‹‹   Попередня     Головна     Наступна       |       Том 1.     Том 2.     Том 3.





Феофан ПРОКОПОВИЧ

ФІЛОСОФСЬКІ ТВОРИ В ТРЬОХ ТОМАХ

ТОМ ПЕРШИЙ

ПРО РИТОРИЧНЕ МИСТЕЦТВО...

РІЗНІ СЕНТЕНЦІЇ


Переклад з латинської



КИЇВ — 1979




ЗМІСТ



ВІД УПОРЯДНИКІВ


ПЕРЕДМОВА

Основні віхи життя та діяльності Ф. Прокоповича

Думки Ф. Прокоповича про бога й природу, матерію й рух

Проблеми пізнання в творах Ф. Прокоповича. Логіка

Естетичні погляди Ф. Прокоповича

Суспільно-політичні погляди Ф. Прокоповича



ПРО РИТОРИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Вступ


КНИЖКА ПЕРША. ПОДАЄ ЗАГАЛЬНІ ВСТУПНІ НАСТАНОВИ

Розділ перший. Про похвалу красномовству і, передусім, про його переваги

Розділ другий. Про корисність красномовства

Розділ третій. Поняття риторики, визначення, предмет, мета і завдання оратора

Розділ четвертий. Що робить оратора знаменитим?

Розділ п’ятий. Про вади зіпсованого красномовства, передусім, про високопарність, невдале наслідування, хлоп’ячий стиль, бундючну патетичність

Розділ шостий. Про шкільне, поетичне, емоційнонасичене або алегоричне, низьке, просте і т. п. мистецтво

Розділ сьомий. Про причини зіпсованого красномовства

Розділ восьмий. Про три види красномовства, або про стиль високий або поважний, середній або квітчастий, низький або буденний

Розділ дев’ятий. Про допоміжні засоби красномовства, передусім, про талант, науку і вправність

Розділ десятий. Про наслідування, кого і як наслідувати, де є похвали Ціцеронові і Златоустові

Розділ одинадцятий. Перераховуються інші латинські автори та святі отці однієї і другої мов

Розділ дванадцятий. Перед початком самостійної праці ораторові подаються загальні настанови



КНИЖКА ДРУГА. ПРО ПІДБІР ДОКАЗІВ І ПРО АМПЛІФІКАЦІЮ

Розділ перший. Що насамперед треба мати на увазі тому, хто складає промову, далі про питання, про стан питання, про справу, про судове рішення і про доказ

Розділ другий. Пояснюються місця знаходження доказів, які називаються безпосередніми

Розділ третій. Пояснюються обставини осіб, речей і місця, що називаються посередніми

Розділ четвертий. Про вживання названих місць, або як з них добувати докази. Дев’ять загальних настанов, які взяті Юнієм Мельхіором з різних авторів

Розділ п’ятий. Спеціальні вказівки, як треба добувати докази із згаданих місць

Розділ шостий. Спеціальний розгляд плодотворності другорядних даних і наслідків з наведенням прикладів

Розділ сьомий. Що таке аргументація і форми доказів

Розділ восьмий. Про ампліфікацію, її суть, джерело та про поділ її на чотири різновиди й, передусім, про збільшення та порівняння

Розділ дев’ятий. Подаються інші два види ампліфікації: логічне міркування, нагромадження та все, що відноситься до ампліфікації

Розділ десятий. Наводяться визначні приклади ампліфікації



КНИЖКА ТРЕТЯ. ПРО РОЗТАШУВАННЯ МАТЕРІАЛУ

Розділ перший. Яке буває розташування матеріалу та про частини промови і, насамперед, про вступ і про загальні настанови щодо нього

Розділ другий. Спеціальні настанови щодо вступу епідиктичного, дорадчого і судового родів промов і яких вад треба уникати у вступі. Вступи епідиктичного роду

Розділ третій. Про розповідь і виклад справи

Розділ четвертий. Різниця між ораторською та історичною розповіддю. Подаються інші приклади, а далі приклади розповіді та викладу, які взяті з творів видатних ораторів

Розділ п’ятий. Про обгрунтування

Розділ шостий. Про спростування

Розділ сьомий. Викладається дилема та індукція, найважливіші доводи спростування. Потім подається розміщення доказів спростування, а далі додаються приклади спростування

Розділ восьмий. Подаються приклади обгрунтування

Розділ дев’ятий. Про закінчення промови



КНИЖКА ЧЕТВЕРТА. ПРО МОВНО-СТИЛІСТИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Розділ перший. Що означає говорити по-латинськи

Розділ другий. Що означає говорити ясно

Розділ третій. Про ритмічну прозу і, насамперед, як виголошується багатьма словами те, що можна сказати декількома

Розділ четвертий. Про періоди і, передусім, про суть, різновидності і частини періодів

Розділ п’ятий. Про витонченість періоду і, особливо, на що треба звернути увагу в окремих його членах

Розділ шостий. Про витонченість періоду, яку можна побачити в сполученні його членів

Розділ сьомий. Про вживання періодів, членів і ком (синтагм) у промові та різноманітність їх сполучення

Розділ восьмий. Про мовні фігури, що сприяють красномовству



КНИЖКА П’ЯТА. ПРО РОЗГЛЯД ПОЧУТТІВ

Розділ перший. Суть, походження та види почуттів

Розділ другий. Розгляд двох основних правил збудження почуттів

Розділ третій. Про почуття любові, прагнення, турботи та тривоги

Розділ четвертий. Про надію та впевненість

Розділ п’ятий. Про благородну ревність

Розділ шостий. Про почуття радості

Розділ сьомий. Про жарти та дотепи

Розділ восьмий. Про почуття другого класу: про ненависть, гнів і обурення

Розділ дев’ятий. Про смуток, співчуття і втіху

Розділ десятий. Про страх, або жах і розпач

Розділ одинадцятий. Про заздрість

Розділ дванадцятий. Про почуття сорому, або соромливість



КНИЖКА ШОСТА. ПРО МЕТОД ПИСАННЯ ІСТОРІЇ І ПРО ЛИСТИ

Розділ перший. Про історію і, передусім, про те, що таке історія, яка її мета, і про похвалу історії

Розділ другий. Чого з огляду на правдоподібність треба уникати авторові, який пише історію (на підставі Лукіана)

Розділ третій. Наводяться дві причини неправдивості з творів Йосифа Флавія і чотири свідчення зловмисного опису з праць Плутарха

Розділ четвертий. Подається спосіб оформлення вигадки з історій святих, передусім, у сучасних латинських авторів

Розділ п’ятий. Що треба пропускати і чого не варто замовчувати історикові (з творів Ціцерона і Лукіана)

Розділ шостий. Про те, що повинен історик зберігати і виконувати (за Лукіаном, Ціцероном, Діонісіем Галікарнаським та Квінтіліаном)

Розділ сьомий. Про листи і, насамперед, що таке лист, звідки його назва і яка його мета

Розділ восьмий. Що необхідно для того, хто пише листи. Про пристойне та види листів

Розділ дев’ятий. Формули або скарбниця мовних зворотів для листів, що входять до дорадчого роду

Розділ десятий. Формули для листів судового роду

Розділ одинадцятий. Правила для листів показового типу

Розділ дванадцятий. Подаються загальні правила вступів для всіх типів листів та показується суть характеру або стилю, відповідного для листів



КНИЖКА СЬОМА. ПРО СУДОВИЙ ТА ДОРАДЧИЙ РОДИ ПРОМОВ

Розділ перший. Про судову промову, а саме: з яких місць повинен брати докази як звинувач, так і захисник при встановленні злочину на підставі здогадів. Властиво є три їхні джерела: причина, особа і вчинок. Спочатку про причину

Розділ другий. Про друге джерело доказів, що полягають у здогадах. Розгляд даних про особу

Розділ третій. Про третє джерело підозрінь щодо самого вчинку

Розділ четвертий. Про докази у визначенні справи та її законності

Розділ п’ятий. Про докази, що стосуються дорадчого роду промови і, передусім, про почесне і ганебне

Розділ шостий. Про корисне та шкідливе

Розділ сьомий. Про необхідне, легке, приємне та їхні протилежності

Розділ восьмий. Приклади, які ілюструють вміння дораджувати



КНИЖКА ВОСЬМА. ПРО ЕПІДИКТИЧНУ, АБО ПРИКРАШУВАЛЬНОГО РОДУ ПРОМОВУ

Розділ перший. Загальні вказівки про похвали особам і речам

Розділ другий. Похвали особам

Розділ третій. Похвали речам, а особливо народам і містам

Розділ четвертий. Про офіційні промови і, насамперед, про промову з нагоди дня народження

Розділ п’ятий. Про побажання з нагоди дня народження або іменин

Розділ шостий. Про весільну промову

Розділ сьомий. Про промови при вручанні подарунків і книжок, про здравиці і вступне слово

Розділ восьмий. Про євхаристичну промову, або про складання подяк

Розділ дев’ятий. Про привітання гостей

Розділ десятий. Про спосіб прощання

Розділ одинадцятий. Про похоронну промову

Розділ дванадцятий. Про надгробні написи або епітафії та інші короткі вислови, також і про дотепи



КНИЖКА ДЕСЯТА. ПРО ПАМ’ЯТЬ І ВИГОЛОШЕННЯ

Розділ перший. Правила, що стосуються пам’яті та її тренування

Розділ другий. Допоміжні засоби пам’яті в загальних місцях, зображеннях, розташуванні, позначках, подібності тощо

Розділ третій. Про виголошення і, передусім, про вади голосу



РІЗНІ СЕНТЕНЦІЇ


ПРИМІТКИ







Феофан Прокопович. Філософські твори в трьох томах. — К.: Наукова думка, 1979. — Т. 1. — 512 с. Тритомник творів Феофана Прокоповича — визначного вітчизняного мислителя кінця XVII — поч. XVIII ст. — є вперше здійсненим перекладом з латинської мови його філософської спадщини. До зібрання увійшли курси лекцій, які були прочитані мислителем у Києво-Могилянській академії протягом 1705-1709 рр., та інші твори. У першому томі наруковано «Риторику» Ф. Прокоповича та його виписки різних висловлювань видатних античних авторів. У цих працях відображені прогресивні, суспільно-політичні, естетичні та літературознавчі погляди мислителя, його непересічна обізнаність з античною та середньовічною літературою, а також з ідеями відродження й реформації. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів. (Theophanes Procopowicz. Opera philosophica. Volumen primum.)



Редакція філософської та правової літератури. Редакційна колегія: В. І. Шинкарук (голова), В. Ю. Євдокименко, В. М. Нічик. Упорядники: М. Д. Рогович, В. М. Нічик. Філософська редакція: В. М. Нічик. Передмову написали: М. Д. Рогович, В. М. Нічик, Д. П. Кирик, І. В. Іваньо. Переклали з латинської мови: Ю. Ф. Мушак, В. П. Маслюк, І. В. Паславський, С. Й. Войтович, П. П. Венгловський. Мовна редакція перекладу, його звірка з оригіналом й примітки В. П. Маслюка та І. І. Андрійчука. Рецензенти: І. П. Головаха, Є. К. Дулуман, А. О. Пашкова










© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
19.III.2005







‹‹   Попередня     Головна     Наступна       |       Том 1.     Том 2.     Том 3.



Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.