський уніатський епіскоп, київський уніатський митрополит з 1613 р. — 111.

Савич Семен — канівський полковник, член посольства Війська Запорізького до Москви в 1652 р. — 15.

Сагайдачний (Конашевич) Петро Кононович (пом. 1622) — козацький гетьман — 59, 60, 81, 104.

Самовидець (Ракушка-Романовський Роман (?) (нар. близько 1623 — 1625 — пом. близько 1703) — український літописець — 10, 11, 75, 150, 154, 155.

Сангушко Дмитро (пом. 1554) — польський магнат — 127, 153.

Сангушко (Сенгушко) Роман (пом. 1571) — польський магнат, великий литовський гетьман — 127, 154.

Сапєга Ян Станіслав (1585 — 1635) — литовський гетьман, один з організаторів польської інтервенції в Росію на початку XVII ст. — 116, 149.

Свірговський Іван (пом. 1574) — козацький ватажок, що брав участь у битві з турками в Молдавії — 74, 75, 143.

Селім I Грозний (1467 — 1520) — турецький султан з 1512 року, жорстокий душитель народних повстань — 125, 151.

Селім II (1524 — 1574) — турецький султан з 1566 р. — 32, 128, 143, 154, 155.

Симеон Олелькович (Олександрович) (пом. 1471) — слуцький удільний князь, наслідний володар Київського князівства, управляв Києвом з 1455 до 1470 р. — 141.

Семіон див. Могила Симеон.

Сенгушко див. Сангушко Роман.

Сєнявський Миколай (пом. 1683) — волинський воєвода, львівський староста, коронний польний гетьман — 122, 124, 151.

Сигізмунд Баторій див. Баторій Сигізмунд.

Сигізмунд І Старий (Жигимонт) (1467 — 1548) — польський король і литовський великий князь з 1506 р. — 44, 61, 70, 78, 127, 152, 153.

Сигізмунд II Август (Август) (1520 — 1572) — литовський великий князь з 1529 р., польський король з 1548 року, останній король з династії Ягеллонів — 63, 67, 74, 101, 125, 126128, 143, 152155.

Сигізмунд III Ваза (Жигимонт, Жигмонт, Жигмунт) (1566 — 1632) — польський король з 1587 р. і шведський (1592 — 1600) — 33, 45, 46, 59, 68, 72, 83, 101, 111, 130, 136, 145, 147, 148, 158, 159.

Скидан — один з керівників селянсько-козацького повстання 1637 — 1638 рр. — 39.

Смоленський (Грабенський) В. (1851 — 1926) — польський історик — 46, 145, 153, 155, 156, 158.

Смотрицький (Усмотрицький) Мелетій (Максим) (1577 — 1633) — полоцький єпіскоп, архімандрит Дерманського уніатського монастиря, видатний південноруський вчений першої половини XVII ст., автор «Граматики словенської» (1618) — 50, 136, 161.

Собеський Ян (1588 — 1646) — коронний крайчий, белзький воєвода, автор записок про Хотинський похід 1621 р. — 146.

Соборов Григорій (XVII ст.) — російський воєвода — 154.

Соловйов С. М. (1820 — 1879) — видатний російський історик — 63, 6872, 145, 152157, 159.

Сологуб Юрій Андрійович (XVI ст.) — польський смоленський намісник — 70.

Сопіга — польський шляхтич — 134.

Стадницький Станіслав (пом. 1610) — польський магнат, перемишльський каштелян — 47, 102, 103, 145, 146.

Стадницькі — польські шляхтичі, магнати — 47, 103, 145.

Стефан див. Борецький Стефан.

Стефан див. Стефан Баторій.

Стефан див. Стефан III Великий.

Стефан — священик пречистенської церкви в Острозі — 54, 139.

Стефан Баторій (Стефан, Баторій Стефан) (1533 — 1586) — трансільванський (семиградський) воєвода, польський король з 1576 p. — 72, 78, 79, 101, 129, 155, 156.

Стефан III Великий (Стефан) — молдавський господар (квітень 1457 — 2.VII 1504) — 56, 57, 73.

Стефан V Лакуста — молдавський господар (вересень 1538 — грудень 1540) — 152.

Стефан VI Рареш — молдавський господар (травень 1551 — 1.IX 1552) — 63.

Стефан VII Томша (Домша, Тонша) — молдавський господар (8.VIII 1563 — березень 1564) — 64, 73, 74, 101, 143, 153.

Стефан VIII Розван — молдавський господар (3.V 1595 — серпень 1595) — 75, 157.

Стефан IX Томша (Стефан Домшич) — молдавський господар (20.XI 1611 — 22.XI 1615, вдруге вересень 1621 — серпень 1623) — 76, 133, 160.

Стрийковський-Осостович Матвій (1547 — 1582) — польський історик — 24, 142.

Сулейман II — турецький султан (1520 — 1566) — 63, 152.

Сулима Іван Михайлович (Сулима Самуйло) (пом. 1635) — козацький гетьман (1633 — 1635) — 8789, 91, 114, 118, 148.

Сулима Самуйло див. Сулима Іван Михайлович.

Сум — польський шляхтич, один з керівників так званої «московської» конфедерації (1612 — 1614) — 46, 104.

Суханов Арсеній (XVII ст.) — монахархітектор, будівник Троїцько-Сергіївської лаври — 25.

Сцібор — польський шляхтич, один з керівників так званої «московської» конфедерації (1612 — 1614) — 46, 104.

Сярчинський Ф. (1758 — 1829) — польський історик — 47.

Тарановський Андрій (XVI ст.) — посол польського короля Сигізмунда II Августа в Туреччину (1570) — 71, 127, 154.

Тарас див. Федорович Тарас (Трясило).

Тарновський Ян (Ян з Тарнова) (1488 — 1561) — краківський каштелян, великий коронний гетьман — 126, 152.

Терлецький Кирило Семенович (пом. 1607) — луцький і острозький єпіскоп, один з найактивніших прихильників унії — 49, 50, 102, 129, 144.

Тисаровський Ієремія (пом. 1641) — львівський православний єпіскоп — 110, 111, 120, 147, 149.

Тихомиров M. M. (1893 — 1965) російський радянський історик, академік — 6, 23, 28, 30, 98, 164.

Тогай бей див. Tугай бей.

Томашик Василь див. Томиленко Василь.

Томиленко (Томашик) Василь (пом. 1638) — один з керівників селянсько-козацького повстання 1637 — 1638 років — 92, 118, 119, 149.

Томша див. Стефан VII Томша.

Тромонін К. Я. (пом. 1847) — літограф і відомий знавець російської старовини — 27.

Трофимович Ісаїя (пом. 1651) — ієромонах, викладач, ректор Києво-Могилянської академї (1632 — 1638), ігумен Киево-Микільського пустинного монастиря з 1633 р. — 147.

Тугай бей (Тогай бей) (пом. 1648) — перекопський мурза — 96, 122.

Тучапський Макарій (пом. 1549) — перший львівський єпіскоп — 142.

Тушинський вор див. Лжедмитрій II.

Усмотрицький див. Смотрицький Мелетій.

Федорович Тарас (Трясило) (Тарас) — козацький гетьман, керівник селянсько-козацького повстання 1630 р. — 19, 39, 82, 83, 86, 146, 147.

Феофан (XVII ст.) — іерусалимський патріарх — 51, 135.

Фірлей Андрій Андрійович (пом. 1649) — Селзький каштелян, сандомирський воєвода — 123, 151.

Фірлей Микола (пом. 1526) — краківський каштелян, великий коронний гетьман — 58.

Фомін Іван — піддячий, посол російського уряду на Україну в 1653 р. — 15.

Формос (816 — 896) — римський папа з 891 р. — 140.

Франко І. Я. (1856 — 1916) — великий український письменник, вчений, громадський діяч, революційний демократ — 5, 11, 144.

Хмельницький Зіновій Богдан Михайлович (нар. близько 1595 р., пом. 1657 р.) — гетьман України, видатний державний діяч і полководець — 8, 15, 20, 9497, 121124, 150, 151.

Ходкевич (Острозька) Анна Алоїза (пом. 1654) — дочка Олександра Василій-Костянтиновича Острозького, дружина Яна Кароля Ходкевича, останній представник роду князів острозьких, фанатична католичка — 27, 30, 31, 5254, 134, 135, 149, 161.

Ходкевич Ян Кароль Якович (нар. близько 1560, пом. 1621) — віленський воєвода, великий литовський гетьман — 52, 59, 60, 135, 149, 153, 154.

Чаплінський див. Чапліцький Данило.

Чапліцький (неправ. Чаплінський) Данило — чигиринський підстароста — 121, 150.

Чарневич Ієремія — хотинський староста — 74.

Черкавський Паїсій Іполитович (Паїсій) (XVII ст.) — колишній холмський епіскоп, милецький архімандрит — 111, 147.

Черняк Сахно (пом. 1638) — один з керівників селянсько-козацького повстання 1637 — 1638 рр. — 92, 119.

Черчицький Ісаакій (Ісаакій) (XVII ст.) — колишній луцький єпіскоп — 111, 147.

Чечуга (пом. 1638) — один з керівників селянсько-козацького повстання 1637 — 1638 рр. — 118.

Чорний Григорій Савич (Грисько) (пом. 1630) — козацький гетьман (1629 — 1630) — 106, 146.

Шагін див. Шеїн Михаїл Борисович.

Шараневич І. І. (1829 — 1902) — західноукраїнський історик — 153.

Шевлюга — козак — 47, 103.

Шевченко Т. Г. (1814 — 1861) — великий український народний поет, художник, революціонер-демократ — 5, 80, 163.

Шегін, див. Шеїн Михаїл Борисович.

Шеїн (Шагін, Шегін) Михаїл Борисович (пом. 1634) — російський воєвода — 69, 112, 113.

Шемберг Яцек — польський комісар для управління козаками, в 1648 р. потрапив у полон до козаків — 94.

Шереметьєв Федір (XVI ст.) — окольничий, російський воєвода — 154.

Шигоня-Поджогин Іван Юр’євич (XVI ст.) — тверський дворецький — 71.

Шмітт Генріх (1817 — 1883) — польський історик — 45, 67, 153, 154.

Шолгеня див. П’ятигорець Сулган.

Шуйський Василій Іванович (пом. 1612) — російський цар з 1606 р., скинуто з престолу в 1610 р. — 68, 72, 131, 159.

Щирецький Дмитро — дяк — 105.

Юр’єв Михаїл див. Захар’їн Михаїл Юр’євич.

Яворницький (Еварницький) Д. І. (1855 — 1940) — український історик, фольклорист і письменник, академік АН УРСР — 65.

Яків Василакі Гераклід — молдавський господар (18.XI 1561 — 5 чи 6.XI 1563) — 63, 74, 153.

Ян I Заполій — угорський князь (1526 — 1540) — трансільванський (семиградський) воєвода (1538 — 1540) — 142, 152, 153.

Ян Казимир (Казимир) (1609 — 1672) — другий син польського короля Сигізмунда III Вази, польський король (1648 — 1668) — 95, 113, 122, 148, 151.

Ян Ольбрахт (1459 — 1501) — польський король з 1492 р. — 56, 57, 73.

Ян Ольбрахт (пом. 1634) — один з синів польського короля Сигізмунда III Вази, краківський єпіскоп — 148.

Ян II Сигізмунд — син Яна I Заполія, угорський король і трансільванський (семиградський) воєвода (1540 — 1571) — 142, 153.

Ян з Тарнова див. Тарновський Ян.














Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.