Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





ПРИМІТКИ ДО «РИТОРИКИ»


КНИЖКА ШОСТА


 1 Йосиф Іудей або Флавій Иосиф (народився бл. 37 р. до н. е. — рік смерті невідом.) — єврейський історик, автор творів: «Іудейська війна», «Іудейські старожитності», «Проти Апіона» та ін.

 2 Діонісій Галікарнаський (І ст. до н. е. — І ст. н. е.) — ритор часів Августа, автор праць «Римські старожитності», «Записки про стародавніх ораторів» та ін.

 3 Філон — друг Лукіана, якому він присвятив трактат «Як треба писати історію».

 4 Діодор Сіцілійський (народ, у 80 р. до н. е.) — грецький історик, автор історичної праці у 40 книжках «Бібліотека». \500\

 5 Югуртинська війна — війна Риму з нумідійським царем Югуртою в 111 — 104 рр. до н. е.

 6 Європ — давнє місто в Сірії на р. Євфрат. Це давня асірійська фортеця Дура, яку зайняв Селевк і перейменував на Європ від місцевості в Македонії, де він народився.

 7 Скарга Петро (справжнє прізвище Павенський, 1536 — 1612 рр.) — єзуїт, політичний діяч шляхетської Польщі і релігійний письменник, автор історичних, полемічних творів та церковних проповідей, запеклий поборник унії.

 8 Іконоборство — рух проти вшанування ікон, мощей та інших предметів культу.

 9 Теофілакт Сімокат з Єгипту (VI — VII ст. н. е.) — софіст, автор «Історії» у 8 кн., «Про різні труднощі в природі», фіктивних листів грецькою мовою. Латинською мовою його листи переклав М. Копернік 1509 р.

 10 Марціян Поляк (пом. 1272 р.) — польський історик.

 11 Беллармін, Роберт (1542 — 1642 рр.) — єзуїт, активний полеміст з «єретиками», противник Г. Галілея.

 12 Йдеться про римського історика Юстіна (II ст. н. е.) і Юстіна-мученика, який загинув 167 р. н. е.

 13 Терсит (міф.) — один з греків, які облягали Трою, зовнішньо негарний, виступив проти жадібності головнокомандувача грецького війська Агамемнона,

 14 Сікст V — римський папа в 1585 — 1590 рр.

 15 Ілля (бібл.) — ізраїльський пророк.

 16 Стоїки — представники філософської школи, заснованої в Афінах бл. 300 р. до н. е. Зеноном з Кітіона на Кіпрі (бл. 336 — 264 рр. до н. е.).

 17 Кармеліти — католицький «жебрачий» чернечий орден, заснований у 2-ій половині XII ст. у Палестині. Назва пішла від гори Кармель у Палестині, поблизу якої стояв їхній монастирь.

 18 Бароній Цезар (Чезаре, 1538 — 1607) — кардинал, бібліотекар Ватиканської бібліотеки, історик католицької церкви, відомий також як автор «Російської історії», де пише про походження росіян, про російські духовні посольства до Риму після Брестського собору 1594 р.

 19 Мається на увазі лікар перського шаха Артаксеркса III Мнемона — Ктесій з Кніда в Карії, який написав «Історію перського царства», «Історію Індії» та ін.

 20 Онесикріт — учень Діогена, учасник походу Александра Македонського, автор фантастичної історії про виховання Александра, написаної грецькою мовою в 323 — 281 рр. до н. е.

 21 Парфія — країна в Азії (середина III ст. до н. е. — 226 р. н. е.), що знаходилась на території сучасних Ірану, Туркменської РСР та ін., з якою стародавній Рим вів ряд невдалих війн.

 22 Апіон з Єгипту — вчитель граматики й риторики в Римі за панування Тіберія і Клавдія, упорядкував текст поем Гомера.

 23 Роз. Кохановський Ян (1530 — 1584 рр.).

 24 Лєх — міфічний засновник Польщі, яку середньовічні історіографи іноді називали Лехією.

 25 Кромер, Марцін (1512 — 1589 рр.) — польський історик.

 26 Стрийковський, Мацей (бл. 1547 — 1582 рр.) — польський історик і поет. \501\

 27 Ліпський, Анджей (1572 — 1631 рр.) — польський політичний діяч і історик,

 28 Мосох — біблійний персонаж.

 29 Арістід з Мілета (II ст. до н. е.) — грецький письменник.

 30 Бодін, Йоанн (Жан Боден, 1530 — 1596 рр.) — французький публіцист, відстоював незалежність держави від церкви.

 31 Роз. Філіпп II Македонський,

 32 Атрей (міф.) — брат Фієста, хотів помститись за те, що з вини Фієста він убив рідного сина Плістена. Тому повбивав дітей Фієста і з їх м’яса підготував обід, запросивши на нього батька замордованих дітей. Фієст після того прокляв Атрея, і в країні почалась пошесть.

 33 Геракла ненавиділа дружина Зевса Гера, яка наслала на нього божевілля.

 34 Як вчить римо-католицька церква, по смерті душі потрапляють до чистилища і тут покутують свої гріхи, очистившись від яких, йдуть до раю.

 35 Циклопи (міф.) — одноокі велетні, які проживали на о. Сіцілії у кузні бога вогню Гефеста (у римлян — Вулкана) і кували блискавки для Зевса.

 36 «Життя Брунона» — твір невідомого автора.

 37 Роз. Ієронім із Стрідона в Дальмації (335 — 420 рр. н. е.).

 38 Інокентій X — папа римський у 1644 — 1655 рр.

 39 Квяткевич, Ян (1630 — 1703 рр.) — професор риторики в колегіях у Ярославі, Сандомирі і Кракові.

 40 Йосафат Кунцевич (1580 — 1623 рр.) — уніатський єпископ, поборник унії, вбитий у Вітебську під час народного повстання. Ватікан оголосив його «святим».

 41 Галлія — країна в Західній Європі, що обіймала територію сучасних Франції, Бельгії, частину Голландії, Швейцарії й Німеччини.

 42 Цезарея (Кесарія) — місто в Каппадокії (Мала Азія).

 43 Друга пунійська війна — війна Рима з Карфагеном у 218 — 202 рр. до н. е.

 44 Мізія — країна в Малій Азії (територія сучасної Туреччини).

 45 Тембрей, Мнесіфей, Ахат, Гіас (міф.) — троянці, супутники Енея. Озіріс, Архетій, Епулон, Уфети — воїни Турна, Полумній — авгур (жрець-ворожбит), який воював на боці Турна.

 46 Брасид — спартанський полководець, у Першу пелопоннеську війну завдав важкого удару афінянам і намагався повернути захоплений у 425 р. до н. е. афінянами Пілос (загинув 422 р. до н. е.).

 47 Демосфен — афінський полководець, якому вдалося втримати Пілос і не віддати його спартанцям.

 48 Лідія — область на західному побережжі Малої Азії з головним містом Сарди.

 49 Іонія — область у Малій Азії між Карією і Еолідою.

 50 Еоліда — північно-західне побережжя Малої Азії від р. Герма до Геллеспонта.

 51 Геллеспонт — сучасні Дарданелли.

 52 Оптатив — бажальний спосіб у старогрецькій мові.

 53 Пропретор — колишній претор, намісник провінції.

 54 Легат, тут треба розуміти намісника провінції.

 55 Тирон (народ. 103 р. до н. е.) — вільновідпущеник Ціцерона, звідси повне прізвище Марк Туллій Тирон, бібліотекар і секретар Ціцерона, винахідник стенографії. \502\

 56 Планк Луцій Мари Мунацій — легат Цезаря в Галії, друг Ціцерона.

 57 Лукцій, Луцій — друг Ціцерона, римський історик, написав історію, в якій описав події від війни Риму з союзниками до першої громадянської війни.

 58 Роз. Листи Василія Великого, адресовані Григорію Богослову.

 59 Куріон, Гай Скрібоній — прихильник Ціцерона, консул у 76 р. до н. е.

 60 Роз. перемога в 43 р. до н. е. над Антонієм під Мутиною в Галлії.

 61 Епікурейці — прихильники філософської школи, заснованої Епікуром (341 — 271 рр. до н. е.), видатним матеріалістом і атеїстом епохи еллінізму, який визнавав вічність матерії, що мала внутрішнє джерело руху, і заперечував втручання богів у справи світу.

 62 Ізидор Пелусіот — учень Йоанна Златоуста, противник аріанства.









Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.