Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
Вятка
Вятка, -и, д. і м. -ці — іменник жіночого роду (назва суч. м. Кіров — 1780-1934 рр.).
Вятка, -и, д. і м. -ці — іменник жіночого роду (річка в Російській Федерації).
Орфографічний словник української мови, 2014.
Примітка. Ця сторінка була створена на сайті «Ізборник» для демонстрації того, що не все в мережі,
що підписано назвою «Орфографічний словник», є справжнім орфографічним словником, яким варто користуватися.
Проте російська географічна назва Вятка (не плутати з укр. селищем В’ятка!) українською мовою й справді пишеться саме так,
без апострофа, відповідно до рекомендації § 109, п. 8 «Українського правопису».
При передачі сполучення м’яких приголосних з наступним а, у апостроф ставиться в тих випадках,
коли для російської власної назви існує відповідна загальна назва з тим же коренем в українській мові:
Водоп’янов (бо п’яний), В’яльцева (бо в’ялість), П’ятаков (бо п’ятак),
П’ятницький (бо п’ятниця), Рум’янцев (бо рум’яний);
В’язники (бо в’яз), П’ятигорськ (бо п’ять) та под., але без апострофа пишуться назви,
що не мають такого відповідника: Бядуля, Бякін, Бялик, Вяземський, Лубянцев, Помяловський, Пясецький, Рюмін; Вязьма, Вятка, Крюково, Кяхта, Рязань тощо.
Користуйтеся перевіреними виданнями. Пишіть грамотно!
