Попередня     Головна     Наступна






Початок лікарського порадника «ЛЂкарства описанъніє»:

Частина 1.


Закінчення:

Частина 3.



На смεрдЂніε з устъ. Вари в(ъ) водЂ розмарія(н) сухи(й) и шкурку цитринову, тЂмъ уста ча(с)то вимивай. И тЂмъ: вари(т) щодε(н) в водЂ цεнтурію 1 c шкуркою помара(н)човою и, процεдивши, пи(т) зрана и на ночъ.

На скво(н)сіεву [боля](ч)ку 2, то ε(ст) на врε(д) в горлЂ, на набра(к)ло(ст) в го(р)лЂ любо на запалεніε вεликоε в горлЂ. /36зв./ вεликоε в горлЂ 3. Кгди будε запалεніε в(ъ) горлЂ простε, возми ячмεню в новой горщ(и)къ 4, в(ъ)сипъ, накри(й) покришкою, залЂпи глиною, поставъ в(ъ) ого(н). Якъ испалится, ви(й)ми и зотри з мεдо(мъ) и приложи до го(р)ла. И тЂмъ: возми рожи сухой, вари в водЂ по половинЂ з(ъ) оцтомъ, процεди, придай мεду присного, пε(р)цю трохи тεртого, тимъ часто полощи горло, харкаючи. И тЂм(ъ): εжεли би вεликоε запалεніε било и набракло(ст), что и на врε(д) мЂло (б) собирати(с), заразъ потрεба з руки кровъ пусти(т) и потомъ зажива(т) нижε сεго описаноε, хоча (й) и слиноgоръ пропадε(т). Возми ла(й)на psiego бЂлого сухого и ластовиного або голубиного, зотри на прошокъ суптεлно, привари 5 з мεдомъ прЂснимъ и всипъ прошокъ, замЂшай, нεхай хори(й) часто 6 ти(мъ) полощε(т) горло, рε(ч) досвЂдчона. И тЂм(ъ): возми молодихъ ластовокъ, що схочεшъ, подуши и(х), вложи в горщо(к) новой, усуши на(д) огнεмъ, та(к) что(б) дали ростε(р)ти(с) на порохъ, того прошку давай по чвεрти лота в сітЂ мεдово(й) чрεзъ /37/ мεдовой чрεзъ три днЂ до вну(т)рного зажитія, а впрε(д) кровъ пу(с)ти(т). И то рεчъ ε(ст) пεвна на слиноgо(р). Кровъ, пущεна c по(д) язика, на всякіε горла болЂзни барзо скутε(ч)нε су(т).

На повεрховніε горла обложεніε в слиноgорЂ. Возми гнЂздо ясколчε, лаε(н) ясколчи(х) або голубини(х), цибулЂ 7 упεчεной, мεду прЂсного, ма(с)ла, мила, ка(ж)дого, сколко тεбЂ здаε(т)ся к потрεбно(с)ти, привари тоε всε в молоку и обложивай горло. И тЂмъ: возми корεня калачикового сухого, а лю(б) свЂжого, вари в(ъ) водЂ, процεди, возми того дεкокту, то ε(ст) сварεного, приправу полъкварти, водки бабичной, рожовой, обои́хъ в 8 ровно(ст), толико (ж) придай мεду прЂсного, албо лучшε рожового, ло(ж)ку, галуну упалεного лотъ, ва(й)штину бЂлого утεртого пу(лъ)лота, цукру лотъ, привари, давай до поло(с)каня горла ча(с)токро(т), рεчъ досвЂдчона.

На zадεржаніε вомЂтовъ. Возми листя маково(г)[о], /37зв./ Возми ли(с)тя макового, молодо собран(ъ)ного, то ε(ст) в маи́ м(с̃)ци, и усушεно(г)[о], горсть, придай шкурокъ цитриновихъ, a хочъ помаранчови(х), сухихъ, вари в водЂ, процεдивши, давай пить хорому ча(с)то, придаючи до того галки мушкатовои або цинамону, утε(р)тихъ, або хто имЂ(т) можε spiritum vitrioli, до кватεрки тоεй дεкокту кропεль 20. И тЂм(ъ): озми сεрεдину хлЂба пшεничного, два лоти, то ε(ст) мяку(ш)ки, змЂшай з моцнимъ оцтомъ и убий добрε, придай мяти, утεртой на порохъ, гвоздиковъ, галки мушкатовой, каждого по пу(л) лота, галуну утεртого толко (ж), змЂшай, розло(ж) на полотнЂ и приложи тεпло на жолудокъ 9, то ε(ст) проти(в) ложεчки.



1 Над рядком в круглих дужках «стокротъ».

2 Частина слова «боля» відірвана разом з краєм аркуша. На полі з лівого боку: «Скво... боля...» (частина напису відірвана разом з краєм аркуша). Мабуть, треба «Сквонсіεва болячка».

3 Над рядком: «На смεрдіниε зъ устъ».

4 Слова «в новой горщ(и)къ» перероблені з «з нового горшка».

5 Літера п виправлена з ε.

6 Літера о виправлена з а.

7 Літера ц перероблена з іншої.

8 Слово дописане в проміжку між сусідніми словами.

9 Перша літера о правлена. \45\



Знову на задεржаніε вимЂтовъ. Ежεли би вимεти з кровію били, на той ча(с) заразъ кровъ пусти(т) з руки или з ноги и заразъ дава(т) лЂкарство, коε задεрживаε(т) вимεти. И тЂ(м): укрой грЂнку хлЂба, поли(й) ю виномъ горачи(мъ), a хочъ горЂлкою, посипъ галкою мушкатовою, гвоздиками, пεрцεмъ и прило(ж). И тЂм(ъ), к(ъ) жолу(д)ку: возми ладану, /38/ возми ладану, помεξу, пЂgви сухой, каждого заровно, утри на прошокъ, давай по пу(лъ)ло(ж)ки в винЂ. И тЂмъ: в gвaлтoвниxъ вомЂтахъ поста(в) банку цилюрицку на(д) жоло(н)дкомъ, а εжεли εй нε(т), то го(р)що(к) малε(н)кій або шкля(н)ку, запаливши в нεй ілляной клочокъ, заразъ пεрεстанε(т).

На гипокон(ъ)дрію. Наипε(р)вεй хорому 1 да(т) пу(р)gацію, и то учини(т) разъ, и другой, и трεтой, что(б) вичистился якънайлучшε волнимъ лЂкарствомъ, и упу(с)ти(т) кровъ з(ъ) жили salwatellis з(ъ) по(д) малого палца у руки, або εщε и лу(ч)шε о(т)вори(т) гεморои́ди, εжεли би хорій билъ скло(н)ній до того, потимъ давать зрана и на ночъ то: возми зεлія карду(с) бεнεдикти, молодо в(ъ) маю собраного, усушоного, д†горсты, квЂту матεри(н)чиного горсть, шεвлЂи́ сухой д†щипты, шку(р)ки помара(н)чонихъ 2, дробно покраяни(х), сухи(х), тры 3 щипти, всε покра(й) і сховай. А gди потрεба, возми того зεлія, в(ъ)разъ помЂшаного, д†щипты, влій води /38зв./ щипты, влій води тεплой д†кватεрки, вари з(ъ) по(лъ)години 4, процεди, трохи присолодив(ъ)ши, давай хорому випи(т) нε заразомъ, алε поволЂ, чи(н) та(к) зрана и на ночъ. В(ъ)мЂсто пива нεхай хорій пиε(т) то: возми дрεва сандалу чεрвоного, покраяного, дεрεва 5 яловцεво(г)[о] саду, сасафрасъ, ка(ж)дого по чεтири 6 лота, скори вну(т)рнεй дεрεва ясεнεвого сухого три лоти, вайштину бЂлого 5 lotów, ганусу 2 лоти, води gарцεй 5, намочи прεзъ ночъ, а на утро вари, а(ж) трεта ча(ст) википи(т), процεди прεзъ сукно, сховай на зи(мъ)но. Нεхай то хорій пиε(т) вмЂсто пива.

Купεли на сію хоро(бу). Вари(т) в водЂ зεлія, яко то ε(ст): чεбрεц(ъ) 7, матεри(н)ку, лεбЂдка 8, мεду(н)ки, калачики и ромε(н) п(ъ)сЂй.

На паралЂжъ. Gды кого паралЂжъ зарази(т), на на(й)пεрвіε часты заражонε отирай платами горачимы, загрЂваючи над фа(ε)ркою, и заразъ натира(й) ти(мъ): возми оцту моцного, /39/ возми оцту моцного, в(ъ)сипъ до нεго горчицЂ, столчεной або зомятой, пεрцю и соли, утεрти(х), тимъ натирай якъна(й)лучшε. Або возми горЂлки моцной, в(ъ)сипъ до нεи́ горчицЂ, пεрцю, корεня дягилεвого, придай комфори, змЂшай и натирай моцно. И тЂмъ: кропивою бити ча(ст) нарушεную, ε(ст) рεчъ пожитε(ч)на. И тЂм(ъ): возми дриякви, комфори, пεрцю и бобрового строю, εжεли εго имЂεшъ, змЂшай z горЂлкою, впуща(й) потроху в(ъ) уста, нεха(й) хоры(й) 9 нε полика 10, то ε(ст) нε колтаε, алε придεржи въ уста(х), и то поруши(т) флεгму з(ъ) устъ.



1 Слово правлене, останній склад нечіткий. Можна прочитати і як «хорого».

2 Описка. Мабуть, треба «шкурокъ помара(н)човихъ».

3 Літера т правлена.

4 Склад -ни дописаний над рядком блідішим чорнилом.

5 Літера а перероблена з іншої.

6 Частина слова «тири» дописана над рядком, у рядку витерто «вεрти».

7 Слово дописане над рядком.

8 Тобто «лεбЂдку». Над рядком «to est матεри(н)ка».

9 Літера ы правлена, нечітка.

10 Літера и перероблена з іншої.



И тЂм(ъ): возми балсаму сЂрчаного, илε зхочεшъ, змЂшай з горЂлкою моцною, нитирай [!] ча(с)ти, нарушоніε паралЂжεмъ, при тεплости. И тЂм(ъ): найскутεчнЂйша ε(ст) до натиранія ча(с)тεй тЂла, паралЂжεмъ заражεного, водка, з мурашокъ зпалεна або пεрεгонεна лεмби-\46\комъ, то εстъ до горЂлки /39зв./ то ε(ст) до горЂлки простой наклади мурави, и з мурав(ъ)εю и мεшо(ч)ками 1 и пεрεгони(т) алεмбикомъ. До пεрεго(н)ной во(д)ки знову вложи(т) морав(ъ)и́ и паки алεмбикомъ пεрεгна(т), и то εщε и трεтой разъ учини(т), пεрεгнать 2, нови(х) придавать мурав(ъ)и́ и гли(ст) зεмни(х), викопани(х), туда вкидивать, к пεрεгону, такова водка особлива ε(ст) до натиранія. И тЂм(ъ): скутεчна биваε ванна, в коεй випотЂть якъна(й)лучшε, роспаливши камε(н), и уриною своεю вла(с)ною хоруючого полива(т), а о(н) по(д) тЂ(мъ) сидЂтъ, або на(д) тЂмъ парою сεбε обходи(т) повинε(н). И тЂмъ: возми морав(ъ)εви(х) мεшочко(в) або, εжεли вина(й)дεшъ, ма(с)ло 3 морав(ъ)εвоε 4 з моравками, придай покривъ 5, вεрхо(лъ)ковъ со(с)нини, мацεра(н)ки, шал(ъ)вЂй, корЂня тата(р)ского зεлія, то ε(ст) аεръ, ма(й)рану, каждого, ко(л)ко зда(ст)ся, вари в(ъ) го(р)шку, в(ъ)ставъ до ва(н)ни, аби ся хори(й) потЂлъ, можε(т) в томъ и купати(с), придавши води тεплой.

На язикъ, паралЂжεмъ заражони(й). /40/ На язикъ, паралЂжεмъ заражоный. Возми водки моцнεй, з муравъεю пεрεгна(н)ной, а εжεли нε імЂεшъ 6, возми водки кролεвой вεнgε(р)ской, илε хочεшъ, придай до нεй трохи камфори и дриякви, давай в(ъ) уста хорому, нεхай дεржи(т), потомъ випліовуε. Або, εжεли то(г)[о] нε машъ, намочи корε(н) діагεловій и цитваръ в(ъ) горЂл(ъ)цε и давай до устъ. И тЂм(ъ): хори(й) имЂεтъ часто жовать корεнь діагεліовій, або gорчицю 7 чорну, або бЂлу, або гво(з)дики. І тЂм(ъ): язикъ ча(с)то натира(т) надобно олЂйкомъ або гво(з)диковимъ, або розмариновимъ, або з(ъ) тата(р)ского зε(лъ)ля, то ε(ст) аεръ, або яловцεвимъ, и повεрху, яко каркъ 8 и шія, натира(т) олЂйкомъ бу(р)штиновимъ або яловцεвимъ, з(ъ)мεшавши з водкою паралижε(в). /40зв./ з во(д)кою паралижεвою. И тЂм(ъ): купεлъ з води сЂрчаной ε(ст) осо(б)ливо.

На кадукъ, або вεлика хороба, εпилεпсія звана. Во(д)ка виборна на кгдукъ: возми ластовεня(т) з(ъ) гнЂзда, εщε голи(х), два дεся(т)ки, подушивши и(х), посЂкты, и положи в(ъ) алεмби(к) шкля(н)ной, придай гвоздиковъ, толчεни(х) в можджεру, квЂту му(ш)катового, обои́хъ по 1 лоту, квЂту ко(н)валЂεвого д†горсты, вина бЂлого полтора gарца и кварту, змЂшай, пεрεпали в пЂску. Даε(т)ся сія во(д)ка до уживаня щодεн(ъ) по два лоти. И тЂм(ъ): зарЂзавши ягня, заразъ возми крови, εщε тεпло, в(ъ) шкля(н)ку, змЂшай з виномъ любъ c пивомъ, дай заразъ випи(т). И тЂмъ: заби(й) мішъ на сходЂ мЂсяця, ви(й)ми з нεи́ сεрцε, зсуши и zотри на прошо(к), дай в винЂ хорому zажичь.

На вигнаніε /41/ На вигнаніε плоду нεживогω, та(к)жε фа(лъ)шивого заступεнA, котороε наzиваεтся молA. Возми насЂня лoпaнoвεgo 9, утри на суптεлній прошокъ, дай на разъ чвεрть лота в винЂ або в пивЂ, узришъ скуто(к) особливій, повторъ, εжεли за разомъ нε будε. Е(ст) то сεкрεтъ. И тЂмъ: дай олЂйку з дрεва лЂщинового, зроблεного способомъ звичайнимъ, кропεлъ 18, в(ъ) винЂ, тим жε олЂйкомъ напусти пупъ. Той олЂεкъ, я(к) дεго(т), смεрди(т).



1 Літера о перероблена з іншої.

2 Літера г правлεна.

3 Літера м виправлена з с.

4 Літера p правлена.

5 Над рядком «кропиви».

6 Літера і напівзалита чорнилом, нечітка.

7 Літера ч правлεна.

8 Над рядком «горло».

6 Далі в рядку обведено пунктиром напис «to est lopuchowoho», з метою вилучити його, а над рядком надписано «лопухового». \47\



И то пεвна 1 для людεй простихъ: возми свЂжε лайно кон(ъ)скε, роспусти εго в винЂ тεпло(мъ), прεцεди прεзъ густоε поло(т)но и дай випи(т), ε(ст) рεчъ пεвна.

На фалшивоε застановлεніε, або заступεніε. Для субстракцій alimentu трεба кровъ пу(с)титъ з ноги и стара(т)ся, /41зв./ і стара(т)ся, аби мЂсячнε о(д)хождεніε порушило. Притомъ насЂня фіялковъ огоро(д)нихъ жолтихъ, которіε в(ъ) стручкахъ суптε(л)ни(х) имЂεтся 2, εди(н) скрипулъ, зотри на прошокъ, придай дип(ъ)тану 3 бЂлого чвεрть лота, копи(т)нику, сабини, по пулъ скрипулу, учи(н) прошо(к), роздЂли εго на три рази и давай два рази εдного днA, то ε(ст) рано и на но(ч), а трεтій рано.

На задушεніε матичнε experyment нεомилній. Возми з(ъ) аптεки жидовской смоли, бεри по шма(т)ку и клади на роспалε(н)ноε жεлЂзо. Димъ, ідучо(й) з(ъ) того, нεхай хори(й) 4 нюхаε(т), заразъ обачи(ш). На то (ж) служить курεніε пЂр(ъ)ямъ куропячимъ.

Когда мЂсцε по порождεнію задε(р)жи(т)ся. Возми сабини, то ε(ст) 5 бЂлЂци, то ε(ст) чε(р)нобεли 6, обои́хъ пощи(п)цε, вари в(ъ) винЂ, процεдивши, придай мири утε(р)той, я(к) напε(р)сто(к), бобрового строю, /42/ бобрового строю, утε(р)того трохи, прицукрова(в)ши, дай випить, повтори, εжεли нε учини(т) заразъ скутку, а по(д) той ча(с) приложи на животъ матεрацъ з(ъ) зεлъ: з сабіни, бЂлЂци, матεри(н)ки и копи(т)нику, в винЂ εго упарив(ъ)ши. И тЂмъ: возми свЂжε ла(й)но ко(н)скε, того коня, которій на оброку стои́тъ, розло(ж) на ху(ст)цЂ, прило(ж) на животъ, узнаεшъ скутокъ нεоми(ль)ный. А εжεли нε мо(ж)на доста(т) свЂжого, возми давнЂйшε, присма(ж) з(ъ) пиво(мъ) ал(ъ)бо з(ъ) молокомъ на ринцЂ и тεпло приложи, и нεхай хора руши(т)ся з мЂсца и пεрεйдε по хатЂ. Чиханіε тε(ж) на 7 то помощно. И тЂм(ъ): возми чεрнобεли, сабину, то ε(ст) 8 ..., горчицЂ, копи(т)нику, кмЂну кра(мъ)ного, лаε(н) голубиныхъ, каждого потроху, вари тоε в(ъ) винЂ, а хочъ и в(ъ) пивЂ, процεдивши, давай пи(т) потроху, присолодивши. Служить /42зв./ присолоди(в)ши. Служи(т) то на лεка(р)ство натоурамъ грубимъ, то ε(ст) тлустимъ людεмъ.

На болεніε в ногахъ. Воzми цεнтуріи́ 9, корε(н)ня копи(т)никового усушεного, бЂздεрεва, або бж̃ого дрεв(ъ)ка, каждого по щиптε, вари то в(ъ) го(р)щε(ч)ку маломъ в(ъ) водЂ, процεдивши, дай випить на ночъ якънайтεплЂй, абы хоріи пропотЂлъ, учи(н) то на другую и трεтую ночъ, узнаεшъ помощъ. На zатвε[р]ждεніε столцовъ. З(ъ) розни(х) причи(н) то затвε(р)ждεніε придава(т)ся звикло, лεчъ что другіε здоровю, а прεто (ж) по(д)лεгли тому часто жεни, нεжεли чεловЂчого родзай, и на то й сεй способъ. Возми ма(с)ла свЂжого, шεвлЂй ли(с)тковъ, на порохъ утε(р)тихъ, обоε змЂшай, якъ ма(ст), в(ъ)ложи до шкаралущи орЂха воло(с)кого /43/ полови(н)ного, прило(ж) на ночъ на самій пупокъ и привяжи, узнаε(ш) скуто(к).



1 Мабуть, далі пропущено «рεчъ».

2 Описка. Треба «которіε ... имЂются» або «котороε ... имЂεтся».

3 Літера т нечітка, нагадує п.

4 Літера и правлена, нечітка.

5 Далі пропущене місце для невписаного слова.

6 Літера и правлена, нечітка.

7 Літера а правлена, нечітка.

8 Далі пропущене місце для невписаного слова.

9 Над рядком «стокротъ».



И тЂмъ: возми шεвлЂй, на порохъ утεртой, змЂша(й) з мεдомъ и із жолчу тεлячою и прикладай на пупокъ. И то: возми корεня полиподіи́, то ε(ст) папоро(т)ки дубовой, або корЂнь кропу \48\ воло(с)кого, то ε(ст) марачεвого, усушεного, покрай дробно, во(з)ми д†щипти, вари в(ъ) сирова(т)цЂ солодкой, придавши родзи(н)ковъ вεлики(х), то ε(ст) фиgъ, ка(ж)доε накривши, процεди, прида(й) kremor tartary, то ε(ст) ква(с)ного прошку, чвεрть лота до по(лъ)кварти той полεвки, пій тεпло зрана, чини такъ щодε(н), привεдεшъ натуру до своεй пови(н)носты.

На тяжкоε рождεніε. Gди жεна тяжкимъ рождεніεмъ мо(р)дуε(т)ся, заразъ доста(н) пока(р)му з ложку о(т) жεни, дитя кормячой, влій в чарку и да(й) випи(т), εстъ рεчъ часто скутεчна. И тЂм(ъ): возми шкаралущъ яεчнихъ, /43зв./ яεчни(х), опрочъ и(х), з(ъ)суши и zотри на табакъ суптεлній, прида(й) трохи цинамону утεртого, будε лу(ч)шε. Е(ст) рεчъ особлива. И тЂм(ъ): лайно яструбовε усуши, зотри на табакъ суптε(л)но, дай на разъ, якъ два напεрстки.

Когда мЂсячноε о(д)хо(ж)дεніε zадε(р)жи(т)ся и будε давноε. Ωзмы яловцю килка го(р)стεй, чεрнобЂли сухой, маруни, полиню, по колко горстεй, спаль то в горшку на попεлъ, якъ вистинε, просЂй, налій на нεго вина горачого gарнεцъ, нεхай стои́тъ прεзъ но(щ), назау(т)рЂ з(ъ)лій вино свεрху, чистоε, в которомъ намочи сεнεсу обранεго лото(в) три, рбабарбарумъ покраяного лотовъ два, корεня саляппи пул(ъ)тора лота, вεрхолковъ gεнтуріи́, маруни, полεю, мεллЂсу, розмарину, каждого по д(ъ)обрεй щипцε, квЂту бузинового д†щипти, бобко(в) лотъ, цинамону ло(т) εдεнъ 1, gал(ъ)gану по(лъ)лота, /44/ gaлgaнy пол(ъ)лота, насЂня рутяного, кропу воло(с)кого, то ε(ст) марач(ъ), по чвεрти лота, нεхай тоε мокнε прεзъ ти(ж)дεнь в(ъ) тεплЂ, щодεнь помЂшивать, потомъ процεдитъ прεзъ полотно і вити(с)нуть добрε, сховай для зимнихъ припа(д)ковъ, давай того вина что трεтой дεнь зранка по кватεрцЂ тεпло, придавши цукру, узнаεшъ помощъ. А εжεли би нεдавно било и з мало(й) причини, на то тіε способи: по упущεнію крови z ноги варити в(ъ) пи†чорнобεль, маруну, ша(н)дру бЂлу, рожу калачикову чεрну 2, бЂздεрεво и матεри(н)ку, або чε(б)рεцъ, процεдивши, дава(т) пить.

На рожу, гдε яви(т)ся. Вεзми свЂжой сабини, то ε(ст) 3 ..., усуши, зотри на табакъ, котори(мъ) посипай запалεніε, а zвεрху приложи шарій папεръ, то ε(ст) чε(р)во(н). И тЂмъ: возми колко жолтковъ /44зв./ возми колко жолтковъ яйцεвихъ, твε(р)до з(ъ)варεнихъ, розвε(р)ти и(х), то εстъ розотрій в макортεту, придавши соли щиптε, то ε(ст) пу(ч)ку, и тимъ окладай. И тЂмъ: жолчію короповою маза(т) рожу. И тεм(ъ): квЂтъ бузиновій сухій утεрши, посипова(т) ти(мъ) запалεнноε мЂсто. И тЂм: зогрЂй простой горЂлкы, всипавши до нεи́ соли, в(ъ)мочивай платки и окладай запалε(н)ноε мЂсто. Камε(н) особливій орлЂй 4 нε толко на рожу, алε и на всякоε запалεніε 5. Возми блεйвасу, галуну, копεрвасу, каждого по осмъ лотовъ, болюмъ 6 армεнумъ лотъ, квЂту крокосового горсть, з(ъ)толчи в(ъ)сε на порохъ, налій води, вари на новой ри(н)кЂ поти, поки а(ж) вода виваритъ, и(ж) суха матεрія, ка(к) камε(н), останε(т), схова(й) εго. А ка(к) потрεба, возми ча(ст), шмато(к), вложи в лЂтεпло, мЂша(й), что(б) роспустилось, вмочай в то платки и окладай, гдЂ потрεба. И тЂмъ: шку(р)ка бузинова зεлεна, покропи(в)ши горЂлкою, и прикладива(т) к мЂ(ст)цу.



1 Слово дописане на полі з правого боку.

2 Літера ч правлена.

3 Далі в рядку місце для невписаного слова.

4 Слово дописане на полі з правого боку темнішим чорнилом.

5 Речення з обох боків узяте в квадратні дужки.

6 Над рядком темнішим чорнилом «тил(ъ)чиболъ». \49\



Ба(лъ)самъ сЂрчаній, на(д) всякіε /45/ Балсамъ сЂрчаній, на(д) всякіε рεчи на(й)лучшій. Шмаруючи нимъ a папЂръ навεрхъ кладучи, хоча й и ісприщила, вигои́тъ досконалε. Кой балса(мъ) ε(ст) описа(н) на поча(т)ку. И тЂмъ: пεчину з(ъ) огнища взявши, столчи, просЂй, придай колко жолтковъ, твεрдо поварεнихъ, смεтани трохи, умεшай, поставивши на вол(ъ)номъ о(г)нεвЂ, намазивай тимъ папЂръ и прикладивай.

Ежεли би при видаванію рожи, то ε(ст) гдε она явля(т)ся начнε, гора(ч)ка значна била, на той ча(с) дава(т) хорому на ночъ сокъ бузиновій, албо лучшε ягоди сушεніε бузиновіε, зваривши, процεдить и ухи 1 той або поливки да(т) випи(т). Або наскромадить рогу ε(лε)нεвого 2 и дать пи(т). Ежεли би рожа на головЂ, на твари або на шій о(т)родила(с), заразъ зпоча(т)ку кровъ пусти(т), гдε надлεжи(т), потомъ дава(т) на по(т) прошки або олεйки 3, а самоε мЂсто, запалεноε рожою, шмаровать мастю пло(с)ко(н)ковою, zвε(р)ху посиповать корεніεмъ люкрεцій 4, /45зв./ корεніεмъ люкрεцій 5, на поро(х) утεрти(мъ). Обачε на(й)лучшій балсамъ сЂрчаній и зви(ш) описаніε способи. Особливε сабина, на прошокъ утεрта, посипаючи нεю, впрε(д) оливою нашмаровав(ъ)ши, на(й)лЂпшій балсамъ сЂрчаній. Ежεли рожа сприщила, возми воску нεзажива(н)ного, з(ъ)топчи з нεго плацокъ, посоли εго gлεтo[мъ] 6 утεрти(мъ) і прикладай щоразъ инни(мъ).

На кашεль для дЂтεй, яко и старихъ. Вари в(ъ) молоку квЂтъ бузиновій усушεній, процεдив(ъ)ши, вложи трохи цукру, любъ мεду, давай ча(с)то пи(т) потроху тεпло.

На врεдъ в носу, а по(д) часъ и в рака ся (ж) обращаε(т). Возми алоεсу, водки бабчаной виплоканого три чвεрти лота, ми(р)ри поллота, sarcocolli, корεня фиялкового, обоихъ по чвεрти лота, блεйвасу, cписgляcy, туцЂи́, мумЂи́ 7, каждого по полчвεрти лота, олЂйку з(ъ) квЂтовъ с(т). Іоа(н)на кватεркε, мε(д)ку рожεвого два лоти, бε(н)зои́ну чвε(р)ть лота, балсаму сЂрчаного лотъ, воску 8 лотъ, учини ма(ст), которою намазива(т) клε(й)тухъ, и клади в но(с).

На смро(д) z носа. Возми квЂту або вε(р)холковъ /46/ Возми квЂту або вεрхолковъ цεнтуріи́ 9, мятки камЂнной, обои́хъ заровно, вари в(ъ) винЂ, процεдивши, саркай в носъ.

На врεди твεрдіε, албо gузЂ, якъ на колЂнахъ, або и гдε ін(ъ)дε 10. Возми сЂмя лляного, потолчи на муку, змЂшай з мεдомъ, якъ ма(с)ть, вложи на платки и прикладай рано и на ночъ.

На руптури, то ε(ст) 11 ру(п)ту(р), кол(ъ)ко ихъ родзаіовъ. Пεрвша, в которой кишки впадають 12 в(ъ) мошна, називаε(т)ся ін(ъ)тεстиналЂсъ 13,



1 Літера у виправлена з x.

2 Склад -лε- над рядком, замість закресленого в рядку -нε-.

3 Літера о правлена.

4 Над і під рядком темнішим чорнилом зауважено: «солодки корεнь, что в стεпу ро(с)тε и к баглу(ст)у».

5 Над рядком «соло(д)кимъ корεнε(мъ)».

6 На місці частини слова «мъ» пошкоджений папір. Над рядком «gлεй вишніов».

7 Слово правлене, повторно написане над рядком.

8 Літера к правлена.

9 Над рядком «зεліε стокро(т)».

10 На полі з лівого боку зауважено: «Зри на gузЂ твε(р)діε».

11 Далі проміжок у рядку для невписаного слова.

12 Літера т виправлена з ε.

13 На полі з лівого боку: «1. Intestynalis».



та кгди \50\ будε застарЂла, ε(ст) нεулЂчона, и зразу з вεликою нудностію придаεтся, найчастЂйшε з(ъ) вεликости вЂтровъ, в кишка(х) боручи(х)ся, з двиганія, з(ъ) упадку, з(ъ) скочεня наглого, з(ъ) акитаціи́ вεликой. Другая ε(ст) та, когда блонка, омεнтумъ звана 1, згори на долъ упада, що ся найчастЂйшε придаε дЂтεмъ з плачу збитъного, и іскоковъ, або бЂганя, в той ча(с) мЂε(т) живо(т) наε(н)тій, и зовε(т)ся то посполито кра, на що кровъ за ухомъ пуща(ю)тъ 2, о(д)нако (ж) та и рослЂйшимъ називаε(т)ся омεнталЂсъ 3. Трεтя биваε(т) z вЂтровъ, звана уεнтоса 4, то ε(ст) кгди /46зв./ уεнтоса, то ε(ст) кгди вЂтри з кишо(к) в(ъ)падаю(т) до слабизнъ, о(т)кудова набЂгаε gузь болЂзнε(н). Которому спεрву какъ нε забЂжить, наступуε руптура ін(ъ)тεстиналЂсъ 5, то ε(ст) тε кишки до мошεнъ впадаютъ. Чεтвεрта бива во(д)ниста, то ε(ст) когда в пухлинЂ мошна попухнутъ по(д) часъ та(к) крЂпко, что хори(й) нε можε и урини пустыть, лεчъ опро(ч) пухлини придаε(т)ся, алε ε(ст) латво до лЂчεнA. Пятая називаε(т)ся карноса 6. Способи до лЂчεня: возми балсаму сЂрчаного, пошмаруй, приложи папЂръ и обяжи платомъ, узнаεшъ пεвній скутокъ. Якъ той балсамъ робитъ, имЂεшъ в(ъ) рεεстрЂ: возми на ринку олЂй ілляной, поставъ на угляхъ, якъ роспали(т)ся, вбий туда яεцъ д†албо три, усмажъ яεчε(н)ку зрЂдка, розло(ж) на пла(т) и приложи к слабизнЂ. И тЂм(ъ): возми попεлу дубового, змЂшай з(ъ) оцтомъ, привари, обложи мошна, кгди опухнутъ з(ъ) спа(д)ку або стлучεня, любо з(ъ) іной якой причини. И тЂмъ: до лЂчεня рупту(р) возми козихъ лаε(н) /47/ на опухлεніε мошε(н) возми козии́хъ лаε(н) лотовъ три, жабиихъ шкаралущъ, кои́ при рεкахъ биваю(т), лотовъ 2, крамного 7 кмЂну и сЂрки обои́хъ по чвεрти лота, утолчи всε на порохъ, вари в(ъ) моцномъ лугу, что(б) то якъ каша стала рЂдка, розложи на пла(т) и обложивай мошна по двакротъ на дεнь. И тЂм(ъ): лаина козинε вари з мукою рижовою в(ъ) моцномъ оцтЂ и окладай мошна. И тЂм(ъ): ωзми муки пшεничной пул(ъ)фунта, вари в винЂ, жεби било, яко каша, придай окимεл(ъ)лЂсъ симплЂцисъ 8, то ε(ст) мεду, з(ъ) оцтомъ с(ъ)мажоного, скол(ъ)ко потрεба, тимъ окладай два рази на дε(н).

На руптуру пупа. Возми зεлія, котороε зовε(т)ся зε(н)кεль, то ε(ст) дяглиця, зотри на поро(х), змЂшай з(ъ) виномъ и прива(р), жεби било, якъ каша, розло(ж) на платъ и приложъ на пупъ. На тоε зроби(т), я(к) мячи(к), з полотна и навε(р)хъ пупа на пля(с)тεръ, кро(г)лоε 9, положить, узнаεшъ помощъ. На виходъ пупа z тя(ж)кого рождεнія /47зв./ рождεніA возми кори буzиновой зεлεной, вε(р)хну очи(ст), бЂлу, а спо(д)ню, зεлεну, употрεбляй, илε хочεшъ. Вложи в мЂшεчокъ поло(т)няной, в(ъ) коεмъ оную 10 кору, в(ъ) молоко з мεшεчкомъ положи(в), вари(т) добрε, потомъ ви(ж)ми добрε и приложи на пупъ, и навεрхъ положи, якъ мAчикъ, з(ъ) поло(т)на круглε(н)ко здЂланоε, а хо(ч) з папεру сіε здЂла(т), я(к) мячи(к), и привяжи навεрхъ пупа.



1 На полі з лівого боку: «2. Omentum».

2 Частина слова «ть» виправлена з «нε».

3 На полі з лівого боку: «3. Omentalis».

4 На полі з лівого боку: «4. Bantosa».

5 На полі з лівого боку: «5. Intestynalis».

6 На полі з лівого боку «Karnosa».

7 Літера а виправлена з м.

8 Це та попереднє слова взяті в квадратні дужки.

9 Мабуть, помилково замість «кру(г)лоε».

10 Літера о виправлена з в. \51\



На кашεль малимъ дЂтεмъ. Ωзми манни калабрини лоть, то ε(ст) 1..., вложи до кватε(р)ки и молока, прεвари, процεди, давай по ло(ж)кε, ε(ст) рεчъ вεсма скутεчна, ибо фляgму на ни(ж) з(ъ)спроважаε(т). А εжи(ли) 2 била (б) горачка, то вари в сирова(т)цЂ солодкой, мЂε(т) ма(н)на росправляεма и давана 3.

На спарεлину розную улЂчεніε. Балсамъ сЂрчаный над всякіε рεчи найскутεчнЂйшій, смаруючи нимъ пЂркомъ. И тЂм(ъ): возми gліомбовъ капу(с)тнихъ, то ε(ст) качановъ /48/ то ε(ст) качано(в) свЂжи(х), о(т)крой ску(р)ку, сεрεдину и(х) покрай и зотри въ мако(р)тεтЂ, и прикладай, часто о(т)мЂняючи, рεчъ пεвна. И тЂм(ъ): возми 4 ма(с)ла, добрε з соли виполо(с)каного, воску нового, то ε(ст) роεво(г)[о], обои́хъ заровно, роспу(ст) на(д) огнεмъ, якъ простинε, придай бЂлковъ яεчнихъ и мЂшай добрε. Тимъ шмаруй и навεрхъ прикладай бЂбулу, то ε(ст) папЂръ толстой. И тЂмъ: возми gлεю ви(ш)нεвого, суптεлно утεрто[го], ло(ж)ку, положи на цЂнову талЂ(р)ку або полумисочо(к), а хо(ч) в(ъ) глиняной поливяной горщикъ, влій оцту кватε(р)ку, то ε(ст) трε(т) ква(р)ти, моцного винового, мЂшай уставичнε, щоразъ потроху приливаючи оливи, поти, поки нε побЂлЂε, якъ смεтана, тимъ смаруй, обложи то и гой. И тЂм(ъ): оливи убій, вари з(ъ) бЂлкомъ яεчнимъ, тимъ шмаруй ча(с)то прεзъ дεнь.

На барзо вεликεε опалεніε. Озми сухой рЂпи, вари в водЂ любо в пивЂ, вложи ма(с)ла споро, то ε(ст) тлу(с)то, або 5 грубо, пилнуй, аби нε скипЂло(с), якъ увари(т)ся добрε, о(д)лій юху, або поливку, /48зв./ юху, або поли(в)ку, збεри ма(с)ло, котори(мъ) шмаруй.

На опарεніε порохомъ ручничнимъ. Озми вапна нεгашоного утε(р)того, росчини εго смεтаною, придай трохи мεду прЂсного, тимъ шмаруй. На сіε (ж) можε служити ма(ст) 6 з во(с)ку, з ма(с)ла и з бЂлковъ, якъ ви(ш) ε(ст) описанω. И тЂмъ: воловε лайно, з соллю змεшанноε, ε(ст) помо(щ)но.

На спаніε глибокεε. Спаніε глубокоε називаεтся лεтгарgусъ, котороε биваεтъ во(лъ)нЂйшε и моцнЂйшε. ВолнЂйшε можε бить улЂчонε, а когда моцнЂйшε, барзо рЂдко. Когда хорого нападε, заразъ дать кристεръ моцно, такжε чини(т) стиранія моцно, что(б) ажъ тЂло зачирвонЂлось, такжε стара(т)ся хорого уставичнε ощущать, шчиплючи εго за уши и за волоса скубучи, и банкою насухо по плεчохъ ставить, и прошо(к) до носа, чихаючи(й), вдмухива(т) в но(с), аби хорій ч(ъ)халъ. И тЂм(ъ): возми бобрового строю чвεрть лота, горчицЂ чорной, насЂня /49/ чо(р)ной, насЂня насту(р)ціового, обои́хъ по (по)лъчвεрти лота, ясколεкъ, на попεлъ спалεнихъ, бу(р)штину, обои́хъ по чвε(р)ти лота, змЂшай, учини прошокъ суптεлній, и буди придаси амбри 7, εщε скутεчнЂйшε будε. Давай εго колко разъ на дε(н) по скрипулЂ в винЂ або в водцЂ цинамоновой, любо ко(н)валЂεвой, ε(ст) то(т) прошо(к) досвЂдчεний. И тЂм(ъ): озми зεл(ъ) буквицЂ, маεрану, шал(ъ)вЂй, квЂту бузинового, лива(н)ди, рожи сухой, каждого по го(р)сти, чорнушки, кмЂну крамного, по ло(ж)кЂ, всипъ 8 в(ъ) ворочокъ, спражи εго в(ъ) винЂ, в(ъ)пол(ъ) видавивши, сі ε(ст) wyzdząwszy, положи навεрху голови, щоразъ в том жε винЂ пригрЂвай.



1 Далі в рядку місце для невписаного слова.

2 Перша літера и перероблена з іншої.

3 Мабуть, перед «росправляεма» пропущено «бити».

4 На полі з лівого боку: «Зри масть».

5 Слова «тлу(с)то, або» дописані в проміжку між сусідніми словами і під рядком.

6 На полі з правого боку: «Зри наза(д) ма(ст)».

7 Над рядком «то ε(ст) фарба».

8 Далі в рядку закреслено «в(ъ) горщокъ».



И тЂм(ъ): возми \52\ оцту моцного 1, придай бобрового строю, чорнушки, утолчεнихъ, змЂшай и ли(й) потроху на роспалεноε жεлЂзо по(д) носомъ хорого, аби в нεго пара ишла.

На нεспаніε. Посполита ε(ст) та /49зв./ Посполита та εстъ 2 аффεкція правε в ка(ж)дой хоробЂ, gди для болю або якой долεгливости чεловЂкъ спать нε (мо)жε 3, лεчъ и опрочъ хороби придаε(т)ся. На що назбирай макового листя молодого, з(ъ)суши и сховаи, ибо служитъ на вεликоε 4 розни(х) аффεкцЂй, того возми ли(с)тя трохи, увари в(ъ) го(р)щаткЂ маломъ в(ъ) водЂ, процεди и осолоди цукромъ, дай випи(т) к ночи. И тЂмъ: квЂтъ маковій сухой, такжε мачку полного спаніε побужаε, вари(т) в водЂ и ту юху пи(т). И тЂм(ъ): возми маку ло(ж)ку, миgдaлoвъ опарони(х) двана(д)ця(т), насЂнA огорчаного, ди(н)няго потроху, утолчи то, вари в(ъ) мо(ж)джεру або зотри, заливши во(д)кою рожεвою, розмочи тε(ж) во(д)кою, процεди, осолоди цукромъ и дай пить ко ночи, служи[т] сиε на горачку /50/ то на горачку и для побужεніε 5 сну. Ежεли мЂεшъ квЂтъ мачку полного, увари εго в водЂ, процεди(в)ши, розчинь то поливкою зви(ш) описа(н)ною вмЂсто водки рожовой. И тЂм(ъ): свинячоε молоко особливε мЂεтъ моцъ до побу(ж)дεнія сну, омочивши платъ в(ъ) нεмъ, приложива(т) на чоло и скронЂ, і то рεчъ особлива на(д) ін(ъ)нε. Возми з(ъ) аптεки опиумъ чвεрть лота, покрай εго дробно, в(ъ)ложи в(ъ) фляшку, придай бобрового строю два скрипулЂ, шафрану нεтε(р)того толко жъ, комфори скрипуль, налій на то горЂлки моцной доброй полкватε(р)ки, завяжи добрε, во(с)комъ залЂпи(в)ши, нεхай стои́(т) в тεплЂ три днЂ, щоразъ мЂша(т), потомъ процεди(т) прεзъ то(н)кой платъ, вити(с)ни і сховай, добрε zавязавши. Наzиваε(т)ся то(й) лЂкворъ ти(н)ктура анодина, даε(т)ся на разъ по 8, по дεсяти и болшε /50зв./ по дεсяти и болшε кропε(лъ) в винЂ тεпло(мъ), в которомъ всякая боль успокоεваε(т)ся, для того служитъ на вεликіε вεсма хороби.

Плястεръ норεмбεрскый аутεнтичній. Возми соку, з(ъ) свЂжихъ рЂпъ звича(й)нихъ вити(с)нε(н)ного, або видавлεного, прεвари εго и поста(в) на холодЂ, аби ся вистоялъ 6, о(т)ва(ж) εго фунтъ, придай мумЂи́ утεртой полфу(н)та, оливи фунтъ, смажъ до ко(н)систε(н)ціи́, то ε(ст) до потрεби. З(ъ)нявши з(ъ) огня, придай ком(ъ)фори пулълота, lapis medicamentosus mirabilis, то ε(ст) способъ робεня камεнія дивного в скуткахъ много повε(р)хо(в)нихъ аффεкціи́. Возми копεрвасу звичайного лотовъ осмъ, салЂтри, блεйвасу, галуну, болЂ армεна(н) посполитого, каждого по два лоти, салармонияку лотъ. Спосо(б) робεня таки(й): блεйва(с) и болюмъ 7 утри на камεнЂ, иніε рεчи столчи и просЂй, змεша(й) докупи, /51/ змεша(й) докупи, в(ъ)ложи в ри(н)ку нову поливаную, налій оцту мо(ц)ного на два палци звишъ на(д) порохомъ, вари, нε мεшаючи, а(ж) до густо(с)ти, придай εщε поболшъ огня, по(д)жаривай поти, поки а(ж) курится нεпрε(с)танно, а якъ прохолонε, сховай.



1 Літера ц нечітка, нагадує щ.

2 Далі переписувач обвів пунктиром слово «хороба» з метою вилучити його з тексту.

3 Слово виправлене з «хочε».

4 Мабуть, далі пропущене слово «множεство».

5 Мабуть, описка замість «побужεнія».

6 Літера я перероблена з іншої.

7 Літера м перероблена з іншої.



Способъ уживаня и скутки. Возми того камεня два лоти, вари в квартЂ води, в ту воду вмочивай хустку и прикладай на запалεніε вεликоε, на опу(х)ліε мЂста, на gузЂ твεрдіε. Служи(т) на рани застарЂліε, флюксоватε, мЂша(й) εго, камεнія утεрши суптεлно, з мастію, яко налεжитε. Служитъ на згнаніε \53\ коростъ вшεлякихъ з твари и c тЂла, яко ся otutka, плями, пархи розного родзаю. Служи(т) на го(р)ла запалεнія, гумори, мЂшаючи с(ъ) какимъ дεкокто(мъ), на рани в(ъ) устахъ, зуби умоцняε. Служи(т) на рака 1, служи(т) и на очи, впущаючи води варεной з(ъ) іними кроплями, на попаданіε варg, ногъ рукъ ε(ст) досвЂдчо(н).

Пома одори фεра солютива, то ε(ст) галки сεкрεтнε, которіε, в рукахъ /51зв./ которіε, в рукахъ дεржачи, пу(р)gуютъ. Возми скаммонεумъ, мири, обоихъ по чвεрти лота, корεня esulą lamych, скорεкъ звε(р)хни(х) колодиінтиди, обоихъ по пултори чвεрти лота, соку з коля(н)дри свЂжой зεлεной, албо з корЂня косацкового, илε потрεба, учини д†галки, которіε в(ъ) рукахъ дεржа(т), ажъ ся загрЂю(т), маю(т) бить свЂжо роблεніε, а усушεніε за нЂзащо важа(т), служатъ такіε галки натурамъ дεлЂкатнимъ.

Gди дитя в плачу барзо заходи(т), на то способъ ωсобливи(й). Возми сала чεловЂчого, въпусти εго д†або три кроплЂ в молоко, дай дεтинЂ щодε(н), спорану и на ночъ, рεчъ пεвна.

Suposiторія, то εстъ чопки, особливε пу(р)gуючиε, которіε служить могу(т) для ти(х), ко(т)рии́ 2 лЂка(р)ствомъ бридя(т). Служитъ и на колки, на за(т)вεржεніε ос.3 /52/ Служитъ и на колки, на затвεр(д)жεніε ос. 4 Возми муки przeniczпу фунтъ, то ε(ст) лото(в) 24, соли очковато(й) лото(в) 12, скамЂнонεй, то ε(ст) 5 ..., трохи скорумъ, то ε(ст) 6 ..., алга(н)далъ, то ε(ст) 7 ..., алоεсу посполитого, то ε(ст) 8 ..., каждого по εдномъ лотЂ, на поро(х) утεрши всε тоε, змЂшай з мукою, влить вина, сколко потрεба, замЂси(т), якъ тЂсто, и пороби(т) чопки, которіε, висушивши, сховать, а якъ потрεба, помасти(т) оливою и вткнуть w oryficiumъ, випроважаε зліε гумори до по(д)живεнA. И тЂм(ъ): возми кмЂну пол(ъ)ного, насЂня кропу простого, обоихъ по 4 лоти, соли о(ч)коватой 2 лоти, муки przenny лотовъ 5, жолчи бидлячой, скол(ъ)ко потрεба, утεрши на порохъ, всε то змЂшай з мукою, учини тЂсто и пороби чопки, любо галки окру(г)ліε, из(ъ)суши и сховай. Зажива(т) та(к), ка(к) ви(ш) написано, то ε(ст) пома(ст) пома(ж) [!] оливою и в(ъ)ложи в ни(ж)нюю, /52зв./ пома(ж) оливою и вложи в ни(ж)нюю, то ε(ст) в послЂдокъ тЂла.

Купεлы на розниε хоробы, купε(лъ) на боль в со(с)тава(х), в ногахъ, в(ъ) рукахъ и в(ъ) крижахъ. Ωзми лопіану z корЂнямъ, то ε(ст) лопухъ, достатокъ 9 листя бузинового, або гεбдового, вεршковъ соснови(х) молоди(х), z dzywanny, ясколчεго зεлія, то ε(ст) цεлЂдоніи́, по ба(б)ску ростопаши, татарского зεлія корЂня, то ε(ст) аεру, что в водЂ ростεтъ, каждо(г)[о] по вязочкЂ, придай копεрвасу zвичайного, εжεли εго імЂεшъ, фу(н)тъ або другій, вари и купайся, прохолодивши.



1 На полі з лівого боку: «Зри на рака».

2 Слово правлене, нечітке.

3 Тобто «особливε».

4 Тобто «особливε».

5 Далі в рядку місце для невписаного слова.

6 Далі в рядку місце для невписаного слова.

7 Далі в рядку місце для невписаного слова.

8 Далі в рядку місце для невписаного слова.

9 Друга літера т виправлена з к.



Купεль на (за)трима(н)ную урину и на камεнь. Возми листя, кори, такжε и корεня вεрбового достаток(ъ), придай зεлія трибулЂ, лε(н)ку, ко(н)радки, калачиковъ, листя бεрεзового, цибулЂ, каждого по вязочкЂ, яловцю z листямъ, εжεли бить можε, /53/ εжεли быть можε, колко горстεй, вари в(ъ) водЂ, просту-\54\дивши, нεхай хорій сядε(т) по поясъ. И εжεли всЂхъ зεлъ имЂть нε будε, дай, что будεшъ имЂть, хоча й би самоε вεрбовоε, точію хо(ч) яловцю придатъ, будε(т) купεль потрεбній.

Купεль холодячій, и о(т)вожовуючій, и урину порушаючи(й), служи(т) и на вЂтри. Возми листу фЂя(л)кового, салатного ли(с)тя, калачиковъ, подорожнику, мεдунокъ, каждого по вязцЂ, листя лота(т)ного, что на става(х) ростε, то ε(ст) gрεжбεнεвoгo, з доста(т)комъ, миgдало(в), утол(ъ)чεнихъ и в(ъ) узлику завязани(х), фунтъ, пεтруш(ъ)ки значную вязку добру, рЂпъ свЂжихъ до кол(ъ)ка, вари в(ъ) водЂ рЂчной, нεхай хорій купаε(т)ся щодεнь.

Купεль на паралЂжъ. Возми морав(ъ)иска иz(ъ) моравями достатокъ, пороху siennego, то ε(ст) сЂнового, покри(в) вεршко(в) сос(ъ)новыхъ, /53зв./ вεршко(в) со(с)новихъ, яловцю, корЂня аεру, то ε(ст) татарского зεля, розмарину, маεрану, чεбрцю 1, любчику 2, дягилю, каждого, сколко потрεба, вари добрε в водЂ, в которой нεхай хорій купаε(т)ся.

Купεль на свεрбεня тЂла. ZогрЂй води простой, в(ъ)сипъ в(ъ) оную соли, та(к), чтобъ била солона мЂрно, в которой нεхай хорій купаε разъ и другій, узнаεтъ zаразъ помощъ.

Купεль на zадεржан(ъ)ε мЂсячного. Возми чε(р)нобεли, калачико(в) високихъ, савини, то ε(ст) 3 ..., аεру, дзво(н)ко(в), маруни, полЂи́ 4, лεбЂдки 5, то ε(ст) матεри(н)ки, ромну, копитнику, каждого, колко хочεшъ, вари в водЂ на купεль.

На жолтячку. Возми розмарину, ростропсти чирвоной, то ε(ст) kardus benedykty, цεлЂдоніи́, то ε(ст) ростопа(ш), /54/ цεлЂдоніи́, цвЂту бузинового, яловцю, каждого по горсти, вари тоε всε в(ъ) gарцу води прεзъ годину, процεди 6, сховай на зимно 7, давай того по карваточкЂ, то ε(ст) по кватεрцЂ, каждого дня тεплого з(ъ)рана, впрε(д) тЂло прεпу(р)gова(в)ши.

На ясна гниючіε. Возми розмарину, ростопаши, орлика зεлія, шкуро(к) помара(н)човихъ, каждого, колко ся зда(ст)ся, вари в(ъ) водЂ, придав(ъ)ши трохи вайштину, процεдивши, полощи уста тεпло ча(с)токро(т).

На боль голови частой. Возми ли(с)тковъ буквицЂ, цвЂту бузинового, пивоніи́, каждого по го(р)сти, придай сεнεсу простого, котори(й) ся в(ъ) огородкахъ 8 ростε, тол(ъ)ко жъ, шкурки цитриновой сухой, покраяной, д†щипти 9, покрай дробно и сховай. Того бεри щодε(н) по д†щипти, вари в(ъ) водЂ, процεдивши, /54зв./ в(ъ) водЂ, процεдивши, пій, цукромъ присолодивши.

На утрачεніε węchu, то ε(ст) обонянія. Возми з(ъ) аптεки спиритумъ салярмоніацЂ 10 уриносумъ, во(н)ха(й) часто. И тЂмъ: возми маεрану, буквицЂ 11, ли(с)тя буракового, цεлЂдоніи́, то ε(ст) ростопа(ш), або ясколчε зεля, вари в водЂ, процεдивши, саркай в но(с) тεпло.



1 Слово написане над рядком. У рядку закреслено «матεри(н)ки».

2 Над рядком «любистокъ».

3 Далі в рядку місце для невписаного слова.

4 Над рядком «поли(н)».

5 Над рядком «матεринка».

6 Літера ц перероблена з іншої.

7 Літера и залита чорнилом, нечітка.

8 Літера к виправлена з а.

9 Літера т виправлена з п.

10 Літера ц перероблена з іншої.

11 Літера б виправлена з ъ.



На заворотъ головы. І εжεли заворо(т) голови припадε(т) з причини жо-\55\лу(д)ка, на то(й) ча(с) добра рεчъ да(т) на виміоти, εжεли натура до того способна, а εжεли нЂтъ, то да(т) лЂка(р)ства пу(р)gуючого. А εжεли з(ъ) зимной причини, то ε(ст) з(ъ) самой голови, на то служи(т) можε тε способи. Напро(д) натира(й) вε(р)хъ голови олЂйкомъ бу(р)штиновимъ, ε(ст) помо(щ)но. И тЂм(ъ): гризти або жова(т) часто в(ъ) уста(х) галку мушкатову, або кубεбу, а при томъ напива(т)ся вина поли(н)кового з галкою му(ш)ка(т)ною. И тЂм: сокъ, з трибулЂ вити(с)нε(н)нои, пεрεваривши, пить, прида(в)ши галки мушкатовой. И тЂм: кровъ з ноги упусти(т), εщε лу(ч)шε гεморои́довъ о(т)ворεніε, /55/ гεморои́довъ о(т)творεніε [!], многимъ помага, и на стари(й) заворо(т) голови.

На ікавку, to est na szczkawkę. Возми вина доброго кватεрку, zогрЂй εго, вложи до нεго олЂику мушкатового густого чвεрть лота, дай випи(т). А ко(г)да нε ма(ш) олЂйку, оутри жъ цЂлую галку и всипъ в вино. И тЂм(ъ): возми макового ли(с)ту, млодо зобраного, то ε(ст) в маи́, и усушоного, покрай дробно, увари в винЂ любо в водЂ, процεди, всипъ крεйди звичайнε, якъ два напε(р)стки, дай випи(т) тεпло, повтори, εжεли би заразъ нε прεстало. И тЂм(ъ): банка цилюрицка, поставлεна на(д) жолу(д)комъ, заразъ икавку уставляε.

На сухоти дЂтεмъ. Возми той води, что о(т) вибои́нъ воскобойнихъ останε(т), и в нεй дитя купай о(т) сухотъ. И тЂм(ъ): возми ножокъ бара(н)нихъ, потолчъ ихъ, придай насЂня fanum gracum, листя фиялкового и калачикового, вари, и процεдивши, купа(й) дитA. Придаεтся сія хороба /55зв./ Придаεтся сія хороба дЂтεмъ або з гли(ст), або з(ъ) жолу(д)ка слабого, або з худого покарму, або c чεрвεй, которіε имъ в хрεб(ъ)тЂ родя(т)ся.

На рани флюксоватε 1. З(ъ)суши по(д)бЂлу, zотри на прошокъ, которимъ посипай щодε(н) два рази, а за ка(ж)димъ разомъ промивай водою вапε(н)ною, варачи в нεй мяту огоро(д)ную.

Аби зміA, або інній гадъ, та(к) скота, яко и чεловЂка нε укусилъ. Bo оста(т)ній запу(ст)ный вовторникъ возми капусти ква(с)нεй, звичайнε наготова(н)ной, которой люди нε дои́дятъ, до которой влій ухи, в которой кипЂли свинячіε ноги, zмЂша(й) и поставъ, в свЂдомости своεй, что(б) то цЂло найдовало(с). Навε(с)нЂ, какъ врεмя будε(т) в полε пуща(т) 2 на па(с)тву бидло або всякой скотъ, пошмаруй тЂ писки и ногу всякому скоту, цЂлоε лЂто жадεнъ /56/ цЂлоε лЂто жадεнъ гадъ би(д)ляти нε укуси(т), алε о(т) нεго утЂка(т) будε. Тим жε когда чεловЂкъ пошмаруε 3 ноги и руки, запεвнε змія анЂ жадεнъ гадъ нε укуси(т).



1 На полі з правого боку зауважено: «Зри на рани гниліи́. КураціA».

2 Літера т правлена, нечітка.

3 Літера о виправлена з а.



На жабу по(д) язикомъ и на набракло(ст) язика. Напро(д) надобно набракло(ст) по(д) язикомъ пуща(д)ломъ любо ля(н)цεтомъ покраяти, аби кровъ зла о(т)и(й)шла. Потомъ возми gри(ш)пану, галуну, соли, каждого заровно, зотри на прошо(к), zмЂшай з мεдомъ прЂснимъ, тЂмъ натирай, прито(мъ) виполЂскивай водою, в коεй би кипЂла ростопашъ. I εжεли би та набракло(ст) трафила(с) би(т) чорна, на той здεржати(с) посЂканія пуща(д)ломъ або ля(н)цεто(м), алε кровъ пусти(т) з руки, банки за ушима и лЂкарство проно(с)ноε давати(с) маε(т).

На гусεницЂ лЂчεня. Гусεницю кропити квасомъ буракови(мъ) частокро(т), и о(т) то(г)[о] здихатимуть.

На язикъ очεрнЂлій і попалεній. На язикъ сухи(й) и почε(р)нЂлі(й), /56зв./ На язикъ сухій і почε(р)нЂлій, особливε в гора(ч)кахъ. Возми ци(т)-\56\ринε и покрай в суптεлнε талЂркы, посипъ цукромъ εдεнъ, положи на язику, так(ъ) часто поновляй εдεнъ по другому. А хто би нε моглъ мЂти цитрини, на то мЂсто покраять яблуко очи(н) кис(ъ)лоε, цукромъ то(ж) потросить 1 и прикладаε(т) 2, щоразъ о(т)новляючи 3. И тЂм(ъ): покрай суптεлнε пля(с)триками солонини, клади на язи(к), и то особливε зна(ч)нε о(т)воложиваε язи(к) и холоди(т), и на попаданіε оного (ж) пожитεчно. И тЂ(мъ): на то жъ кровъ пуща(т) c по(д) язика, особливо помагаεтъ.

На тεчεніε крови z носа. Возми цибулε εдну и другую, εжεли маліε, и болшε, покрай дробно, в(ъ) костки, положъ на ри(н)ку, припεчи, розложъ тε цибулЂ на платахъ и поприкладай на стопи ногъ, ε(ст) рε(ч) досвЂ(д)чона. И тЂм(ъ): возми губокъ, кои́ на стари(х) дεрεва(х) бузинови(х) виростаю(т), зсуши, утри на прошо(к), /57/ дай хорому мЂстотабачки, заразъ прεстанε тεчεніε.

На свεрбъ, албо па(р)хи. Возми оманового корЂня, імбεру, бобку, цитвару, сЂрки, соли, комфори, каждого заровно, зотри з(ъ) того порохъ, потомъ возми gоралки на ринку, наскрома(д) мила, поставъ на у(г)ляхъ або на жару. Якъ мило роспу(с)тится, здойми с(ъ) огня, всипъ поро(х) и умЂшай добрε, тимъ тЂло па(р)шивε натирай по лазнЂ, або в тεпломъ мЂстцу. Gди εднакъ zастарЂла хороба будεтъ, трεба будεтъ вчини(т) пу(р)gцію тому чловεку и кровъ пусти(т), банки стави(т). Такжε пожитεчнε купεль исправи(т), что(б) потЂлъ, а на купεлъ вари(т) конскій щавεй, оманъ, по(лъ)ную руту, полную дриякву.

На свεрбъ з(ъ) zарази 4 о(т) другого. Роскрой цитринε, посипъ солю, натирай тЂло. И εжεль цитрини нε машъ, /57зв./ цитрини нε машъ, возми яблуко ква(с)ноε, або ква(с) капустной, змЂшай з(ъ) солю и із сЂркою и бобками толчεними, зогрЂвши, шмаруй в(ъ) тεплЂ. И тЂм(ъ): ма(ст) оманова на свεрбεжъ ε(ст) барзо до(б)ра, придавши до нεй бобкового олЂйку, або мила рЂдкого. И тЂм(ъ): купεль з води гарбарской на свεрбъ ε(ст) барзо добро, такжε купεль з води, приливши до нεи́ достатокъ лугу моцного, то ε(ст) з попεлу грεчаного zроблεного. И тЂмъ: листя тутюновε, покраявши, мочи в горЂлцЂ, якъ вимокнε, прεцεди, видави сквозъ платъ, нали(й) на ри(н)ку, вложи мила, дробно краяного, привари, придай соли, тимъ натирай 5.

На камεн, або на zадεржану урину. Возми покри(в), to est kropywa 6, вари добрε в водЂ, розложи ту покриву на платка(х) и прикладивай на крижу и бока(х) привяжи, повтори, εжεли по(т)рεба будε, zаразъ урину попудитъ и камε(н) випровади(т) 7. И тЂмъ: εжεли би кого знагла камε(н) напалъ, возми шку(р)ку 8 з(ъ) пупа курячого, усуши, зотри на поро(х), котори(й) випий з тεплимъ виномъ нεмоцнимъ, ε(ст) помощъ пεвна. И тЂмъ: возми ядεръ з косто(к) вишнεвихъ, з тε(р)нови(х), /58/ з тε(р)новихъ, чо(с)нику упεчεного, такъ что(б) на порохъ далъ утεртись, тилко яко половина ядεръ, змЂшай, зотри на порохъ, которого дава(й) з во(д)кою любистковою, або пεтру(ш)чаною. А εжεли би болъ вεлики(й) камε(н) по(д)нεслъ, надлεжи(т) при(й)ти в купεль.



1 Частина слова «осить» перероблена з іншого напису.

2 Помилково замість «приклада(т)».

3 Літера и правлена.

4 Літера и правлена.

5 Далі закреслено помилковий напис «И тЂм(ъ)».

6 Слова «to est kropywa» узяті в квадратні дужки. Над рядком «жар(ъ)кая».

7 На полі з правого боку: «На урину кропива».

8 Друга літера к правлена, нечітка.



Водка на очи виборна. Возми імбεру пεрεтолчεного лотъ, квЂту мушкатового лотъ, прεтолчи, вари каждоε особо в горщичкахъ в водъ я(к)на(й)-\57\лучшε, процεди, и εжεли будε той води полкварти, придай до нεи́ комфори, з(ъ) цукромъ утεртой 1 суптεлно, лотъ, zмЂшай и сховай. Нε машъ лучшεй во(д)ки на многіε хороби очεй на(д) сію, впуща(й) часто кроплями в(ъ) очи.

Масть виборна на очи и бεлмо. Ко(г)да 2 курка квочка пεрεстанε курята водить и паки почнεтъ нεсти(с), возми найпε(р)шε яйцε, котороε знεсε(т), в томъ яйцε†3 здЂлай дЂрку, випусти z нεго zолтокъ, а бЂлокъ zоставъ. До которого прилій оливи, змЂшай або зби(й) з(ъ) бЂлко(мъ) тЂмъ и оливою, заткни дЂро(ч)ку чопико(мъ) дεрεвянимъ, /58зв./ дεрεвянимъ шпу(н)тикомъ, або чопикомъ, вложи оноε в хлЂбъ або в тЂсто сироε 4, тоε , що ε(ст) на хлЂбъ, обви(н), учини боханεцъ, котори(й) всади въ пεчъ з другимъ хлЂбомъ. А ка(к) попεчε(т)ся вся(к) хлЂбъ, и то(т), виня(в)ши 5, о(т)вори и ви(й)ми яйцε, в которомъ найдεшъ ма(ст), злотомъ нε оплачε(н)ную, для εя скутковъ, мажъ очи во внутръ пЂрцεмъ, всякεε бεлмо з(ъ)пудитъ.

На боль очεй. Возми полиню зεлεного, з бЂлкомъ яйцεвимъ розотри добрε, розложи то на платъ и прикладай на очи на ночъ.

Кому слεзи з(ъ) очій бЂгутъ. Возми зεлія буквицЂ и кропу волоского, то ε(ст) марачу, заровно, вари то обоε в винЂ, процεдивши, промивай тваръ и очи.

На бεлмо 6. Возми гвоздиковъ крамнихъ, столчи в(ъ) мо(ж)чиру на суптε(лъ)ний прошокъ, змЂшай з пока(р)момъ жεнскимъ, впущай того покарму в(ъ) очи кроплями. И тЂм(ъ): цвЂтъ 7 рожови(й) сухи(й) вари з(ъ) оцтомъ а з мεдомъ, прикладай на очи.

На слεпоту. Уживать корεня то(р)мε(н)тилля, /59/ Уживать корεня 8 тормε(н)тилля 9, вари(т) и пить вмЂсто пива уставичнε прεзъ колко нεдεль и тЂм жε трункомъ очи промива(т), толко (ж) надобно брать и пу(р)gацію.

Когда в кого εдно око болитъ. Возми ли(ст) буквичній, помажъ εго яримъ мεдомъ, приложъ на(д) око на ночъ.

О скуткахъ зεлія кардуи́ бεнεдикты. Зεліε, посполитε каждому знаіомε, карду(с) бεнεдикту(с) 10 званε, попросту ростропста, мЂεтъ вεликіε и досвЂдчεнніε скутки и залεцεніε в(ъ) рознихъ хоробахъ, яко то служи(т) на(й)пε(р)вεй на болъ голови. Вари(т) тоε зεліε, яко тия, придавши зεлія буквицЂ и шкурокъ цитриновихъ, о(т)цЂдивши с того уху трохи, приложи(т) цукру, пить щодε(н) зрана и на ночъ. Служи(т) такжε и на заворотъ голови, тим жε способомъ уживаючи, а хочъ 11 и само прεзъ сεбε. И тЂмъ: жолудокъ 12 слабки(й) значнε посиляε, /59зв./ значнε посиляε, вари(т) зεліε сухоε, придавши скорεкъ 13 помара(н)чови(х). И тЂм(ъ): служи(т) на колку 14, з вЂтро(в) походячіε.



1 Літера ε перероблена з іншої.

2 Літера о виправлена з у.

3 Літера Ђ виправлена з а.

4 Виправлено з «сировоε».

5 Літера ш правлена.

6 На полі з правого боку: «Зри на бεл(ъ)мо».

7 Далі в рядку закреслено «бузинови(й)».

8 На полі угорі: «Зри, на слεпоту кураціA».

9 Над рядком «ку(р)зεля».

10 Літера н перероблена з іншої.

11 Літера ч правлена, нечітка.

12 Літера ж виправлена з з.

13 Літера ε перероблена з іншої, можливо, з о.

14 Мабуть, описка замість «на колки».



И тЂм(ъ): служитъ на розрЂджεніε крови, изсЂдлой во внутръ любо [съ] спо(д)ку, любо з(ъ) уда-\58\рεнія, любо з рани внутрной, варити в молоку, придавши ол(ъ)броту або оливи, и пити. И тεм(ъ): вроди, болячки, димεници роспужаε(т) и гои́тъ, прикладаючи плястεръ 1, c того зεлія зроб(ъ)лεній, то ε(ст) утε(р)ши на поро(х), придавши муки житной, воску, оливи, мεду, и приклада(т) на оніε. И тЂм(ъ): на колочεня в пεрсεхъ и бокахъ служи(т), вари(т) и пи(т), служи(т) такжε и на вихожεня εлεтъ столцεмъ. Служитъ на кадукъ, ужива(т), на про(х) утεртого, з мочу дзε(Ђ)тинимъ 2 . Служи(т) на глухоти, памя(т) добру справуε, вzрокъ 3 ясни(й) чинитъ, прεмиваючи очи поливкою, з зεлія того прεвароною. И тЂмъ: кровъ чи(с)тить о(т) злихъ гуморовъ. И тε(мъ): 4 служитъ на гипоко(н)дрію, на шкорбутъ, на мεля(н)холію, вари(т) щодε(н) и пи(т). И тεмъ: рани в(ъ)сякіε гои́тъ, /60/ рани 5 всякіε гои́тъ, варачи оноε зεліε в винЂ або в пивЂ. Для убо(г)ши(х) з головокъ волна, до ра(н) прикладива(т), то и(х) гои́тъ. И тЂмъ: z(ъ) устъ смε(р)дЂніε о(т)даляε, такъ гризти, яко и пи(т) з(ъ) оного поли(в)ку уварεного зεлія, придавши шкурокъ помара(н)човихъ 6. И тεмъ: служи(т) на камε(н) або пЂсо(к). И тεмъ: служитъ на фεбри тεрціану, квартану, квотидияну барзо скутεчно, служитъ на горачку, навε(т) мaлЂgни, служи(т) скутεчнε на пεдogрε, гираgрε и інніε болεзни артεтичнε, варачи оноε в(ъ) водЂ, придавши зεлія бЂздεрεва, то ε(ст) божого дрεв(ъ)ка, шεвлЂи́ и скурокъ помара(н)чови(х). И тЂм(ъ): служи(т) на а(ф)фεкта утроби, сεлεзε(н)ки и нирокъ. И тЂм(ъ): поти лεгкіε справуε, особливε на ночъ заживаючи, апεти(т) до ядεнія утрачεній приворочаε и борони(т) чεловЂка о(т) вεликихъ хоробъ, чого досвЂдчаю(т) тіи́, кои́ заживаю(т) всε(г)да вмЂсто гε(р)ба тεεа 7. Что(б) скутокъ 8 лу(ч)ши(й) /60зв./ Чтобъ скутокъ лучши(й) справовало тоε зεліε, мЂεтъ збиратися в(ъ) той ча(с), кгди εщε молодоε и соку εщε полноε, нε колючεε. Суши(т) εго надобно 9 в(ъ) тЂни. НЂкоторіε моча(т) εго в(ъ) гор[Ђ]лцЂ и пію(т), алε нε маε(т) такой моци, которая оди(й)муε и о(т)мЂняε горЂлка, а(лε) маε(т) 10 бить вароно або в про(ш)ку заживано.

О скуткахъ скори вεнжовой, любо zміεвой. Найпεрвεй скутεчна барзо ε(ст) на болячки, на димεницю, прикладивать, о(т)воложивши слиною чловεчою, добрε чистою, то ε(ст) з(ъ) ску(д)ного стомаха, которая або роспуживаε, або скоро собираε, способъ. И тЂм(ъ): служитъ на врεди ядовитіε, ну(д)нε до гои́ня, и на рани з(ъ)ядливε, тЂло псуючεε, котороε ху(т)ко гои́тъ, прикладаючи, о(т)воложивши слиною чистою. Служитъ, прочъ того, на всякіε рани, которіε рихло 11 гоитъ, прикладаючи способомъ zвишъ описанимъ. И тЂм(ъ): когда бЂлogлoвa мордуε(т)ся з поро(ж)дεніε(мъ) и нε можε позбути плоду, увяжи εй тоεй ш(ъ)матокъ скорки на пупъ, и внεтъ болεзнь умεнши(т), и ща(с)тливо породи(т). ИтЂм(ъ): кого би пεсъ в(ъ)стεкли(й) укусилъ 12 /60зв./



1 На полі з правого боку: «Зри ма(ст)».

2 Так в рукопису. Можливо, помилково замість «дзε(Ђ)тиною».

3 Літера о перероблена з іншої. Над рядком: «Зри». На полі з правого боку: «Зри на очи».

4 Слова «И тε(мъ)» дописані над рядком.

5 На полі з лівого боку: «Зри на рани».

6 На полі з лівого боку: «Зри».

7 Так в рукопису.

8 Літера о залита чорнилом, нечітка.

9 Частина слова «бно» правлεна.

10 Літера м перероблена з іншої, мабуть, з б.

11 Літера x виправлена з р.

12 Слово напівстерлося, нечітке.



пεсъ встεклій укусилъ або вол(ъ)къ, нεхай заразъ, обмивши рану, приложи(т) шку(р)ку, слиною чи-\59\стою о(т)воложивши, скоро ядъ витя(г)нε(т) и рану з(ъ)гои́тъ. Часто о(т)новяючи, прикладива(т), и чεловЂка о(т) смε(р)ти уволнишъ. Служи(т) то(ж) и на укушεніε зміи́ лю(б) ужа.

Способъ витрачεнA вол(ъ)ковъ зε zбожа пεвный 1. Заразъ збожа пεрεсуши(т), и мε(ж)ду тЂмъ постави(т) в горшкахъ морав(ъ)ε з моравями, и заразъ кури(т) чεсникомъ, прεсушεнимъ якънайлу(ч)шε, и zаразъ утЂкаю(т).

На боль и zапалεн(ъ)ε очий. Возми три куски спорε gεнтіяни корεнія, вложи на ри(н)ку нову, налій оцту, вари, а(ж) мало останε оцту, влій ин(ъ)шого, з(ъ)нову вари, якъ и пεрвεй, чини то до шεстого разу. Сεдми(й) разъ, наливши, повари трохи, процεди прεзъ чисту хусту, тимъ оцто(мъ) промивай очи, рεчъ ε(ст) досвЂдчона.

На язику паралЂжъ. Когда кому язикъ зарази(т) паралЂжъ, и(ж) мову утрати(т), способи до лЂчεня, то εстъ возми ли(с)тя /61/ возми листя табаки, або тутюну, утε(р)того, горчицЂ уто(лъ)чεной, дриякви, каждого заровно, змЂшай и тЂмъ язикъ натирай часто, виплокуючи водкою поволи, з ви(ш)нЂ палоной, любъ іннεй. И тЂм(ъ): тилъ, шію, то ε(ст) каркъ, натирай спиритумъ формεкарумъ 2, то εстъ водкою з(ъ) морав(ъ)и́, придаючи до нεи́ олεйку бурштинового 3 або яловцовεго. Такжε помочнε частоε стираніε тεплими платами або хустами, напарεніε над зεлами, якъ имЂεшъ науку в(ъ) паралЂжу.

На душно(ст) простε а пεвнε. Возми рути зεлεной, ядра з(ъ) волоского орЂха, столчи то в(ъ)разъ, клади по шма(т)ку до устъ гризти, а слину ковтай и самε микстурε, чинь то прεзъ кил(ъ)ко днεй.

Кгди кому з(ъ) очій тεчε. Возми зεлія пол(ъ)нεй дриякви з(ъ) корЂнямъ, вари в(ъ) винЂ, або, εжεли(с) убогий 4, то в(ъ) водЂ, о(т)ня(в)ши 5 з(ъ) огня, дεржи очи 6 на(д) парою, учи(н) то ко(лъ)ко рази, будεшъ з(ъ)доровъ.

На кашεль. /62/ На кашεль. Возми фиgъ, корЂня люкрεціи́, шалвЂи́, божого дрεвка, або бЂздεрεва, калачиковъ z корЂнямъ, покрай, змЂшай, вари якънайлучшε в водЂ, процεдивши, напивайся тεпло. И тεмъ: возми килка головокъ чоснику якънайстаршого, на кашεль застарЂлій, влій води, вари, а(ж) половина вивари(т)ся, пи(й) часто тεпло, прε(с)танε. И тЂм(ъ): возми рЂпи свЂжой якънайста(р)шой, вари ю в(ъ) водЂ любъ в бЂломъ пи†та(к) долго, а(ж) будε чε(р)вона поливка, до той поли(в)ки придай ма(с)ла, пий тεпло. И тЂм: калачики з корЂнямъ вари и ту юху пій, трохи присолодивши.

Корεнь тормεнтиліи́, то ε(ст) куръ зεлля, ску(т)ки εго. Напро(д), кто бъ зтруснулся, або спа(д)лъ з(ъ) високости, любо брεмя движало(с), або инимъ способомъ, возми того корεня, вари в пи†добрε, процεдивши, пій тεпло на ночъ, якъна(й)тεплЂшε. На криваву бЂгунку: /62/ На кривавую бЂгу(н)ку: утол(ъ)чи корεня ку(р) зεлія 7 на порохъ, звари яйцо εдно и другоε по мянку, в(ъ)сипъ того пороху в(ъ) яйцε, zмЂшай, з(ъ)εшъ та(к) εдно, яко и другоε.



1 Під рядком «то ε(ст) молЂ».

2 Літера ε напівзалита чорнилом, нечітка.

3 Літера ш виправлεна з р.

4 Частина слова «гий» виправлεна з «ши».

5 Літера и правлεна.

6 Літера о правлεна.

7 Над рядком «то(р)мεнтиліи́».



И тεм(ъ): εжεли би з рани любо скол(ъ) нεбудъ кровъ нε могла, ідучи, прεстать, посипъ порохомъ того zεлія, зараzъ прεстанε. На сплави жεнамъ, в прошку \60\ зажитій, барзо 1 скутεчный. Кто того корεня конε†да(ст) в(ъ) оброку з(ъ)ясти, того дня и́дъ на нε(мъ), якъ хочεшъ, нε змордуε(т)ся, анЂ запали(т)ся 2.

На лишай. Когда яgлa 3 вары(т)ся в(ъ) гор(ъ)шку, бива на ню(й) 4 пЂна бЂла, тою шмаруй лиша(й) часто, со(й)дεтъ. И тЂм(ъ): вибεри ого(лъ)я лю(б) c пεчи a хо(ч) з(ъ) огнища, згрома(д) докупи, почεкавши, будε на ни(х) попεлъ бεлεсε(н)ки(й) суптε(лъ)ни(й), той, зрана натщо слиною палεцъ посмаровавши, бεри тЂмъ па(лъ)цεмъ попεлъ и шмаруй лишай.

На бол(ъ) голови з(ъ) якой кол(ь)вεкъ причини. Возми яловцу, бобку, ядεръ волоскихъ орЂховъ, каждого заровно, столчи то в(ъ)разъ, и(ж)би 5 било, /63/ било, якъ масть, прилій вина, розло(ж) на двохъ хуста(х), приложи на скронЂ и привяжи на ночъ, рεчъ пεвна.

Ранεному чловεкови, кгди би сA кро(в) во вну(т)ръ обротила. Трафляε(т)ся частокротъ, и(ж) кровъ в(ъ) ранεно(мъ) во внутръ обращаε(т), маючи та(мъ) волнЂйшій прεходъ, нεжεли навεрху. На то рεчъ особлива: возми овчи(х) бобко(в), в(ъ)ложи до нового горшка, накри(й) кришкою, залЂпи, положи на уго(лъ)ля горючоε, и(ж)бы спалилос(ъ). Скоро спалится, zотри суптεлно, дай в тεпломъ пи†на разъ драgму 6, заразъ кровъ з(ъ)внутръ до рани добудε(т).

На вшεлякіε спарεніε, або опалεніε. Возми шкорупεкъ жабихъ, в(ъ)ложи в(ъ) го(р)щикъ, накрій покри(ш)кою, залЂпи, поставъ на огонь и спали, я(к) надлεжитъ, зотри(й) на суптεлній прошо(к), котори(мъ) засипива(й) опарεлини, в(ъ)прε(д) оливою помастивши. /63зв./ пома(с)тивши.

Омεли дубовой скутки. Оуживана во внутръ омεла дубова, любо на поро(х) потолкши, або вари(т), служитъ на жолтячку, на сухоти, на заворотъ голови, на кадукъ, на колку, на бεгунку криваву 7, в которои тимъ способомъ мЂεтъ бить уживана: покрай омεлу, вари у винЂ, процεдивши, розотри жолтокъ и другій з(ъ) яйця, твεрдо зварεного, розмочи з виномъ, дай пи(т) якънайтεплЂишоε хорому. И тЂм(ъ): кгди би в(ъ) комъ нирки гнили 8, нεха(й) пиε(т) воду, в которой 9 кипЂла омεла, можно часомъ прилива(т) вина.

На укушεніε пса скажоного, лю(б) зміи, или ужа. Возмы зεлія полεю, столчи εго або зомни з(ъ) оливою, приливши трохи вина, обмивши рану водою з(ъ) соллю, прило(ж), о(д)мεня(й) щодε(н) зрана и на но(ч), рεчъ пεвна. И тЂм(ъ): возми ш(ъ)матокъ шкури вε(н)жовой або гадючой сухой, посли(н) натщо слиною и прило(ж), рεчъ досвЂдчона. А кто мЂть можε змію суху, нε(ха)й зажиε, /64/ утεрши на поро(х), на укушεніε о(т) нεя, рεчъ пεвна.

Кому би схнула рука або нога. Возми плюца тεлячоε, посЂкай оноε з(ъ) цвЂтомъ ко(н)валЂεвимъ, вли(й) вина, сколко потрεба, п(ε)рεжεни чрεзъ лε(мъ)бикъ и тимъ часто натирай.



1 Літера б перероблена з іншої.

2 На полі з правого боку: «И жεлЂзня(к) зεліε на то служи(т) можε конεмъ».

3 Над рядком «пшоняна каша», причому напис перероблений з іншого.

4 Слово перероблене з іншого напису.

5 Друга літера и виправлена з а.

6 На полі з правого боку: «Drachma заважи(т), ско(ль)ко 20 зε(р)нь perciu».

7 На полі з правого боку: «Зри на бεгу(н)ку криваву».

8 На полі з правого боку: «Зри на ни(р)ки гниліε».

9 У рукопису «кототорой».



На кашεль и сухоти починаючіε(с). Вεлико(г)[о] залЂцεнію ε(ст) годнε зεліε на кашεль и сухоти починаю(ч)чіи́ся ужовникъ. Хочъ саміε корε(н)ки посполито у аптεкаро(в) ужива(н)ни, толко (ж) листя, замолоду собра(н)ноε и в тЂни усушоноε, ε(ст) вεликой важностε на кашεль. Котороε вари(т) мЂεтъ \61\ в водЂ и, процεдивши, пи(т) тεпло зрана, по полу(д)ню, то ε(ст) во д†години по обЂдЂ, и на ночъ. МЂεтъ та барву п(ъ)εнкную, румяную, можε(т) присоложива(т) цукромъ, кто би хотЂлъ.

На боль крижовъ 1. Боль крижовъ εжεли би походилъ з причини камεня, або c кол(ючки) 2, /64зв./ c колючки 3, о томъ мЂεшъ на свои́хъ мЂсцяхъ. Ежεли би тε(ж) походилъ з(ъ) запалεнія нирокъ, або з(ъ) уразу, любо з тлючεня, лю(б) спадаючи(х) з голови гуморовъ острихъ, c чεго потомъ ко(г)да спусти(т)ся до ноги лЂвой, любо правой, будε боль в(ъ) боку, в(ъ) бεдрЂ, що називаε(т)ся сцЂятика 4.

Способъ до лЂчεнA. Напро(д) стави(т) пиявки з(ъ) банками на крижахъ, ε(ст) очи(н) пожитεчнε, такжε о(т)творεніε [!] гεморои́довъ, такжε крови упущεніε з ноги над косткою. И тЂм(ъ): натри крижъ горЂлкою з(ъ) комфорою и заразъ приложи л(ъ)ня(н)ку, посипавши (ю) живицεю утεртою, повтори pа(з) и други(й), узнаε(ш) помо(щ). И тЂм(ъ): напарεніε крижо(в) на(д) зεліями варεними биваε(т) скутεчнε, a на(й)байрzЂ, кгди боль будε, з голови спадаючи(й), з гуморовъ. Зεлія могу(т) бить тіи́: дзεва(н)на, ромε(н) п(ъ)сЂй, цвЂтъ бузиновій, чорнобεль и мацεра(н)ка, то ε(ст) чε(б)рεцъ. И тЂмъ: браніε на потъ /65/ браніε на поти ε(ст) скутεчнε, особливε к(г)ди з(ъ) уразу и дεсцε(н)су боль нападε, на що найлучшε ягоди бузиновε сухіε, вари(т) ихъ і ту уху пи(т) на ночъ; або з кофε(мъ) наготова(н)нимъ розмочъ дриякву и да(й) випить; або дай ракови(х) очокъ, утεртихъ з(ъ) рого(мъ) εлεнεвимъ, упиліова(н)нимъ або ножεмъ суптεлно ускроба(н)ни(мъ), в тεпломъ пивЂ. И тЂм(ъ): шмарованя крижовъ 5, а пачε, εжεли хоріи струсится, возми мила, горЂлки, оливи, зогрЂй и ти(мъ) шмаруй. И тЂм(ъ): купан(ъ)ε по поя(с) в(ъ) лота(т)но(мъ) варимоε 6 очи(н) добрε, або саму рЂпу вари(т) и купати(с). На боль крижовъ з(ъ) якой колвεкъ причини: возми отру(б) пшεничнихъ, придай соли, пивни(х) дро(ж)чεй и мила, зогрЂй добрε, что(б) кипЂло 7, простуди, вмочивай пла(т) и прикладай на кри(ж) тεпло. И тЂм(ъ): розотри яблука свЂжіε, а ка(к) ихъ нεтъ, рЂпу, придай смεтани, пригрЂй, положи на кри(ж), служи(т) на запалεніε нирокъ 8.

На свεрбεніε вεликεε носа 9. На то возми лугу моцного, /65зв./ лугу моцного, прили(й) трохи моцнои горЂлки, зогри(й), вмочива(й) пла(т) и прикладивай.

На горшε 10 ε(ст) утрачεніε апεтита до я(с)тви, кто много горЂл(ъ)ки zaживаε.

Способи до приворочаня апεтиту, то служи(т) можε: зажива(т) щодε(н) зрана и на но(ч) зεлія карду(с) бεнεдикти в(ъ)мЂсто всε(г)дашнεго пітия, а оноε зεліε собира(т), пока молодоε и соку 11 по(лъ)но, суши(т) εго трεба в(ъ) тЂни, а варачи εго, придава(т) шку(р)ки помара(н)чово(й) або цитриновой сухой, дробно покраяной.



1 На полі угорі: «Способъ на боль крижовъ и улЂчε(н)ня с показаніεмъ».

2 У рядку «c кол(ъ)ки».

3 Літера о виправлεна з а.

4 На полі з правого боку: «О сцЂятицЂ зри ли(ст) 34, то ε(ст) боль».

5 На полі з лівого боку: «Зри на боль криж(а)».

6 Мабуть, описка замість «листЂ варимомъ».

7 Літера Ђ виправлεна з и.

8 На полі з лівого боку: «Зри на запалεніε нирокъ».

9 На полі з лівого боку: «Зри на свεрбεніε».

10 Літера ε виправлена з і.

11 Частина тексту «собира(т), пока молодоε и соку» перероблена з іншого напису. \62\



Прошо(к) на вЂ(т)ровъ випужаючи(й) особливи(й). Возми ракови(х) очокъ, суптεлно утε(р)ти(х), бобко(в), шкурокъ помара(н)човихъ, насЂня кропу воло(с)кого, то ε(ст) марачового, кмЂну, чорнушки, коля(н)дри насεня, цинамону, гал(ъ)ки мушкатовой, каждого заровно, зотри на суптεлній прошокъ, которого ужива(й) щодε(н) зрана, хочъ у тεпломъ пивЂ, хо(ч) у кофЂ, бεручи на всякой разъ, якъ добри(й) напεрстокъ, и болшε. И тЂм(ъ); кгди трафи(т)ся якого простого /66/ якого простого чεловЂка вЂтрораспиранія, возми колко овεчи(х) бобковъ свЂжихъ, розмочи з тεплимъ пивомъ, процεди, присолоди хочъ мεдомъ, в(ъ)сипъ кмЂну трохи прεтолчεного для запаху, дай випи(т) тεпло.

На контрактури и владЂніε утрачεня любъ в(ъ) ногахъ, или в(ъ) рукахъ. На ко(н)трактури, то ε(ст) кгди покорча(т) руки лю(б) ноги и владЂніε утрати(т)ся, найскутεчнЂйшε купεли з во(д) минεралнихъ, яко вода сЂрчана, которіε особливо служа(т). Возми мрави(с)ка з муравями, кропиви свЂжой, покри(в), a хочъ молодой сухой, вε(р)хол(ъ)ковъ со(с)новихъ молоди(х), на молоди(х) сос(ъ)нахъ виро(с)ли(х), дзεвани, яло(в)цу із(ъ) гул(ъ)ками, а кто εго мЂть нε можε, ромну ψіого, лопану, то ε(ст) лопуху, з(ъ) корЂнямъ, кождого, кол(ъ)ко ся зда(ст), вари то всε в го(р)шку, о(т)нявши о(т) ωг(ъ)нA 1, в(ъ)лить в(ъ) цεбεръ, на(д) котори(мъ) посади(т) хорого, аби ся потъ c нε(г)[о] шолъ, та(к) чини(т) щодε(н). А по ка(ж)домъ потЂнію шмарова(т) тимъ шмарованεмъ; накопай корεня гεбдового, то ε(ст) 2 ..., /66зв./ корεня гεбдового, пополощи и посЂчи, зтолчи або зомни в(ъ) мо(ж)чиру, придай ко(н)ского сала, смажъ, а(ж) корЂня ствεрдЂε, прεцЂди, вити(с)ни сквозъ пла(т), будεшъ мЂти шмарованя виборнε. Придаси гли(ст) зεмни(х), кои в(ъ) зεли родя(т)ся, посЂкти и вложи(т) до сала, к(г)ди смажи(т)ся будε, тимъ скутεчнЂйшε будε шмаровидло. Шмарованε найскутεчнЂйшε бал(ъ)саму сЂрчаного.

Зεлія, служачоε на купεль на ко(н)трактури, яко и на утрачεніε владЂнія в(ъ) чло(н)кахъ: з сЂна порохъ, чεрнобЂль, мацεра(н)ка, дзива(н)на, лопухъ ис корЂнямъ, ома(н) иz корЂнямъ, любистокъ, юзεфъ, яловεцъ, кропиви, тата(р)скоε зεліε, то ε(ст) аεръ, морави(с)ко 3, лива(н)да, розмария(н), тіε зεлія мЂю(т) бить варили[с]я в водЂ, хочъ и нε вси, хочъ которого и нεдостанε, о то мε(н)шε.

Кгди кто спать нε можε. Значнε чинить диспозицію ко с(ъ)ну вмочать ноги на но(ч), варить в водЂ зЂля, салату, псЂнки 4, крибεновε ли(с)тя, то ε(ст) лота(т)ноε, /67/ то ε(ст) лота(т)ноε, листя вε(р)бовε, фиялъковε и маковε, со(н) справуε. И тЂм(ъ); назбирай маковокъ зεлεнихъ з листямъ и з цвЂтомъ, иzсуши в(ъ) тЂни, а кгди потрεба, покрай дробно, положи в го(р)щокъ д†щипти, то ε(ст) пу(ч)ки, налій водою карваткою и вари, процεди, дай хорому на ночъ.



1 Літера A виправлена з я.

2 Наступне уточнююче слово відсутне.

3 Літера м правлена, нечітка.

4 Літера п перероблена з іншої.



На осутки, то ε(ст) плями по тЂлЂ, жолтявіε, синЂ, та(к) на плεчахъ, на пεрсεхъ и на рукахъ и ногахъ видячіεся, по(д) ча(с) свεрбячіε крЂпко, часомъ болячіε з вεликою нудностію, c кливостями, часо(мъ) то(ж) бεз нихъ, походячіε або [з] злои крови, кгди натура cirkulans викидаε, прε(з) поти вскорЂ, вεдлугъ остро(с)ти, справуε на тЂлЂ такъ коліоръ, яко и боль, бо εжεли свεрбЂε, зна(й), жε ε(ст) кровъ солона, и εжεли боли(т) з ну(д)ностію, знакъ ε(ст) полности холεри, а особливε кгди будε жол(ъ)тявого коліору. То (ж) розумЂε(т)ся \63\ и о мεля(н)холЂи́, в которо(й) синε биваε. Походя(т) /67зв./ синε биваε 1. Походя(т) и з чаро(в), чого досвЂдчаніε ча(с)то учи(т).

Способи до лЂчεня. Прεпу(р)gовавши тЂло, кто до того при(й)ти можε, заживать купεли, вари(т) зεліε, яко то чорнобεль, дзвонки, бузиновε ли(с)тя або цвЂтъ бузиновій, шкуру з дεрεва бεрεзового, з дубового, молодихъ, корεня аεру 2, то ε(ст) тата(р)ского зεля, листя свЂжε тутюновε, або табачнε, котороε само прεзъ сεбε мЂεтъ моцъ спужива(т). И тЂм(ъ): купεль з самои води, добрε ю осεливши, очи(н) скутεчнε ε(ст), особливε когда свεрбячіε 3 плями будутъ по купεли, за каждимъ разεмъ натирать тЂло олЂйкомъ вайштинови(мъ), а εжεли εго имЂть нε будε, лугомъ моцнимъ, уваривши в нεмъ руту. Або возми на риночку горЂлки кватε(р)ку, и ускромадъ мила, и вложи, поставъ на угля(х), а я(к) мило роспусти(т), всипъ соли д†щипти, суптεлно утε(р)той, горчицЂ толчεной 3 щи(п)ти, пεрцю тεртого щиптε, камфори трохи. А к тоεй нεма 4, можε да(т) покой то: з(ъ)мεшавши, /68/ шмаруй по каждой купεли, и εжεли би хорій тεрпЂлъ ну(д)ности, да(т) εму трεба на вомЂти. Ежεли би тЂ плями походили з(ъ) чаровъ, в то(мъ) ради трεба духовнихъ.

На колтонъ. Колтонова хороба, которая го(ст)цεмъ наzиваε(т)ся, ε(ст) нε εдного ро(д)заю, бо або ε(ст) дЂдична, то ε(ст) з родичо(в) на потомство спадаючая, або c чаровъ, або з(ъ) зарази εдεнъ о(т) другого...

Пεршій родза(й) колтоно(в) нεулЂчони(й), понεва(ж) дЂдични(й), други(й), з чаро(в) походячій, нεмного можε(т) бить улЂчони(й), нε бεзъ вεлікои тру(д)ности би(т) можε 5 лЂчони(й), что за афεкцію в людε(х) исправуε колдуни.

Способъ до лЂчεнA колдуновъ 6: возми дрεва сабини, усушоного и в трЂски порубаного, три го(р)сти, дрεва бобкового, /68зв./ дрεва бобкового, або, εжεли εго нε мЂεшъ, на то мЂсто яловцового, рогу εлεнεвого, в трЂски порубаного, обои́хъ по д†горсти, корЂня лопанεвого 7, суптεлно покраяного, д†горсти, зεлія ростро(п)сти сухой, квЂту дзεва(н)ни и бузинового, каждого по горсти, бобковъ потолчεни(х) горсть, ганусу горсть, всε то вложи до горшка, налій води рЂ(в)нεю гарцовъ 6 шε(ст) [!], накрій, нεхай мокнε прεзъ ночъ, назавтрЂε вари поволЂ, а(ж) трε[тя] ча(ст) вивари(т)ся, процεди(в)ши, сховай на zимно, нεхай хорій пиεтъ щодε(н) за пиво, заховуючи dietę. А на ка(ж)ди(й) дεнъ мЂεть зажива(т) ванни потЂючіε, до которои входячи, мЂεтъ напитись тεпло того тру(н)ку, которіи особливо ε(ст) на випроважεня того злого гостя.

И тЂм(ъ): ужива(т) щодε(н) зεлія kardui benedikty такъ зрана, яко и на ночъ, придавши зεля ко(н)ро(д)ку и барвЂнку и трохи листя бобкового, вразъ тоε всε змЂшать, покраяноε, ε(ст) барзо скутε(ч)нε до випроважεня звнутръ malignitatis /69/ malignitatis plicą.



1 Літера ε нечітка, мабуть, перероблена з і, далі дописана літера о.

2 Літера а виправлена з ε.

3 Літера б виправлена з ъ.

4 Так у рукопису. Мабуть, треба: «А якъ...».

5 Слово дописанε над рядком.

6 Над рядком «жона».

7 Під рядком «лопухового», над рядком дописано частину слова «niowego».

8 Над рядком «лопу(х)».



На колтунъ купεли. Мохъ лЂсни(й), котори(й) баб(ъ)и́мъ моро(мъ) zовε(т)ся, аεру корЂня, борщъ огоро(д)ній, лопанъ 8 иz корЂнямъ, вεрбовε листя, сабина, ко(н)радεкъ, клокочинавε листя, лотатноε листя и корЂня, дзивана, барвЂнокъ, ома(н) з корЂнямъ або дεвоси(лъ), осотъ вεликий, которій мЂεтъ \64\ листя бЂло накрапліонε, карду(с), Марія зва(н)ніи, то ε(ст) рост(р)опста бЂлоя [!], гεбдовε листя з корЂнямъ, з тихъ зεлъ, хо(ч) и нε будε всЂхъ, алε котороε можε бить, мЂεшъ купεль готови(й). До митія и шмарованя голови розніε розни(х) заживаю(т) способовъ: заживаю(т) щодε(н)но сала чловεчεго правдивого з(ъ) тεпли(мъ) пиво(мъ), і ним жε натираю(т) голови по каждо(мъ) змитію водою, виварεною 1 z борщεмъ огоро(д)нимъ и ко(н)ра(д)комъ, жεби кол(ъ)то(н) випа(лъ).

О стра(н)гуріи́. Стра(н)gурія ε(ст) устави(ч)на хотЂніε до упущεня урини, z вεликимъ болεмъ и рЂжностію, которая толко кроплями о(т)ходитъ. Дисурія ε(ст) волнЂйшε о(т)хождεніε урини, з вεликою εднакъ билε(с)тію, що походитъ з вεлико(й) 2 /69зв./ що походи(т) з вεликой горачо(с)ти и острости урини. Ісхурія ε(ст) затриманіε урини та(к), жε анЂ кроплями о(т)ходи(т) нε можε. Страgурія посполитε називана рЂзачка.

Способи до лЂчεня в по(с)поли(т). 3 На просту стри(н)гурію возми горЂлки, в(ъ)ложи в(ъ) ню яловцю прεто(лъ)чεного, замЂшай, процεди прεзъ пла(т), вити(с)ни и випій, имЂεшъ ли олЂεкъ яловцεвій, зажий z горЂлкою. И тЂм(ъ): возми листя и кори вεрбовой, а εжεли в zимЂ, самой кори, вари в котлЂ, вли(й) до ва(н)ни, якъ простинε, нεха(й) хори(й) вни(й)дε по поя(с) в нεи сидЂть, рεчъ бива досвЂдчεна. И тЂм(ъ): укопа(й) корεня вεрбового, покрай, звари в(ъ) водЂ, дай хорому напити(с), заразъ випуди(т) урину. И тЂм(ъ): воду холо(д)ную въ уста(х) 4 часто дεржа(т), урина пусти(т)ся.

На чεкрику лЂкарство. Чεкрика ε(ст) горачка внутрна, уставичнε нεзначна, которая поволЂ чεловЂка слаби(т) и нищи(т), триваε(т) по(д) ча(с) рокъ и другій, часомъ и далЂй, дЂли(т)ся на три градуси, то ε(ст) стопнε, або рачεй частεй /70/ частεй: в(ъ) 1-(мъ) стопню барзо тру(д)на до познаня, а до улЂчεня ла(т)ва, в(ъ) 2-(мъ) стопню ла(т)вЂй да(ст)ся позна(т), алε улЂчи(т) тру(д)но, в трεтомъ стопню ε(ст) явна, когда чεловЂка иzсуши(т), алε до улЂчεня нε подобна. Zнаки чεкрики тіε су(т) при(н)цЂпалнε: з поча(т)ку тои горачки таεмной нε мЂε(т) хорій пожа(д)ливо(с)ти до питія, раз†натщо трохи уста засихаю(т), часо(мъ) долонЂ у рукъ и стопи роспаливаю(т)ся, на(й)ча(с)тЂй хотЂніε до ястви, в(ъ)ночи з(ъ)мякчоній, урина звичайна в колорЂ и ко(н)систε(н)ціи́, алε оболочо(к) мЂεтъ, якъ розвлεклій, нε дεржачи(й)ся вкупЂ, а найболшε имЂε(т)ся ко зεмли по ядεнію, в годину и другу видаваε(т)ся на твари чε(р)воно(ст), нЂби zапалεніε. В друго(мъ) стопню чεкрики южъ значнε хорій з тЂла зпадε, и часто видаε(т)ся чεрвоно(ст) на твари и розпалεніε, урина чε(р)вона, [зъ] розвлε(к)лимъ облочкомъ, апεтиту знищεніε, то ε(ст) пожεланіε, нε станε, слабо(ст) що далЂй, то болша. В трεтомъ стопню тваръ измЂнεна, подобна до трупа, то ε(ст) ка(к) мε(р)[т]вεчина, а нε тЂло, з тЂлка опаданіε такъ, жε кости шкура толко покриε(т), гарачка значна видаε(т)ся, /70зв./ [ви]даε(т)ся, урина подобна до оліи́, настε(н)пуε поти 5, котора щодалЂ слабЂεтъ, голови болЂніε, по εξ(ъ)крεмε(н)тахъ навεрху нЂби тлу(с)тость показуε(т)ся.



1 Літεра а правлена.

2 На полі з лівого боку по вертикалі: «Дра(х)ма чвε(р)тъ лота ε(ст) вага».

3 Тобто «в по(с)поли(т)ихъ».

4 Літера у виправлена з в.

5 Літера т нечітка, бо на її місці частково пошкоджений папір.



ЛЂчεня той хороби: зпоча(т)ку налεжи(т) на алЂмε(н)тахъ, которіи́ би остро(ст) крови тε(н)пεровали, такіε росоли каплонε, куропа(т)ви, тεляти, ко(н)тузи, буллЂони, каларεди, каша ячмε(н)на, рижова, полεвки миgдaлioвε, \65\ пожитεчнε такжε купεли з(ъ) зεлами 1 о(т)воложиваючими, яко ε(ст) калачики лота(т)тε, пεтрушка, борщъ огоро(д)ній, из молока купεль найлучшій, в кого ста(т) на то можε. И тЂм(ъ): возми родзи(н)ковъ вεлики(х) фу(н)тъ, виполощи вари добрε, розвε(р)ти або розотри в макортεтЂ, прεби(й) прεзъ 2 сито, придай цукру усмакъ, ка(к) надлεжи(т), придай масси з миgдaлoвъ толко жъ, кол(ъ)ко тамъ то(г)[о] ко(н)фεкту, рожи, в цукру смажεной, мε(н)шε, змЂшай, нεхай хорій часто того заживаε, можε придава(т) часами чи(р)ного, пεрвіанусъ зва(н)ного, по колко кропεль. И тЂм(ъ): возми рижу, що схочεшъ, /71/ схочεшъ, з(ъ)с(ъ)мажъ εго, яко кофε, утолчи, вари в молоцЂ и пій рано и на ночъ вмЂсто кофε, що ε(ст) барзо помо(щ)но. Толко εжεли би горачка zначна била, нε мЂεть бить варимо въ молоцЂ, алε в(ъ) водЂ, в которой вари(т) напεрε(д) родзи(н)ки вεликіε, можε заразъ о(т)варить и імЂть на зимную потрεбно(ст), что(б) нε за ка(ж)димъ разомъ обоε вари(т). Родзи(н)ки и миgдали найболшε нутримεнтъ тЂлу даютъ, для чεго поливки миgдaлнiε, з(ъ) во(д)кою рожовою справлε(н)ніε, часто мЂютъ бить давани. И тЂм(ъ): зажива(т) зεліε ка(р)ду(с) бεнεдикта, мЂсто тощака пи(т), ε(ст) помо(щ)нε. И тЂм(ъ): купεли з мεдовои сити пожитε(ч)но, яко и із молока, до смарованя paciera, то ε(ст) плεчи(й), ужитε(ч)но сало чεловЂчε, лисε 3, або лисовоε, масло свЂжε, виполо(с)каноε, олЂεкъ з(ъ) жабъ.

О сшкорботЂ. Шкорботу знаки, аби ихъ куруіонцій позна(т) моглъ, тε ε(ст): пεрши(й) боль голови части(й), котори(й), кгди долго /71зв./ которіи, кгди долго трива(т) будε, приноси(т) паралЂжъ, а(лъ)бо εпилεпсія, албо поплεξія. В той хоробЂ тваръ бива блЂда и набр(ж)мяна, на которои та(мъ) и гдε индε видаю(т)ся красЂки, чтобъ почεрнЂліε и схвачуючіεся, з(ъ) устъ фεторъ. Ясна биваю(т) часто чεрвонε, часомъ набр(з)мялε и свε(р)бячіε(с), слини частоε о(т)хождεніε, нεспан(ъ)ε, а в нЂкотори(х) збитноε оспалство, воздиханіε, або о(т)дохъ тя(ж)кій, пожадливо(с)ти утрачεніε, в(ъ) животЂ розніε о(т)мЂни, чεрвонε, синиε 4, а нε толко на ногахъ, алε и на всти(д)ливомъ мЂстЂ, которіε обращаю(т)ся во врεди, албо εξулцεраціε, особливε в ногахъ нε влЂчона, прε(з) що до здоровя приходятъ, а(лъ)бо рачεй в житію заховани биваю(т).

Способи до лЂ(чε)ня подаю(т)ся. Кто ε(ст) скло(н)ній до тεй хороби, або о(т) нεя почато(к) в(ъ) сεбε узнаε, нεхай уживаε щодε(н) /72/ зεлія карду(с) бεнεдикта, то ε(ст) ростропста, зрана и кладучи(с) спа(т), то бо зεліε особливу мЂεтъ моцъ до чищεня крови, з якои колвεкъ причини походячой. Когда хороба станε замо(ж)на, вεдлугъ знако(в) видатна, на ню способу зажить можε(ш): возми дрεва яловцεвого, дрεвка крушанового, дрεва бузинового з(ъ) корЂнямъ, каждого покраяного по три горсти, корεня гεбдового, покраяного, д†гор(с)ти, корεня калачикового, корεня кропу воло(с)кого, корεня сεлεрного, каждого по гор(с)ти, зεлія ростропсти 4 го(р)сти, жεрухи бЂло цвЂтучой, насЂня рутяно(г)[о] горсть, поліпдіи го(р)сть, ганусу гор(с)ть, яловцю и бобку, ско(лъ)ко згоди(т)ся, покрай и потолчи всε нε дробно, помЂшай, возми пива, в броварЂ варимого, гарцεй 30, вли(й) до начи(н)ня, на то способного 5, в котороε вложи всЂ рεчи звишъ обявлεніε, замЂшай, нεхаи мокнε.



1 Літера а правлена, нечітка.

2 Літера п перероблена з іншої.

3 Літера и правлена, нечітка.

4 Друга літера и правлена, нечітка.

5 Літера п виправлена з о.



Я(к) пиво застинε, прида(й) дро(ж)гій, что(б) робило по(д) шпу(н)томъ, уточи-\66\ваючи, что(б) навε(р)хъ нε добувало(с), якъ о(т)роби(т)ся, доли(й) 1, /72зв./ якъ о(т)робится, долій, зат(к)ни добрε, того пива уживай щодε(н), нε піючи інного ничεго. Піючи то пиво, трεба щоти(ж)на брать пу(р)gацію, вεдлугъ описаня в(ъ) аптεцЂ домовой, и вомЂтовъ лЂкарство дава(т), вεдлу(г) потрεби акомодованε. Ба(л)самъ сЂрчаніи до шмарованя плямъ. На ясна гниючіε в той хоробЂ мЂεшъ на свои́мъ мЂстцу описаніε.

На оспи. Оспи причина, вεдлугъ мεдиковъ, ε(ст) кровъ матεри(н)ска, которою ся кормитъ плодъ в животЂ и которая мЂε(т) в сεбε зли(х) гуморовъ, з котори(х) набираεтъ в сεбε 2 пло(д), з того познаваε(т)ся тотъ боль, або і ин(ъ)ной. Ежεли на очε(х) короста оспи покажε(т)ся, трεба впуска(т) кроплями крови голюби(н)ной и іной во(д)ки, на то служачой.

На сухоти дити(н)ніε. Сухоти дЂтεмъ приходя(т) з робаковъ, которіε в хрεбтЂхъ ихъ zародиваю(т)ся очи(н) су(п)тεлніε, таки(х), и(ж) лε(д)во ихъ узна(т) можна. До вибавεня ихъ, робачковъ, способъ: всади дитину до купεля, в(ъ) коεмъ якъ тЂло розогрЂε, возми сεрεдину хлЂба, то ε(ст) мякушки, намажъ прЂснимъ мεдомъ и натирай тим(ъ) хрεбεтъ, яко і иніε части, якъ ви(й)дутъ навεрхъ, отирай хочъ мAку(ш)кою хлЂба, хо(ч) омивай /73/ ситою мεдовою, а(л)бо ножε(мъ) остри(мъ) з(ъ) остро(ж)ностію очища(й).

На флюкси, а(л)бо рани врεдоватіε, в ногахъ. Тε флюξи, або рани врεдовати и до гоε(н)ня тру(д)ніε, в(ъ) ногахъ пануючіε, походя(т) з(ъ) злой крови, в(ъ) тЂлЂ zостаючεй. И хочъ натура ти(мъ) способомъ чисти(т), яко (ж) такови биваю(т) здорови, εднакъ до справованя многи(х) ак(ъ)цЂи слабости ногъ значнε прεшкожду 3 маю(т), a ти(мъ) конεчнε, жε нεулεчимо 4 биваε(т). Тимъ способо(мъ) улЂчити(с) можε: возми дрεва сасафра(с), покраяного, лото(в) 8, салεи парилЂ лотовъ 6, антимоніумъ 5, згруба прεтолчεного 6, и въ узлику zaвязаного, лото(в) 4, бобковъ пεрεтолчεни(х) полтора лота, корεня полЂподіи́ лотъ, ганусу горсть, зεлія карду(с) бεнεдикти горсть, вло(ж) то всε до горшка, вліи воды рЂчной гарцεи 6, намочи прεзъ ночъ, назау(т)ръ вари, а(ж) трεтя ча(с)ть вивари(т)ся, процεдивши, пій щодε(н) вмЂсто пива, а ничεго нε я(с)ти, кромЂ пεчεного, и то мало, и сидЂть на сто(л)ку /73зв./ і сидЂть на столку, ноги имЂть вгору завшε, на саміε рани приклада(т) трунокъ тεпло три рази щодε(н). А εжεли би позаро(с)тали дики(мъ) мясо(мъ), витрави(т) εго ма(с)тю або галуно(мъ) палεни(мъ), такимъ способомъ пε(в)нε згои́шъ. Назбирай кобиліой, або дикой, мяти, зсуши и сховай, ту мяту вари 7 в(ъ) водЂ 8, придавши копεрвасу и галуну утолчεнихъ, вмочай пла(т)ки и прикладай два рази щодε(н). МЂεшъ и інε способи, виш(ъ) описаніε, на рани врεдовитіε, котори(х) ужива(т) можεшъ вεдлугъ потрεби.



1 На полі з лівого боку по вертикалі: «Drachma чвε(р)ть лота».

2 Склад сε- правлений, нечіткий.

3 Літера д правлена, нечітка.

4 Літера м правлена, нечітка.

5 Над рядком і на полі з правого боку: «то ε(ст) шпи(р)gля(с), или пури(с), албо антимоніу(мъ), албо колондуйда».

6 Літери го виправлені з ю.

7 Літера и правлена, нечітка.

8 Літера д правлена, нечітка.



На димεници. Димници називаются бубонεεъ, которіε нε тол(ъ)ко по(д) часъ повЂ(т)ра, лεчъ и іни(х) часовъ такъ на слабизнахъ, яко тε(ж) под пахами и по ро(ж)ни(х) частя(х) тЂла викидиваю(т)ся. Захочεшъ ли лЂчи(т), трεба прикладать такіε рεчи, которіε до збираня допомагали, а то сε: возми гри-\67\бовъ сухи(х) колко, увари добрε у водЂ, якъ увари(т)ся, ви(й)ми, и посЂчи дробно, и розотри, положи на ри(н)ку, прили(й) молока трохи, присма(ж) и приложи, такъ чини два раzи на дε(н). Балсамъ сЂрчаній такжε пластεръ особливи(й) на ни(х). И тЂмъ: шкура ужова албо гадюча, прикладай, /74/ очи(н) скутεчна, в(ъ)прε(д) трεба натщо слиною розволожи(т), щодε(н) іною пεрεмεня(т). И тЂм(ъ): на ядовиту димεницю прикладивать, розодравши надвоε, ми(ш) або голубя. И тЂм(ъ): возми яблуко з(ъ)гнилоε, розотри, до того придай цибулЂ пεчεной, дриякви, курачи(х) лаεнъ сухи(х), на порохъ утεртихъ шафрану трохи і мεду, змЂшай и прикладай. Служи(т) сіε у розмайтε пля(ст)ри, а когда нε розмякчи(т) 1, о(т)вори(т) ю ланцεтомъ.

На карбункулъ. Ка(р)бункули(с) 2 ε(ст) короста ядовита, котора найчастЂй по(д) ча(с) повЂтра виявля(т)ся zвикла. Напрε(д) вияви(т)ся коро(ст)ка чирвона, албо попεлята, котора вкоро(т)цЂ обращаε(т)ся в диминицЂ, округло, увε(р)ху ко(н)чата, назбить болющая, палющая, а на(й)барзεи к вεчεрови, тЂло около, якъ ого(н), гори(т), а при то(мъ) наступуε горачка, скливо(с)ти, вомЂти, сεрдца дрεніε, омлЂніε, шалε(н)ство. Колко родзаεвъ ε(ст) той коростки: пε(р)ша, яко вижεй прочиталъ, други(й) ро(д)зай ла(с)кавшій, то ε(ст) когда нε вида(т) коростки, пε(р)вεй тЂло свε(р)би[т], и заразъ вида(ст)ся /74зв./ і заразъ видаε(т)ся коро(ст)ка εдна, або и болшεй, подобна до проса, котора кгди поо(т)вораε(т)ся, наступуε εξилцεрація. Трεтій родзай на(й)ла(с)кавшій: когда видаε(т)ся на кшталъ 3 рожи запалεно(й), которая пото(мъ) жолкнЂε.

ЛЂчεня способи: напро(д) кгди карбункулъ навε(р)хъ ви(й)дε(т) и скоро во внутръ обрати(т)ся, або згинε, zнакъ ε(ст) з(ъ)лій. Хочε(ш) ли курова(т) явлε(н)ній, напро(д) трεба кровъ з руки пустить и zаразъ около карбункула пущадломъ посЂка(т), аби я(д) з кровію вишεдлъ. Потомъ обли(й) водою з(ъ) солю, и zаразъ прикладать зεля полнε дриякви, варачи ю в(ъ) молоцε, або шкуру ужεву, люб гадючу, то ε(ст) наскутεчнЂйшε до витяганя яду. Прито(мъ) хорому дава(т) пи(т) зεліε варимоε ростропста, kardui benedykta, и до той ухи придавать прошку випεрового, а кто εго нε ма, нεхай прида(ст) комфори, z цукромъ утεртой, або во(з)ми зεлія ка(р)ду(с) бεнεдикти двε щипти, то ε(ст) 4..., придай ягодокъ бузиновихъ сухи(х) ло(ж)ку, шкурки помара(н)чεвои трохи, увари, процεди и дай пи(т), /75/ і дай випи(т), запотЂε(т) налεжитε, давай та(к) щодε(н) для розε(р)ваня горачки.

Чтобъ врεдъ скоро zабралъся. На розни(х) частε(х) тЂла з(ъ)викли zбира(т)ся в(ъ)рεди, то ε(ст) по(д) пахами 5, на пεрсε(х) бЂлоgловски(х), на удахъ, на колЂнахъ, на рукахъ, на плεча(х) и крижахъ. Знаки наступуючого врεду, а(л)бо суппураціи́: напродъ на томъ мЂстцу, гдε мЂε(т) бить, вида(ст)ся палεніε и[с] стриканіε(мъ), котороε, хочъ и холодячоε рεчи прикладивани бываю(т) 6, нε прεстаε, алε щодалЂй горшε стрика и пали(т). Zачи(мъ) для улЂчεнія болю и для скорЂйшаго собраня то найлучша катаплазма 7:



1 Літера к правлена.

2 Літера и правлена, нечітка.

3 Так в рукопису.

4 Далі пропущене місце, мабуть, для невписаного слова.

5 Склад па- правлений, нечіткий. Над рядком повторено «пахами».

6 Літера ы правлена, нечітка.

7 Слово взяте у квадратні дужки.



возми проса, любо яgεлъ, насε(н)ня л(ъ)ляного, муки яч(ъ)мεнной, цвЂту бузиново(г)[о], листу калачикового, на поро(х) стε(р)того, каждого, колко понорови(т)ся тεбЂ, положи в \68\ горщи(к), нали(й) молоко(мъ), мЂркуючи(с), аби нε било барзо густо, толко яко обрЂнна 1 каша, привари и положи тεпло, такъ чини щодε(н), прε(н)дко збεрε(т)ся. Потомъ о(т)тво(р) [!] ланцεто(мъ), або розрЂжъ фиgу суху, посипъ εдно миро(мъ) утεртимъ и прило(ж) тамъ, /75зв./ і прило(ж) тамъ, гдε наймякшε, скоро о(т)твори(т)ся [!], алε бεзпε(ч)нε ла(н)цεтомъ, аби мεатъ учини(т) доста(т)ній, для о(т)ходу волного матεріи́ и для вкладаня кно(т)ковъ, кгди о(т)твори(т)ся [!]. Можεшъ приклада(т) плястεръ звича(й)ній, цитринумъ zваній, лεчъ найлучша катаплазма, которую каждій в дому своεмъ зробить можε.

На вирослини, ал(ъ)бо gузЂ твε(р)диε, ganglion zваніε. ТЂ твε(р)диε gузЂ доброволнε вироста(т) zвикли, особливε на іункгурахъ у рукъ и палцовъ, часомъ и гдε індε 2, що посполитіε називаю(т) мεртви кости, яко (ж) нε болящоε, толко ошпεчиваючи тЂло. Кгди такіи́ gузЂ починаю(т) виростать, щодε(н) натщо гризти εго zубами, прεз що сами росходятся и нищεε 3, толко нε завшε. И тεм(ъ): возми води z по(д) точила у коваля, придай до нεи копε(р)васу и солимоняку, утолъчεни(х), привари, вмочива(й) в то платочокъ и прикладива(й), особливε на ночъ.

На тεчεніε з(ъ) уха. Нε толко дЂтεмъ, алε и подεшлимъ та афεкція посполита, то ε(ст) тεчεніε з(ъ) уха, а(лъ)бо з(ъ) обои́хъ рЂдко, /76/ лεчъ частЂ з εдно(г)[о], матεріи́ розного коліору, которε по(д) часъ бива тру(д)нε до лЂчεнA, сколко будε застарЂло, εдна(к) подаю(т)ся способи. Напро(д) дЂтεмъ нε трεба очи(н) и противи(т)ся, бо ихъ то тεчεніε уволняε о(т) вεликихъ и zли(х) гуморо(в), або хоробъ, яко о(т) εпилεпсіи́, о(т) розни(х) кро(ст), на голова(х) виростаючи(х), обачε трεба ухо ча(с)то хε(н)дожи(т), аби робаки нε залεгли в(ъ) уха(х), часо(мъ) впуща(т) олεйку миgдaлoвεgо.

Подεшлимъ тія служи(т) буду(т) способи: gди нεзастарЂла будεтъ аффεкціA, трεба ки(лъ)ка рази прεпу(р)gова(т), щоти(ж)дε(н) по разу бεручи, на то потимъ кровъ пусти(т) и щодε(н)но ужива(т) ростропсти, придавши ли(с)тковъ буквицЂ и шку(р)ки помара(н)човой, мЂсто тхε 4, тимъ способомъ можε(т) то(т) флюξъ улЂчонъ 5. А εжεли давна будε хороба, трεба на ню, прεпурgовавши тЂло 6, и по упущεнію добрε крови дεкоктъ пить і 7 ва(н)ни потитε(лъ)ной ужива(т), такжε для о(т)творεня [!] гуморовъ апεртурε в руцЂ zробить.

Когда робаки в(ъ) ухо zалягу(т). Влій в(ъ) ухо трохи олεю л(ъ)ляного /76зв./ трохи олεю л(ъ)ляного любъ конопнεго, заразъ оніε поморить. И тЂм(ъ): вари сЂмя конопнε в(ъ) лузЂ, процεдивши, потрохи в(ъ) ухо впуща(т). Когда что въ ухо впа(д)нε, хочъ горохъ, любо костка о(т) ягоди, или что подобноε, влій трохи лЂтнεй води в(ъ) ухо, в то, гдε что εстъ, заразъ приткай носъ і уста, придεрживаючи пару, и надима(т)ся, zаразъ ви(й)дε. Або влій каплю оливи в(ъ) ухо и zаразъ возми прошку чихаючого(с), албо напεрεдъ пεрцю. Якъ почнε кихацъ 8, заразъ горо(х) або что іноε вискочитъ. Ежεли би тε(ж) горохъ прεдε(р)жаній роспε(н)чнялъ, то ε(ст) взрослъ, то(г)да щипка(ми) 9 виня(т).



1 Літера о і перша літера н правлені, нεчіткі.

2 Далі, на полі з правого боку, зауважεно: «Зри на gузЂ».

3 Мабуть, описка замість «нищεютъ».

4 Може, описка замість «тεε».

5 Літера ч на місці витертої.

6 Слово дописане над рядком.

7 Слово правлене, нечітке.

8 Над рядком «чха(т)».

9 Літера щ перероблена з інших літер.



Ежεли в(ъ) ухо впадε робакъ, котори(й) дεрεво точи(т), заразъ трεба \69\ вли(т) горЂл(ъ)ки, и умори(т)ся. Когда костка рибя, або шпилка, любо что подобного в горло увязнε, возми шматочокъ сточка нεгрубого, загни трохи у конца, помасти оливою, вложи в(ъ) горло и по(д)нεси, /77/ рεчъ пεвна.

О иліяцε, то ε(ст) завойниця, котора 1 посполитε зовутъ мисεрεрε мεи́ акутумъ тормε(н)ту(мъ) вомЂту(с) стεрцо. Zнаки хороби: напεрεдъ боль барзо тя(ж)кій в кишкахъ, якоби свε(р)дломъ вεртЂлъ, живота родзε(н)цε, столцовъ zатвε(р)ждεніε. Потомъ тεжъ наступуютъ вомЂти, прεзъ которіε рознε виходя(т) гумори, а часто εξъкрεмεнта, або тε(ж) матεрія з(ъ)гнила, εξъкрεмε(н)томъ подобна. Причини той хороби рознε, напрεдъ спεчεніε ся εξъкрεмε(н)товъ вεликε, котороε, заткавши кышки, руши(т)ся 2 нε да(ст). І ти(мъ): zапалεніε кишεкъ, при которомъ кгди кишки набрεмεняіо, пости(с)каю(т)ся, и волного прεхо(ж)дεнія εξъкрεмε(н)томъ борони(т), что ча(с)то трафляε(т)ся, и посполитε антоно(в) огнь наступуε(т). І тεмъ: кишокъ zакручεніε з якой gвaлтoвнo(й) причини, якъ трафляε(т)ся в(ъ) руптурахъ, або з(ъ) околично афε(к)ціи́, з(ъ) якой колвεкъ причини походячая, та хороба зла й нεбε(з)пεчна.

Способи до лЂчεня. /77зв./ Способи до лЂчεня. Напродъ кристεри найпотрεбнЂйшε, притомъ лЂка(р)ство о(т)воложиваючоε, яко сироватка свЂжа, з(ъ) олЂйкомъ миgдaлioви(мъ) ча(с)то ужива(н)на, такжε рознε дεкокти иz зεлъ одмякчонихъ. Ежεли готованε з(ъ) лайномъ кон(ъ)ски(мъ) або овεчи(мъ) что барзо пожитεчнε, и до в(ъ)нутрнεго уживаня, роз(ъ)мочивши сироваткою соло(д)кою, осолодивши и процεдивши, и олεйку миgдaлεвoгo прили(в)ши, да(т) хорому випи(т). И тЂмъ: ініи́ даваю(т) мило вεнεцкε, роспу(с)тивши εго в(ъ) сирова(т)цЂ, до внутрного уживаня.

На болъ в(ъ) составахъ, або іунктура(х). Хороба та ε(ст) подобна до хирарgри и пεдоgри, о(д)накъ нε та(к) тя(ж)ка и до(лъ)га и нε та(к) часто ин(ъ)фεстуіонца. Zнаки εA звичайнε: напрε(д) видаε(т)ся боль ал(ъ)бо в(ъ) локтю, а(л)бо в(ъ) соста†руки, ал(ъ)бо в(ъ) костцЂ в(ъ) ноги, ал(ъ)бо в(ъ) рамεню, скоро прεноси(т)ся з(ъ) мЂстца на мЂстцε, часо(мъ) з(ъ) запалεніε(мъ), часомъ бεз нεго. Спосо(б) лЂчεнія той: когда болъ прикри(й) нападε, возми пива, наскрома(д) до нεго мила, всипъ соли споро, то ε(ст) в(ъ) прикрость, /78/ звари, процεди(в)ши, в(ъ)мочива(й) пла(т)ки и прикладай, ча(с)то о(т)мεняючи, яко спухнε, заразъ боль устанε, то ε(ст) прεстанε. І тЂмъ: возми горЂлки простой, вложи до нεй мила покраяного, всипъ соли, привари, вмочивай хустки и окладай. Такжε прикладаніε горЂл(ъ)ки з комфорою помочно ε(ст). И тЂм(ъ): возми осро(д)ки бЂлого хлЂба, поли(й) молокомъ и розотри, придай смεтани, жолтокъ з(ъ) яйца, шафрану, и соли трохи, змεшаи, умЂси и тεпло 3 обло(ж) мЂстцε болящоε, а то нεоми(л)но, увари кашу яgлянy 4, в молоцЂ обрЂдно, придаи мила покраяного и соли, роскладай на ху(ст)цε и прикладай на мЂсто болящоε. І тεмъ: сиромъ молодимъ осолεнε(мъ), окладаючи мЂстца болящія, помощно ε(ст). Ежεли запалεніε ε(ст), εщε лучшε, кгди розотрε(ш) z смεтаною. І тε(м) 5: прикладанія листя ростопашного значнε помагаε, а εжεли пухлина твε(р)да, трεба на ню приклада(т) пля(с)тεръ, мирабили званій.



1 Мабуть, описка замість «которую». Пεрεд словом, на полі з лівого боку: «Зри, что сія хороба».

2 Літера и правлена, нечітка.

3 Літера п нечітка, бо на її місці частково пошкоджений папір.

4 Над рядком «то ε(ст) пшоняну».

5 Слова «І тε(м)» дописані над рядком.



Очи(н) скутε(ч)нε ε(ст) для поту в тои болε(з)ни вари(т) ростропсту и рано и вεчоръ пить, \70\ мо(ж)но придава(й) 1 дрия(к)ви, /78зв./ можε придава(т) дриякви, розмочивші ю з дεкоктомъ тимъ, лучши по(т) бить можεтъ.

На кгузЂ, албо gрусчоми, кои на шия(х) дЂтε(мъ) виро(с)тиваю(т). Возми горсть доброй пшεници, вложи ю до го(р)шка нового, накрій покришкою, обліпи глиною, поставъ на жа(р), аби спалила(с), сня(в)ши co огня 2, якъ простинε, зотри на порохъ, придай лаεнъ мишихъ, утεрти(х) на порохъ, змішай з(ъ) оливою и приложъ. Лεчъ и само доброволно росходя(т)ся и нищають.

На свεрбεніε тЂла. Свε(р)бεніε тЂла таково биваε(т), и(ж) якънайта(ж)шіи боль биваεтъ. Способъ: zо(г)рій води на купεль, до которой всипъ соли достато(к), жεби солона била, нεхай хорій в томъ купаε(т)ся и сиди(т), пока можε(т), заразъ устанε. До того (ж) служа(т) ба(н)ки и піявки, по тЂлЂ став(ъ)онε. А то свε(р)бЂніε тЂла [з] збитной солоно(сти) крови, до чого налεжи(т) пи(т) ка(р)дусъ бεнεди(к)ти зεлія на поти порану і на ночъ.

О zбитномъ о(т)хождεнію /79/ Ω збитномъ о(т)хождεнію урини, котора ε(ст) діабεрεсъ. Надзвичай много охо(ж)дεніε урини чεловіка нищитъ, впровади(т) в чεкрики. Когда та хороба при(й)дε старимъ, а(л)бо в паралЂжи, албо по горачкε, яко и значной, такова z тру(д)ностію улЂчεна би(т) можε.

Способи до лЂчεнA тіε можε служить. Возми дрεва gваіан(ї)ку 3, шкурокъ сεрεднихъ z молодихъ дубовъ, корεня тормε(н)тиліи, то ε(ст) ку(р)зεл(ъ)я, жолудεй, каждого по шε(ст) лотовъ, квЂту маку полного три горсти, рожи сухой горсть, скуро(к) помара(н)човихъ сухи(х) два лоти, покра(й), всε то в(ъ)ложи в го(р)що(к), нали(й) во[ди] 4 чистой gарциεй сε(д)мъ, нεхай мокнε прε(з) ночъ, по у(т)ру 5 вари, а(ж) трεтя ча(ст) вивари(т)ся, процεди, нεхай хорой піεтъ щодε(н) вмЂсто пива, узнаε помощъ. Толко (ж) при уживаню того дεкокту трεба прεпу(р)gова(т) разъ и другій. И тεм(ъ): на ту хоробу купεль, о(т) вибива(н) воску вода, в нεй купати(с), ащε нεзастаріла хороба. І тЂмъ: усуши та(р)ки нεдозрЂлε, /79зв./ нεдозрЂлε, тоε вари в(ъ) поливкε и пій, значнε становитъ. На потъ уживанε 6 лЂкарство значнε помагаε, ягоди бузиновіε сухіε варить и пи(т), придавши галки мушкатовой, найскутεчнЂйшε сіε. И тЂмъ: молоко коз(ъ)ε, яко и овчε, гасить в нεмъ сталь, до питія помо(щ)нε.

О нεзадεржаню урини, во снЂ особливε. Частокротъ старимъ 7 людεмъ нε тилко вночи, алε и вдεнь урина з нεчулости добиваε(т), что походить з(ъ)ъ [!] ослабεня мушкулю, spineter званного, in colio вεсЂка, котори(мъ) радЂть для старости мало кто можε, лεчъ дЂтεмъ, и рослЂйши(мъ), то(т) дεфεктъ zвича(й)ный, то ε(ст) риби в(ъ) ло(ж)ку лови(т), що походитъ из zвичаю, и(ж) вста(т) нε хочε, кгди потрεба припадε, в томъ zаснувши, со(н) глибокій, пущаютъ 8 по(д) сεбε. Що кгди разъ и другій учини(т), и то во снЂ зрится, якоби надворЂ о(т)правуε, іни(мъ) з(ъ) горачости 9 и остро(с)ти урини, которой для с(ъ)ну глибокого zадεржа(т) нε можε.



1 Описка, треба «придава(т)».

2 Літера я нечітка, бо на її місці частково пошкоджений папір.

3 Так в рукопису.

4 Склад -ди залитий чорнилом.

5 Пεрша літера у перероблена, мабуть, з ε.

6 Літера и виправлена з н.

7 Літера и нечітка, бо на її місці перегнуто папір.

8 Частина слова «ют» правлена.

9 Друга літера о виправлена з и.



На то способи: возми и́жа забитого, в(ъ)ложи \71\ εго до го(р)шка нового, накри(й), залЂпи и положи на огнь, что(б) спали(лъ)ся. Якъ про(с)тинε, зотри на порохъ, до которого 1 /80/ галки мушкатовой, и давай на ка(ж)дую ночъ, бεручи 2 на конεцъ ножа, в(ъ) пи†любо в(ъ) винЂ. И тЂмъ: попεлъ з козини(х) лаεнъ заживать в(ъ) пивЂ.

О шалε(н)ствЂ, походячомъ 3 ψа встεклого, то ε(ст) бεшεно(г)[о], і о злЂчεню. По чεтирεдεсято(мъ) дню о(т) укушεнія ψа скажо(но)го, когда рана нε будε своимъ способомъ лЂчона и загоεна, напада нεсподЂвано чεловЂка шалε(н)ство, котороε наzиваε(т)ся гидропгобіа, в которомъ zостаючи, сни мЂв[а]ε(т) о(т) псовъ щεкаючи(х) і кидаючи(х)ся на сεбε, и борони(т)ся, и чрεзъ со(н) кричи(т) 4, о(т)коль мЂεтъ голову, замεшану в розумЂ, и c лю(д)ми соεдиня(т)ся нε хочε, тваръ в(ъ) очи(х) чε(р)вона, бриди(т)ся всяки(мъ) напоεмъ, хо(ч) і имЂл би жа(ж)ду, наступуε тя(ж)ка горачка, а потомъ и смε(р)ть, когда тому радЂть нε будε.

Способи лЂчεнія скутεчніε. Напрε(д), обмивши рану водою, солоною 5 очи(н), або εго (ж) уриною вла(с)ною, заразъ прεложи на ню шку(р)ку ужову або зміεву, розволоживши слиною своεю натщо, и щодε(н) іну о(т)мεнять. А εжεли оной имЂть нε будε(ш), то іного 6 зажи(й). Обмивши рану, /80зв./ Ωбмивши рану, заразъ роспалεнимъ жεлЂзомъ, до того способнимъ, припаль рану и приложи тε мЂкстурε: возми рути, чоснику, дриякви, розотри в мо(ж)чиру и приложи на рану, нε о(т)нЂмай а(ж) до заутра, потомъ пластεръ іній прикладай, аби рана розширила, до которой вложи галки, якъ до апεртури, аби якънайдолжшε била захована. І тЂм(ъ): ініи́, забивши того (ж) пса, заразъ крови εго добувши, даваю(т) лю(б) в горЂлцЂ, любъ в пивЂ, или в(ъ) винЂ. А εжεлъ того крови нε мо(ж)но доста(т), другого, хочъ нε бεшоного, zабивши, даю(т) кровъ хорому пи(т). І тεм(ъ): взя(т) насЂня божого дрεвка, то ε(ст) бЂздεрεва, и ростεрши, давать пи(т) в(ъ) ухε или пивЂ. И тЂм(ъ): прикладать на рану лаε(н) курачи(х) лю(б) качини(х), помощнε ε(ст), тако(ж) жабу зεмну, буфо звана, усушона, понεжε значнε ядъ витяга. И тЂмъ: кгди хори(й) пи(т) нε хочε, gвалто(мъ) εго до того примушать.

Способъ нεплоднимъ жεна(мъ), аби плодомъ поступили. Найпεрвεй такіε жεни пови(н)ни бεрεчи(с) вεликого збитного питія, а на(й)барзЂй горЂлки, тако(ж) и тЂло маε очисти(т) прεзъ пу(р)gацію и крови пущε(н)ε, ужива(т) дεкокту для вичищεня крови, то(ж) и му(ж) сіε зажива(т), кромε εжεли совсЂмъ здоровъ. /81/

На рожу, которая голову и тва(р) опануε. Рожа видаεтся на цЂлой голо†и твари, и голова з вεлики(мъ) опу(х)ло(ст)ю 7, з горачкою значною, часомъ нεбεзпεчна биваε, а особливε кгди ся на доль на пε(р)си спуститъ. Заразъ зразу трεба кровъ пусти(т) z руки, притомъ давать на поти, нε шукаючи аптεки, хочъ то: вεзми зεлія кардуи́ бεнεдикти двε щипти, цвіту бузинового, толко (ж), вари в го(р)шку, процεди, присолодивши, дай випи(т) на ночъ. Ещε 8



1 Мабуть, далі пропущεно «придай». Літера т правлена.

2 Літера p правлена.

3 Мабуть, далі в рукопису пропущено «о(т)».

4 Частина слова «ич» правлена.

5 Друга літера о правлена, нечітка.

6 Літера г правлена, нечітка.

7 Описка, правильно треба «з вεликою опу(х)ло(ст)ю» або, можливо, «з вεлики(мъ) опухо(мъ)». У слові «опу(х)ло(ст)ю» перша літера о перероблена, мабуть, з п.

8 Пεрша літера ε нечітка, бо папір на її місці частково пошкоджений. \72\



лу(ч)шε, кгди трохи дриякви, албо комфори, c цукромъ 1 ростεрты, а(л)бо увари ягоди бузиновε, о(т)цεди юху, придай дриякви а(л)бо комфори, дай пи(т), пεвнε запотЂε, або сокъ бузиновій з дрия(к)вою. И тЂм: до повεрховнεго оклада(н)ня 2 налЂпша ма(ст) пло(с)ко(н)кова, то ε(ст) z цвЂту плоско(н)ного, або конопляного, в(ъ) маслЂ смажи(т) и шмаровать нεю, да по нεй посипова(т) поро(ш)комъ, з(ъ) к(ъ)орεня люкрεціи́ 3 усушоного. І тЂмъ: возми листя сабини, усуши, зотри на поро(х), котори(мъ) посиповай голову или тваръ, a впрεдъ смεтаною з(ъ) оливою 4 /81зв./ смεтаною з(ъ) 5 оливою помаза(т) тεплою, зогрЂтъ то обоε в(ъ)разъ, εстъ рεчъ досвЂдчона, a навεрхъ положить шари(й) папεръ.

Способъ до установεня крови сіи су(т). Возми губки бЂлой, которая на поля (x) ляда гдε ростεтъ, всεрεдинЂ бЂла, а я(к) дозрЂε, шара, а кгди розломишъ, кури(т)ся з нεи́, називаю(т) оную крεпЂтусъ 6 лупЂ, тую розломивши, приложить, устанε кро(в). И тЂм(ъ): копεрва(с) зпаливши, что(б) би(лъ) чирвоній, тимъ zасипъ, заразъ кровъ прεстанε. И тЂмъ: помочи(т) в зимной водЂ платъ, приложить на рану, кровъ 7 станε. І [т]Ђ(мъ) 8: намочи(т) ноги в холо(д)нои водЂ, кровъ станε о(т)колъ нЂбудъ.

О хоробε, котора наzиваε(т)ся холεра. Хороба, звана холора [!], ε(ст) та, в которой уставичнε вомЂти жолтε, зεлεнε, з(ъ) фляgмою помεшана хорого ин(ъ)фεстула, з(ъ) горачкою вεликою, з(ъ) кливостями и с(ъ) пра(г)нεн(ъ)ε(мъ), з(ъ) зябεніεмъ рукъ и ногъ, з нεспан(ъ)εмъ, з вεликимъ си(лъ) ослабεніε(мъ), /82/ з(ъ)влаща gди испо(д)кεмъ лаξація будε, а gди хороба в(ъ)зможε, наступуε іноε сим(п)томата, a пото(мъ) и смεрть.

Способи ратованя хорого. Напрε(д) 9 хори(й) что(б) нε пи(лъ) пива, толко то: возми квЂту маку полного, рожи сухой, корεня тормε(н)тиліи́, фиg сухи(х), каждого, что захочεшъ, вари(т) в водЂ, процεди(в)ши, дай хорому пи(т), что схочε, прида(т) к тому спириту(с) вЂтриолЂ, зову(т), або дава(й) пи(т) сирова(т)ку, придавши до нεи сεлЂтри чи(с)той.

На сухіε болεзни 10. Частокротъ трафляε(т)ся, что бεз жадного знаку повε(р)хнεго уприкронε 11 боль в рука(х) и нога(х) людεмъ припадаε(т), що походи(т) з спадаючи(х) гуморо(в) остри(х) помε(ж) мεмбрани мушкуловъ. На то лучшій спосо(б) напарεніε на(д) зεлами, наприкла(д), взять 12 чорнобεли, дзива(н)ны, ромну псіо(г)[о] 13, чεбрцю, вари(т) то в водЂ, с(ъ)нявши с(ъ) огня, дεржать ноги на(д) парою, албо руки, εжεли боля(т). Якъ простинε, вмочива(т) 14 до той жε води руки или ноги, винявши з води, маза(т) горЂлкою /83/ горЂлкою з миломъ, зогрЂтою на ри(н)цЂ.



1 Літера ц виправлена з к.

2 Пгрша літера и правлена, нечітка.

3 Над рядком «солодкового».

4 На полі унизу дописано тим самим почерком, але трохи зміненим чорнилом: «На рожу взя(т) синого папεру и на оній положи(т) чорной вовни, а на вовну насолить крεйдою, наструга(т) и прилага(т) на рожу, а по сεму на свЂжу капу(сту) намаза(т) мεдомъ и то прилага(т), по 3 гли(сти) зε(мъ)ніε, то(л)ко нε рудіε, и на пла(т) налага(т), прилага(т) на рожу».

5 Над рядком повторено «з(ъ)».

6 Літера Ђ виправлена з п.

7 Літера в виправлена з р.

8 На місці літери т пошкоджений папір.

9 Літера а виправлεна з п.

10 Перед заголовком закреслено: «І тЂмъ».

11 На полі з лівого боку: «Зры».

12 Слово правлене.

13 Слово дописане над рядком.

14 Частина слова «ва» правлена. \73\



Ещε лучшε, кгди придаси и комфори, а когда онои нε маεшъ, всипъ соли. Притомъ нεхай хоріи зажиε яго(д) бузинови(х), варεни(х), сухи(х), прида(в)ши пучку або другу зεлія божого дрεвка, то ε(ст) бЂздεрεва, той юхи нεхай напіε(т)ся, для того что(б) потЂлъ в(ъ)ночи. Ежεли би то нε помагало, вари квЂтъ бузинови(й) з бЂздεрεво(мъ) 1 в молоцЂ и прикладай.

На рани вродоватε на(й)лучшε пля(с)тεр(ъ) сЂрчани(й) и балсамъ.

О ωпуху в ногахъ, особливε, алε zвича(й)нε. Естъ набракло(ст), ал(ъ)бо опух(ъ)нεніε, ногъ, походячεε з крови мεля(н)холични 2, флεгмисти и о(д) повикланія жилъ, котороε варицεсъ зовутъ. Пухлина та посполита бbваε синя 3, чорна, ра(н) вродовати(х) и смродливихъ повна, лЂчεніε εй и ра(н) барзо тру(д)но, нЂкоторіε а(ж) до смεрти триваю(т), щодε(н) 4 рани осмотруε(т). /83зв./

О повЂтру. ПовЂтрε називаε(т)ся пεсти(с), албо пεстилε(н)тія, ε(ст) хороба 5, сεр(д)цε ядомъ заражаючо, з матεріи́ ядовитой і заразливой з рожа, всякоε εго акція 6 наgлε и смε(р)тεл(ъ)нε, з розними сим(ъ)птоматами згромажоними, заражаюча. Знаки о(д)лεгліε, проgностикуючε o наступуючо(мъ) повЂтру, найпεрвшε кгди ту и овдε повЂтрε о(т)зиваε(т)ся, о(т)коль боя(т)ся трεба, когда у сосЂда горε, аби той пожа(р) далεй нε сягалъ, яко звиклъ. І тЂмъ: впрε(д) тому забεга(т), что(б) 7 заразити(с) 8 нε слЂдовало, яко (ж) оно смродливε, з зεмли виходячіε вапори в збожу zараза. Скутки повЂтра, до коррупціи́ тягнучого, яко сε, когда назвича(й) много грибовъ роди(т)ся, кгди дрεва і иніε зεл(ъ)я гнию(т) вε(н)днεіо, чε(р)віи розмаи́ти(х) множε(с)тво, кгди бидла мно(г)[о] падε(т) о(т)ходзо, кгди хлЂбъ, надворъ /83зв./ надворъ виложεній, скоро плЂснЂε, кгди мясо скоро про(д)хнε(т)ся, кгди хороби значнε мεжду лю(д)ми паную(т), яко оспи, ло(ж)нЂцε, то ε(ст) обло(ж)на хороба, з(ъ) тих бо хоро(б) займуε(т)ся повЂтрε. Знаки повЂтра звичайнε сія: напро(д) кгди болшε хорихъ умираε, а нεжεли до здоровя приходятъ, εжεли скоро εдно о(т) другого зарази(т)ся, εжεли хорого сили опускаю(т)ся c початку хороби, εжεли бубонεсъ, то ε(ст) димεници и ка(р)бункулЂ, хоримъ видаю(т)ся, εжεли по смε(р)ти на умεрлихъ 9 видаю(т)ся макули синіε, албо чарниε, ал(ъ)бо помεшанε. Причина повЂтра ε(ст) ядовита матεрія и заразлива, котора приходи(т) з повЂтра, та бываε(т) нЂкогда до заражεня о(т)мЂнна, primarum gwalitatum готуε и способна чини(т), нЂкогда бεз жа(д)ной о(т)мЂни корумпуεся, албо c примεшаня рознихъ εξъгаляций зεмли і из водъ виходячи(х), особливε кгди сату(р)нусъ триплЂкати(с) іgнεа сиgна /84/ аріεти(с) капри корнЂ v sagittaky прεходи(т) таεмнε, і цЂла сила сεрдцу проти(в)ни(x), або таεмни(х), астровъ аспεктомъ ізливаніεмъ походи(т) можε, что нε ра(з) трафляε(т).

Способи до лЂчεня. Найпε(р)шε и на(й)пεвнЂйшε прасεр(ъ)вативу(мъ) уцeszka 10 вчεсна,



1 На полі з правого боку: «Зри».

2 Кінцева літера и виправлена з ε.

3 Літера и правлена, нечітка.

4 Літера щ виправлена з ч.

5 Літера x виправлена з A.

6 Літера я виправлена з ε.

7 Літера б правлена.

8 Перша літера з правлена.

9 Літера л виправлена з x.

10 Над рядком «vceszka».



а кто до того при(й)ти нε можε, тихъ уживать способовъ: напрεдъ \74\тъло иz злихъ гуморовъ εк(ъ)спу(р)gовать, на що на(й)лЂпшε здавна залЂцεно пЂgулки, званε пЂлюля русЂ, бεручи ихъ в ка(ж)ди(й) ти(ж)дεнь 1 разъ, кровъ пусти(т), апεртурε, кто можε то учини(т), о(т)ворить, повЂтра чисти(т) огнεмъ, курεнεмъ устави(ч)нимъ розними 2 рεчами, яко то явловцεмъ, корою бεрεзовою, сЂркою, з смолою змЂшана, и шишками боровими, до носа часто притика(т) оцεтъ рутяній, любо іній, з розними ін(ъ)gрадиε(н)ціами. Зεліε кошичко мЂεтъ особливую моцъ борони(т) о(т) повЂтра, мавтикуючи εго амулεта, то εстъ боронячоε zарази, на шіи́ завЂшоноε імЂть. А кто жывε срεбро, а(р)шεни(к), /84зв./ живε 3 жывε [!] срεбро, а(р)шεни(к), то ε(ст) миша(к), бофонЂ сухε, такжε антидота часто ужива(т), якε ся тгεрияка εлεктиарумъ 4 дε ово εлЂξЂръ проприεтати(с) камε(н) 5 ляпЂсъ бεзоаръ, εξътрактумъ июнЂпεли 6, соль вЂтиумъ 7 v милεфоліи і ин(ъ)нε особливε обачъ в той жε кни(ж)кε 8 на початку. Курація, то ε(ст) лЂчεня 9, налεжи(т) напро(д) на крови упущεнію, εжεли сили 10 позволіо, и впрε(д) zаживши алεξтεармакумъ, то ε(ст) 11..., з котори(х) то суть особлившε до ядовитой зарази, жε вну(т)ръ прεзъ поти, εднорожεцъ правдивій, suceus 12 meduttia фрустусъ брасЂлЂεнси(с) муракукао часу zвани(й), cneius моюцεсисъ 13 unъgcobem reduktus gr. 5 на разъ, вомЂторія на початку ε(ст) пожитεчна заражεному. І тЂмъ: сокъ бузиновій з(ъ) оцтомъ рутяни(мъ) змЂшай, прида(й) камфори, да(й) зажи(т), что(б) потЂлъ хоро(й). I тЂмъ: возми чарку оцту моцного, соку рутяного ло(ж)ку, дрия(к)ви, какъ лЂскови(й) орЂхъ, /85/ соли пучку, то ε(ст) щиптε 14, замЂша(й), дай зажи(т), випоты(т)ся 15 налεжитε, толко жъ сиε служи(т) натурамъ здоровимъ людε(мъ). До питія дава(т) хорому тизану, вари(т) рогъ εлεнεвій в(ъ) водЂ, придавши зεлія ростропсти, то ε(ст) Kardui бεнεдикти, корεня скор(z)онεра тормε(н)тиллЂ и люкрεціи трохи. Комфора под ча(с) повЂтра мЂεтъ вεлику похвалу, уживаючи εε якъ во внутръ, з дрияквою, любо з горЂлкою, любо нюха(т) 16, носить 17 при собЂ, лεчъ в самомъ пароξизмЂ, кгди хорій мЂεтъ боль голови, нε надобно давать. Для народу простого возми роби фунЂпεри фу(н)тъ, прида(й) фліорумъ 18 сулпгури(с) 19 унцію 20, албо, ка(к) оного нε(т), флорε(с), зотри якъна(й)суптεлно на камεни малярско(мъ) сЂрки чистой д†ун(ъ)цій 21,



1 На місці літери ь частково пошкоджений папір.

2 Кінцева літера и виправлена з ъ.

3 На полі з лівого боку «срεбро».

4 Літера и виправлεна з у.

5 Слово дописане над рядком.

6 Над рядком «яловεцъ».

7 Над рядком «виноградная».

8 Слова «в той жε кни(ж)кε» напівзалиті чорнилом, нечіткі.

9 Далі в рядку закреслено «εжεли сил...».

10 Перша літера и правлена, нечітка.

11 Далі в рядку місце для невписаного слова.

12 Над рядком, над цим і трьома наступними словами: «сокъ», «осεрεдокъ», «злакъ», «БразилЂя».

13 Слово правлене.

14 На полі з лівого боку: «Grамо(мъ) 1 ε(ст) 2 gрана, два зε(р)на peprzu».

15 Літера о виправлена з а, нечітка.

16 Склад ню- перероблений з іншого напису, нечіткий.

17 Частина слова «сит» перероблена з іншого напису.

18 Частина слова «мъ» правлена.

19 Над рядком «чиста сЂрка».

20 На полі з лівого боку «2 loty».

21 На полі з правого боку «то ε(ст) loty 4».



прида(й) бобковъ толчεни(х) мЂлко, \75\ тилко (ж), ка(к) сЂрки, мири 1 утεртой унцію 2, комфори унцію 3, придай, роби самбуціε 4, скол(ъ)ко потрεба, /85зв./ сколко потрεба, змЂша(й), давай для люду посполитого, аби щодε(н) уживали, бεручи на каждой разъ, якъ ка(ш)та(н).

Для посполитого люду рεчъ особлива. Возми фу(н)тъ 5 бобковъ, объбεри c ни(х) шкурки вε(р)хніε, зтолчи на суптεлни(й) прошокъ, до котори(х) додай соли чистой горсть, умεшай добрε, вложи до начи(н)ня того про(ш)ку, давай по ло(ж)цЂ в тεпломъ винЂ, по зажитію мЂεтъ хори(й) окута(т) сεбε, аби потЂлъ, а εжεли би горачка 6 вεлика била, в(ъ) той ча(с) нε у винЂ, алε в(ъ) оцтЂ мЂε(т) бить дава(н)ній, рεчъ досвЂдчона о(т) многи(х).

Прошокъ, боронячій о(т) повЂтра зарази, осо(б)ливи(й). Возми цинамону, мири, суккотринумъ, ка(ж)дого по по(лъ)тори чвεрти лота, /86/ квЂту мушкатового, гвоздико(в), мастиξу 7, дрεва алоεсовεго, болюмъ 8 орЂεнталнεго, каждого по εдномъ скрипулЂ 9, учи(н) прошо(к) суптεл(ъ)ній, которого ужива(й) щора(н)ку по по(л)чвεрти лота в винЂ, то ε(ст) 2 о(с)мини золо(т)ника 10, εжεли апостεма або димεниця, то ε(ст) боля(ч)ка 11, виступи(т) навεрхъ добрε, и на низши(х) частεхъ, нε близко сεрдца, суть бεзпεчнε. Ежεли тε(ж) видаε(т) син(ъ)ε, а(л)бо чарнε, ал(ъ)бо толко по(д) шкурою зостаε(т), албо на ви(ш)ши(х) частεхъ видаε(т)ся, яко на шіи́, по(д) пахами, нεбεзпεчнε су(т), яко и тε, которіε, видавши(с), знову розойдε(т)ся в(ъ)нутрЂ тЂла. Ежεли трафи(т)ся, и(ж) апостεма, або димεниця, нε хочε вида(т)ся навε(р)хъ, толко по(д) шкурою сиди(т), поставъ на нεй ба(н)ку цилюри(ц)ку, что(б) ю навεрхъ потя(г)нулъ, або прикладай катаплазму: возми рε(д)ки, /86зв./ возми рεдкы, трε(н)довникового корεня заровно, придай оцту, мεду и соли, змЂша(й), прикладай тεпло. И εжεли ви(й)дε на шію албо по(д) пахою, можε ю стягнуты до низши(х) частεй ти(мъ) способомъ: возми корεня сεропгулярія, то ε(ст) 12..., рεдки, рути 13, заровно, придай тЂста кислого, оцту и вина, присма(ж) и приклада(й). Ініи́ жабъ сухи(х) зεм(ъ)нихъ 14 прикладаю(т) на димεницю 15.



1 Над рядком «смирна».

2 Під рядком «2 лоты».

3 Під рядком «2 лоти».

4 Над рядком «бузина».

5 На полі з правого боку: «Фу(н)тъ мεдиковъ 24 лоти толко важи(т), а нε болшъ».

6 Склад го- перероблений з іншого напису, нечіткий.

7 Над рядком «ма(с)тиха».

8 Над рядком «кусокъ».

9 Над рядком «то ε(ст) по 2 лоти».

10 Слова «то ε(ст) 2 о(с)мини золо(т)ника» записані в проміжку між сусідніми словами.

11 Слова «то ε(ст) боля(ч)ка» дописані на полях з лівого і правого боків.

* У рукопису наступний аркуш має № 89, проте послідовність тексту не порушуеться.

12 Далі в рукопису проміжок для невписаного слова.

13 Літера у правлена, нечітка.

14 Частина слова «м(ъ)ни» перероблена з «м(ъ)я».

15 На полі з правого боку: «Зри на димεницю прикладать лεкар(с)тво». Нижче, а також на полі з лівого боку двічі повторено: «Зри». \76\








Початок лікарського порадника «ЛЂкарства описанъніє»:

Частина 1.


Закінчення:

Частина 3.











Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.