‹‹   Попередня     Головна     Наступна

ЛИТОВСЬКО-БІЛОРУСЬКІ ЛІТОПИСИ
(ПСРЛ Т.XXXII; Т.XXXV)

ЗМІСТ

(Том 32)

М.М.Улащик. Передмова до тому 32 (опис рукописів)

Хроніка Литовська й Жмойтська

Частина 1. Частина 2. Частина 3. Частина 4. Частина 5. Частина 6.

Хроніка Биховця (польською транскрипцією)

Частина 1. Частина 2. Частина 3.

Баркулабівський літопис

Літопис Панцирного й Аверки (польською)

Додаток. О плюндрованю руского панства от литвы и поражцЂ их

Покажчики до тому 32.

(Том 35. Білорусько-литовські літописи)

М.М.Улащик. Передмова до тому 35 (опис рукописів)

Никифорівський літопис
Супрасльський літопис
Слуцький літопис
Віленський літопис
Літопис Археологічного товариства
Академічний літопис
Origo regis Jagyelo et Wytholdi Ducum Lithuanie
Волинський короткий літопис
Літопис Красинського
Літопис Рачинського
Ольшевський літопис (польською)
Рум’янцевський літопис
Євреїновський літопис

Додатки

Могилевська хроніка Т.Р.Сурти й Ю.Трубницького (польською)

Частина 1. Частина 2. Частина 3.

Уривок з літопису

Родовід князів Одинцевічей

Покажчики до тому 35.

Б.М.Клосс. Опис літопису Авраамки (2000)

В.Л.Микитась. Західноруські, або литовсько-руські, літописи (1978)

Ответственный редактор академик Б. А. РЫБАКОВ

Заместитель ответственного редактора доктор исторических наук В. И. БУГАНОВ

Составитель и редактор тома доктор исторических наук Н. Н. УЛАЩИК

Інші електронні публікації литовсько-білоруських літописів у мережі (на 28.X.2004):

1) Сім літописів (Никифорівський, Супрасльський, Слуцький, Красинського, Рум’янцевський, Рачинського та Євреїновський) можна знайти на сайті Київського університету імені Тараса Шевченка.

Їх публікація не вповні відповідає оригіналу. Букву "ять" (ми передаємо її через Ђ) чомусь замінено на "е", і це при тому, що в примітках до текстів відмічаються навіть найдрібніші заміни "єрів" (ъ) та "єриків" (ь).
З березня 2004 року там розміщено додатково декілька матеріалів з інших сайтів, на жаль, без посилання на джерело. Зокрема, з нашого сайту взяті: Хроніка Биховця, Волинський короткий літопис, Київський літопис першої чверті XVII ст., Острозький літописець, Львівський літопис.

2) Свою версію двох літописів (Баркулабівський та Панцирного й Аверки) пропонує сайт История Беларуси IX — XVIII веков. Первоисточники разом з оглядом інтернету з цього питання.
19.XII.2005. На цьому сайті розміщено також тексти ПСРЛ, Т. XXXV в графічному форматі DJVU.

Див. також:

Тематичний розділ Літописи

Літопис руський за Іпатським списком (ПСРЛ, Т. II, 1908)
Лаврентіївський літопис (ПСРЛ, Т. I, 1926-28)
Новгородський перший літопис старшого і молодшого ізводів (ПСРЛ, Т. III, 1950)

Феодосій Софонович. Кройніка о Русі. Кройніка о початку і назвиску Литви (1673).

«Літописи». З енциклопедії «Українська мова».
«Літописи». З Енциклопедії Українознавства.

© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
25.III.2003 (останні зміни 25.III.2005)

Попередня     Головна     Наступна