Попередня     Головна     Наступна





ПОКАЖЧИК ГЕОГРАФІЧНИХ І ТОПОГРАФІЧНИХ НАЗВ



Австрія — 76, 157, 158.

Азія — 60.

Азія Мала (Мала Азія) — півострів на заході Азії; назва, привласнена йому на початку V ст. н. е.; тепер Анатолія; перебувала в різні періоди під владою греків, персів, римлян, візантійців; в XIV ст. Малою Азією оволоділи турки, до цього часу вона складає основну територію Туреччини — 158.

Акерман див. Білгород-Дністровський.

Альба-Юлія (Alba-Julia) див. Білгород.

Америка — 143.

Амстердам. — головне місто Нідерландів (Голландії) — 27.

Аравія — великий півострів на південному заході Азії — 125, 151.

Асторохань див. Астрахань.

Астрахань (Асторохань) — місто на лівому березі Волги при впадінні її в Каспійське море; в XV — XVI ст. столиця Астраханського татарського царства; тепер обласний центр РРФСР — 71, 127, 128.

Африка — 60.

Бавл див. Вавілон.

Базалія — містечко на річці Случі — правій притоці Горині, що впадає в Прип’ять; тепер селище міського типу Теофіпольського району Хмельницької області — 129.

Базель — місто в Швейцарії — 141.

Балтійське море — 67, 155.

Баранівка — містечко на річці Случі — правій притоці Горині, що впадає в Прип’ять, кол. Подільського воєводства; тепер селище міського типу, районний центр Житомирської області — 43, 44, 136.

Барисполь див. Бориспіль.

Барська волость — 142.

Бела — місто на річці Соколії — правій притоці Західного Бугу; тепер Сокальського району Львівської області — 38, 116.

Белзька земля — 62.

Белзьке воєводство — охоплювало північну частину теперішньої Львівської області з містами Белз і Буськ та північно-західну частину сучасної Польської Народної Республіки з містами Грабовець і Любачув — 58.

Бендери (Тагіня, Тягінь) — місто в Бессарабії на правому березі Дністра; тепер районний центр Молдавської РСР — 74, 128.

Березань (Буржань) — містечко на річці Недрі — лівій притоці Трубежа, що впадає в Дніпро, кол. Київського воєводства; тепер селище міського типу Баришівського району Київської області — 109.

Берестя див. Брест.

Бистриця — село в Польщі, недалеко від Любліна — 154.

Бичина — місто в Сілезії (Польща) — 144.

Біла Русь див. Білорусія.

Біла Церква — місто на річці Росі — правій притоці Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер районний центр Київської області — 117, 131, 158.

Білгород див. Білгород-Дністровський.

Білгород (Альба-Юлія, Білогород, Білий город, Фегерварош) — місто в Трансільванії (Семиградді) при впадінні ріки Сави в Дунай — 126, 142, 152.

Білгород-Дністровський (Акерман, Білгород) — місто на правому березі Дністровського лиману; тепер районний центр Одеської області — 62, 74, 128.

Білгородка див. Білогородка.

Білий город див. Білгород.

Білий Камінь — містечко на правому березі ріки Західний Буг; тепер село Золочівського району Львівської області — 150.

Білогір’я (Ляхівці) — містечко на річці Горині — правій притоці Прип’яті; тепер селище міського типу, районний центр Хмельницької області — 134.

Білогород див. Білгород.

Білогородка (Білгородка) — містечко на річці Ірпені — правій притоці Дніпра; тепер село Києво-Святошинського району Київської області — 108.

Білорусія (Біла Русь) — 50, 70, 80, 121, 154.

Блажов — місто в Польщі — 141.

Близький Схід див. Схід Близький.

Борисів — село на захід від Шепетівки, тепер Ізяславського району Хмельницької області — 132.

Бориспіль (Барисполь) — містечко при верхів’ї річки Альти — правої притоки ріки Трубеж, що впадає в Дніпро, кол. Київського воєводства; тепер місто, районний центр Київської області — 109.

Боровиця — село на правому березі Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер Чигиринського району Черкаської області — 149.

Боснія (Босня) — країна в західній частині Балканського півострова; тепер автономна область Югославії — 125.

Босня див. Боснія.

Браїла — фортеця і місто в Румунії, на лівому березі Дунаю — 74.

Браслав див. Брацлав.

Брацлав (Браслав) — місто на річці Південний Буг, кол, центр воєводства; тепер селище міського типу Немирівського району Вінницької області — 124, 127.

Брацлавське воєводство 55, 124.

Брацлавщина — 142.

Брест (Берестя, Бристя) — місто при впадінні річки Муховця в Західний Буг; тепер обласний центр Білоруської РСР — 37, 42, 43, 49, 130, 134, 136, 144.

Бристя див. Брест.

Буда (Будзин) — угорське місто, яке разом з містом Пеш (Пешт) складають столицю Угорщини, місто Будапешт — 126, 152.

Будзик див. Бузин.

Будзин див. Буда.

Бузин (Будзик) — населений пункт в Угорщині — 129, 155.

Буржань див. Березань.

Буськ — місто при впадінні річки Полтви в Західний Буг; тепер районний центр Львівської області — 61.

Вавілон (Бавл) — одне з найдревніших в історії міст, що було розташоване на обох берегах ріки Євфрата в Азії, колишня столиця держави тієї ж назви; тепер залишилися лише руїни — 162.

Ваг — ріка в Чехословаччині — права притока Дунаю — 159.

Вад-Рамків (Рашків) — колишня фортеця, пізніше містечко в Молдавії на правому березі Дністра, проти міста Рашкова, розташованого на лівому березі ріки — 160.

Варшава — місто на річці Віслі, столиця Мазовецького князівства, а потім всієї Польщі — 59, 79, 88, 104, 114, 118, 121, 122, 127, 130, 132, 145, 148151, 155, 159, 163, 164.

Великі Луки (Луки Великі) — місто на річці Ловаті, що впадає в озеро Ільмень; тепер районний центр Псковської області РРФСР — 129.

Веліж — місто при Західній Двині, тепер районний центр Смоленської області РРФСР — 127, 129.

Венгерська земля див. Угорщина.

Венгри див. Угорщина.

Венден (Кесь) див. Цесіс.

Венеція — місто в Італії, в XI — XVIII ст. було самостійною республікою — 128.

Вислиця — місто в Польщі, в Сандомирському воєводстві, на річці Ніді — лівій притоці Вісли — 45, 103.

Вишнівець — містечко на ріці Горині — правій притоці Прип’яті; тепер селище міського типу Збаразького району Тернопільської області — 61, 125.

Вишня див. Судова Вишня.

Відень — місто, столиця Австрії — 128.

Військо Запорізьке — 96, 121, 124, 146.

Вільно див. Вільнюс.

Вільнюс (Вільно) — місто при впадінні річки Вілейки в ріку Вілію — праву притоку Німану, столиця колишнього Великого князівства Литовського; тепер столиця Литовської РСР — 67, 125, 151, 161.

Вінниця — місто при впадінні річки Віннички в Південний Буг, кол. Брацлавського воєводства; тепер обласний і районний центр Української РСР — 66, 131, 132, 159.

Вісла — найбільша ріка в Польщі (1124 км), витікає з Сілезьких гір у Цєшинській окрузі, пересікає територію Польщі з півдня на північ і впадає в Балтійське море; на ній стоїть древня столиця Польщі місто Краків і сучасна столиця Варшава — 127, 131.

Вітебськ (Вітепськ) — місто при впадінні річки Вітьби в Західну Двину; тепер обласний центр Білоруської РСР — 50, 71, 135, 154.

Вітепськ див. Вітебськ.

Віфлянти див. Лівонія.

Віфсаїда — назва колишніх двох поселень в Палестині на західному і східному берегах Тиверіадського озера, від яких тепер залишилися тільки залишки руїн — 117, 149.

Влохи див. Італія.

Волга — найбільша ріка в Європі і в Європейській частині Союзу РСР (3694 км), починається на Валдайському узгір’ї біля села Волговерхів’я Калінінської області, впадає в Каспійське море нижче міста Астрахані — 71, 128.

Волинське воєводство — 124.

Волинський повіт — 130.

Волинь — князівство, область, що обіймала територію теперішніх Волинської, Житомирської, Ровенської та частини Хмельницької областей — 57, 58, 61, 77, 121, 127, 142, 143, 151, 155, 160.

Володимирське князівство — древнє руське князівство на території Волині з центром у місті Володимирі, теперішнім Володимирі-Волинському, районному центрі Волинської області — 141.

Волоська земля див. Молдавія.

Волоське господарство див. Молдавія.

Волохи див. Молдавія.

Волощина (Мультани) — князівство, тепер складова частина Соціалістичної Республіки Румунії — 73, 75, 148, 160.

В’язгль див. Зв’яголь.

Гадяч — місто при впадінні річки Груні у Псьол — ліву притоку Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер районний центр Полтавської області — 90.

Гайсин — місто на річці Собі — лівій притоці Південного Бугу, кол. Брацлавського воєводства; тепер районний центр Вінницької області — 66, 131, 132, 159.

Галицько-Волинське князівство — загальна назва Волинського і Галицького князівства, яке виділилося з Волинського князівства в останній чверті XI ст. — 10.

Галицько-руські землі — 12.

Галич — місто на Дністрі, столиця древнього Галицького князівства; тепер районний центр Івано-Франківської області — 57, 102, 144, 152.

Галичина (Червона Русь) — пізніша назва території Галицького князівства — 56, 141, 142, 144, 149.

Гданк див. Гданськ.

Гданськ (Гданк, Данціг) — місто і порт у Польщі при впадінні Вісли в Балтійське море — 72, 114, 129, 155, 156.

Горинь — ріка — права притока Прип’яті — 123.

Греція — південна частина Балканського півострова, на якій були розташовані окремі грецькі державиміста; тепер королівство — 57.

Гусятин — містечко на річці Збруч — лівій притоці Дністра; тепер селище міського типу, районний центр Тернопільської області — 79.

Дакія — в епоху Римської імперії так називалася країна, що займала територію теперішніх Румунії, Бессарабії і Трансільванії (Семиграддя) — 76.

Далмація — країна, розташована на південно-західному узбережжі Балканського півострова; тепер входить до складу Югославії — 125.

Данія — королівство в Західній Європі, розташоване на півострові Ютландія та ряді прилеглих до неї островів; в XIV — XVIII ст. могутня завойовницька держава, занепала в першій половині XIX ст. — 67.

Данціг див. Гданськ.

Денеші див. Дениші.

Дениші (Денеші) — село на річці Тетерев — правій притоці Дніпра; тепер Житомирського району — 132.

Дермань див. Устенське.

Дерпт див. Тарту.

Деуліно — село поблизу Тройце-Сергієвого монастиря, теперішнього міста Загорська; місце укладення 1 грудня 1618 року перемир’я між Росією і Польщею — 148.

Джурин (Чурилов замок) — село на річці Волчиці — лівій притоці ріки Мурафи, що впадає в Дністер; тепер Шаргородського району Вінницької області — 100.

Димер — містечко на північ від Києва, тепер селище міського типу Києво-Святошинського району Київської області — 107, 108, 146, 147.

Дніпро (Ніпр) — друга по довжині ріка в Європейській частині Союзу РСР (2248 км), починається на півночі Смоленської області РРФСР, тече по території Білоруської РСР, проходить через Українську РСР з півночі на південь і впадає в Чорне море — 21, 39, 8487, 90, 105, 106, 108, 109, 111, 114, 117, 124, 148.

Дністер — ріка, починається в Турківському районі Львівської області, проходить по західних областях Української РСР та Молдавській РСР і впадає в Дністровський лиман, з’єднаний з Чорним морем вузькою протокою — 57, 58, 124.

Дорогобич див. Дрогобич.

Дорогобуж (Дорогобуже) — місто при впадінні річок Ордишки і Дебри в Дніпро; тепер районний центр Смоленської області РРФСР — 69, 70, 125.

Дорогобуже див. Дорогобуж.

Дрогобич (Дорогобич) — місто, тепер районний центр Львівської області — 57.

Дубно — місто на річці Ікві — правій притоці Стиру, що впадає в Прип’ять; тепер районний центр Ровенської області — 126, 129, 155.

Дунай — одна з найбільших рік Середньої Європи (2850 км), що відігравала велику роль в історії як головний шлях сполучення між Заходом і Сходом — 74, 152, 157.

Євминка — село на лівому березі Десни — лівої притоки Дніпра; тепер Козелецького району Чернігівської області — 16.

Європа — в історичному відношенні одна з найважливіших частин світу — 55, 60, 143, 157, 158.

Європа Західна (Західна Європа) — 67, 158.

Єгипет — країна в долині ріки Ніла, відома найдавнішою в світі культурою; тепер держава в Північній Африці — 125, 151.

Єзерище (Озерище) — місто на озері тієї ж назви; тепер селище міського типу Городоцького району Вітебської області Білоруської РСР — 129.

Жаславль див. Заславль.

Жешув див. Ряшів.

Жидачів — місто на річці Стрий — правій притоці Дністра; тепер районний центр Львівської області — 57.

Жовква (Жолква) див. Нестеров

Жовті Води — річка — ліва притока Інгульця, що впадає в Дніпро, і урочище на півдні України, в теперішньому П’ятихатському районі Дніпропетровської області, місце першої битви повстанців під проводом Богдана Хмельницького з поляками в 1648 р. — 20, 94, 95, 121, 150.

Жолква див. Жовква.

Жуків — село на Покутті біля річки Черняви — лівої притоки Прута; тепер Тлумацького району Івано-Франківської області — 144.

Завойське князівство див. Савойське князівство.

Заволжя верхнє — 159.

Заволоч (Заволочьє) — колишнє місто на озері Подцо, біля кордону з Литвою, що було розташоване на північ від міста Пустошка; тепер село Пустошкинського району Псковської області РРФСР — 129.

Заволочьв див. Заволоч.

Замостя — місто в Польщі, при впадінні річок Калинівки і Топорниці у Вепш — праву притоку Вісли — 14, 95, 118, 122.

Замойська академія — 12, 17.

Замойське братство — 13.

Запоріжжя — місцевість на Подніпров’ї, нижче порогів, кол. центр українського козацтва — 17, 63, 77, 83, 106, 135.

Запорізька Січ — центр Запоріжжя у вигляді укріпленого табору-міста, а також назва самої козацької общини, що перебувала в Запоріжжі — 77, 88.

Заславль (Жаславль) див. Ізяслав.

Зассін — населений пункт в Угорщині — 155.

Захід — умовна назва країн західної частини Європи, а також Америки — 48, 162.

Західна Європа див. Європа Західна.

Західний Буг — ріка, починається в Одеському районі Львівської області, проходить по кордону з Польською Народною Республікою і впадає у Віслу — 58.

Збараж — місто на річці Гнєзні — лівій притоці Серета; тепер районний центр Тернопільської області — 20, 21, 97, 123, 124.

Зборів — місто на річці Стрииі — лівій притоці Дністра; тепер районний центр Тернопільської області — 20, 21, 55, 94, 97, 98, 124.

Зв’ягіль (В’язгль) див. Новоград-Волинський.

Зіньків (Зінькув) — містечко на річці Ушиці — лівій притоці Дністра; тепер село Віньковецького району Хмельницької області — 123, 125, 126.

Зінькув див. Зіньків.

Знесіння — колишнє село поблизу Львова — 104.

Ієрусалим — древня столиця Палестини; тепер територія міста поділена між Ізраїлем та Іорданією — 25.

Ізяслав (Жаславль, Заславль) — місто на річці Горині — правій притоці Прип’яті; тепер районний центр Хмельницької області — 126, 129, 132, 134, 156.

Ільвов див. Львів.

Інфлянти див. Лівонія.

Іран (Персія) — держава в Азії — 158.

Іркліїв — містечко при річці Ірклії — лівій притоці Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер село Чорнобаївського району Черкаської області — 15.

Італія (Влохи) — держава в Європі — 125.

Кагульське озеро — озеро поблизу Бендер — 74.

Казанське ханство — 71.

Казань — місто на річці Казанці, недалеко від впадіння її у Волгу, центр Казанського ханства; тепер столиця Татарської АРСР — 71, 125.

Каменець див. Кам’янець-Подільський.

Камінь — колишнє село поблизу Праги, району міста Варшави, розташованому на правому березі Вісли — 155.

Кам’янець-Подільське воєводство — 124.

Кам’ янець-Подільський (Каменець) — місто на річці Смотричі — лівій притоці Дністра, в XIV — XVII ст. фортеця і важливий пост у боротьбі проти татар і турків; тепер районний центр Хмельницької області — 37, 104, 112, 113, 123, 125, 134.

Канів — місто на правому березі Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер районний центр Черкаської області — 6283.

Канівське староство — 63.

Капернаум — колишнє місто в Палестині, на березі Тіверіадського озера, значний торговий і промисловий центр, дощенту зруйноване під час Іудейської війни (І ст. н. е.); місце, де знаходилося місто, невідоме — 117, 149.

Карпати — гори в південній частині Середньої Європи — 152.

Керезтеш (?) — населений пункт в Угорщині — 158.

Кесь див. Венден.

Київ — місто на правому березі Дніпра, головне місто древньої слов’янської держави Київської Русі, центр кол. воєводства; тепер столиця Української РСР — 10, 16, 18, 60, 84, 96, 104109, 111, 118, 121, 127, 135, 137, 141, 144, 147, 148, 163, 164.

Подол — північна частина Києва, розташована на придніпровській низині — 109.

Плоске — колишня Плоска Слобідка, тепер входить в територію Києва — 109.

Микільський ліс під Києвом — 108.

Софії церква в Києві — 137.

Кирилівський монастир в Києві — 109.

Михайлівський золотоверхий монастир у Києві — 136.

Печерський монастир у Києві — 51, 136.

Іорданський жіночий монастир під Києвом — 22, 109.

Межигірський преображенський монастир під Києвом — 22, 109.

Пустинний Микільський монастир під Києвом — 109.

Феодосія церква в Пустинному Микільському монастирі під Києвом — 108.

Миколая церква під Києвом — 109.

Київська Русь — древня східнослов’янська держава — 10, 24.

Київське воєводство — 55, 124.

Київське князівство — 18, 55, 99, 141.

Київщина — 81, 161.

Кодак — фортеця, побудована поляками в 1635 році на правому березі Дніпра, проти порога тієї ж назви, нижче гирла Самари — лівої притоки Дніпра — 87, 88, 114, 148.

Коломия — місто на річці Прут — лівій притоці Дунаю; тепер районний центр Івано-Франківської області — 152.

Константинов див. Старокостянтинів.

Константинов Новий див Новий Костянтинів.

Константинов Старий див. Старокостянтинів.

Константиноград див. Константинополь.

Константинополь (Константиноград, Стамбул, Царград) — місто на європейському березі Босфора, колишня столиця Візантійської, а потім Турецької імперії; тепер центр вілайєту (області) Турецької республіки — 24, 25, 6264, 125, 127, 139, 157, 160, 162.

Копачів — село при впадінні річок Раковки і Чортихи в Стугну — праву притоку Дніпра; тепер Обухівського району Київської області — 108.

Корнул-луй-Сас (?) — містечко на березі ріки Прут у Молдавії — 76.

Королівська Прусія (Крулевецьке князівство, Пруси) — князівство, західна частина володінь Тевтонського ордену, що в 1466 році відійшла до Польщі — 114, 146, 154.

Корона див. Польща.

Корсунь див. Корсунь-Шевченківський.

Корсунь-Шевченківський (Корсунь) — містечко на річці Росі — правій притоці Дніпра; тепер місто, районний центр Черкаської області — 94, 150.

Краків — місто на півдні Польщі, на лівому березі Вісли, древня столиця Польської держави, резиденція польських королів в XIV — XVI ст., головне місто Малої Польщі — 42, 62, 65, 102, 123, 129, 131, 141, 145, 148, 152, 155.

Краківський замок — 126.

Костьол Станіслава в Кракові — 128.

Красилів — містечко поблизу річки Случ — правої притоки Горині, що впадає в Прип’ять; тепер місто, районний центр Хмельницької області — 123.

Красне (?) — мабуть, село у передмісті Луцька, замковий маєток, що міг належати волинському воєводі — 130.

Крево — село Молодечненського району Мінської області Білоруської РСР, місце укладення Кревської унії 1385 року — договору про об’єднання Литви з Польщею — 154.

Кременчук — місто на лівому березі Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер районний центр Полтавської області — 81.

Крехаїв — село, тепер Козелецького району Чернігівської області — 16.

Крилув — містечко в Польщі, на лівому березі Західного Бугу — 38, 116.

Крим (Кримська орда, Татарська орда, Орда, Татари) — півострів на півночі Чорного моря, в минулому називався Тавріда; в давні часи — місце колонізації, переважно грецької; з 1475 до 1783 року Кримське татарське ханство; в 1783 році увійшло до складу Росії — 57, 66, 79, 94, 121, 142, 146.

Кримська орда див. Крим.

Кропивна — ріка — права притока Дніпра в районі міста Орші Білоруської РСР — 125.

Крулевецьке князівство див. Королівська Прусія.

Кумейки — село на правому боці ріки Росі — правої притоки Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер Черкаського району — 91, 92.

Курляндія — країна племені курів, у XIII ст. була захоплена Лівонським орденом, з 1795 року належала Росії; тепер входить до складу Латвійської РСР — 67, 156.

Куруків — урочище на правому березі Дніпра проти Кременчука, місце укладення договору козаків з поляками в 1625 році, пізніше посад Крюків; тепер входить до складу Кременчука — 81, 82, 146.

Курукове озеро — місце в урочищі Куруків, біля якого в 1625 році козаки завдали поразки полякам — 81.

Ланцут — місто в Галичині, тепер в Польщі, на північний схід від Жешува — 47, 57.

Летачов див. Летичів.

Летичів (Летачов) — місто при впадінні річок Вовка і Тернової в Південний Буг; тепер селище міського типу, районний центр Хмельницької області — 125.

Липтовський комітат в Угорщині — 159.

Лисінка див. Лисянка.

Лисянка (Лисінка) — містечко при впадінні річки Лисянки в Гнилий Тікич — праву притоку Синюхи, що впадає в Південний Буг, кол. Київського воєводства; тепер селище міського типу, районний центр Черкаської області — 84, 106.

Литва — князівство, в XIII — XIV ст. захопило ряд руських земель і Правобережжя Дніпра з Києвом; в 1569 році внаслідок Люблінської унії об’єдналося з Польщею — 55, 58, 59, 63, 66, 67, 70, 72, 78, 99, 115, 142, 151, 153, 154, 156.

Литовське князівство див. Литва.

Лівобережжя — українські землі, розташовані на лівому боці Дніпра — 90, 150.

Лівонія (Віфлянти, Інфлянти, Ліфляндія) — середньовічне князівство, що займало територію теперішніх Естонської РСР і Латвійської РСР — 66, 67, 72, 101, 127, 142, 146, 156.

Ліско — містечко в Польщі на річці Сян — 145.

Ліфляндія див. Лівонія.

Лохвиця — місто біля річок Лохвиці і Сулиці, що впадають в ріку Сулу; тепер районний центр Полтавської області — 150.

Лубни — місто на річці Сулі — лівій притоці Дніпра; тепер районний центр Полтавської області — 150.

Луки Великі див. Великі Луки.

Луцьк — місто при впадінні річки Гижиці в ріку Стир — праву притоку Прип’яті; тепер центр Волинської області і Луцького району — 85, 109.

Любар (Любартов) — місто на лівому березі ріки Случ — правої притоки Горині, що впадає в Прип’ять; тепер селище міського типу, районний центр Житомирської області — 130, 132, 134.

Георгіївський монастир в Любарі — 130.

Любартов див. Любар.

Любельська земля див. Люблінська земля.

Любельське воєводство див. Люблінське воєводство.

Люблін — місто в Польщі на річці Бистриці — лівій притоці ріки Вепш, що впадає у Віслу — 113, 127, 128, 134, 154.

Люблінська (Любельська) земля — 62.

Люблінське (Любельське) воєводство — 58.

Ляховці див. Білогір’я.

Львів (Ільвов) — місто на річці Полтві — лівій притоці Західного Бугу, центр Руського воєводства; тепер обласний центр Української РСР — 12, 18, 3235, 3747, 51, 55, 56, 59, 67, 78, 79, 88, 95, 99, 101103, 105, 111, 113, 114, 119, 120, 122, 126, 128, 129, 142, 143, 145, 147149, 163.

Ставропигійське братство — 12, 14, 143, 144, 157.

Більгоща — кол. селище біля Львова — 38.

Брюховиця — кол. селище біля Львова — 38.

Велике Головсько — кол. селище біля Львова — 38.

Високий замок у Львові — 99, 123.

Волиця — кол. селище біля Львова — 38.

Галицьке передмістя у Львові — 32, 38, 113, 116.

Замарстинів — кол. селище біля Львова — 38.

Зубря — кол. селище біля Львова — 38.

Краківське передмістя у Львові — 34, 37, 38, 105.

Кульпарків — кол. селище біля Львова — 38.

Мале Головсько — кол. селите біля Львова — 38.

Миколи (Николи) церква у Львові — 105.

Низький замок у Львові — 99.

Онуфрія церква у Львові — 105.

Підгороддя — передмістя у Львові — 38.

Параскеви або П’ятниць церква у Львові — 43, 120, 149.

Поріччя — кол. селище біля Львова — 38.

Пречистої (успіння) церква у Львові — 101, 111, 143, 145, 147.

Сихов — кол. селище біля Львова — 38.

Федора церква у Львові — 105.

Юрія або Георгія кафедральна церква у Львові — 38, 47, 103, 120, 123, 145, 149.

Бернардинів кляштор у Львові — 123.

Всіх святих костьол у Львові — 105.

Марії панни костьол у Львові — 105.

Яна костьол у Львові — 105.

Монастир вірменський у Львові — 105.

Святого хреста (крижа) вірменська церква у Львові — 105.

Якова (Якуба) вірменська церква у Львові — 105.

Божниця єврейська у Львові — 105.

Львівська земля — 35.

Львівське воєводство — 58.

Львівське князівство — 141.

Львівщина — 36.

Мазовія (Мазури) — центральна частина Польщі з головним містом Варшавою; до 1526 року у складі Польщі була окремим князівством, потім стала воєводством — 115.

Мазури див. Мазовія.

Македонія — стародавня рабовласницька держава на Балканському півострові, за царя Олександра Великого (336 — 323) могутня завойовницька держава, з IX ст. періодично перебувала під владою Туреччини і Болгарії, тепер соціалістична республіка в складі Югославії — 57.

Мала Азія див. Азія Мала.

Маслівка (Маслів Став) — село на лівому березі річки Росави — притоки Росі, що впадає в Дніпро; тепер Миронівського району Київської області — 83.

Маслів Став див. Маслівка.

Медвежі Лози — місцевість на правому березі Дніпра, в урочищі Куруків, де в 1625 році було укладено договір між козаками і поляками — 80, 105, 146.

Меджибіж (Межибож) — містечко при впадінні річки Бужка в Південний Буг, кол. Подільського воєводства; тепер селище міського типу Летичівського району Хмельницької області — 66, 105, 123, 125, 127, 130.

Межибож див. Меджибіж.

Миропіль — село на річці Случ — правій притоці Горині, що впадає в Прип’ять; тепер селище міського типу Дзержинського району Житомирської області — 43, 44, 136.

Мінськ — місто при впадінні річок Крупки і Сліпки у Свіслоч — праву притоку Березину, що впадає в Дніпро; тепер столиця Білоруської РСР — 70.

Могилів див. Могилів-Подільський.

Могилів-Подільський (Могилів) — місто при впадінні річки Дерли в Дністер, кол. Подільського воєводства; тепер районний центр Вінницької області — 58.

Могильов — місто при впадінні річки Дубровеньки в Дніпро; тепер обласний центр Білоруської РСР — 80, 130.

Молдавія (Волоська земля, Волоське господарство, Волохи) — з середини XIV ст. — Молдавське князівство. На початку XVI ст. Молдавія потрапила в залежність від Туреччини. Внаслідок російсько-турецької війни 1787 — 1791 рр. до Росії були приєднані молдавські землі на лівому березі Дністра, а за Бухарестським мирним договором 1812 р. — землі між Дністром і Прутом (Бессарабія). В 1918 р. Бессарабію захопили румунські окупанти. В 1940 р. внаслідок мирного врегулювання питання з румунським урядом Бессарабію було повернуто СРСР. В серпні 1940 р. утворено Молдавську РСР — 29, 55, 56, 58, 59, 63, 64, 7377, 103, 104, 112, 117, 126, 128, 130, 131, 133, 144, 145, 148, 152, 153, 157, 159, 160.

Молдавські землі — давнє князівство

Молдавія — 56.

Москва — місто, з XIII ст. центр окремого князівства, з кінця XV ст. центр всієї Русі, потім столиця Російської держави до початку XVIII ст.; тепер столиця Союзу РСР — 12, 15, 16, 23, 46, 6773, 102, 125, 128, 131, 145, 161, 163, 164.

Кремль московський — внутрішня частина міста, що була обнесена міцною камінною стіною і являла собою фортецю; місце перебування центральних державних установ — 68, 72.

Москва див. Московська держава.

Московська держава (Москва, Московська Русь, Московське паньство) — назва Руської держави з центром в місті Москві до XVIII ст., коли до загального вжитку ввійшла назва Росія — 67, 84, 103, 105, 106, 112, 113, 116, 124, 125, 127, 130132.

Московська Русь див. Московська держава.

Московське паньство див. Московська держава.

Мостиська — місто при річці Вишні — правій притоці Сяна; тепер районний центр Львівської області — 103.

Мошни — містечко на річці Ольшанці — правій притоці Дніпра; тепер село Черкаського району — 150.

Мультани див. Волощина.

Наддніпрянщина (Подніпров’я) — місцевість, розташована по обох боках середньої течії Дніпра; назва основної частини території України — 15, 21, 22, 38, 77, 98.

Нарва — місто і порт на березі Фінської затоки Балтійського моря, тепер в Естонській РСР — 67.

Нарев — місто в Польщі на річці тієї ж назви, правій притоці Західного Бугу — 71, 127.

Невель (Невль, Нівель) — місто при впадінні річки Єменки в озеро Невель; тепер районний центр Псковської області РРФСР — 30, 71, 127, 129, 153.

Невль див. Невель.

Немирів — містечко, кол. Брацлавського воєводства; тепер селище міського типу, районний центр Вінницької області — 132, 159.

Нестеров (Жовква, Жолква) — місто в Галичині; тепер районний центр Львівської області — 47, 103.

Нівель див. Невель.

Ніпр див. Дніпро.

Новагород Великий див. Новгород.

Новгород (Новагород Великий) — місто на річці Волхові, що впадає в Ладозьке озеро, центр Новгородської землі і князівства, в XI — XV ст. — феодальна республіка, яка управлялася вічем, в 1478 році ввійшов до складу Російської централізованої держави; тепер обласний центр РРФСР — 25, 151.

Новий Костянтинів (Константинов Новий) див. Новокостянтинів.

Новоград-Волинський (Зв’яголь, В’язгль) — місто при впадінні річки Смолки в Случ — праву притоку Горині, що впадає в Прип’ять; тепер районний центр Житомирської області — 42, 43, 130, 139.

Новокостянтинів (Константинов Новий, Новий Костянтинів) — містечко при впадінні річки Ресовки в Південний Буг, кол. Подільського воєводства; тепер село Летичівського району Хмельницької області — 123.

Обертин — містечко на річці Черняві — лівій притоці Пруту, що впадає в Дунай; тепер селище міського типу, Тлумацького району Івано-Франківської області — 126, 152.

Обідне — село, кол. Брацлавського воєводства; тепер Немирівського району Вінницької області — 159.

Овідієве озеро — колишня назва Дністровського лиману — 62.

Озерище див. Єзерище.

Озерна — населений пункт в Польщі, за дві милі від міста Черська — 131.

Олесько — містечко у верхів’ях річки Стиру — правої притоки Прип’яті; тепер селище міського типу, Буського району Львівської області — 61.

Ольшаниця — село на річці Гороховатці — лівій притоці Росі, що впадає в Дніпро, кол. Київського воєводства; тепер Рокитянського району Київської області — 62, 126.

Орда див. Крим.

Орша — місто при впадінні річки Оршиці в Дніпро; тепер районний центр Вітебської області Білоруської РСР — 70, 151.

Острог (Осторог, Оструг) — місто при впадінні річки Вілії в Горинь — праву притоку Прип’яті; тепер районний центр Ровенської області — 23, 27, 28, 37, 40, 52, 54, 80, 115, 127, 129132, 134, 135, 137, 139, 155.

Ануфрія церква — 134, 138, 139.

Богоявлення замкова церква — 130, 134, 137139.

Воскресенія Христова церква — 138, 139.

Пречистенська церква — 139.

Осторог див. Острог.

Острожок — село на річці Случ — правій притоці Горині, що впадає в Прип’ять; тепер Баранівського району Житомирської області — 134.

Острожчина — 36.

Остропіль — містечко на річці Случ — правій притоці Горині, що впадає в Прип’ять; тепер село Старокостянтинівського району Хмельницької області — 41, 42, 66, 123, 129, 130, 134.

Остросіч (?) — замок чи місто на території Угорщини — 155.

Оструг див. Острог.

Оттоманська імперія див. Туреччина.

Очаків — місто на правому березі Дніпровсько-Бузького лиману; тепер районний центр Миколаївської області — 62, 66, 127, 132, 154.

Палестина — країна, розташована на східному березі Середземного моря, на Аравійському півострові; в давні часи і тепер територія її входить у склад різних держав — 25.

Палугія (Palugya) — населений пункт r на річці Ваг у Чехословаччині — 132, 159.

Париж — місто, столиця колишнього Франкського королівства, з 987 року — столиця Французького королівства, тепер столиця Французької республіки — 143.

Переворськ див. Пшеворськ.

Перекоп — місто, розташоване на сході перешийка тієї ж назви, який з’єднує Кримський півострів з материком; тепер село Красноперекопського району Кримської області — 61, 65, 66, 129, 132, 143.

Перемишль — місто на річці Сян у Галичині, тепер в Польщі — 42, 57, 102, 145.

Переяслав див. Переяслав-Хмельницький.

Переяслав-Хмельницький (Переяслав) — місто при впадінні річки Ільтиці, або Альти, в Трубіж — ліву притоку Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер районний центр Київської області — 15, 82, 83, 86, 106, 130, 136, 147, 157.

Персія див. Іран.

Петриков див. Пьотрков.

Пеш див. Пешт.

Пешт (Пеш) — угорське місто, яке разом з містом Буда склало столицю Угорщини Будапешт — 126.

Пилява (Пилявці) — містечко на річці Ікві — лівій притоці Південного Бугу; тепер село Старосинявського району Хмельницької області — 95, 122.

Пилявці див. Пилява.

Підляшшя (Подляш’є) — воєводство в Польщі — 127.

Пінськ — місто при впадінні ріки Піни в Прип’ять; тепер районний центр Брестської області Білоруської РСР — 62.

Плужне — село; тепер Ізяславського району Хмельницької області — 132.

Поволжя 46.

Подесниця — місцевість, розташована в нижній течії ріки Десни — лівої притоки Дніпра — 16.

Поділля (Подолія, Подоля, Подуля) — обширна область, що в стародавні часи належала Київському і Володимирському князівствам; територія теперішніх Вінницької та більшої частини Хмельницької областей — 29, 57, 58, 61, 65, 77, 79, 100, 101, 113 121, 123, 142, 143, 151, 156, 158160.

Подляш’є див. Підляшшя.

Подніпров’я див. Наддніпрянщина.

Подолія див. Поділля.

Подоля див. Поділля.

Подуля див. Поділля.

Покуття — нагірна частина Східної Галичини між Дністром і Карпатами; тепер входить до складу Івано-Франківської області — 144, 152.

Полісся — місцевість у басейні ріки Прип’яті, що охоплює декілька теперішніх областей Української РСР та Білоруської РСР — 121.

Полонне — містечко на річці Хоморі — лівій притоці ріки Случ, що впадає в Горинь — праву притоку Прип’яті; тепер місто, районний центр Хмельницької області — 123, 130, 132, 134.

Успіння богородиці монастир у Полонному — 132.

Полоцьк (Полоцько) — місто при впадінні річки Полоті в Західну Двину; тепер районний центр Вітебської області Білоруської РСР — 71, 72, 127, 129, 153, 156.

Полоцько див. Полоцьк.

Поляновка — село Вяземського району Смоленської області РРФСР, на річці Поляновка — лівій притоці ріки Осьми, що впадає в Дніпро, де 17 травня 1634 року було укладено так званий Поляновський мир між Росією і Польщею — 32, 69.

Польська див. Польща.

Польська держава див. Польща.

Польська республіка див. Польща.

Польща (Корона, Польська, Польська держава, Польська республіка, Річ Посполита) — одна з слов’янських держав, яка до кінця XVI ст. захопила під свою владу величезну територію, в тому числі Україну, і досягла своєї найвищої могутності, з середини XVII ст., зокрема внаслідок визвольної війни українського народу і возз’єднання України з Росією, почала занепадати, і в результаті агресивних дій сусідів Польщі (Пруссії, Австрії та царської Росії) територію Польщі було розділено між цими державами і з 1794 року Польща як окрема держава перестала існувати; відновила свою державність у 1918 році; нині — Польська Народна Республіка — 13, 15, 18, 2830, 32, 35, 3740, 42, 4446, 48, 49, 5557, 5961, 6479, 81, 85, 95, 96, 101, 103, 107, 112, 113, 115, 119, 121, 122, 126128, 131, 137, 141, 143147, 151161, 163.

Порфа див. Порхов.

Порхов (Порфа) — місто на річці Шелоні, що впадає в озеро Ільмень; тепер районний центр Псковської області РРФСР — 129.

Почеп — містечко на річці Судості — правій притоці Десни, що впадає в Дніпро; тепер районний центр Брянської області РРФСР — 156.

Прибалтика — колишні Ліфляндія, Курляндія і Естляндія, що складають територію теперішніх Латвійської РСР і Естонської РСР — 55, 56, 67, 142.

Прилука див. Стара Прилука.

Прилуки — місто, районний центр Чернігівської області — 150.

Прип’ять (Пріпить) — ріка — права притока Дніпра — 123.

Пріпить див. Прип’ять.

Пруси див. Королівська Пруссія.

Прут — ріка, ліва притока Дунаю, витікає з Карпат на межі Покуття з Буковиною, впадає в Дунай біля міста Галаца — 64, 76.

Псков — місто при впадінні річки Пскови в ріку Велику, що впадає в Псковське озеро, з’єднане протокою з Чудським озером; тепер обласний центр РРФСР — 25, 69, 125, 156.

Путивль — місто при впадінні річки Путивки в ріку Сейм — ліву притоку Десни, що впадає в Дніпро; тепер районний центр Сумської області — 69, 125.

Пшеворськ (Переворськ) — місто в Польщі, на захід від міста Ярослава — 57.

Пьотрков (Петриков) — місто в Польщі, на річці Страві, в Серадзькому воєводстві — 115, 125, 127, 153.

Рава (?) — мабуть, Рава Мазовецька, місто в Польщі, на південний захід від Варшави — 79.

Радимно — місто в Галичині, тепер в Польщі, при впадінні річки Ради в Сян, що впадає у Віслу — 37, 57, 102.

Радошковичі — місто на річці Рибчин, ці — лівій притоці Ілії, що впадає у Вілію, праву притоку Німану; тепер селище міського типу, Молодечненського району Мінської області Білоруської РСР — 71, 127, 153.

Радянський Союз див. Союз РСР.

Рашків див. Вад-Рашків.

Рим — місто на річці Тібр, у древності столиця величезної імперії, що обіймала всі країни навкруги Середземного моря; в середні віки місто набуло значення релігійної столиці всього європейського Заходу і до цього часу залишається центром католицької реакції; столиця Італії — 49, 116, 119, 126, 133, 140, 144.

Річ Посполита див. Польща.

Роєно — місто на річці Усті — лівій притоці Горині, що впадає в Прип’ять, тепер обласний і районний центр — 53.

Рогатин — місто на річці Гнилій Липі — лівій притоці Дністра; тепер районний центр Івано-Франківської області — 99, 100, 142.

Ромни — місто при впадінні річки Ромен в ріку Сулу, що впадає в Дніпро; тепер районний центр Сумської області — 150.

Російська держава див. Росія.

Росія (Російська держава) — назва найбільшої по території держави у світі, що увійшла в загальний вжиток у XVIII ст. — 710, 15, 24, 25, 28, 39, 46, 5557, 61, 63, 64, 66, 6873, 81, 84, 106, 112, 142, 145, 147, 148, 152154, 166, 159, 160.

Рошкани — село в Молдавії, поблизу Бендер — 74.

Руська земля — загальна назва території Росії, України та Білорусії — 133.

Руське воєводство (Руське паньство) — за часів перебування України під владою Польщі займало територію Східної Галичини з Львовом, за винятком її південно-східної частини — Червоноградського повіту і північної частини, що входила до складу Белзького воєводства — 12, 34, 35, 114.

Руське паньство див. Руське воєводство.

Ряшів (Жешув) — старовинне українське місто, тепер в Польщі на річці Віслоку — лівій притоці Сяна, що впадає у Віслу — 143.

Сава — ріка в Югославії, що впадає в Дунай біля міста Бєлграда — 152.

Савойське (Завойське) князівство — колишня держава на території Франції, з 1713 року королівство, а з 1860 року — один з департаментів Франції — 128.

Самбір (Самбур) — місто на Дністрі; тепер районний центр Львівської області — 38, 57, 116, 144.

Самбур див. Самбір.

Сандомир (Сендомир) — місто в Польщі, на річці Віслі, вище впадіння в останню Сяна — 45, 57, 131.

Сандомирська земля 57.

Свята гора — так називали Афонську гору на Халкидонському півострові в сучасній Греції; там у православних монастирях перебувало багато монахів, вихідців з Росії, України та Білорусії — 133.

Священна Римська імперія германського народу — так з 962 до 1806 року називалася Німеччина разом з захопленою нею Північною Італією — 157.

Семиграддя див. Трансільванія.

Сендомир див. Сандомир.

Серет — ріка — ліва притока Дунаю; починається біля південного кордону Чернівецької області з Румунією, пересікає цю область, протікає по території Румунії і впадає в Дунай нижче міста Галаца — 64.

Синоп — місто на північному березі півострова Мала Азія, стародавня колонія міста Мілету, яке само було древньогрецькою іонійською колонією на Егейському морі — 162.

Синява див. Стара Синява.

Синявка див. Стара Синява.

Сівер земля див. Сіверське князівство.

Сіверная земля див. Сіверське князівство.

Сіверська область див. Сіверське князівство.

Сіверське князівство (Сівер земля, Сіверная земля, Сіверська область, Сіверщизна) — одне з найбільших князівств стародавньої Русі, розташоване на правій стороні Десни та на ріках Сейму й Оці, з головним містом Новгород-Сіверський; тепер на цій території розташовані північні частини Чернігівської та Сумської областей Української РСР і південні частини Гомельської області Білоруської РСР та Брянської області РРФСР — 69, 72, 112, 121, 125, 131, 156.

Сіверщизна див. Сіверське князівство.

Сірія — країна на східному березі Середземного моря, на північному заході Аравійського півострова — 125, 151.

Сітваторок — місто в Угорщині — 158.

Слобідка (?) — невідоме тепер село на лівому березі Десни, нижче міста Остра — 16.

Слуцьк — місто на річці Случ — правій притоці Горині, що впадає в Прип’ять; тепер районний центр Мінської області Білоруської РСР — 43, 80, 130, 136.

Случ — ріка — права притока Горині, що впадає в Прип’ять — 123.

Смоленськ — місто на Дніпрі; тепер обласний центр РРФСР — 69, 70, 112, 125, 148.

Смотрич — ріка — ліва притока Дністра — 134.

Снятин — місто на річці Прут — лівій притоці Дунаю; тепер районний центр Івано-Франківської області — 144, 152.

Сокаль (Сокальський замок) — фортеця, пізніше місто на правому березі ріки Західний Буг; тепер районний центр Львівської області — 38, 57, 58, 100, 116, 125, 139, 142.

Сокальський замок — див. Сокаль.

Союз РСР (Радянський Союз) — 6, 7, 8.

Спас в горах — монастир в колишній Перемишльській єпархії — 115.

Стамбул див. Константинополь.

Стара Прилука (Прилука) — містечко на річці Десні — лівій притоці Південного Бугу; тепер село Липовецького району Вінницької області — 132.

Стара Синява (Синява, Синявка) — містечко на річці Ікві — лівій притоці Південного Бугу; тепер селище міського типу, районний центр Хмельницької області — 29, 123, 128.

Стародуб — місто на річці Бабинці — правій притоці ріки Судості, яка впадає в Десну; тепер районний центр Брянської області РРФСР — 126, 156.

Старокостянтинів (Константинов, Константинов Старий) — місто на річці Случ — правій притоці Горині, що впадає в Прип’ять; тепер районний центр Хмельницької області — 95, 122, 123.

Стенжиця — містечко в Польщі, на правому березі Вісли, в районі міста Дембліна — 128.

Студениця — містечко при впадінні зліва річки Студениці в Дністер, кол. Подільського воєводства, тепер село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області — 112.

Судова Вишня (Вишня) — містечко на річці Вишні — правій притоці ріки Сян, що впадає у Віслу; тепер місто Мостиського району Львівської області — 38, 116.

Сульокин (Шульжинці) — село на річці Хоморі — лівій притоці ріки Случ, що впадає в Горинь, праву притоку Прип’яті; тепер Шепетівського району Хмельницької області — 134.

Сураж (Сурож) — село на річці Вілії — лівій притоці Горині, що впадає в Прип’ять; тепер Щумського району Тернопільської області — 32, 131.

Сурож див. Сураж.

Суха Діброва, або Черняхівська Діброва — урочище, що знаходиться між Ржищевом і Білою Церквою — 59.

Сучава — місто в Румунії, на річці Сучаві — правій притоці ріки Серет, що впадає в Дунай — 64.

Схід — умовна назва країн з християнським населенням грецького обряду — 48, 123, 162.

Схід Близький (Близький Схід) — країни Азії і Африки, розташовані ближче до Європи — Туреччина, Іран (Персія), Єгипет тощо — 158.

Сян — ріка в Польщі, починається в Карпатських Бескидах біля кордону з Українською РСР, впадає у Віслу нижче міста Сандомира — 145.

Тагіня див. Тягінь.

Tараски — село на річці Витеклі — притоці ріки Сниводи, що впадає в Південний Буг; тепер Хмільницького району Вінницької області — 130.

Тарнов див. Тарнув.

Тарнув (Тарнов) — місто в Галичині, тепер в Польщі, недалеко від впадіння Білої в ріку Дунаєць — праву притоку Вісли — 126.

Тарту (Дерпт, Юр’єв) — місто на річці Ема-Йигі, що впадає в Чудське озеро; тепер районний центр Естонської РСР — 67.

Татарень (?) — село в Молдавії — 160.

Татари див. Крим.

Татарська Орда див. Крим.

Тетерів — ріка — права притока Дніпра — 132.

Тиса — ріка, ліва притока Дунаю, починається в Карпатах, на південному схилі перевалу Яблониця, в Закарпатській області Української РСР, протікає через Угорщину і впадає в Дунай в Югославії, нижче міста Бєлграда — 158.

Тисмениця — місто на річці Вороні — правій притоці ріки Бистриці, що впадає в Дністер; тепер селище міського типу Івано-Франківського району — 144, 152.

Тишковичі (Тишовці (?) — місто, тепер село Мостиського району Львівської області — 38, 119.

Тишовці див. Тишковичі (?).

Тлумач — містечко на річці Тлумачці, правій притоці Дністра, тепер місто, районний центр Івано-Франківської області — 144.

Торопець — місто на річці Торопі — правій притоці Західної Двіни; тепер районний центр Калінінської області РРФСР — 69, 125, 129.

Трансільванія (Семиграддя) — князівство, що складало південно-східну частину Угорщини, тепер майже вся територія Трансільванії входить у склад Соціалістичної Республіки Румунії — 75, 142, 152, 153, 157, 160.

Трахтемирів — містечко на правому березі Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер село ПереяславХмельницького району Київської області — 16.

Успіння монастир у Трахтемирові — 16.

Тригір’я (Трибухівщина) — спустіле поселення на правому березі річки Тетерева, на південь від селища міського типу Іванькова — районного центру Київської області — 132.

Трипілля (Триполь) — містечко на правому березі Дніпра, кол. Київського воєводства; тепер село Обухівського району Київської області — 130, 157.

Триполь див. Трипілля.

Tройце-Сергієв монастир — один з найбільших російських монастирів, розташований за 71 км на північний схід від Москви; заснований в 1337 — 1340 рр., відігравав видатну роль в історії Росії, зокрема у боротьбі проти польських інтервентів на початку XVII ст.; тепер історико-художній музей в місті Загорську — районному центрі Московської області — . 25.

Троянівська пустинь — урочище і колишнє поселення в районі села Дениші Житомирського району — 132.

Преображенський Тригірський монастир православний, а потім уніатський — 132.

Турецька земля див. Туреччина.

Туреччина (Турецька земля, Турки, Оттоманська імперія) — держава, що в XIII — XVI ст. поширила свою владу на величезну територію в Азії, Африці і Європі, але з кінця XVII ст. почала занепадати. Сучасна Туреччина розташована на Малоазіатському півострові, а в Європі займає лише невелику територію на Балканському півострові, що межує на півночі з Болгарією та на заході з Грецією — 43, 55, 58, 60, 7476, 79, 112 120, 121, 127, 131135, 154, 155, 157, 158, 160.

Турки див. Туреччина.

Туров — містечко на річці Прип’яті; тепер селище міського типу, районний центр Гомельської області Білоруської РСР — 134.

Тягінь (Тагіня) див. Бендери.

Угорщина (Венгерська земля, Венгри) — королівство, засноване в кінці IX ст. мадьярами, народністю фінського походження; за виключенням окремих ранніх періодів, весь час перебувала під владою турецьких султанів та австрійських Габсбургів; незалежною державою стала в 1918 році; з 15 серпня 1949 р. — Угорська Народна Республіка — 74, 102, 126, 142, 152, 158, 159.

Україна — 5, 9, 10, 12, 15, 19, 23, 31, 32, 3543, 4852, 5666, 7274, 77, 78, 8082, 8487, 89, 92, 97, 105107, 114116, 119, 121, 122, 131, 142, 146148, 150, 151, 153155, 160, 161.

Українська РСР — 6, 9.

Ула див. Улла.

Улла (Ула) — фортеця і містечко на річці Уллі — лівій притоці Західної Двіни; тепер селище міського типу, районний центр Вітебської області Білоруської РСР — 71, 127, 153, 154.

Усвят див. Усвяти.

Усвяти (Усвят) — містечко на озері Усвятському; тепер село, районний центр Псковської області РРФСР — 127, 124.

Устенське (Дермань) — село на річці Устя — лівій притоці ріки Горині, яка впадає в Прип’ять, тепер Здолбунівського району Ровенської області — 50.

Дерманський православний, а потім уніатський монастир — 50, 136.

Фегерварош (Feherwaros) див. Білгород.

Фракія — область на північному сході Балканського півострова, з XIV ст. належить Туреччині — 57.

Франкфурт-на-Майні — місто в Німеччині, тепер на території ФРН — 38.

Франція — королівство, тепер буржуазна республіка — 65, 128, 155.

Хмельницька волость — 142.

Хотин — місто на Дністрі; тепер районний центр Чернівецької області — 29, 59, 60, 61, 64, 76, 105, 128, 135.

Царград див. Константинополь.

Цесіс (Венден, Кесь) — фортеця і місто поблизу ріки Гауя; тепер районний центр Латвійської РСР — 72, 129, 156.

Цецора — село в Румунії, на правому березі ріки Пруту, на південний схід від Ясс — 58, 59, 146, 160.

Чегрин див. Чигирин.

Ченстохов — місто в Польщі, на річці Варті — правій притоці ріки Одера — 85, 108.

Червона Русь див. Галичина.

Черкаси — місто на правому березі Дніпра, кол. Київського воєводства, з XIV ст. головний осередок українського козацтва; тепер обласний і районний центр — 63, 78, 114, 126,

Черкаське староство — 63.

Чернігів — місто на Десні — лівій притоці Дніпра, центр князівства, потім воєводства; тепер обласний і районний центр — 129, 156.

Чернігівське воєводство — 55, 124.

Черськ (Чирськ) — місто в Польщі, на північ від міста Бидгощ — 131.

Чеське королівство див. Чехословаччина.

Чехи див. Чехословаччина.

Чехословаччина (Чеське королівство, Чехи) — країна в центральній частиш Європи, заселена слов’янами ще в VI ст.; тривалий час перебувала під владою Габсбургів; самостійною державою стала в жовтні 1918 року; нині — Чехословацька Соціалістична Республіка — 25, 127, 159.

Чигирин (Чегрин) — місто на річці Тясмииі — правій притоці Дніпра, кол. Київського воєводства; голові не місто України за Богдана Хмельницького; тепер районний центр Черкаської області — 124.

Чирськ див. Черськ.

Чорне море — 87.

Чурилов замок — див. Джурин.

Шаргород — містечко на річці Мурашці — правій притоці ріки Мурафи, що впадає в Дністер, кол. Подільського воєводства; тепер селище міського типу, районний центр Вінницької області — 66, 130, 131, 158, 159.

Швеція — королівство, що існує з 700 року; в XVII ст. — могутня держава, яка оволоділа всіма країнами, що прилягали до Балтійського моря, і рядом інших країн в Європі; в XVIII та XIX століттях Швеція втратила всі свої володіння — 35, 67, 146.

Шульжинці див. Сульжин.

Щирець — містечко на північний захід від Львова; тепер селище міського типу Пустомитівського району Львівської області — 38, 119.

Юр’єв див. Тарту.

Яворів (Яворув) — місто на річці Склі — правій притоці Сяну, що впадає у Віслу; тепер районний центр Львівської області — 38, 116, 119.

Яворув див. Яворів.

Ямпіль (Янполь) — містечко на лівому березі ріки Горині — правої притоки Прип’яті; тепер селище міського типу Білогірського району Хмельницької області — 134.

Янполь див. Ямпіль.

Ярослав (Ярославль) — місто в Польщі, на лівому березі ріки Сяну — правої притоки Вісли — 38, 39, 4143, 57, 99101, 115, 119, 120, 136, 138, 146, 149, 158.














Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.