‹‹   Головна        






М. Левченко. Заметка о русинской терминологии
П. Ефименко. По поводу заметки г. Левченка «о русинской терминологии»






ЗАМЂТКА О РУСИНСКОЙ ТЕРМИНОЛОГІИ.


[Основа. — 1861. — №7]



Въ настоящее время, надо думать — вслЂдствіе освобожденія крестьянъ, — у Русиновъ, равно какъ и у Великороссовъ, стремленіе къ образованію становится искреннимъ и явнымъ.

Людямъ, пользующимся матеріальною обезпеченностью, и вслЂдствіе того, имЂвшимъ возможность получить какое-нибудь образованіе, предстоитъ святой долгъ помочь своимъ землякамъ въ этомъ благородномъ стремленіи.

Многіе уже трудятся на этомъ поприщЂ, приготовляя учебники для простаго народа, и мнЂ хотЂлось бы, въ видахъ общей пользы, обратить ихъ вниманіе на научную терминологію.

Научная терминологія западныхъ народовъ, принятая, почти цЂликомъ, въ русскія учебныя книги, образовалась, большею частью, въ средніе вЂка, когда наука была не общимъ достояніемъ, а особенною принадлежностью — какъ бы ремесломъ — извЂстныхъ людей, составлявшихъ замкнутую корпорацію, съ своею собственною іерархіею (баккалавръ, магистръ и т. д.). Эти люди избЂгали сближенія съ профанами, непосвященными въ таинства науки; у нихъ была особаго рода одежда и условный языкъ, отъ котораго ведетъ свое начало и научная терминологія, языкъ, составленный именно такъ, чтобъ быть понимаемымъ только спеціалистами, адептами науки.

Теперь наука дЂлается общимъ достояніемъ; поэтому и термины научные должны бы быть общепонятны; но вліяніе средневЂковаго пониманія вещей отзывается и нынЂ. Такъ, напримЂръ, всЂ малограмотные люди, желая показать, что они принадлежатъ къ образованному классу, любятъ оснащивать свой разговоръ иностранными словами (подчасъ имъ самимъ малопонятными): вмЂсто дикій садъ, они непремЂнно скажутъ паркъ, вмЂсто бесЂдкапавильонъ, и т. п. Особенно характеристично, въ этомъ отношеніи, слово діалектъ, — такъ - что услыша отъ малозна/184/комаго мнЂ человЂка вопросъ: говорите ли вы на иностранныхъ діалектахъ? я уже знаю съ кЂмъ имЂю дЂло. Ученикъ, заучившій нЂсколько звучныхъ словъ, въ родЂ: перпендикуляръ, параллель, сегментъ и т. п., уже чувствуетъ себя маленькимъ ученымъ, становится педантомъ, старается парадировать этими словами и вставлять ихъ, кстати и некстати, въ разговоръ.

Въ прежнія времена, это средневЂковое явленіе было еще замЂтнЂе; такъ, достопочтенный іеромонахъ Климентій (см. 1-ю книжку Основы) прямо совЂтуетъ грамотнымъ избЂгать, словно заразы, всякаго сношенія съ неграмотными. Даже современные ученые не совсЂмъ еще отреклись отъ средневЂковщины; — читающаго эти строки, также какъ и меня, безъ-сомнЂнія поражали химическія названія: глиній, кремній, и т. п. Видите ли: пришлось окрестить по-русски простыя тЂла или металлы, которыхъ руда называется: глина, кремень и т. д. По духу русскаго языка, кажется, ближе всего было бы назвать ихъ — глинякъ, глинецъ, или глиневикъ, и кремнякъ, кремнецъ или кремневикъ, но вотъ — почли приличнЂе сочинить — глиній и кремній, — слова, какъ-будто взятыя изъ того латинскаго языка, на которомъ, въ присутствіи родителей, объяснялся доминусь Галушкинскій съ сыновьями пана Халявского. Мало того: вскорЂ, какъ будто опасаясь, что эти названія черезчуръ понятны профанамъ, придумали новыя клички: алюминій и силицій!

Русинскимъ писателямъ, составляющимъ учебники для народа, предстоитъ дЂло совершенно новое, и я рЂшился высказать свои, по этому поводу, соображенія.

Такъ-какъ желательно, чтобы образованіе усвоивалось массою народа, то, я думаю, и термины научные слЂдуетъ составлять въ духЂ народнаго языка, такъ, чтобы, впослЂдствіи, они могли быть приняты самимъ народомъ. СлЂдуетъ еще принять во вниманіе и то, что у насъ, по числу нуждающихся въ образованіи, очень мало дЂльныхъ учителей, слЂдовательно учебники и научные термины надо составлять, по-возможности, такіе, которые и безъ толкованія учителя были бы доступны учащимся.

Это тЂмъ болЂе необходимо, что метода зубренія, врядъ ли скоро выведется изъ первоначальныхъ училищъ, для которыхъ собственно и назначаются руссинкіе учебники.

Для убЂжденія въ томъ, какое значеніе имЂетъ непонятная терминологія, спросите у любаго ученика объясненія, что такое эклип/185/тика? и навЂрное онъ вамъ не съумЂетъ дать удовлетворительнаго отвЂта. А спросите ученика польскихъ училищъ: что такое droga ziemi (дорога земли), и онъ вамъ непремЂнно объяснитъ. Я знаю это по опыту.

Если бы и приодилось употреблять въ учебникЂ иностранныя слова, то слЂдуетъ избЂгать, по крайней мЂрЂ, неудобопроизносимыхъ, какъ напримЂръ: параллелопипедъ, и такихъ, въ которые входитъ звукъ ф, несвойственный русинскому языку, вслЂдствіе чего такія слова, въ народномъ употребленіи, неизбЂжно искажаются — нерЂдко самымъ неблагозвучнымъ образомъ.

При составленіи учебниковъ слЂдуетъ обратить особенное вниманіе на математическія и естественныя науки, которыя, безъ-сомнЂнія, должны занять важное мЂсто въ народномъ образованіи: а въ этихъ-то наукахъ наиболЂе непонятна терминологія...

Въ-заключеніе, представляю вниманію читателей небольшой русинскій терминологическій словарь, въ видЂ опыта. Руководствомъ, при его составленіи, служили мнЂ словари, чешскій и польскій а также нашъ Украинскій языкъ. Искренно порадуюсь, когда мой опытъ вызоветъ критическія замЂчанія, и дополненія. Faciunt meliora potentes.


Ариθметика — Щотниця.

Алгебра — Німа Щотниця, або Німощотъ.

Аллегорія — Инословъ.

Амальгама — Зплавъ.

Арсеналъ — Зброёвня.

Анархія — Безправность.

Аптека — Лікарня.

Аптекарь — Лікарникъ.

Архитекторъ — Будовничій.

Архитектура — Будовничство.

Астрономія — Зірниця.

Астрономъ — Зірникъ.

Атомъ (хим.) — Первець.

Эквивалентъ (хим.) — Пай.

Автоматъ — Саморухъ.

Математика — Численниця.

Аналитика — Розборниця.

Бухгалтерія — Счотоводство.

Анализъ — Разборъ.

Алькоголь — Винець.

Кали — Вапнецъ (металлъ, котораго руда известь).

Оригиналъ — Первотворъ.

Орθографія — Писовня.

Параллельно — Опоручь.

Параллельные круги — Опоручні кола.

Тропикъ — Поворотникъ. Тепливець.

Тропическія Страны — Теплівщина.

Перспектива — Зглядность.

Орбита — Обіжниця. Обігъ.

Пульсъ — Живчикъ.

Магній (мет.) — Горчець.

Физика — Сильниця (Наука о дЂйствіи тЂлъ на другія тЂла, о силахъ).

Физическій — Сильничний.

Физикъ — Силозпитъ.

Механика — Силодійня (Наука о дЂйствіи силъ).

Механизмъ — Силодійство.

Механикъ — Силодій.

Химія — Лучба (чешск.), истниця, або властниця.

(Наука о соединеніи) естествЂ, — свойствахъ тЂлъ.

Грамматика — Мовниця. /186/

Натръ — Солець (металлъ котораго извЂстнЂйшее соединіе — повар. соль).

Силицій — Кремнець.

Алюминій — Глинець.

Углеродъ — Углець.

Теплородъ — Теплець.

Азотъ — Душець.

Газъ — Чадъ.

Хлоръ — Зеленець.

Фармація — Лікарниця.

Физіономія — Поглядъ

Конусъ — Стожокъ.

Коническій — Стожковий.

Баластъ — Тяжъ.

Бальзамъ — Живника.

Бальзамическій — Живничний.

Библіотека — Книгарня.

Блокъ — Вертіло.

Ботаника — Рослинниця.

Ботаникъ — Рослинаръ Билинарь

Гербарій — Травникъ.

Медикъ — Лікаръ.

Хирургъ — Гойникъ (отъ гóіти).

Хирургія — Гòйниця.

Результатъ — Послідокъ.

Форель — Пестрюга.

Форматъ — Укладъ.

Географія — Землепись.

Географическій — Землеписный.

Географъ — Землеписець.

Градусъ — Ступень.

Бассейнъ — Котловина.

Грифель — Писàло.

Агентъ — Діячъ.

Гротескъ — Дивообразъ.

Группа — Купа.

Горизонтъ — Поземъ. Небòсклонъ.

Горизонтально — Поземо.

Перпендикулярно — Стрямко.

Гипербола — Збитниця. (отъ збитъ — излишне).

Идеалъ — Видина. Правозоръ (съ чеш).

НасЂкомое — Кузька.

Инстинктъ — Побудка.

Инструментъ — Статокъ.

Эклиптика — Путниця.

Квадратъ — Двукратъ.

Кубъ — Трикратъ.

Истокъ — Жерело.

Буксиръ — Волокъ.

Буксировать — Волочити.

Каналъ — Проводъ.

Карикатура — Потвора.

Характеристика — Вдачность.

Циркуль — Кружало.

Колонія — Осада.

Колонистъ — Осадчій.

Колоритъ — Квітистость.

Контрактъ — Умова.

Корректоръ — Справникъ.

Курсъ — Токъ, Обігъ.

Цилиндръ — Валець.

Цилиндрическій — Вальцёвий.

Машина — Строй.

Паровая машина — Парострой.

Элементъ — простоее тЂло — Первина.

Электричество — Громовина. (чешск.)

Эмаль — Полива.

Эпоха — Доба.

Экстрактъ — Витяжки.

Фабрика — Виробня. Дільня.

Фабрикантъ — Виробникъ.

Интересъ — Зискъ. Ужитокъ.

Регулярный — Сталий.

Каθедра — Столець.

Лабораторія — Дільня.

Ландкарта — Землевидъ.

Ландшафтъ — Краевидъ.

Мануфактура — Рукодільня.

Массивный — Тильчастій Литий.

Матросъ — Пловець.

Спеціалистъ — Мітець.

Спеціальность — Мітецьтво.

Машинистъ — Стройникъ.

Меридіанъ — Полудникъ.

Метафора — Переносня.

Металлъ — Ковань.

Минералъ — Неростъ. Крушець.

Нейтральный — Ніякий.

Нейтралитетъ — Ніякость.

Полюсъ — Бігунъ.



М. Левченко.

















ПО ПОВОДУ ЗАМЂТКИ Г. ЛЕВЧЕНКА «О РУСИНСКОЙ ТЕРМИНОЛОГІИ (*).»


[Основа. — 1862. — №8.]



(*) Основа 1861 г., кн. 7.



При составленіи малороссійской терминологіи необходимо имЂть въ виду два главныхъ правила: во-первыхъ, чтобы каждый терминъ былъ произведенъ отъ такого слова, которое существуетъ въ родномъ языкЂ; и во-вторыхъ, чтобы окончанія терминовъ соотвЂтствовали формамъ нашего языка. Словарь г. Левченка не всегда удовлетворяетъ этимъ требованіямъ. Такъ, науки: ариθметика, бухгалтерія и математика переведены въ немъ терминами: щотниця, счетоводство, численниця, произведенными отъ словъ: счетъ и число, которыхъ въ малороссійской рЂчи не существуетъ (?); а есть: лікъ, лічба, рахуба, рахунокъ, изъ которыхъ и слЂдовало бы составить упомянутые термины. Словомъ безправность (анархія), розборъ (анализъ), двукратъ (квадратъ) приданы окончанія не свойственныя нашему языку. ВмЂсто безправности у насъ издавна употребляютъ слово безправья (см. Справа Братства Виленского съ Іеродіакономъ Грековичемъ въ 1605 г.); вмЂсто разборъ, надобно было написать розбіръ, если нельзя замЂнить другимъ словомъ; окончаніе кратъ у насъ не существуетъ, а есть кротъ; напр. въ словахъ сто-сотъ кротъ (Ужін. рід. поля), двокротъ (Сл. Закрев.); впрочемъ квадратъ лучше было бы назвать четверець, по чешски. Для аналогіи у насъ есть старинное слово подобенство (Слов. Берынды и Зизанія); астрономъ встарину назывался звіздарь, обсерваторія звіздарня (см. старинные Кіевскіе мЂсяцословы), гербаріумъ по малороссійски зілляникъ, амальгама тоже имЂетъ народное названіе, котловина слово в.-русское, кружало означаетъ не циркуль, а кружокъ, сдЂланный изъ чего нибудь. Для выраженія понятія колоритъ можно бы составить терминъ изъ слова коліръ, извЂстнаго нашему народу. Орθографію переводятъ еще словами: правопись, словопись, словописання, а грамматику словомъ письменниця. Инструментъ народъ называетъ струментомъ, а не статкомъ; послЂднее слово имЂетъ другое значеніе. Мануфактура называется рукомествомъ и ремествомъ. ВмЂсто пловець слЂдовалобы плавець.

Въ заключеніе, считаемъ не безполезнымъ помЂстить переводъ русскихъ словъ на букву А, большая часть которыхъ заимствована изъ /46/ иностранныхъ языковъ. Отрывокъ этотъ составляетъ начало столь необходимаго для насъ русско-молороссійскаго словаря, предпринятаго два года тому назадъ студентами Кіевскаго университета. Продолжается ли онъ въ настоящее время?

При каждомъ сло†показаны или губернія, въ которой оно записано, или книга, изъ которой заимствовано.



Объясненіе сокращеній:


Сл. З. Словарь малороссійскихъ идіомовъ Н. Закревскаго.

Сл. Ш. Опытъ южнорусскаго словаря Шейковскаго.

Хмель. Хмельнищина, Куліша.

Уж. рідн. поля. Ужінокъ рідного поля, Н. Куцого.

Пер. Значитъ, что слово переведено.

Произв. Означаетъ, что это слово произведено отъ другаго, существующаго въ нашемъ языкЂ.



А — а (союзъ); а! (междом).

Аба — габа́ (Дум. о КушкЂ); габя́къ. Сл. З.

Абинный — габо́вий (ПовЂст. Сторож.).

Аборигены — тубо́льці (Хмельн.).

Абрикосный — морелевий. Пер.

Абрикосъ — море́ля, муре́ля (Лат. Morela). Полт. г.

Абсинтъ — поли́нь; полинівка. Пр.

Авангардъ — передові, пе́редъ війська, передове військо. Прогр. для опис. губ. Кіевск. Учебн. Окр.

Авантажъ — аванта́жъ Полт. г., користь Черн. г., ужи́токъ, пожи́токъ Сл. З.

Авва — батько,тато, пан-оте́ць, ігуменъ.Прогр. для опис. губ. К. Уч. ок.

Августъ — Серпень. Тамъ-же.

АвгустЂйшій — найяснійший. Ст. сл.

Авдотья — Явдоха. Тавр. г.

АвдЂй — Овдій. Сл. З.

Авось — ачей (въ думахъ), може; Авось-либо — а може; На авось — на счастя, на одчай божій.

Авраамъ — Овра́мъ. Тавр.

Аврипигментъ — злотокістъ (съ польск. яз.).

Аврора — світова зоря. /47/

Австральный — полуденний. Пер.

Австріецъ — Австріятъ (Зап. о Юж. Р.),

Цесарчикъ Сл. З., Цесарець Тавр. г.

Австръ — полуденный вітеръ. Пер.

Автографъ — самопись. Пер.

Автократъ — самовластець. Сл. З.

Агафія — Гапка.

Аггелъ — злий духъ, бісъ, чортъ.

Агіасма — свячена вода.

Агнецъ, агнчикъ — ягня, бараня, баранчя, овчя, ягнятко, баранчикъ; баранокъ (Сл. Берынды и Зизанія).

Агница — вівця; чесна дівка Тавр. г.; цнотлива дівка Под. г.

Агнчій — ягнячий.

Агрикультура — хліборобство. Произв.

Агриппина, Аграфена — Горпина.

Агрономія — наука хліборобства, рольництво (съ польск. яз.).

Агрономъ — учений хліборобъ, рольникъ. Произв.

Адажіо — (переводъ этого и другихъ музыкальныхъ терминовъ смотр. во 2-мъ т. Зап. о Юж. Р.).

Адамантовый — діаментовий. Сл. З. демъянтовий Черн. г.; загартований, запеклий чоловікъ.

Адамантъ — діаментъ. Сл. З.

Адамашка — едамашка. Сл. З.

Адамашковый — едамашковий. Сл. З.

Адамово яблоко — кадыкъ. Тавр. г.

Адвокатство — речництво. Произв.

Адвокатъ — речникъ. Хмельн.

Администрація — справа, справування. Сл. З. отсюда справувати — управлять публичными дЂлами.

Адріанъ — Андріянъ. Тавр. г.

Адонисъ (Adonis vernalis) — горицвітъ.

Адскій — пекельний.

Адъ — пекло.

Адъюнктъ — спомагачъ, помішникъ. Пер.

Адъютантъ — джура, чура? (Въ думахъ).

Азартный — задирака, задиракуватий, палёний Полт.

Азбука — абетка, Уж. рідн. поля; граматка; абецадло. Сл. Ш.

Азбучный — абетний. Уж. рідн. поля. /48/

Азъ — я; азъ.

Ай — ой! охъ! отъ!

Айва (Malum Cydonium) — gдуля, Сл. З., квітъ. Черн. г.

Аиръ — (Acorus Calamus) — га́въяръ. Тавр. лепеха́. Черн. г. аеръ, шуваръ, татарське зілля. Сл. Ш.

Аистъ бЂлый (Ciconia alba) — лелека, черногузъ Тавр. и Полт. гайстеръ, бусель, бушля Полт. Боцянъ, въ ЗаднЂпровьи; буська. Черн. г. Аистъ чорный (Ciconia nigra) — рибоідъ, Полт.

Аистовый — лелечий, чорногузячий. Тавр.

Акація — окація. Тавр.

Акведукъ — риштакъ. Тавр.

Аквилонъ — спа́дьній. Уж. рід. поля, холодний вітеръ. Пер.

Аки — якъ, неначе, ніби; Аки бы — якъ би, неначеб-то, нібито.

Акилина — Кулина, Килина.

Акимъ — Якимъ.

Аккомпаниментъ — пригравання, приспівування. Пер.

Аккомпанировать — пригравати, приспівувати. Пер.

Аккуратно — чепурно, хупаво.

Аккуратный — чепурний, хупавий. (Этими словами, впрочемъ, передается только часть понятія, выражаемаго словомъ аккуратный).

Аксамитъ — оксамитъ. Сл. З.

Аксамитный — оксамитовий. Сл. З.

Аксинья — Оксана.

Аксіома — самоправда. Пер.

Актъ (судебный) — бумага.

Акулина — см. Акилина.

Акушерка — баба, баба сповиту́ха. Тавр.

Акушерствовать — бабувати.

Акушеръ — бабичъ (съ чешск. яз.).

Акциденція — хабарі.

Аладьи — оладьі Тав. г., ладки. Зап. о Юж. Р.

Алебастръ, Алавастръ — либастеръ. Тавр.

Алебастровый — либастровий. Тавр.

Александра — Олександра. Тавр.

Александръ — Олександро. Тавр.

АлексЂй — Олекса. Тавр. Олешко, Лесько Сл. З.

Алекторъ — півень.

Алембикъ — лембикъ. Сл. З. /49/

Алёна — Олена.

Алкать — хотіти істи; жадатя, бажати.

Аллея — ходникъ. Вінокъ рус. на обж.

Алмазъ — см. Адамантъ.

Алтарь — вівтарь. Тавр.

Алтарный — вівтарний. Тавр.

Алтынникъ — скупердяга. Тавр. г. скнарий. Полт. жмикрутъ Сл. З.

Алтынъ — три копійки.

Алфавитный — абеткий. Уж. рід. поля.

Алфавитъ — абетка; но алфавиту — по абетці. Уж. р. поля.

Алчба, Алчность — голодъ; жадоба, бажання, жага, жаданьня.

Алчничать — жадати, бажати, бути завидливимъ.

Алчный — голодний; ненажерливий, завидливий.

Алырить — ошукати. Сл. З.

Алырскій — ошуканський. Сл. З.

Алырство — ошукання. Сл. З.

Алырщикъ, Алыря — ошуканець, ошустъ, Сл. З. шахрай К. Под.

Альковъ — фармуза. К. Под.

Альманахъ — рочникъ, новорочникъ. Пер.

Альціона — квочка. (Альціона названіе главной звЂзды въ созвЂздіи Плеадъ, называемомъ по малороссійски Квочка зъ курчатами. Очевидно, квочка здЂсь означаетъ Альціону).

Аляповатый — розляпуватий. Тавр.

Аманатъ — закладень, заставень. Пер.

Амбарный — коморячий; господарь комори.

Амбарщина — комо́рне, мито коморне. Пер.

Амбаръ, амбарецъ — комора, коморка.

Амбиція — амбиція. Сл. Ш., гоноръ. Сл. З.

Амвонъ — амбона. Сл. Ш.

Амигдалъ — миgдалі. Сл. З.

Амуниція — муниція (munition).

Амуриться — женихатьця. Сл. З.

Амфибія — гадина. Закр., плазъ — Уж. рідн. поля.

Аналогій — налой, стілъ, столець.

Аналогія — подобенство. Сл. Зиз. и Бер.

Анархическій — безправний, безъурядний, безладний. Пер.

Анархія — безправъя. Сл. З., безладдя. Хмельн., безъуряддя (съ чешск. nežad). /50/

Анастасія — Настя.

Анатолій — Наталко. К. Под.

Анатомить — натомити, різати, потрошити.

Анахоретъ — см. Аскетъ.

Анаθема — анахтема, анахтемъ. Сл. Зак. и Ш.

Ангелъ — янгелъ, янголь; день ангела — патронъ. Полт.

Ангельчикъ — янголятко.

Англичане — Ангеляне, Атгеляньці, Англяни. Сл. З.

Англичанинъ — Анге́льчикъ. Сл. З.

Англійскій — аглицький. Тавр.

Андрей — Андрій.

Аневрисма — підвій (по словамъ С. Д. Носа)?

Анекдотъ (историческій) — правда, (правдоподобный) можебилиця. Сніпъ, Він. рус. на обж. (неправдоподобный), побрехенька.

Аникій — Онисько.

Анисовка — ганусівка. Тавр.

Анисъ (Pimpinella Anisum) — ганусъ.

Анисья — Онися.

Анитъ (Anethum gravelens) — окропъ.

Анна — Ганна.

Анонимъ — неназваний, ненайменований. Пер.

Антаблементъ — gзимзъ. Сл. З.

Антидоръ — дара́. Сл. З.

Антихристъ — анцихристъ. Тавр.

Антонъ — Антінъ.

Ануфрій — Онопрій.

Анютины глазки (Viola tricolor) — браччики, братки. Сл. Ш. братъ та сестра. Харьк. губ.

Аппеляція — пересудъ. Стар. русск. слово; подавать на апелляцію — подавати на пересудъ.

Апологетъ — боронець, бороньця. Сл. Ш.

Апологія — бороння. Сл. Ш.

Апоплексія — грець. Тавр. г.

Апостатъ — відчепенецъ. Уж. рід. поля.

Аппаратъ — начиння. Стар. сл.

Аппартаментъ — патраментъ. Полт.

Аппетитный — смашний, ласий.

Аполодировать — въ долоні плескати. /51/

Апроши — підступи. Пер.

АпрЂль — Квітень.

АпрЂльскій — Квитнёвий.

Арапникъ — гарапникъ. Панъ Твард.

Арапъ, — Арапъ, Муринъ. Сл. З.

Арба — гарба. Тавр. г.

Арбузъ — кавунъ.

Арбузовый — кавунячий.

Аргамакъ — румакъ. Сл. З.

Аргументъ — доводъ. Пер.

Арена — герць. Уж. рід. поля.

Аренда — оранда.

Арендаторъ — орендарь, арендаръ, рандарь, олондарь (въ думахъ).

Арендаторскій — рандарський, орендарський. Сл. З.

Арендовать — орендувати. Сл. З.

Ареометръ — вовчокъ. Черн.

Арестантъ — вязень, невольникъ, арештантъ, рештантъ. Сл. З. и Ш.

Арестовать — орештувати. Сл. З.

Арестъ — вязення, орештъ, арештъ. Сл. З.

Арка — склепіння. К. Под.

Арканъ — арканъ.

Аркебузъ — гаркебузъ. Сл. З.

Арктическій — полуношний. Пер.

Арлекинъ — кумедіянтъ, паяцъ.

Арматура — армовання, риштунокъ. Сл. С.

Арменинъ — Арменъ. Сл. З. Верменъ. Тавр.

Армія — військо, вармія.

Арнаутка — кубанка, турка Оренб. г. татарка, К. Под.

Ароматный — запашний, пахучий.

Ароматъ — пахощі. Сл. З.

Арріергардъ — задні, задьне військо. Пер.

Арсинникъ — аршинникъ. Сл. Ш. мишакъ. Сл. З.

Артель — артіль. Lud Ukr. T. 2 str. 187.

Артерія — біюча жила. Сл. Бер. и Зизан.

Артикулъ — артику́лъ.

Артикулъ военный — реgула військова. Стар. сл.

Артиллеристъ — гармашъ. Ст. сл.

Артиллерія — армата. Ст. сл. /52/

Артистъ — умілець, Пер. митець.

Артосъ — дарни́къ. Тавр.

Архіерей — архирей, владика,

Архипъ — Архипъ. Тавр.

Арчакъ — лука́. Тавр., клячокъ. Черн.

Аршинникъ — салогу́бъ. Чер. Рада.

Асаулъ — Осаулъ. Сл. З.

Аскетъ — одлюдникъ, пустелникъ (съ польск, яз.).

Аспарагъ (Asparagus officinalis) — заячий холодокъ. Сл. З.

Аспектъ — аспектъ. Сл. З.

Аспидъ — гаспидъ. Тавр.

Ассигнація — бумажка.

Астафій — Остапъ.

Астръ (Aster amellus) — гайстеръ, ястеръ. Сл. З.

Астрологія — звіздословье. Сл. Бер. и Зиз.

Ась — чого, що?

Атаманъ — отаманъ.

Атенетъ — невіра.

Атласъ — отла́съ.

Атомъ — гаріль. Уж. рід. поля.

Аттрибуты — причандали. Тавр.

Аудиторія — слухальня. Пер.

Аудиторъ — выслухачъ, слухачъ. Пер.

Аудіенція — послухання. Пер.

Аукать — гукати. Сл. З.

Аулъ — авулъ. Тавр.

Афимія — Химка.

Афанасій — Опанасъ, Панасъ.

Афросинья — Пріська.

Ахать — охати, ойкати.

Ахинея — нісенітниця.

Ахъ — ой! охъ!

Аще — якъ, коли; аще-бы — якби, колибъ.



П. Ефименко.


Г. Онега, Арх. г.






Див. також: М. Левченко. Места жительства и местные названия русинов.









© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua/)
22.VII.2007







‹‹   Головна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.