Попередня        Головна        Наступна

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38




Друге послання - до архимандрита Печерського Акіндіна 1 - про святих і блажених чорноризців печерських, братів наших.
Написане Полікарпом, чорноризцем того ж Печерського монастиря



Слово 24 2



Бог сприяє і Слово утверджує твоє благодумання, пречесний архимандрите всієї Русі, панотче мій Акіндіне. Подай же мені благоприйняття свого слуху, аби в нього виголосив житія чудесних і блаженних мужів, діяння і знамення, які були в святому цьому монастирі Печерському, [і] про які чув від єпископа Симона Володимирського та Суздальського, брата твого, колишнього чорноризця того ж Печерського монастиря, котрий оповів мені, грішному, про святого й великого Антонія, який був першоначальником руських мнихів, та про святого Феодосія, і про життя святих та преподобних отців, [що були] по них, [і] померли в Домі Пречистої Божої Матері. Та

почує твоя благорозумність моє молодорозум'я та недосконалість мислення, Запитав мене колись, велячи мені розповісти про діяння тих чорноризців. [Проте], знаєш мою невченість і не найліпший розум, чому завжди, щось оповідаючи, зі страхом мовлю до тебе-то як можу ясно оповісти сотворені ними знамення та чудеса преславні? І [тому тільки] трохи дечого оповів тобі [тоді] з тих преславних чудес, а більшість забув зі страху, соромлячись твого благочестя [або] недобре розповів. [Отже], вирішив писанням звістити тобі про святу блаженну братію нашу, аби й наступні чорноризці дізналися [про] Благодать Божу, яка була на святому сьому місці, і прославили Отця Небесного, Котрий показав такі світильники в Руській землі, у Печерському святому монастирі.







Примітки


1. ...до архимандрита Печерського Акіндіна .. Мається на увазі Акіндін II, архимандрит Києво-Печерський з 1203 по 1232 (?)р. Його біографія невідома,

2. Про Історію написання цього зібрання див. вступ. Основним джерелом твору була авторська редакція "Повісті минулих літ", проте Полікарп використав й інші джерла, про які ми скажемо в примітках до окремих слів.





1  2  3  4  5  6  7  8  9  10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38

Попередня        Головна        Наступна



Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.