Попередня     Головна (Львівський літопис)     Наступна

СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ, МАЛОВЖИВАНИХ
ТА АКТОВИХ СЛІВ І ВИРАЗІВ

[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]

Абихмо — щоб ми.

Альбо — або, чи то.

Анафема — відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття.

Анімушно — мужньо,   стійко.

Ано — але, тільки.

Апарата — богослужебні   приладдя,

Армата — гармата.

Арцибіскуп — католицький  архієпіскоп.

Байдак — річкове судно довжиною 45—60 м, шириною 6—12 м.

Барда, барта — невелика залізна сокира з зігнутим держаком.

Барзо — дуже.

Бецати — неправильна форма слова обіцяти.

Биткий — наявний.

Бихмо — щоб ми.

Бігунка — понос,   дизентерія.

Біскуп — католицький   єпіскоп.

Блават — коштовна шовкова тканина.

Борзо — скоро, швидко.

Броїти — обурюватися,    виступати проти існуючого порядку.

Бурити —  розоряти, руйнувати, скидати, валити.

Ваб,   ваба — спокутування,     чари.

Вдатний — здібний,   здатний.

Ведлуг — згідно, відповідно (чому, до чого).

Вельце — дуже,    вельми,    набагато, значно.

Вещей — більше.

Взятися — вирушити,  відправитися.

Визичати — робити послугу, ставитися доброзичливо.

Випадати — виходити, з'являтися несподівано, траплятися.

Виповідати — висловлювати, розповідати.

Віншовати,  віншувати — поздоровляти, бажати щастя.

Владика — слово,   яким    іменували єпіскопа.

Влох — італієць.

Воєводство — крупна адміністративно-територіальна одиниця в давній і сучасній Польщі.

Волати — кричати, кликати, благати.

Вотувати — висловлювати думку, подавати голос, голосувати.

Впадати — вторгатися, вламуватися, входити.

Впрод — раніш, спочатку, перед цим.

Всіяти — (від слова всівати) тут — вселяти, прищеплювати, насаджувати.

Вшак же — однак, однако ж.

Вшистко, вшитко — все, сповна, без залишків.

Гайдуки — озброєна охорона і озброєні розсильні у магнатів.

Гаківниця — ручна вогнепальна зброя з гаком біля приклада.

Гарматне військо — військо, обзроєне гарматами.

Геєна — міфічне місце вічних посмертних страждань грішників, назва якого походить від долини Єнном або Гінном, поблизу Єрусалима, де приносилися людські жертви Молоху, богові сонця, вогню і війни.

Гетьман великий коронний — найвище звання, що присвоювалось начальникові військових сил у давній Польщі. Литва мала свого великого гетьмана навіть після Люблінської унії 1569 року.

Гетьман    пальний (польовий) — помічник і заступник великого гетьмана; він, звичайно, очолював військо, що стояло на кордоні в полі для захисту від татар. Литва мала свого польного гетьмана.

Гміна, гмін — адміністративна одиниця в Польщі, що відповідала волості в Росії; в Галичині — громада мешканців будь-якого населеного пункту, а також громада віруючих, прихильників одного якогось віросповідування.

Горій, горше — гірше.

Господа — будинок, господарство, іноді садиба будь-якої сім'ї.

Господар — титул князів Молдавії і Волощини в період феодалізму.

Груб (польське) — могила.Деспект — зневажання, неповага, презирство.

Дії — історія,    історичні    твори.

Діло — гармата.

Для — із-за,   через,    з   причини.

Доживотний — довічний.

Дозорца — доглядач,   наглядач.

Доклад — клопотання.

Драган — драгун, кінний воїн, що за озброєнням і прийомами дій здатний також вести піший бій.

Дунай — розлив води, взагалі велике скупчення води.

Екскузовати — дати пояснення, скласти пробачення.

Елекція — вибори, обрання.

Єзуїти — монахи католицького ордену, заснованого в 1540 році Ігнатієм Лойолою.

Єничари див.  Яничари.

Єпіскоп — керуючий єпархією, тобто церковною областю.

Же — що (сполучник).

Жеби — щоб.

Жебисте — щоб ви.

Живність — харчі,      продовольство, припаси.

Жовнір,   жолнір — солдат,    ратник.

Заваровати — забезпечити будь-що, укріпити, зміцнити, установити.

Запирати — складати, укладати (угоду, договір).

Заскочити — захопити, піймати, запобігти.

Зась — потім, але, же, но, а.

Зацний — знатний,  шановний.

Збродня — повстання, заколот, непокора.

Збурити — розорити, зруйнувати.

Звитязтво — перемога.

Здрайця — зрадник,  відступник.

Зезволити — погодитися,  дозволити.

Зіло — дуже, вельми.

Зложити (сейм) — скликати, зібрати.

Знаємий — знайомий,  близький.

Золки (старопольське zioło, ziółko) — зілля, запашна трава.

Золотий  польський — основна монета польських грошей, дорівнював 1/3 таляра, поділявся на 30 грошів.

Золотий  червоний — дорівнював двом талярам.

Іж — що, але.

Іже — так  як,    який,  що.

Ізложити — відкинути, повалити.

Ілекція див.  Елекція.

Ілі би — якби  (сполучник).

Імати — брати,   схопити,   взяти.

Індей — в іншому місці.

Інтент — намір, мета.

Інтеррегнум — безкоролів'я,  міжцарів'я.

Кадук — рід хвороби, народна назва диявола, чорта.

Калга мурза — титул старшого з братів кримського хана, який був його співправителем і наслідником.

Кам'яниця — камінна   будова.

Канцлер — вищий сановник в Польщі, що зберігав державну печатку і наглядав за законодавством та судочинством; він же звичайно відав іноземними справами.

Кафедра — підвищене місце в костьолі, з якого ксьондз виголошує проповіді.

Каштелян — комендант замку; сановники, що засідали в сенаті шляхетської Польщі.

Кварцяне військо — польське військо, що одержувало оплату з «кварти», тобто з податку в розмірі четвертої частини прибутків а королівських маєтків.

Кламця — наклепник,    брехун.

Клейноти — предмети, що служать ознакою влади.

Кляштор — католицький    монастир.

Кобила — укріплення на підвищенні, палісад.

Кокоший — курячий; кокоша війна — військова прогулянка, війна без битви.

Колода — міра сипучих тіл різного об'єму залежно від місцевості; львівська колода дорівнювала 532 польським фунтам або 8 півміркам.

Конвокація — сейм, який скликався в Польщі негайно після смерті короля і на якому висувалася кандидатура на короля.

Кондиція — умова,   положення.

Конклюдовати — робити висновок, заключения; подавати вимоги.

Конфедерація — змова, заколот проти короля або сенату в давній Польщі.

Кон'юровати — зговоритися, вступити в змову.

Корона — назва  Польського  королів ства з часу об'єднання Польщі і Литви на Люблінському сеймі 1569 року в федеративну феодальну державу — Річ Посполиту.

Коронний — назва осіб і установ, що в складі Речі Посполитої відносилися тільки до Польщі.

Коски — пустощі,   жарти,   гри.

Костьол — католицький храм, церква.

Крайчий — сановник при дворі короля, який розрізував та сортував м'ясо для королівського столу. В XVI—XVII століттях це вже був лише почесний придворний титул, не пов'язаний з виконанням обов'язків слуги короля.

Ксьондз — католицький    священик.

Куршак — глиняний посуд з вузькою шийкою.

Ледаякий — поганий, паскудний, мерзенний.

Лежа — постій, квартирування військ звичайно взимку.

Лежати   обозом — стояти військовим табором.

Леч — але, та.

Лятський — польський.

Маковиця — купол, баня церковної будови.

Мандат — наказ,    повеління.

Меченосці — одна з назв Лівонського ордену.

Митусь — лежати головами в різні сторони.

Mнісі — монахи.

Мор (мур) — епідемія, чума, смертоносна пошесна хвороба.

Мур див. Мор.

Мурза — татарський князьок, спадковий старшина.

Мша — католицьке богослужіння, обідня.

Набарзі,    найбарзі — більше     всього.

Навенцей, найвенцей — найбільше.

Навіжати — відвідувати,   навідуватися.

Наїзд — напад,   наскок,   вторгнення.

На тих міст — після того, зразу, негайно.

Небожата (тут глузливо, іронічно) — бідолахи.

Нігди — ніколи,  ні    в  які   часи.

Ніжлі — ніж,   як.

Нілга — неможливо,    не   можна.

Hімаш — немає.

Ніц — нічого.

Ніякись,  ніякийсь — якийсь,   хтось.

Новини — вид рукописного бюлетеня, газети, що почали виникати в кінці XVI — на початку. XVII століть.

Обезпечитися — бути поза небезпекою, вважати себе забезпеченим від будь-чого, не боятися будь-чого, не турбуватися.

Обітниця — запевнення, обіцянка.

Обнятися, обійматися — братися,  погоджуватися, брати на себе зобов'язання, брати підряд.

Обоз — тут це слово вжито в розумінні тимчасового укріпленого військового табору.

Оболокати — надягати,    убирати.

Овде — там, туди.

Окрутний — жорстокий, лютий, звірячий.

Орація — святкове привітання, поздоровлення, складене спеціально s нагоди будь-якого торжества, привітальна промова.

Острожок — укріплення, збудоване з загострених зверху стовпів, сторч щільно один біля одного закопаних в землю.

Отправовати — учинити,  виконати.

Паль, вбивати на палю — один з найжорстокіших способів страти людей, який шляхта широко застосовувала для боротьби проти українських повстанців.

Паньство — держава,    престол.

Пахолки — батраки, наймити; так само називалися зброєносці шляхтичів під час походів, на відміну від таборної челяді або звичайних прислужниників. Пахолки брали також участь у битвах.

Перестятя — припинення, перепинення руху, перетинання.

Перун — грім.

Пінязі — гроші.

Піхотою — пішки.

Плюдри,   плюндри — штани, шаровари.

Поважне — сміливо.

Повело — удалось,    пощастило.

Повинний — залежний,   підвладний.

Повіт — адміністративно-територіальні одиниці, на які поділялися воєводства.

Повітря — епідемія, пошесть.

Поводитися — відбуватися, статися, творитися.

Поганий — язичник; так польські магнати і шляхта іноді називали українців, росіян та білорусів, які не погоджувалися перейти в католицтво або погодитися на унію.

Подчаший,      підчаший коронний — придворний чин у давній Польщі досить високого рангу; подавав королю чашу з вином під час торжеств.

Позволения — дозвіл, виявлення волі старшого.Поле ставити — розміщуватися табором для військових дій.

Полумірок — половина восьмини або мірки; дорівнювався двом четверикам.

Поручник — службова особа, що виконувала різні доручення; помічник.

Посполите рушення — загальне поголовне ополчення шляхти, що оголошувалося польськими королями у випадках крайньої небезпеки для держави.

Посполитий — загальний, народний, громадський; також — простий, простолюдний, селянський.

Потенжне — сильно, міцно.

Потикатися — вступити в сутичку з ворогом або в бій; зіткнутися.

Потичка — сутичка, зіткнення, битва.

Потреба — бій,  сутичка. Потрутити — штовхнути,      кинути, звалити.

Потуга — сила, могутність.

Потягнути — рухатися, пересуватися.

Пошарпати — пограбувати,   обібрати.

През — через.

Переставати — припиняти військові дії, погоджуватися на що-небудь.

Привернення — повернення, відновлення.

Приморки — епідемія, чума, смертоносна пошесть.

Припоминатися — нагадувати про що-небудь, добиватися виконання обіцянки.

Приступовати— вступати,  входити.

Пристя — наближення, прихід, появлення.

Пришлий (від польського przeszły) — минулий, що пройшов, проминув (стор. 119).

Пришлий (від польського przyszły) — майбутній, прийдешній (стор. 124).

Прот — настоятель церкви, ігумен монастиря.

Пункти — статті,   умови,   вимоги.

Райця, радця — радник ратуші, магістрату.

Райчина — дружина райці.

Ратуша — будинок міського управління, саме управління.

Рачій — вірніш,   краще,   точніше.

Ребелізувати — підняти   повстання.

Регіментар — командир,  полковник, начальник  війська.

Реєстровий — особа, записана в списки козацького війська.

Референдарій — з   XVI   ст.    королівський урядовець у Польщі, заступник    королівського   секретаря.

Рокош — невдоволення, хвилювання, бунт; повстання шляхти проти короля або сенату.

Рура — труба.

Русь, русин — православний, українець, руський.

Рушеннє — ополчення, мобілізація.

Селедявка — оселедець.

Сермяга — каптан або свита з дешевого сірого сукна.

Сиріч — тобто, себто.

Смо — ми є.

Староста — довічне звання, що привласнювалося польськими королями магнатам за заслуги; королівський намісник в давній Польщі, пізніш управитель королівщини, маєтків, що належали королю.

Староство — податок на користь старости.

Стати обозом — розташувати війська в бойовій готовності.

Столець — місце в приміщенні для засідань.

Стратегма,     стратагема — військова хитрість.

Стрільниця — укріплення, з якого стріляють.

Строфовати — виговорювати, докоряти, соромити.

Таляр, талер — крупна срібна монета, що дорівнювала трьом польським золотим або 90 грошам.

Тане — дешево.

Товариство — начальницький склад польського війська.

Трапити — створити нестерпні умови, досаждати, мучити.

Убо — тому, через то.

Універсал — указ, грамота з оповіщенням про якусь подію або з розпорядженням військового чи адміністративного характеру.

Упоминати — попереджувати, застерігати.

Уфанє, уфность — надія, упевненість, сподівання.

Фараон — назва    єгипетського    царя.

Фрауцимер   (з німецького) — покоївка королеви.

Хлопство — зневажлива назва шляхтою селян та інших залежних осіб і бідноти взагалі.

Хорогва, корогва — прапор; загін війська.

Хорунжий коронний — у давній Польщі охоронець великого військового прапора   або    королівського    штандарту.

Цісар — титул імператора так званої Священної Римської імперії германського народу, а пізніше австрійського; на Україні так називали і турецького султана.

Чата — розвідувальний загін, роз'їзд, дозор.

Чауш — придворний царедворець в султанській Туреччині; гонець.

Чекан — ручна зброя, у якої з одного боку була сокирка, а з другого—молоток, з дерев'яним держаком завдовжки близько метра; воднораз був ознакою начальницького стану.

Червоний золотий див. Золотий червоний.

Чистець — «чистилище», очищаючий вогонь, якому за вченням католицької церкви піддаються душі померлих.

Шати — коштовний одяг.

Шидерство — глум,  знущання, глузування.

Шляхта — дворянство,   привілейований стан у феодальній Польщі.

Шпиг — розвідник.

Юж — вже.

Юм — їм.

Яничари, єничари — відбірне привілейоване турецьке піше військо, утворене турецьким султаном Урханом у XIV столітті і скасоване Мухмудом II у 1826 році.

Яти — брати, взяти.

Попередня     Головна     Наступна