Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


Попередня     Головна     Наступна





ПРАКТИКА CIA, ИЛИ ОУВЂЩЕНІЕ ПРАЦОВИТЫМЪ ГОСПОДАРЕМЪ


ПРАКТИКА CIA,


или оувЂщεніε працовитымъ господарεмъ, вεл(ь)ми пожиточная, з(ъ) которой каждый познати можεтъ постановлεниε пришлого року зымы, вεсны, лЂта и ωсεни, навεтъ ко(ж)дого м(с)ц̃а и дня, яко и коли ω(т)мЂнности во(з)духовъ нεбεсныхъ и оурожаεвъ зεмныхъ сподіватися. /1зв./



М(с)ц̃ъ яну[а]рій. Въ А̃ [1] дεнъ януария εсли зодя, или нεбо на восто(к) слонца чεрвоноε, знакъ правдивый того року войны и частой нεпогоды. А εсли слонцε ясноε и дεнъ вεсолы(й), рокъ будεтъ добрый, и рыбъ много. Такъжε и нощъ А̃ [1] погодная и тихая значитъ рокъ добрый. А εсли будεтъ вЂтръ в той дεнъ ω(т) всходу, то припадки на быдло. Если ти(ж) вЂтръ ω(т) западу, смεртъ кролε(й) многи(м) значитъ. Если вЂтръ ω(т) полунощи, злый будεтъ оурожай. А εсли вεтръ ω(т) полудня, худобы многіи́ и смεртъ посполиты(м) людε(м) значитъ, алε урожай будεт(ь) добрый. Въ дεнъ бг̃оявлεния Х̃(ст)ва εсли будεтъ ясно и тихо, вино зродитъся доброε, а εсли вЂтръ з(ъ) снЂго(м) або з(ъ) дождо(м), то значнЂ схибитъ. Въ дεнъ КЄ̃ [25] януария εсли ясна(A) погода, будεтъ ро(к) добрый на вшитко. Если хмурно, много людεй помрεтъ. Если снЂгъ албо до(ж)дъ, значный нεурожай, а εсли вЂтръ, то войну значитъ. Того жъ м̃(с)ца въ К̃ [20] дεнъ вступуεтъ слонцε в(ъ) Водника знамя нεбεсноε, /2/ знамя нεбεсноε, а тоε знамя εстъ тεплоε и вЂлґот(ъ)ноε. ДЂти в которо(м) знамεни родятъся, бываютъ на твары смутныи́ и мεля(н)колычныи́, алε до науки прудкіи́, и приходятъ пото(м) до богацтва и до славы доброи́, а в молодыхъ лЂтεхъ жεнят(ь)ся. Если грими(т) того (ж) м̃(с)ца в тыи́ дны, коли м̃(с)цъ εстъ в(ъ) Воднику, вεликую шкоду в(ъ) оурожаεхъ значитъ.

М̃(с)цъ фεвруарій. В дεнъ стрЂтεния г̃(с)дня, εсли будεтъ ясно, лε(н) зродит(ъ)ся добрЂ, алε снЂгъ нεпрудко гинεт(ъ). В дεнъ ωбрЂтεния чεстния главы εсли морозъ, то М̃ [40] дній такъ будεтъ. Если тε(ж) снЂгъ, то такжε до М̃ [40] дній зимно будεтъ. А εсли будεтъ до(ж)дъ, то гусεници капусти будутъ псувати. В сиропустную нεдεлю якая будεтъ погода, такая бεзъ похибы и на Вεлиґдεнъ, в понεдεлокъ засъ и в(ъ) второкъ. Если будεтъ ясно, жито и пшεниця потЂши(т) г̃(с)даря. И εсли в тыε (ж) дни рано сходитъ сло(н)цε, ран(ъ)ная /2зв./ ная сЂйба будεтъ плужити. А εсли нεпрудко сходитъ, то позная сЂвба лЂпшая будεтъ.

Того жъ м̃(с)ца К̃ [20] дня вступуεтъ слон(ь)цε в(ъ) Рыбы знамя нεбεсноε, а тоε знамя εстъ зимноε, вЂлґотноε. ДЂти, которыи́ в то(м) знамεни родятъся, бываю(т) смЂлыи́, хитріи́, никому нε вЂруючіи́ и до вεндрованя за наукою и за купεцтво(м) в чужіи́ зεмли скло(н)ныи́. \115\

Если грими(т) того м̃(с)ца, коли м(с)цъ εстъ в(ъ) Рыбахъ, злы(й) будεтъ оурожай.

М̃(с)цъ мартъ. В м̃(с)цу марцу якъ много дній хмурныхъ, мглысти(х) и дождεвыхъ, такъ много будεтъ нεпого(д)ныхъ, часовъ до року, толко оуважати, жε чвεрт(ь) м̃(с)ца марца значатъ чвεрт(ь) року. Пεршая чвεрт(ь) значитъ вεсну, вторая лЂто, трεтая εсЂнъ, чεтвεртая зиму пришлого року. И коли сухій марεц(ъ) а мокрій май, будεтъ гумно, яко гай. Если в(ъ) дεн(ь) б̃лговЂщεния прεдъ свитаня(м) и на свитаню ясная /3/ и тихая погода εстъ, то добрій zнакъ оурожаю. Естъ ти(ж) в(ъ) вεликой повазЂ и досвЂдъчεню Д̃ [4] дни приεмного ти(ж)ня, то εстъ сεрεда, чεтвεртокъ, пятокъ и субота. Срεда значитъ вεсну, чεтвεрто(к) лЂто, пятокъ ωсЂнъ, субота зиму. И якая в ты(х) днεхъ и нощεхъ бываεтъ погода, такой ся в(ъ) чтирεхъ частε(х) року сподЂвай. Коли будεтъ дождъ в суботу, вночи прε(д) Пасхою, то болшε будεтъ слоты, ни(ж) погоды, до зεлεныхъ свято(к). Того (ж) м̃(с)ца К̃ [20] дня вступуεтъ слон(ь)цε в(ъ) Скопа в(ъ) знамя нεбεсноε, а тоε знамя εстъ тεплоε и сухоε, и вεсна ω(т) того знамεния зачинаεт(ь)ся.

ДЂти, которіи́ в то(м) знамεніи́ родят(ь)ся, бывают(ь) сεрдε(ч)ны(и), смЂлыи́, звадливыи́. У пановъ ласку такіи́ маютъ, и до вεликихъ оурядовъ такіи́ приходятъ.

Если гримитъ того м̃(с)ца, коли м̃(с)цъ εстъ в(ъ) СкопЂ, страхи вεликіи́ и оутЂчки мεжи людми бываютъ.

М̃(с)цъ априлъ. Той м̃(с)цъ з натури своεй εстъ вихроватый, зимный /3/ зимный и нεпогодный, и гды в нεмъ працовитыи́ господарε заωруютъ и засЂваютъ, тяшкіи́ до нови(н)ки оубогіи́ людε мЂваютъ.

Того (ж) м̃(с)ца двайцятого днε вступуεтъ слонцε в(ъ) знамя нεбεснаго Быка, а тоε знамя εст(ь) тεплоε и сухоε, и в то(м) знамεніи́ будовати, сЂяти, щεпы щεпити, купчити и ролЂ оуправляти добрЂ.

ДЂти, которыи́ ся по(д) той часъ родятъ, маютъ ωхоту до ролЂ, до господарства, бываютъ вεсолыи́, в музицЂ кохаютъся и жа(р)ты любятъ, до нεвЂстъ εднакъ нε маютъ щастя. A ґды лЂтъ дорастаю(т), бываютъ скупыи́ и богатыи́, д̃ховны(м) εднакъ сутъ прихилныи́.

Если гримитъ того м̃(с)ца, коли м̃(с)цъ εстъ в(ъ) Быку, на жито и на εч(ъ)мЂнъ бываεтъ зараза и нεполон(ъ)ностъ.

М̃(с)цъ май. Коли будεтъ дождъ в(ъ) дεнъ сточный, вεликіи́ дожды будутъ пановати, по(д) часъ жнива, громы засъ маіовыи́ рокъ жизный спроважаютъ. Если в(ъ) дε(н) КЄ̃ [25] мая /4/ КЄ̃ [25] мая будεтъ ясно, вино зродит(ъ)ся добрЂ, а εсли будεтъ дождъ, зхибятъ вина.

Того (ж) м̃(с)ца КА̃ [21] дня вступуεтъ слонцε в знамя нεбεсноε Близнята. Тоε знамя εстъ тεплоε, вЂлготноε, в той часъ добрЂ купчити и дЂти до школы давати.

ДЂти, що ся родятъ по(д) ты(м) знамεніε(м), маютъ хутъ до науки и бεзъ караня пилно учат(ъ)ся, бываютъ приложоными людми, а гнЂву нε рады, долго тримаютъ. \116\

Если гримитъ того м̃(с)ца, коли м̃(с)цъ εст(ъ) в(ъ) Близнятахъ, зараза бываεтъ на жыто.

М̃(с)цъ іюнъ. В дεвятый чεтвεртокъ по ПасцЂ εсли погодно будεтъ, добрый оурожай будεтъ. Если зрана до(ж)дъ, ран(ъ)ная сЂвба схибитъ, εсли ω полудню, сεрεдняя сЂвба, а εсли прεдъ вεчεро(м), позноε збожа схибитъ. Если в(ъ) дεнъ ст̃го Іωана Крεститεля до(ж)дъ будεтъ, то до М̃ [40] дній болшε будεтъ слоты, нижъ погоды, и жнива мокрыи́ будутъ, и ωрЂхи спадутъ. Того жъ /4зв./ Того (ж) м̃(с)ца КА̃ [21] дня вступуεтъ слонцε в(ъ) знамя нεбεсноε Рака, ω(т) того часа и лЂто зачинаεт(ъ)ся. Тоε знамя εстъ тεплоε, вЂлготноε, в той часъ добрЂ шкуты и кораблЂ на водЂ будувати.

ДЂти, котрыи́ ся по(д) ты(м) знамεниε(м) родятъ, бываютъ поятыи́, и быстрыи́ до науки, доброй памяти, вεликого в(ъ)зросту, нεнавидятъ фалшу, кохаютъся в(ъ) ωбычаяхъ, ωбъжирства и пянства нεнавидятъ.

Если того м̃(с)ца гримитъ, коли м̃(с)цъ εстъ в(ъ) Раку, урожаεви плужи(т), алε быдло плодъ змЂтуεтъ.

М̃(с)цъ іюли(й). Если вторый дεнъ іюля будεтъ погода, зробятъ сЂна за погоды господарε, а εсли в той дεнъ будεтъ дождъ, бεзъ похиби прεзъ М̃ [40] дній болшε будεтъ дожда, ни(ж) погоды. И εсли той дεн(ь) слот(ъ)ный, ωрЂхи волоскіи́ зопсуются, a лЂсковыи́ добрЂ зродятъся.

Ω звЂздЂ, названной Каникумъ. Того жъ м̃(с)ца по пεршой квадрЂ настаю(т) пεсЂи́ /5/ дны, такъ назва(н)ныε, бо в той часъ звЂзда Лядня, которую Псεю звЂздою зовутъ, в(ъ)εдно з(ъ) слонцεмъ ходитъ. А тую sвЂзду, смотрячи оу воду, в начиню яко(м) поставлε(н)ную, видЂти можεтъ. Ω то(й) sвЂздЂ пишεтъ Цицεро в(ъ) книга(х) ω вЂщбЂ. Зачи(м), коли тыи́ пεсЂи́ дны настают(ъ) мокро, мокрости и мору ωбавлятися потрεба, а εсли пого(д)но, рокъ жизный будεтъ. Надъ то пил(ъ)но оуважати потрεба на гро(м): εсли при всходЂ тоεй sвЂзды гримитъ, абысъ зналъ, в(ъ) которой сторонЂ грими(т), и в которо(м) знамεніи́ нεбεсно(м) на той часъ м(с)цъ, и на которой сторонЂ нεба м̃(с)цъ εстъ 1 εстъ [!], чи на всходЂ, чи на западЂ. Бо εсли в той сторонЂ м̃(с)цъ εст(ъ), гдε гримитъ, то та(м) вεликій оупадокъ значитъ ω(т) войны и ω(т) нεурожаю. Если тε(ж) блиско, якобы надъ сεло(м) або на(дъ) мЂсто(м), в тыи́ часы гримитъ, значитъ та(м) прудкій якій оупадокъ албо ω(т) ωгня, албо ω(т) воды, албо ω(т) хоробы. И εсли бы ти ся придало того дня в тую сторону ихати, ити или посилати, занεхай вшитко, бо такій злы(й) часъ. И тоε знай, жε на Никула ко(ж)дого м̃(с)ца трεтій дεнъ по настатию и трεтій дεнъ прεдъ в(ъ)сходо(м) εго бываεтъ, /5зв./ бываεтъ, и тыхъ дній трεба моцно вароватися. Часъ КД̃ [24] дня юля, прεдъ полуднεмъ, значитъ зиму, прε(д) годы, часъ того (ж) дня по полудню значитъ зиму по годЂхъ, зачи(м) якая того дня будεтъ погода до полудня и по полудню, такой зимы сподЂватися потрεба. Того (ж) м̃(с)ца КГ̃ [23] дня вступуεтъ слон(ъ)цε в знамя нεбεсноε Лва, тоε знамя εстъ сухоε и горячεε. На той часъ добрЂ будынки закладати, будовати и до новыхъ будын(ъ)ковъ, любо до маεтностεй, впроважатися.



1 Частина тексту «и на которой ... εсть» дописана на полі з лівого боку.



ДЂти, которыи́ ся по(д) ты(м) знамεниε(м) родятъ, бывают(ъ) скло(н)ныи́ до доброти и до правды, до поступковъ па(н)ски(х) и шляхεцкихъ, смЂлый, \117\ вεсолыи́ и правдивыи́. Если гримитъ того м̃(с)ца, коли м̃(с)цъ εстъ во ЛвЂ, жита и ячмЂнъ на горныхъ поляхъ швин(ъ)куεтъ.

М̃(с)цъ августъ. Если І̃ [10] дεнъ сεго м̃(с)ца погодный, вино зроди(т)ся добрЂ, и хотъ бы ся пεрεдъ ты(м) и напсувало, то ся направитъ. Дεнъ ст̃го Вар(ъ)θоломεя значит(ъ) εсЂнъ /6/ εсЂнъ, зачи(м) εсли в той дεнъ будεтъ погода, то погодной ωсεни сподЂвайся, а εсли иначεй, жε дождъ або вЂтръ, то и εсЂнъ такая будεтъ.

Того жъ м̃(с)ца КА̃ [21] дня вступуεтъ слонцε в знамя нεбεсноε в(ъ) Пан(ъ)ну, а тоε знамя εстъ сухоε и зимноε.

Кто ся по(д) тымъ знамεниε(м) роди(т), будεтъ добрый, ласкавый, оува(ж)ный, до науки, до рахунку, до купεцтва и дх̃овεнства скло(н)ный, алε дво(р)ской науки и службы нεхай ся варуεтъ.

Если гримитъ того м̃(с)ца, коли м̃(с)цъ εстъ в(ъ) Пан(ъ)нЂ, дол(ъ)гой нεпогоды и повудя сподЂвайся.

М̃(с)цъ сεптεврій. Если въ КА̃ [21] дεнъ будεтъ того м̃(с)ца погода, за досвЂдъчεную рЂчъ маютъ виноградарε, ижъ на другую ωсЂнъ ωбфито зродят(ъ)ся вина, а εсли то(й) дεнъ будεтъ мокрый, то схибятъ вина.

Хочεшъ ли знати пришлого по томъ року пожит(ъ)ки, ворвишъ ωрЂшокъ дубовый во КΘ̃ [29] дεнъ того (ж) м̃(с)ца сεптεврия и розришъ εго наполы. И εсли в ню(м) знайдεшъ хробачка, будεтъ рокъ /6зв./ будεтъ рокъ добрый, εсли знайдεшъ муху, мЂрный рокъ, εсли знайдεшъ паука, злый урожай будεтъ, а εсли поро(ж)нЂй ωрЂшокъ, барзо нεздоровый рокъ на людεй. Тыи (ж) ωрЂшки εсли вчасъ призрЂютъ на дубинЂ, значитъ вчасную зиму, и по томъ зрозумЂεшъ. Если на дубинЂ ωрЂшки полныи́ и гладкіи́, значитъ пришлый рокъ добрый и жизный, а εсли худыи́ и поморщεнныи́, худый и рокъ будεтъ.

Того (ж) м̃(с)ца КВ̃ [22] дня в(ъ)ступуεт(ъ) слон(ъ)цε в знамя нεбεсноε Ваги, и ω(т) того (ж) εсЂнъ зачинаεтъся. Вага знамя εстъ тεплоε, вЂлготноε.

ДЂти, которыи́ родят(ъ)ся подъ ты(м) знамεниε(м), бываютъ ωхεн(ъ)дожныи́, любимыи́, алε боязливыи́, а к тому побо(ж)ныи́.

Если гримитъ, коли м̃(с)цъ εстъ в(ъ) ВазЂ, вεл(ъ)ми ωвци здыхаютъ в(ъ) томъ року.

М̃(с)цъ ωктоврый. В то(м) м̃(с)ци εсли листъ з(ъ) дεрεва нε ωпадаεт(ъ), значитъ зиму морозную и завал(ъ)ную, потомъ гусεници и хробаци з того ради плодят(ъ)ся.

Если /7/ Если тε(ж) хочεшъ знати, якій будεтъ пришлый рок(ъ), чи ра(н)ный, чи позный, смотришъ пилно при настатю того м̃(с)ца. Если в(ъ) пεршій дεнъ новый прεдъ заходомъ слон(ъ)ца албо при само(м) sаходЂ будεтъ до(ж)дъ, ранного и доброго року сподЂвайся. А εсли будεтъ дождъ як(ъ) бы ωпулночи, або ω курЂхъ, мЂрный будεтъ оурожай. Если тε(ж) на свитаню, або а(ж) ω всходЂ слон(ъ)ца, якобы другій дεнъ по настатю, будεтъ до(ж)дъ, позного и дорогого пришлого року сподЂвайся. Того смотрити трεба тилко, гды м̃(с)цъ ωктоврій настаεтъ, а ноεмврій ωстаεтъ 1,



1 Описка. Трεба «ωктоврій ωстаεтъ, а ноεмврій настаεтъ».



из(ъ) того сεбЂ оуваживши, будεшъ \118\ знати ω пашу для быдла, и сЂвба которая будεтъ плужити, εсли ранная албо позная, яко ся выжεй написало.

Того (ж) м̃(с)ца ωктоврия КВ̃ [22] дня вступуεтъ слон(ъ)цε в знамя нεбεсного Скорпиωна, а тоε знамя εстъ вЂлґотноε. На той часъ жадныхъ справъ, ни господа(р)ства нε зачинай.

ДЂти, которыи́ ся по(д) ты(м) знамя(м) родятъ, бываютъ скупыи́, напастныи́, сваволныи́, хитріи́, гнЂвливыи́, лакомыи́, понуріи́ и до вши(т)кого /7зв./ и до вшит(ъ)кого злого скло(н)ныи́.

Если гримитъ того м̃(с)ца, коли м̃(с)цъ εстъ в(ъ) СкорпиωнЂ, бываεтъ злый рокъ и голодный.

Скорпиωнъ зовεтъся Мεдвεдок(ъ), а той з натуры своεй εстъ зависливый, понуріи́ и шкодливый.

М̃(с)цъ ноεмврій. Того м̃(с)ца во А̃ [1] дεнъ вытни з(ъ) дуба тріску, и εсли будεтъ мокрая, то и зима будεтъ снЂж(ъ)ная, алε волная, а εсли тріска сухая, то зима будεтъ моро(з)ная и вихроватая. Тоε жъ и з буково(й) трЂски зрозуміεшъ. И то тыжъ старыхъ людεй пра(к)тыка, ижъ якая будεтъ погода во АІ̃ [11] дεнъ ноεмъврия, такой зимы сподЂватися.

НЂкоторіи́ засъ оуважали, якій εстъ дεнъ КД̃ [14] ноεмврия, такій пр(и)шлый 1 рокъ маεтъ быти. Пишεтъ ω то(м) Костан(ъ)ти(н).

Иншіи́ засъ пришлого року постановлεня такъ доходили: налявши полную шкляницу воды, во А̃ [1] дεнъ ноεмврия постановити на ровномъ мЂсцу, абы никто нε рушалъ, а другій дεнъ рано εсли добудεт(ъ)ся /8/ дεтъся прεзъ вεрхъ скляницЂ вода, бεзъ похибы мокрый рокъ будεтъ, а εсли вполни будεт(ъ) вода, добрій рокъ будεтъ. Если тε(ж) сама в(ъ) собЂ будεтъ вода, сухого року сподЂвайся.

В(ъ) Інфляндіи́, полунощной сторонЂ, почавшы ω(т) м̃(с)ца ноεмврия, до м̃(с)ца фεвруария слонцε нε свЂтитъ, и нощъ уставичъная в той часъ тамъ бываεтъ, ижъ людε спятъ много, а вставши, при свЂтлЂ робятъ и и́дятъ, и з(ъ)нову спати лЂгаютъ.

Того жъ м̃(с)ца ноεмврия ω(т) дня ИІ̃ [18] моря всЂ оуспокаяютъся, и стоятъ тихо воды ихъ, такъ долго, пуки птахъ, названны(й) АлцЂωнъ, сплодитъ и вывεдε дЂти. A гды ω(н) порушитъся з(ъ) дЂтми, на той часъ и людε рушит(ъ)ся 2, што бываεтъ ажε ω настатию м̃(с)ца фεвруария. Пишεтъ ω томъ Арис(ъ)тотεлεсъ и Плютархус(ъ) в гисториа(х) ω звірата(х) 3.

Дня КВ̃ [22] ноεмврия вступуεтъ слонцε в(ъ) знамя нεбεсноε СтрЂлця, а тоε знамя εстъ сухоε и горячεε.

ДЂти, которіи́ ся подъ ты(м) знамεниεмъ родятъ, бываютъ мудріи́, набожныи́, до дх̃овεнства склон(ъ)ныи́, алε часто хоруютъ.

Если гримитъ того м̃(с)ца /8зв./ м̃(с)ца, коли м̃(с)цъ εстъ в СтрЂлцЂ 4, значитъ на горахъ добрій оурожай, а в низинахъ заразу.



1 Над рядок винесено літеру и, не відповідний надрядковий значок.

2 Тобто «рушат(ъ)ся».

3 Речення дописане на полі з лівого боку.

4 Частина речення «коли ... СтрЂлцЂ» дописана на полі з правого боку. \119\



М̃(с)цъ дεкε(м)врій. Старыи́ господарε оуважали ω(т) ГІ̃ [13] днε сεго м̃(с)ца ВІ̃ [12] дній и ВІ̃ [12] нощій, то εстъ до Рождεства Х(ст)ва, абы пришлого року в(ъ) сЂвбЂ и роботы пилной могли ωсторо(ж)нЂ и бεзъ шкоды поступовати. До дня ГІ̃ [13] дεкамврия прировнали м̃(с)цъ дεкамвр[ій], до дня ДІ̃ [14] прировнали януарій, до ІЗ̃ [16] дня фεвруария 1, и такъ прε(з) ВІ̃ [12] дній и нощій ВІ̃ [12] м̃(с)цεй. Оуважали εднакъ, жε кождый дεнъ и нощъ на чεтыри части роздЂляли.

Другіи́ засъ прεзъ ВІ̃ [12] дній и ВІ̃ [12] нощεй по Рождεст†Х(ст)†постановлЂня ВІ̃ [12] м̃(с)цεй вырозумЂвали и за правдивую практику тоε мЂли, зачинаючи тыи́ дны ω(т) навεчεрия Рождεства Х(ст)ва, якій былъ часъ, εсли погодный, албо слотный, ω(т) вεчεра до полунощи, такій мЂлъ быти пεршій ты(ж)дε(н) януария, якій часъ ω(т) полунощы до рана, такій тыждεнъ другій, якій часъ ω(т) рана до полудня, до вεчεра /9/ до вεчεра, такій чεтвεртый ти(ж)дε(н), мЂрковали. И та(к) прεзъ вторій, другій м̃(с)цъ мЂрковали, раховали прε(з) трεтій дεнъ трεтій м̃(с)цъ и ажъ прεзъ всЂ ВІ̃ [12] дній тыхъ, до бг̃оявлεния Х(ст)ва, оуважаючи часы ВІ̃ [12] м̃(с)цε(й) постановлЂня и погоды ихъ, достатεчнЂ вырозумівали.

Єсли будεтъ Ро(ж)дεство Х(ст)во в нεдεлю 2, зима будεтъ тεплая, вεсна мокрая и тεплая, лЂто сухоε и погодноε, εсЂнъ мокрая и вЂхроватая, жита, вина, мεду и ωгоро(д)ныхъ рЂчεй достатокъ, старыхъ людεй много помрεтъ и нεвЂстъ тажарныхъ 3.

Єсли будεтъ Рождεство Х(ст)во в понεдεло(к) 4, зима будεтъ мЂшаная, εднакъ нε барзо прикрая, вεсна добрая, лЂто вЂхроватоε, εсЂнъ зимная, ложницЂ мεжи лю(д)ми, на мεды ржа и на пчεлы пото(м) вεликая шкода.

Єсли будεтъ Рождεство Х(ст)во в(ъ) второкъ 5, зима будεтъ моро(з)ная, вεсна добрая, алε вихроватая, лЂто мокроε, εсЂн(ъ) сухая, вина и з(ъ)божа мЂрный оурожай, на д̃ховεнство припа(д)ки смεртεлныи́, на водахъ нεщастя и на свинЂ хворота. /9зв./

Єсли будεтъ Рождεство Х(ст)во в(ъ) сεрεду 6, зима будεтъ лютая, вεсна ωстрая и нεпого(д)ная, лЂто и εсЂнъ вдячная, вина, сЂна и збожа достатокъ, ωвоцовъ и цибулЂ много, мεду ωскупно, на тεслювъ и на купцовъ злый заробокъ, дЂтε(й) малы(х) много помрε, и на приховокъ ω(т) быдла шкода.

Если будεтъ Рождεство Х(ст)во в чεтвεртокъ 7, зима до(ж)доватая, вεсна вЂтрная, лЂто доброε, ωсЂнъ мЂшаная, збожа, вина и садовины достатокъ, мεду мало, кролε(м) и пано(м) вεлики(м) смεрт(ь) дозираεтъ в(ъ) зубы.



1 Тобто «фεвруарий».

2 На полі з лівого боку «niedziela».

3 Тобто «тяжарныхъ».

4 На полі з лівого боку «poniedziałek».

5 На полі з лівого боку «wtorek».

6 На полі з правого боку «sroda».

7 На полі з правого боку «czwartek».

8 На полі з правого боку «piątek».



Если будεтъ Рождεство Х(ст)во в(ъ) пято(к) 8, зима будεт(ъ) нεстаточная, \120\ вεсна добрая, лЂто дождовато, εсЂнъ вихроватая, оурожай на вшитко добрій, пчолы и ωвцЂ рады здыхаютъ, а на людεй здоровый рокъ.

Если будεтъ Рождεство Х(ст)во в(ъ) суботу 1, зима будεтъ мглистая, вихроватая, з многими снЂгами, вεсна вЂхроватая, лЂто и εсЂнъ добрая и пожиточная, и оурожай на вши(т)ко, звады частыи́ и нεнависти мεжи людми, и крадεжи, на люди и на пчεлы припадки.

Того (ж) м̃(с)ца КВ̃ [22] дня вступуεтъ слон(ъ)цε в(ъ) знамя нεбεсного /10./ Козорожца, а тоε знамя εстъ сухоε и зимноε.

ДЂти, которыи́ ся родятъ подъ тымъ знамεниεмъ, бывают(ъ) лакомыи́, понуріи́, нεпослушныи́, лякливыи́ 2, до присяги, до проклинаня, до пεчали и до смутку повабныи́, до ролЂ и до тяшкой роботы склонъныи́.

Если гримитъ того м̃(с)ца, коли εс(т) мЂсяцъ въ Козоросцу, значитъ до(ж)ды, росы и мглы, на збожа заразливыи́. /10зв./



1 На полі з правого боку «sobota».

2 Літера и нечітка.

















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.