Шановні відвідувачі! Відкрито повне дзеркало сайту «Ізборник» — izbornyk.org.ua                                                                                

гостьова     форум     кімната новин     посилання     дзеркало     пошук    
ІЗБОРНИК
ІЗБОРНИК

‹  ЛІТОПИСИ    ІСТОРІЯ    МОВОЗНАВСТВО    ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА    ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО    ПОЛІТОЛОГІЯ    СЛОВО О ПОЛКУ    ЛЕКСИКОНИ  ›


‹‹   Головна




ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ
(близько 4000 слів)


Джерела:
Пояснення слів. Українська література XIV — XVI ст.
Пояснення слів. Українська література XVII ст.
Пояснення слів. Українська література XVIII ст.
Словник старих слів. Хрестоматія давньої української літератури О. Білецького.
Словник застарілих слів. О.А.Бевзо. Львівський літопис і Острозький літописець.
Словник застарілих та маловживаних слів. Я.І.Дзира. Літопис Самовидця.
Словничок. Іван Величковський. Твори.
Словник. Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст.
Словник. Українська поезія. Середина XVII ст.
Словник. Українські інтермедії XVII — XVIII ст.
Словник малозрозумілих слів. Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті.



А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я



А


А — а, але, і

Аби (абы) — щоб, аби

Абиз — татарський мулла

Абисмо (аби+есмо), абисьмо — щоб ми

Абисте — щоб ви

Абись (абысь) — щоб ти

Абих (абых) — щоб

Абихмо — щоб ми

Абіє — зараз, відразу, в той же час, раптово, вже, коли, з того, одразу, зненацька, знову

АбовЂм (абовім, альбовім) — бо, тому що, через те, що

Абшитованній — відставний

Авва — отець, ігумен, настоятель монастиря

Ага — турецький чи татарський старшина; начальник, хазяїн

Агдеш — а де ж

Авдитор — наглядач; прокурор, член суду

Авжды — все ж

Агаряни — турки, магометани

Адамант — діамант

Адамашка — вид східної тканини

Адельфотис — братство; братолюбство

Аер, аерний (аиpній) — повітря, повітряний; татарське зілля

Аж, Аже — а проте, коли, а що, що, якщо, навіть, тим паче, а, аж

Ажеби — нехай, щоб

Ажи — що, якщо

Аз (яз) — я; назва літери «а» в слов'янській азбуці

Азаж — хіба, хіба ж, чи ж

Азажте — хіба ви

Азали — хіба, невже, мабуть, або ж, чи

Акафіст — церковний піснеспів

Аки (акы) — як, немов

Актор — позивач

Акциденція — приналежність

Албо, альбо — або, чи

Алить — аж, раптом, скоро, ось, ось-ось; доки, поки; але

Аліанс, аліанція — спілка, союз, договір

Алкати — голодувати

Алкір (валкір) — кутня найвіддаленіша кімната в хаті, відокремлена від світлиці

Алмужна, алмужничка — милостиня, жебрачка, старчиха — див. ялмужна

Алтембасовый, алтембас, алтабас — парчевий, парча

Алтеркація — посвар, суперечка

Алчба — голод, невситиме бажання

Альбо, албо — або, чи то, чи

Альбовім (албовЂм) — бо, оскільки, тому що

Алькоран (коран) — священна книга мусульман

Аманат — заложник

Амбон (амвон) — підвищення в церкві перед вівтарем

Амбросія — божественна їжа

Амо, аможе — куди

Анафема — відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття.

Ангарія — повинність, тягар

Ангели — у міфології іудаїзму, християнства й ісламу створені богом безплотні істоти, наділені свободою волі і здатні вістити людям волю божества; християнське богослів'я розподіляє їх на дев'ять «чинів», згрупованих у три «лики»: 1) серафими, херувими, престоли; 2) господства, сили, власті; 3) начала, ангели, архангели

Ані — аж ніяк

Аніжели — ніж, як

Анім — ані, аж ніяк

Анимуш — натхнення, душевне піднесення, завзяття, підбадьорювання, бадьорість; дух, душа, характер, вдача, норов

Анімушно — мужньо, стійко.

Аннати — данина, яка виплачувалася папському престолу кожним католицьким єпископом чи настоятелем монастиря при обійманні відповідної посади; дорівнювала річному доходові єпископа чи настоятеля

Ано — але, тільки.

Антифон — почерговий спів двох хорів або соліста й хору під час богослужіння

Антицесор (антецесор) — попередник

Апарата — богослужебні приладдя

Апертура — отвір

Аплікувати — застосовувати, практикувати

Апостазия — віровідступництво

Апостат, апостата — віровідступлення, відступник, віровідступник

Аппарата — убрання

Аппліковати (апплЂковати) — прикладати, застосовувати

Апробовати, апробувати — схвалити

Арабанаши — албанці

Аравіт — араб, аравієць

Армата — артилерія, зброя, гармата

Армати — гармати; військове спорядження

Артетика — біль у суглобах

Артикул (артыкул) — розділ, параграф, стаття, член, твір

Арха — ковчег, судно, корабель

Архангел — ангельський чин

Арцибискуп (арцибЂскуп, арцибіскуп) — католицький  архієпіскоп; біскуп — єпископ

Аршеник — мишак

Асаул (осаул, осавул) — осавул, старшина в Запорізькому війську, військовий осавул заступав гетьмана в походах, були також осавули полкові, сотенні, артилерійські та ін.

Асесор — засідатель королівського суду

Асигнація — 1) доручення; 2) розпорядження про надання військового постою або виплату грошей на військове утримання

Асистенція — почет, ескорт, супровід, допомога

Аспид — дракон; отруйна змія, переносно — лиходій, чорт

Аспра — дрібна турецька монета

Ассекурація (асекурація) — страхування, гарантія, забезпечення

Астролатри (звЂздослужители) — волхви, жерці

Атаман — сільський староста

Атестація — свідчення

Ато — а саме

Атоли — а втім, зрештою, проте, однак

Афект — задум, прихильність

Афект, афекція — ураження, недуга

Афектація — бажання

Ач — якщо, коли, отож, отже, заради цього, чи, хоча, хоч, незважаючи на

Аче — хоч, якщо

Ачей — а може, може-таки, хіба, хоч, якщо

Ачкольвек (ачколвек) — хоч; незважаючи на

Аще — коли, якщо, чи, хоча





Б


Бабер, Барвер — цирульник, лікар-хірург

Бабичник — трава

Бабяк — бабник, ледар

Баввохвальство — ідолопоклонство, поганство

Бавити — затримувати, забавляти

Бавитися — баритися; мешкати; забавлятися, тратити даремно час

БадавЂя — кінь турецької породи

Бадання — звідання, дослідження

Бадати — досліджувати, вивчати

Базилика — жила на руці

Базник — бузина

Байдак — річкове судно довжиною 45—60 м, шириною 6—12 м

Байка — небилиця, вигадка, дурниця

Балвохвалец — ідоловірець, поганин

Балвохвалство — ідолопоклонство

Баляси — поручні, перила

Бандолет — ремінь через праве плече, до якого кріпилася холодна зброя; різновид турецької вогнепальної зброї — короткі карабіни

Банит — вигнанець

Баницыя (баниція) — вигнання за межі держави, вирок про вигнання, позбавлення громадянських прав

Банкарт — нешлюбна дитина

Баня — скляна посудина, банка

Барбара — канчук, батіг

Барва — ліврея

Барва (барма) — одяг

Барда, барта — невелика залізна сокира з зігнутим держаком

Бардачник — той, хто виготовляє кальяни

Бардачниця (барделя) — солом'яне сідло, обшите грубим полотном; держално бардаша (бердиша) — сокири із закругленим, у формі півмісяця, лезом

Бардзо (барзо) — дуже, скоро, швидко, надто

Барзеи (барзей) — швидше

Барма — у XVII ст. плата підлеглим, яку давали грішми і речами

Басни — вигадки

Батава — каре, бойове вишикування піхоти у формі чотирикутника

Бахматий — татарський кінь

Баченъє — розсуд, погляд

Бачмага — черевик

Бачмажник — той, хто носить черевики

Бачность — увага, повага, розсудливість

Башловка — татарська шапка

Баша (паша) — турецький воєначальник

Башта — вежа

Баяніє — заговорювання, ворожба

БЂдити — переконувати

БЂдник — бідняк, бідолаха, горопаха, неборак

БЂдьный — тяжкий, важкий

БЂта — буряк

Бебряний — шовковий

Безецник — нечестивець, негідник

Безецность — безчесність, ганебність, безчестя; гидота, паскудство, ницість, підлість, мерзенність

Безецный — безчесний, підлий, негідний; потворний

Безмал — замалим

Безпечати — ризикувати

БезстуднЂ — безсоромність

Безфрасунливый — безтурботний

Бей — турецький або татарський вищий військовий ранг

Белех — чинбарский інструмент, яким обробляють мездру

Беневоленція — прихильність, зичливість

Бенкарт — байстрюк, безбатченко; виродок

Бернардини — члени католицького чернечого ордену, що виник у XI ст.

Берно — колода, деревина

Бестелюга — собака, бестія, поганець

Бестія — змія

Бецати — неправильна форма слова обіцяти

Бигуны — втікачі, перекинчики, ренегати

Бидло — свійська робоча худоба, тварина, скотина, воли

Биле — аби

Билисмо — ми були

Биліє — бадилля, зілля

Бинамній (бинаймней) — аж ніяк, ніяк, ані трохи, ніскільки, принаймні, не мало, цілком

Бинда — бант, перев’язь, стрічка

Биріч — вістун

Бискуп (біскуп) — католицький єпіскоп

Бити — бути

Биткий — наявний

Битность — перебування, буття, присутність

Бихмо — щоб ми

Біглій — умілий, вправний

Бігуни (бЂгуни) — втікачі, перебіжчики, перекинчики, ренегати

Бігунка — понос, дизентерія.

Білоглова — заміжня жінка

Біндюга — пристань

Бісен — скажений

Біскуп — католицький єпископ

БЂлЂца — чорнобиль

БЂлоголовскій — жіночий

БЂсний — скажений, шалений

Блават — коштовна шовкова тканина

Блавати — блакитні шовки

Блáзи — благі, доброчинні

Благостыня — милосердя, милосердність, милостивість, доброчинність, благодіяння, плата за працю

Благочестивій — православний

Благочестіє (благочестіе) — православ’я, правовір’я

Блажити — хвалити, воздавати хвалу (честь); зичити добра (щастя); поважати; виявляти милосердя; робити блаженним

Блевайс — свинцеве білило

Блекота — цикута, болиголова, німиця

Близна, близно — пошкодження, шрам, вада, рубець

Блуды — помилки, гріхи

Блюзнити — богохульствувати, святотатствувати

Блюстися — остерігатися, стерегтися

Блягузніти — базікати

Блякгауз — укріплення

Бовван — ідол

Бовім (бовЂм) — бо, тому що, оскільки, адже

Богданци — валахи

Боголишь — юродовий, нерозумний

Богомешь — юродивий, дурень

Бодець — острога

Божьница — церква, каплиця

Бойній — воєнний, здатний до війни

Болма, больма, больми — більше, міцніше, дуже

Болоння — оболонь, оболоння, заплавні луки

Боляри — бояри

Бом — бо я

Борзо — скоро, швидко, хутко; боржей — хутчіш

Борона — захист, заступництво

Борть — найпростіший вулик, видовбана колода, яку навішували на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли, гніздо бджіл у лісі, яке мало свого господаря

Борці — вулики

Бости — колоти

Бочка — міра об'єму, поділялась на чотири корці або чверті

Боярин — людина середнього між шляхетським і селянським станом, що звичайно перебуває на службі у шляхти; незакріпачений селянин, чиновник

Бранє — брання, одержування, одержання

Брант — дорогоцінність (золото і срібло чистої проби)

Брань — битва, війна, бійка

Братанич — син брата, племінник; двоюрідний брат

Братися — боротися, змагатися

Братися — простувати, прямувати

Брашно — страва, їжа

Бредити — брехати

Бречка — брага

Брійна — брама

БрмЂти — звучати, гриміти, ширитися

Брменьє — бриніння

Брмячий — той, що бринить

Броварник — пивовар

Броднина — мито, яке брали за перехід річки вбрід

Брозок, брожоч — візок

Броїти — коїти, чинити

Броїти — обурюватися, виступати проти існуючого порядку

Брона — міська брама

Бронь — зброя

Брунатний — коричневий, каштановий

Брух — живіт, черево

Будара — річкове судно

Буда — 1) підприємство для виготовлення поташу; 2) тимчасове житлове чи виробниче приміщення

Буди — хай буде

Будник — робітник у буді, де виробляється поташ (попіл)

Будчати — бувати, бути

Буесть — зарозумілість, сміливість

Буй, буий — сміливий; зухвалий, дурний

Буйство — сміливість; простота; невігластво

Букаль — бокал, шклянка

Бумбер — імбир

Бунт — одиниця лічби товарів, 15 одиниць

Бунчук — військова регалія, символ гетьманської влади

Бургар — міщанин, бюргер

Бурда — розбій

Бурити — розоряти, руйнувати, скидати, валити.

Бурграбій — міський урядник, управитель державного замку, суддя в місті з магдебурзьким правом

Бурмистр — виборний голова міського самоврядування, магістрату; помічник війта у містах, яким було надане магдебурзьке право; голова міської адміністрації за магдебурзьким правом, обирався райцями

Бута — пиха, гонор, чванство, гордовитість, зарозумілість; жаль, туга, скорбота

Бути — чоботи

Буфон, лат. bufo — жаба

Быдлята — худоба

Былие — тут: зілля, рослинність

БынамнЂй, бынамні — ніколи, аж ніяк, ні в якому разі, зовсім, анітрохи

Бяху — були





В


Ваб,   ваба — спокутування,     чари

Вабойство — убивство

Ваган — горщик; ночви

Вадацтво — полювання

Вадити — зважати, бути на заваді, сварити

Вадіум — зарука

Вайа — пальмова гілочка

Вакувати (ваковати) — бути вакантним, бути порожнім, незайнятим, бездіяльним, пустувати

Валах — кінь (кастрований), мерин

Валаховий — баранячий

Валечний — войовничий, сміливий, завзятий, хоробрий, відважний, міцний, мужній; воєнний, переможний, героїчний, славетний воєнною доблестю

Валка — боротьба, битва, війна

Валка, вальна, волейна потреба — генеральна битва

Валний — загальний

Валчити (вальчити) — воювати, боротися

Ванацеї — навчання, грамота

Вандровати (вандровать, вендровать) — мандрувати

Вапа, вап — фарба

Варґи (варgи) — губи

Варе кто — будь-хто

Вариювать — сумніватися, не погоджуватися

Варкач — коса, довге волосся

Варовати (варовать, варувати) — берегти, стерегти, застерігати, оберігати, укріплювати, зміцнювати, забезпечувати, зумовлювати

Вароватися — берегтися, застерігати

Варунок — умова

Васатка — візок

Василиск — змія, ящірка; міфічна істота, напівптах-напівзмія, з дівочим обличчям і волоссям, із зміїним хвостом і пташиними крилами, здатна убивати поглядом

Васні — звади, свари, підступи

Васнь — гнів, неприязнь, свара, сварка, незгода, звада, ворожнеча, ворожість, незлагода

Ватовати — мати намір, розраховувати

Ватра — багаття

Вацок — торба

Вашеці, вашець — ваша милість

Вашмосць — скорочено: ваша милість

Ввередити — пошкодити

ВборзЂ. въбързЂ — скоро, незабаром

Вдатний — здібний,  здатний

Вдячне — гарно, радо

ВЂжество — знання

ВЂзерунк — виявлення, зображення, візерунок

ВЂно — придане

ВЂсти — знати, вміти

Вегера — палка, кий

Ведзь — знай

Ведле, ведлтЂ — біля, поряд, коло, згідно, відповідно

Ведлуг (водлуг, вдлуг, ведлє) — згідно, відповідно (чому, до чого), по, за, згідно з..., через,  з причини, у відповідності, щодо, на честь

Ведро — хороша погода; година, ясна і тиха погода

Вежа, вЂжа — башта, шатро; ми. вЂжЂ —стан

Везене — тюрма, в'язниця, темниця, ув’язнення

Везень — ув'язнений, арештант, невільник, полонений

Везир — вищий сановник у деяких країнах Близького Сходу

Везовець — міра об’єму для меду

Вейзрéнє — погляд

Вейчисте — вічне

Векгеря, векгерина — ґирлиґа, пастуша палиця

Векуисти — віковічний

Велбити — хвалити, схилятися перед ким-небудь, обожнювати, славити

Велбуд — верблюд

Веле — багато

Велебность — преподобіє

Велебный — гідний хвали; преподобний (титул дух. осіб), превелебний

Веліа (велія) — велика

Велій — великий

Велце (велице, вельце) — дуже, вельми, щиро, багато, вкрай, великою мірою, набагато, значно

Венднеіо — разом, одночасно

Вендрованя — мандри

Венат (лат. venator) — мисливець

Венерація — повага

Венетове — венеціанці

Венц — отже

Венцей — більше

Веперувати — пускатися в любовні пригоди, займатися любощами

Вепр — кабан

Верв — мотуз

Вередити — шкодувати, пошкодувати

Веремію крутити — вигадувати, хитрувати; раптово нападати

Веремя, веремія — час

Верже (від «вергти») — кидає

Вертеп — печера, ущелина, яр, сховище, пристановище, сад

Вертоград — сад

Вертоградар — садівник

Верхоблюд — верблюд

Верховщина — митний збір за право торгівлі городиною; міський податок з городів

Верхолки — квіти

Верштат — майстерня, верстак, знаряддя

Веспол — вкупі, разом, спільно

Весь — село, місцевість

Весь, весі — село, села

Ветувати — забороняти; мститися, виміщати, воздавати; надолужувати

Ветхій — старий

Вечиста — віковічна

Вечистий — вічний

Вешняк — млин, що працює на весняній воді

Вещей — більше

Вєкуисты — віковічний

Вєнц — так, же, отже, отож

Вєнці — більше

ВждЂти — вкласти

Вжды, вижди — адже, принаймні, однак, коли, проте

Взавод — наввипередки

Взбождати — збуджувати

Взгарда — зневага, погорда

Взглядом — що торкається, беручи до уваги, внаслідок, щодо

Взгніщати, возгніщати — розводити вогонь

Взмінка — згадка, замітка

Взнак — навзнак, горілиць

Взоp — взірець, зразок, приклад

Взрок — зір, погляд

Взыскати — знайти, шукати

Взятися — вирушити, відправитися.

Вибадатися — дізнатися

Вибадуватися — добувати відомості, досліджувати

Вибранці — ополченці, піші воїни, піший новозатяжний воїн

Виволанець — відлучений від церкви, вигнанець (див. банит)

Виволивати — виганяти

Вигилярний — гарний

Видарти — знати, мати про щось уявлення, відомості

Видірство — розбій, грабіжництво, див. драпіжство

Видірца — розбійник, див. драпіжца

Видок — видіння, видиво, бачення; видовище; привид

Видолати — подолати, витримати, вчинити опір, здужати

Видячи слушность — бачачи справделивість

Виж — судовий виконавець

Вижей (выжей) — вище

Визичати — робити послугу, ставитися доброзичливо

Вийти — увійти

Виконтерфектувати — змалювати, спортретувати

Викрочний (выкрочный) — винний, той, що провинився

Виламуються — уникають

Вимантити — викрутитись

Виміратися — виправдуватися, відмовлятися

Вимовлятися — відмовлятися, висловитися

Вимогти — добитися чого-небудь

Вина — причина, привід

Вина — судовий збір на користь потерпілої особи, пеня

Виницовати — перелицьовувати, вивертати, переробляти

Винниця — виноградник; підприємство для вироблення горілки

Виноград — сад

Виноситися (выноситися) — гордитися, зазнаватися, величатися, чванитися

Вину — завжди, вовіки

Виншовати — вітати, поздоровляти

Виншовать — бажати

Виняти (місто) — полонити, захопити населення міста

Випадати — виходити, з'являтися несподівано, траплятися

Виповідати — висловлювати, розповідати

Вирва — вилом, пролом, прорив, яма

Виридар — монастирський сад; садочок біля будинку, сад, палісад

Висектовий — високосний

Вискок — перша горілка

Висменитий (высменитый) — витончений

Виспа — острів

Витати (витаты) — жити, проживати, гостювати

Витворний (вытворный) — пишний, розкішний, вишуканий, зграбний

Витічка — вилазка

Виточати — змушувати, вимагати

Витрвати — витримати

Витрикуш — ктитор, церковний староста

Витрутити — виштовхати

Вифікглюватися — викрутитися

Вицвічоний — освічений, обізнаний; вихований

Вичакнути — вихилитися, відійти

Вишток — увесь

Вия — шия; до вия — по шию

Віденя — обличчя

Відно — Відень

Віжливій — тямущий

Візир (везир, вейзер) — найвищий титул султанського двору; великий візир — заступник султана, голова уряду, охоронець султанської печаті

Візше — звивали

Війт — спадкова посада у містах і селах з магдебурзьким правом

Віктор — переможець

Вікторія — перемога

Вікуістичний, вЂкуистый — вічний, одвічний, столітній

Вілія — вігілія, переддень

Віно — матеріальне забезпечення унесення дружини маєтками чоловіка

Віншовати, віншувати — поздоровляти, бажати щастя.

Вірe — переговори

Віргати — гарчати, гавкати

Вісти, вім — знати, знаю

Вічистій — вічний, батьківський

Вія — широкий двогострий меч

Вкрутний (скрутний) — жорстокий

Владика — слово, яким іменували єпіскопа

Влаская земля — Італія

Власность — властивість, функція, призначення, якість

Властель — володар

Власті — ангельський чин

Влегце — легко

Влох — італієць

Влохи — Італія

Влочина (влочня) — спис

ВмЂтати — вмітати (мітлою); вметувати, вкидати

Внет(ь) — аж, враз, швидко, одразу як, негайно, миттю, скоро

Внити, внийти — увійти

Внівеч — нанівець

Вніманнє — думка, судження, здогад

Вобец — взагалі, разом; згідно з тим, з огляду на, у зв’язку з тим

Воводяй — той, що вводить

Водле (водлЂ), ведлуг — за, по, згідно з чим

Воєвода — керівник найбільшої адміністративної одиниці в Речі Посполитій; в Російській державі — воєначальник, представник царського уряду, зокрема на Україні в XVII — XVIII ст.

Воєводство — найбільша адміністративно-територіяльна одиниця Речі Посполитої; поділялося на повіти

Вож — вождь, проводир

Вожделенний — дуже бажаний

Возбнути — прокинутись

Вомінити (возмЂнити) — здумати, скласти надто високу думку про себе

Вознепщавати — подумати, уявити

Возний, возний енерал — судовий виконавець, офіційний свідок гродського і земського повітових судів

Вої — воїни

Войський — помічник каштеляна

Войт — старшина міської ради, сільський староста, голова міського суду та маґістрату

Волати — кричати, кликати, благати

Волока — земельна і фіскальна одиниця, міра земельної площі, що дорівнювала 30-33 моргів (19-22 га)

Волоський — румунський

Волохи — румуни, молдавани

Волочник — землемір

Воміняти — доручати

ВомЂти — блювота, блювотіння

ВомЂтний — блювотний

Вонний — пахучий

Вонность, вонність — пахощі, запах, аромат

Вонпити (вонтпити) — сумніватися, вагатися

Вонпливо — з сумнівом

Вонтплення — сумнів, хитання

Вонхати — нюхати, вдихати

Вонь, вънь — в нього

Вонь, воня — пахощі, запах, аромат

Вор — міх, торба

Воробел — горобець

Ворок — мішок, торбина

Восиріати степень — здобувати вчений ступінь

Воскрай — скраю

Воспріати стéпень — здобути вчений ступінь

Воспятити, вспятити — повертатись назад

Воспять — назад

Востатку — наостанку

Востягнутися — здержатися, утриматися

Вота — дар на вівтар, церковна обітниця

Воти — пожертви

Вотовати (вотувати) — подати голос (за кого, за що), голосувати; давати обітницю; приносити дар, висловлювати думку

Вотум — голос, думка

Впадати — вторгатися, вламуватися, входити

Впоминанъє — вимога

Впрод — раніш, спочатку, перед цим

Вразі — вороги

Врад (вряд) — уряд, суд

Вран — ворона

Врацати — скидати

Вред, врод — ураження, недуга, хвороба

Вредоватий, вродоватий — уражений хворобою

ВрЂдумие — безумство, шкідлива думка

ВрЂти — жевріти, тліти; вирувати, кипіти, клекотати

Вреждати — шкодити

Времби — східці, щаблі

Вререпати — в розумінні: вдарити

Врихлі, врихле (врыхлЂ) — швидко, незабаром, в скорому часі

Врящий — той, що вирує, кипить

Всіяти — (від слова всівати) тут — вселяти, прищеплювати, насаджувати

Вскурати — домогтися, мати успіх

Всовтатися — всунутися

Вспак — навпаки, назад

Вспанялий (вспанялый) — пишний, величний, благородний, витончений, розкішний, гарний

Вспарте — підтримка, допомога

Вспирати — відбивати, давати відсіч

Вспирати — допомагати, підтримувати

Вставично — безупинно, постійно

Встаніе — воскресіння

Встеклий — шалений, несамовитий

Встрент — огида

Всує (всуе) — марно, даремно, дарма

Всходный — східний

Всчатися — зчинитися

Втай — таємно, скритно

Втеки — навтьоки

Втропи — вслід, навздогін, швидко, слідом

Втсупок — початок

Втуне — марно, даремно; даремний, пропащий, без користі

Вуй — дядько, брат матері

Вухнили — вухналі, цвяхи для підків

Вцале — цілком, сповна, зовсім, в цілому, загалом, повністю

Вцаль (вцелЂ ) — зовсім, цілком

Вчас — вигода; відпочинок; зручність

Вшак — адже, хіба, проте, бо, однак, в усякому випадку, однак

Вшак же — однак, однако ж

Вшелкій, вшелякій — всякий

Вшелякий — всякий, всілякий, різний, будь-який, різноманітний

Вшелякіє, вшелкіє — всякі

Вшетеченство, вшетечность — блуд, хтивість, розпуста, розбещеність, безстидство

Вшетечник — блудник, розпусник

Вшетечница — блудниця, повія

Вшетечный (вшетечний ) — розпусний

Вшистко, вшитко — все, сповна, без залишків

Вшок (вшак) — адже, же, оскільки, все ж

Вщати — зчиняти, розпочинати

Вщинати — вчиняти, зчиняти; учинити, починати, підносити, збуджувати

Възбънути — збудити

Въину — див. выну

Въ прод — на майбутнє, наперед, прозапас, впрок

Въcтаніє — воскресіння

ВъжделЂнный — жаданий

Въспирати — підпирати, підтримувати, підносити

Въставичне, уставичне — постійно, завжди

Въсхищен — вознесений

Вы — вас

Выборне — відмінно, якнайкраще, як на відбір, взірцево, зразково

Выборный — прекрасний, чудовий

Выдок, вЂдок, видок — вид, видовище

Выличатв — перелічувати

Вымаглевати — викатати (про білизну)

Вымакглевати — качати (білизну)

Вымотати — розплутати, розтлумачити, роз’яснити

ВыналЂзок — вигадка, винахід

Выницовати — перелицьовувати, вивертати навиворіт, переробляти

Выносити — славити, прославляти, уславляти

Выну (въину) — завжди, вовіки

Выпургуватися — очиститися (в чистилищі)

Вырванець — голодранець

Выридар — монастирський сад, садок

Выринутися — вирватися, кинутися

Вырок — відступник, виродок, зрадник

ВысвЂчоный (выцвЂчоный) — освічений, досконалий

Высиленье — знемога

Выспрь — вгору

Выступок — злочин, правопорушення

Выстье — вихід, оголошення

Выхайдожувати — вилікувати, доглянути

Выхандожати — вичищати, прикрашати

Вышаровати — вимити, вичистити

Вышменитый — вищезгаданий

Выя — шия

Вязення — в’язниця

Вязити — ув’язнювати

Вят — тож

Вятер — ятер

Вящше, вяще — більше, вище, краще





Г


Габа — турецьке біле сукно

Габати — вхопити; непокоїти, нападати

Габелок — шкура теляти, шкура з шиї коня чи вола

Габіт — чернеча ряса

Гаврановий — гавиний, воронячий

Гавст — чарка, шклянка; ковток

Гавурський (гявурський) — немагометанський, неправовірний, християнський

Гадание — суперечка, розмова, диспут

Гайдуки — озброєна охорона і озброєні розсильні у магнатів

Гаківниця (гаковниця) — ручна вогнепальна зброя з гаком біля приклада, важка фортечна ручна зброя

Галдун — шлунок, живіт

Галун — квас

Гамоване — перешкода, затримка

Гананш — притча, іносказання

Гандлі — торгівля

Ганити — оскаржтти судовий вирок

Гарач — данина, накладена турками на всіх немагометан

Гарбовка — дубильна справа

Гарматне військо — військо, обзроєне гарматами

Гарнец — міра об'єму сипких тіл і рідин місткістю близько 4 л.

Гафовання — гаптування

Гвалтовне — насильно, жорстоко, швидко

Ґвалтовний, gвалтовний — негайний, раптовий

Гвалтом — силоміць, насильно, силою, примусом

Гвардіан — настоятель католицького монастиря

Гволи — по волі, по бажанню, для, з причини, через те

Где — де, коли, що

Где-колвек (гдекольвек) — де-небудь, десь

Гди (гды, кеды) — коли, як

Гдиби (гдыбы) — коли б, якщо б

Гдысь — коли

ГЂретництво — єресь, віровідступництво

Гебдовий — гльодовий

Геєна — міфічне місце вічних посмертних страждань грішників, назва якого походить від долини Єнном або Гінном, поблизу Єрусалима, де приносилися людські жертви Молоху, богові сонця, вогню і війни

Гелм (гельм) — шолом

Ґемія — вид сукна

Гендлі — торги

Генеральний підскарбій — вищий урядовець гетьманської адміністрації на Лівобережній Україні XVII — XVIII ст., який відав фінансами

Герба — трава

Герезія — єресь

Герец — жеребець

ГерцЂрове — вершники, кіннотники (від «гарцювати»)

Герцовник — єдиноборець; вершник, кіннотник

Гетьман польний (польовий) — помічник і заступник великого коронного (або литовського) гетьмана; він, звичайно, очолював військо, що стояло на кордоні в полі для захисту від татар.

Гетьман великий коронний — найвище звання, що присвоювалось начальникові військових сил у давній Польщі. Литва мала свого великого гетьмана навіть після Люблінської унії 1569 року

Гинтяк — помиї; мішанина, збовтана рідина

Ґисар — той, зто з металу виливає різні вироби

Гіберна — податок на утримання війська взимку

Глабчастий — обшитий лубом

Главица — верхівка, маківка

Глагол — слово, мова

Глаголи — слова, мова

Гласканье — лестощі

Глейт — перепустка, охоронна грамота; конвой

Глейтовати — давати охоронний лист, право на вільний проїзд

Глоба — штраф

Глуздити — глузувати, бити

Гмах — кімната, будинок, дім, будівля

ГмЂна — громада, община

Гмирати — гризти; скребти; ритися; мудрувати

Гміна, гмін — адміністративна одиниця в Польщі, що відповідала волості в Росії; в Галичині — громада мешканців будь-якого населеного пункту, а також громада віруючих, прихильників одного якогось віросповідування

Ґнип — короткий, шевський ніж

Гнус — гидь; дрібні тварини чи комахи; переносно: ледар, гультяй, нечупара

Го — його

Гобзовати — збільшувати, примножувати; здобувати; наповнювати багатством, достатком, розкошувати

Гобино — достаток, розкіш

Год — (іноді) час, строк

Гойне — багато, щедро, розкішно

Гойний — багатий, щедрий, добрий, гарний

Гойнувати, гайнувати — гуляти, марнувати, переводити

Голд — честь

Голдовний — прихильний, поштивий; підданий, підвладний, полонений

Голдувати, голдовати — схилятися перед кимось, виявляти честь, підкорятися, воздавати честь, бути в залежності, коритися, слухатися; годитися, бути підвладним, підданим

Голінат — довгоногий

Голкувати — колоти

Головажня — брусок солі встановленого розміру

Голови (в головах) — на вищому рівні

Головщина, головщизна — штраф за вбивство

Гомити — нечистоти

Гонзати — (в)тікати

Гонзнути — обминати; втекти, позбавитися

Гонитва — перегони, змагання

Гонор — честь, почуття честі, гордість, гордовитість

Гоньзнути — втекти, врятуватися; позбутися, уникнути

Горазд(-ый) — вмілий, розумний

Горій, горше — гірше.

Горливость — гаряча любов, ревність, старанність, завзяття, запопадливість; запал

Горливый — щирий, пильний, старанний, дбайливий

Горні — ті, що у вишині; небесні

Горній — горішній, небесний

Городница, городня — частина міської стіни

Господа — будинок, господарство, іноді садиба будь-якої сім'ї

Господар — володар, титул молдавського і валаського князів (титул князів Молдавії і Волощини)

Господарство — держава

Господства — ангельський чин

Гостець (гостец) — ковтун, plica polonica

Гостинець (гостинец) — дорога, тракт, шлях

Гость — купець (іноді)

Готовизна — гтівка

Грань — границя, кордон, межа

Грассовати — грабувати, пустошити, лютувати

Гречі — гарно, вдало, ґречно

Гривна — намисто; обруч

Гридница, гридня — покій у великокнязівському палаці, де збиралася дружина князя

Гридь — князівський воїн

Ґришпан, gришпан — мідянка

Гробленє — грабіж

Грод, город — замок, при якому був гродський суд

Грот — вістря зброї

Грошовій — найнятий за гроші

Груб (польське) — могила

Ґрубеніовий, gрежбеневий — лататний

Ґрусчома, gрусчома — гуля, гузь, нарив

Губи — гриби

Гузи — див. кгузи

Гулити — вабити, спокушати, дурити обіцянками

Гумори — хвороби

Гуня — верхній вовняний одяг

Гурмом — разом, гуртом

Гуска — сіль у формі стовпчика

Гуслі — скрипка

Гута — плавильня, підприємство по виробництву скла

Гуф — військовий загін; громада, юрба, громаддя, купа; натовп; військо, рать

Гяур — собака; переносно зневажливе визначення немусульманина





Д


Да — хай, нехай

Дабела, дабала — стягання податків і боргів

Давання — подарунок

Давати дару — прилучати, залучати

Дактиль — горіх

Даломан, доломан — верхній одяг

Дані, дани, данє (даньє), даток, датки — податки, данина, подарунок, дарування, надання, підтвердження

Дара — причастя

Даскал, дидаскал — учитель, наставник

Дашто — дещо

Двоp — загал

Дворецкій — придворний титул, в XV — XVII ст. керівник придворного управління

Дворище — садиба, господарство

ДЂдя — для, ради

ДЂепис — історія

ДЂеписец — секретар, історик; той, що описує події

ДЂлатель — землероб

ДЂлность — відвага, стійкість

ДЂля — заради, для

ДЂлатели — робітники

ДЂлати — робити, працювати

ДЂтель — дія, справа

Дебелость — неуцтво, дурість

Дебрь — гірський схил; ліс, яр

Девятосил — дев’ясил

Дедикація — посвята, дарчий напис

Дедикація — присвята, посвята, дарчий напис

Дедикованая — присвячена, подарована

Дедикувати — присвячувати

Деісус — ікона із зображенням Ісуса Христа, матері божої та Іоанна Предтечі; ряд ікон, в якому вміщений власне деісус; увесь багатоярусний іконостас

Декрет — суд, судження, присуд, судове рішення, судова постанова чи ухвала, вирок, устав, статут, традиція, рада

ДелЂя — плащ, накидка

Делиберовати — обговорювати, обдумувати, радитися

Деліція — насолода, відрада

Дельва, делва — посудина, амфора, бочка, діжка

Дельфин — спадкоємець, наступник

Деля, дЂля, дяля, діля — для, ради

Демьстик, деместик — заспівувач у церковному хорі

Декокт — суміш різних ліків у вигляді напою

Денниця — вранішня зоря

Денунція — судовий допит

Деревня — дерево, ліс

Державець, державця — намісник, що управляв волостю, шляхтич Великого князівства Литовського, власник

Десница (десниця) — права рука, правиця

Десно — праворуч

Десный — правий

Деспект — зневага, образа, зневажання, неповага, презирство

Десперація — відчай

Деспот — владика, государ

Детронізовати — скинути з престолу, позбавити влади

Дешкерувати — балакати

Децизія — ухвала

Децький — слуга при урядах великокнязівських намісників

Джида — легкий спис

Дзиванна — леванда

Дибольський — диявольський

Дивий — дикий, грубий

Дивовиско — диво, чудо

Дигнитар (дикгнитар) — вельможа, значна особа, сановник

Дигнитарство (дикнитарство) — достойність, гідність, сан

Дидаскал —учитель, учена людина

Дим — одиниця оподаткування

Диптан — ясенець

Дисейший — теперішній, сучасний

Диспенсація — дозвіл на одруження

Диспонувати — розпоряджатися

Дишейший — теперішній, сьогочасний

Дишкант — дискант

Дишкретний — секретний

Діаріуш — щоденник, записник

Дівия — дівочої

Дідьчий — чортів

Дії — історія, історичні твори

Діло — гармата

Діля — для, ради

Діоцезія — округа, єпархія, єпископство; територія церковного управління

Длань — долоня

Длуг, длух, длукг — борг

Для — із-за, через, з причини.

Дметися — пишатися, багато про себе думати, заноситися

Дмухане — зазнайство, пихатість

Днесь — нині, сьогодні

Доблій — гарний, доблесний

Добош — бубон, барабан

Добра — власність, маєтність

Добровольний — вільний, незаборонений

Доброть — доброта, добрість

Довнимати — гадати

Довнимання — підозра

ДоводнЂ — переконливо, наочно

Доволний — достатній, спроможний

Довстип — разум, поняття

Довстипний — розумний, гострословний, дотепний

Довтип, довтЂп, довцип, довціп, довтіп — дотеп, дотепність, розум, хист, лукавство, поняття, проникливість, здібність, гострота

Довціпнії — гострі, дотепні відповіді, жарти

Догмат (догматик) — церковний піснеспів

Додлятись — доходитись

Доднесь — донині, до цих пір

Доживотний — довічний

Дозді — досі

Дознаку — дощенту

Дозор, дозріння — нагляд

Дозорца, дозорця — доглядач, наглядач.

Доискатися — добути; дошукатися

Дойзрала — дозріла

Дойниця — дерев’яний посуд для доїння молока

Доклад — клопотання

Доколі (доколЂ), донелі (донелЂ) — доки (поки) не, аж доки (поки)

Доколя — доки, поки, до якого часу

Докука — надокучливість, докучання, неспокій; досада, турбота

Дол — яма

Долегати — знемагати, личити, турбувати

Долегать — докучати, турбувати, чинити прикрість

Долегливий — залежний, підвладний

Долегливость (долеглость) — біль, скорбота, клопоти, недуга, страждання, покута; турбота

Доловь — додолу, вниз

Доматур — домосід

Домінікани — ченці, католицького чернечого ордену, заснованого 1215 р. іспанським ченцем Домініком

Домініканський чин — католицький чернечий орден домініканців

Домнівати — гадати, думати

Домови, домовь — додому

Домовий — домашній

Домовляти — докоряти, дорікати

Донація — дарчий запис

Донде, дондеже — доки, поки, аж поки; з якої причини; від чого, коли, до яких пір, доки не, як тільки, що, як, чому, через що

ДонелЂ, донелЂже (Донелі, донеліже) — доки, поки

Доправити — доставити, приставити

Досведчати — випробовувати, досліджувати

ДосвЂдчать — пробувати, випробовувати

ДосвЂдчоний — підтверджений досвідом, перевірений

Доспі — досяг

Достатній — заможний

Достоить — достойно, гідно, варто, можна, доречно, слід

Досит учинят, досыт чинити — задовольняти

Дотирати — притісняти, гнітити, пригноблювати

Дотля — доти

Доходити права — домагатися по суду

Дочасній — тимчасовий, дочасний

Дошнира — дощенту, дочиста

Дощенцю — дощенту, геть усі

Дощяду — без пощади, до ноги (побити, вибити, винищити)

Драбантовати — йти, подорожувати

Драган, драгон — драгун, гвардієць, здоровило, кінний воїн, що за озброєнням і прийомами дій здатний також вести піший бій

Драґма, драgма — пучка

Драгунія — драгуни, драгунські полки, різновид кінноти

Драпіжник (драпЂжник) — розбійник, бандюга, грабівник, грабіжник

Драпіжство, драпество — здирство, розбій, грабіж, грабіжництво; жадібність, хижацтво, захланність

Драсньоний — зачеплений, вражений

Драча — здирства, побори

Драчі — надмірні побори, податі, хабарі; здирники, хабарники

Дреколь — кілля

Дрентвілий — оціпенілий

Дригант — жеребець, великий кінь

Дрияква — скабіоза

Дріáды — лісові німфи, мавки

Другиня — подруга

Друм — дорога, шлях

Дручати — мучити

Дуга — веселка

Дуда (дудок) — гріш; плата орендарям за хрещення дітей

Дуди — збір, плата за весілля

Дукат — червоний золотий, дорівнював 4,5 гульдена

Дунай — розлив води, взагалі велике скупчення води

Дунський — датський

Дуфати — довіряти, сподіватися, покладатися, надіятися

Дуфность — самовпевненість

Дхлый — дохлий

Дчура — дочка

Дщерь — дочка

Дыскос — блюдо на підставці із зображенням немовляти Ісуса, що лежить у яслах

Дышкурс — промова, розмова-діалог, розмова





Е


Ев(у)харистія — причастя

Евфонія — милозвучність

Егда — коли

Еда — хіба, а то, як би не

Еднак — проте, однак

Еднати — єднати, схиляти до союзу

Ежели — якщо, як

Екзактор — збирач податків

Екзакція — збирання податків до скарбу

Екзакція скарбова — збирання податків до військового скарбу

Екзарх — повноважений церкви, єпископ або митрополит, підпорядкований патріархові; у православній церкві глава церковного округу (екзархату), повноважний представник патріарха

Екзекуцыя — виконання судового рішення

Екземпля — приклад

Екзерціція — вправа

Екзордіум — початок

Екскузовати — дати пояснення, скласти пробачення

Ексордіум — вступ

Експедиція — похід, відправлення, висилання, приведення в порядок, відправка війська для здійснення операції у віддаленій місцевості

Експедіювати — висилати, відряджати

Експірованє — закінчення терміну

Експлікувати — пояснювати, викладати

Експулсия — вигнання

Ексцес — бешкет

Електор — виборець

Елекція — вибори, обрання

Елефант — слон

Елико — скільки, що

Емляти — збирати

Ено — тільки, лише

Епистолія — послання

Епістолія — послання, лист

Ерись — релігійні вчення, що відхиляються від панівної релігії

Етер — другий; якийсь; хтось

Ефікація — здійснення





Є


Є — його

Єв(у)харистія — причастя хлібом і вином у церковній службі

Єгда — коли

Єда — хіба, як би не, а то

Єдали — або ж, чи

Єдваб — шовк

Єдза — яга, відьма

Єднач — посередник, миротворець

Єдновласность — одновладдя, самовладдя

Єже — щоб, як, якщо; котре, частка перед інфінітивом

Єзуїти — монахи католицького ордену, заснованого в 1540 році Ігнатієм Лойолою.

Єлей — оливкова олія

Єлико — скільки, що

Єльмо — тому що, бо, хоча, хоча б

Єнералітер — взагалі, загалом

Єничари див. Яничари

Єно — тільки

Єпіскоп — керуючий єпархією, тобто церковною областю

Єрей (иерей, ієрей) — священик

Єретикал — схильний до єретичних мудрувань

Єрмак, єрмяк — сіряк, сірячина

Єрмолук — верхній одяг

Єpодіиcь (єродіа, єродій) — чапля

Єсли, єстли — якщо, чи, тільки

Єстем казал — я казав

Єстесте — ви є

Єстесьмо (єстестьмо) — ми є

Єсще — ще

Єтер — якийсь, деякий, котрийсь, хтось, другий





Ж


Жабалуха — жаба

Жаданне — жадання, вимога

Жадати — бажати

Жадний (жадній), жаден — жоден, жодний

Жак — студент, учень, школяр, бідний студент; пограбування

Жаковати (жакувати) — грабувати, громити

Жалива — кропива

Жалобливая сторона — сторона, що подала скаргу, скаржник

Жарливоє — сповнене жару, запальне, пристрасне

Жартливий — жартівливий, веселий

Же — що (сполучник), таки, але, а, та, бо; тоді, то; такії

Жеби (жебы) — аби, щоб, якби, коли б

Жебисте — щоб ви

Жебысми — щоб ми

Жебысь, жебись — щоб ти

Жегліовати (жекгльовати) — плавати (в морі), керувати кораблем

Жегль — вітрило, парус

Жегляр (жекгляр) — моряк, мореплавець

Жегнати, жекгнати — прощатись, проводжати, благословляти, вітати, хрестити, хреститись

Жегнатися — прощатися, прощати; хреститися

Желати — бажати

Желвовий — чавунний

Желживість — образливість

Желязник — залізна гармата

Жерело — джерело, початок; причина

Жесь — що

Живел — стихія; елемент

Живити — залишати серед живих

Живність (живность) — харчі, продовольство, припаси, пожива, корм

Живо — живим

Живот — життя; майно, добро

Животи — майно

Жирный — багатий, щедрий

Житло — життя

Жичити — зичити, бажати, жадати

Жичливій — зичливий, прихильний

Жовнір (жолнір, жолнЂр, жолнер) — воїн, вояк, солдат, жовнір, найманий солдат, ратник

Жрати — приносити жертви

Жродло — джерело, початок; причина

Жупа — копальня, гірниче підприємство

Жупник — наглядач, керівник солеварні

Жюковина, жуковина — дорогий перстень





З


З кгрунту — дощенту

За чим (за чім) — через що, через це

Забава — затримка

Забавений — зайвий, затриманий

Забави — заняття

Забавитися — забаритися, затриматися

Забитье — вбивство

Забічи — запобігти

Заборонятися — захищатися

Забрало — міське укріплення, стіна

Заваровати — забезпечити будь-що, укріпити, зміцнити, установити

Завартий — затриманий

Завасненя, звасненя — озлоблення

ЗавЂрати — містити

Заверзати, завергнути — закидати, закинути

Завзяти — спокусити

Завій — чалма, тюрбан

Завіклявати — заплутувати

ЗаводиЂк — верхівець

Заводила — провідник

Заволаний (заволаный) — покликаний, запрошений, знаменитий, славетний

Заволати — загукати, покликати

Завтредня — утреня

Завшегди — завжди

Завязка — штраф

Загамовати — зупинити, затримати; приборкати

Загребати — поховати

Задавати — закидати, звинувачувати в чомусь

Заділовати — віддячувати

Задор — завзяття, запал

Заж — чи ж, хіба

Заживати — користуватися, споживати, уживати

Заземблений — зазубрений

Заисте (заїсте, заЂсте) — воістину, так, дійсно, справді, справді так

Зайздрость — заздрість

Зайзріти — заглянути, глянути

Займа — заплава

Закавраш — вилога, одворот рукава

Заказанє — заборона

Заказний — що забороняє

Заказувати — забороняти

Закон — віра, релігія

Законник — монах, чернець

Законный — чернечий

Закрочити — заступити, прокрокувати

Залезти — знайти, придбати

Залецання, залецення, залеценнє — заповіт, рекомендація, висловлення, заява, доручення, призначення

Залецати, залицати — заповідати, радити, доручати, рекомендувати, ухвалювати, пропонувати, дякувати, прищеплювати, виховувати

Заліцити (залЂцити) — зарекомендувати

Зали — хіба, чи не

Замешкання — затримка

Замешки — заворушення

Замититися — нездужати, слабіти, підупасти

Замишленне, змишленне — удавано

Замтуз — дім розпусти, притон

Замьот — закид, звинувачення, обмова

Занадра — пазуха

Зане, занє — бо, тому що, оскільки, щоб

Занеже — так як, тому що

Занятися — займатися, загорітися

Заобикнути — звикнути

Зап’яти — закрити

Запал — чвари, незгода, розбрат

Запол — пола

Запасы — військові походи, боротьба

Запечатати — затвердити

Запирати — складати, укладати (угоду, договір)

Заплаченя — платня

Заплюгавити — замазати, забруднити

Заповіданий — заборонений

Заповісти — заборонити

Запомнити (запомніти) — забути

Заправитися — спробувати себе, взнати з досвіду

Запрітися (запрЂтися) — відмовитися, зректися, заперечити, затятися, відпертися

Запуст — біг наввипередки

Запусти — тиждень перед великим постом, протягом якого забороняється споживати м'ясо, але дозволяється їсти сир, масло і рибу

Зап'яти — зап'ясти, перекрити

Заривка — сварка

Зароченіе — зарікання

Зарука — грошова сума, яку сторона зобов’язувалася сплатити у випадку порушення нею судового рішення

Засажка — засідка

Засе — а, ж, же

Заскочити — захопити, піймати, запобігти

Заступ — заступництво, заступник

Засупитись — задихатись, захекатись

Зась, засе — а, же; знову, але, також, потім, но

Затирач — інструмент, яким прорізують заглиблення у дереві

Затлумити — заглушити, заступити

Заточене — заслання

Затягати — набирати

Затяги — набирання військових добровольців

Затяговій — найманий

Заутра — на другий день

Зафрасоватися — засмутитися, зажуритися, збентежитися

Зафрасовать— засмутити

Захвіяти — захитатись

Заховання — дотримання

Заховатися — поводитися, поводитися у відповідності з чим

Заховивати, заховувати — зберігати

Зацний (зацный) — знатний, шановний, значний, гідний поваги, поважний, благородний, шляхетний, родовитий, славетний, чесний, значний, зграбний

Зацность — гідність, знаменитість, шляхетність, чесність

Зацуптрикувати — затягнути

Зачало — параграф

Зачапка — суперечка, змагання, поєдинок

Зачим — отже, тому, таким чином

Зашаргати — забруднити

Заште — сварка

Заятреня — запалення, розпалювання

Збавене, збавленье, збавение, збавéнє — визволення, порятунок, врятування, спасіння, звільнення

Збанок — кувшин

Збитися — піднестися, знятися

Збоже — хліб, майно, скарб, добро

Збойця — вбивця

Збоp — загал

Збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство

Зброчити — залити, заляпати, заросити

Збурення — зруйнування

Збурити — розорити, зруйнувати

Збитний (збытный) — зайвий, надмірний, шкідливий

Збыть — надто

Звада — сварка, незгода, незгодність

Звалчити — перемогти, побороти

Звендіти — стягти, вкрасти; прокоптити

Зверхность — влада, верховність

Звечисте — стародавнє

Звитяжений (звЂтяженый) — переможений

Звитяжить (звытяжити) — перемагати

Звитяжство, звитязтво — перемога, звитяга

Звіонзк — союз, змова

Звітяжство — перемога, хоробрість

Звлаща — особливо, власне, тим більше, головним чином, найбільше, найпаче, зокрема

Зводитися — погодитися з чим, дійти згоди

Зволення — дозволення, згода

Зволока — зволікання

Зволочати — стягати, скидати

Звонпити (звонтпити) — зневіритися, втратити надію, засумніватися, завагатися, перелякатися, занепасти духом

Звягати — лаятись, уїдатись, лементувати, базікати, брехати

Згажатися — згоджуватися

Згодній — мирний

Згола — зовсім, цілком, повністю, вельми; словом, коротко кажучи

Зголдований — завойований, підкорений

Зголдована — упокорена, полонена; така, що підпала під чиюсь владу

Зголдувати — схилитися, потрапити в залежність

Згладити — знищити

Згон — сконання, смерть; загін

Згрібілий (згрЂбЂлый) — зістарілий, одряхлілий

Здання — здача, здавання

Зданьє, зданє, зданнє, зданя — думка, погляд, судження, теза, висловлювання, речення, міркування

Здар — випадок (?)

Здарити — настати, наступити, статися

Здаритися — статися, відбутися, трапитися

Здати отправу — виконати доручення

Здє (зді) — тут

Здоймити — піднести, підняти, привести в гарний настрій

Здоровя — життя

Здрайца — зрадник, запроданець, відступник.

Здрентвіти — оніміти, оціпеніти, завмерти

Здрой — потік, течія, струмінь

Здумалий — загорділий

ЗдумЂніе, здумЂне — здивування

Здумівати — дивуватися

Здумітися (здумЂтися) — здивуватися

ЗЂдный — сильний, великий

ЗЂло — дуже

Зегар (зегарок), зеґар — годинник

Зезволити (зезволить) — погодитися, пристати, дозволити, зволити

Зезволитися — згоджуватися, приставати

Зейти — вийти

Зейшлій — померлий, минулий

Зекгаровій — годинниковий

Зелживость — сором, ганьба, безчестя, образливість, зневага, наруга, кривда, обмова, паплюження

Зелжити — сварити, ганьбити

Зело, зелийце — зілля, ярина

Земдлити — зомліти

Земенин — шляхтич-землевласник

Земка, земко — земляк

Земста — помста

Зестя — сходження, зустріч

Зиждитель — створитель; засновник

Зизоока — косоока

Зима — пропасниця, лихоманка

Зимно — холод, холодно

Зискати — виграти справу у суді

Зисковати — набувати, відшукати

Зичливий — добродійний

Зілний — рослинний

Зіло (зЂло) — дуже, вельми.

Зільний — сильний, великий

Зіолко — зіллячко

Златица — гріш

Зле — погано

Злеценє — доручення

Злецити — доручати, довіряти, доручити, звеліти, наказати

Злицати, злЂтити — покладати, доручати

Злітовати — змилосердитись

Злітоватися — зжалитися

Зліцити — доручити

Зложити (сейм) — скликати, зібрати

Злотоглови — парча

Змаза — пляма, гріховна скверна, огуда, погань, вада, порок, гріх

Змилитися — помилитися

Змінка — увага, нотатка, згадка

Змоцненє — зміцнення

Змоцніти — скріпити

Змышленый — вигаданий

Знагла — несподівано, раптом

Знаємий — знайомий, близький.

Знайдуватися — знаходитися

Знаменати — вказувати, відзначати, означати

Знаменник — ошуканець, спокусник

Знароку — зненацька

Значно — примітко, помітно, значимо, вагомо

Зневолений — примушення

Знесення — поразка, спустошення

Знятися — звестися, зійтись

Зо — зі, зу

Зобати — їсти

Зобополне — разом

Зойшлий — померлий

Золки (старопольське zioło, ziółko) — зілля, запашна трава

Золотарь — ювелір

Золотий (золотий польський) — основна монета польських грошей, дорівнював 1/3 таляра, поділявся на 30 грошів

Золотий червоний — дорівнював двом талярам.

Зособна — зокрема, зосібна

Зосталій — останній, залишковий, решта

Зочити — глянути, дивитися, бачити

Зповиноватися — споріднитися

Зрабовати — пограбувати

Зрабовати — пограбувати

Зрадця (зрайця, зрайца) — зрадник

Зрак — образ, обличчя, постать; зір

Зрениця — зіниця

Зрительний — обачний

Зрок — зір, погляд

Зруптований — зруйнований

Зряще — бачачи

Зуновати — надокучати

Зуполна — повністю

Зуповний, зуполний, зуполній, зупельний (зуполный) — повний, загальний, увесь, цілий, цілковитий

Зфолговати — відпустити, пощадити

Зшарпати — пограбувати

Зъе(о)дночене — унія; спілка

Зъедногане — унія, спілка, єднання

Зъгола — вельми, цілком, зовсім, всіляко, аж ніяк

Зъдарити — подарувати, зробити, учинити

Зъєднати — набути





И


И — його, він

Ид, идь (їдь) — яд, отрута, кислота; уїдливість, заїдливість, злість, злоба

Иде, деиндей — в іншім місці; де-небудь

Иде, идеже — де

Идольска — поганська

Иж — що

Иж, иже — котрий, хто; бо; те, що; тому що, оскільки; який

Ижби (ижбы, іжби) — щоб

Иже, яже, еже — який, яка, яке

Изали — невже

Излецити — доручити

Изманити — обдурити, спокусити, зманити

Израда — зрада

Изражати — зраджувати

Иле — стільки, настільки, скільки, оскільки

Иле крот — скільки розів

Иліяка — завійниця

Имати — взяти, схопити, полонити, брати

Имати — страчати, брати, схоплювати, хапати, затримувати, мати, держати, володіти, полонити

Имати вину — підлягати покаранню

Имнологія — піснеслів’я

Имяше — мала

Индукта — мито на девізні товари

Иніе — інші

Инквізиція — слідство, розшук

Ино — так, то, тільки

Инстикгатор (инстыгатор), «альбо прокуратор» — обвинувач; ходатай, попечитель, опікун, повірений

Интенція — бажання, намір, мета

Интерцыза — угода

Интрата — прибуток

Интромисия — введення у володіння маєтком

Иож (іож) — вже

Искуп — викуп

Искупити — згромадити, зібрати, з’єднатися

Искусити — спробувати

Исполерувати — очистити, просвітити; відшліфувати

Исполочити — намочити

Исполчитис(ь) — стати в бойовий порядок

Испоткатися — зустрітися

Испровръже — перекине, зруйнує

Исте — вірно, звичайно

Исто — істинно, вірно, правду (сказати, почути)

Истрыти — стерти

Истыи — істинні, правдиві, справжні

Истязати — випитувати; спитати





І


Ігумен — церковний сан настоятеля чоловічого монастиря

Іде, ідеже, ідіже — де

Ієзуїти — члени католицького чернечого ордену

Ієрей — священик

Іж — що, але, оскільки

Іже — так як,    який, що

Іже, яже, єже — який, яка, яке

Іжели (іжелі) — якщо

Із, ізу, ізок — загата річки для вилову риби

Ізали — чи, хіба

Ізвиче — узвичаєно

Ізвор — джерело

Ізгон — наїзд, під'їзд

Ізложити — відкинути, повалити

Ізочити, зочити — побачити

Із'юдити — розсварити

Іле — скільки

Ілекція див. Елекція

Ілі би — якби (сполучник)

Ім — що

Імати — брати, схопити, взяти, ловити

Імеск — мул, ішак

Імініє — маєток

Імпетиція — домагання, напасть, зачіпка

Імпреза — захід, починання, справа, церемонія

Іначей — інкаше

Інвенція — винахідливість, кмітливість

Індей — в іншому місці

Індикт — одиниця обчислення часу за п’ятнадцятирічними циклами

Індукти, індукта — мито за ввезення товарів

Індульгенція — милість; папська грамота про відпущення гріхів

Інкавст — чорнило

Інквізиція — слідство

Інкурси — напади

Інкурсія — наїзд, напад

Іно — інакше

Інок — чернець, монах

Інсерувати — вкласти, вилучити

Інстанція — клопотання

Інстигнувати — підбурювати

Інсули — острови; окремі будинки

Інтенаія — намір, бажання

Інтент — намір, мета

Інтенція — намір, бажання, прагнення

Інтеррегнум — безкоролів'я, міжцарів'я

Інтерцесія — посередництво

Інтрата — чистий прибуток, прибуток з оренди

Інтродукувати вводити, впроваджувати

Інфамія — позбавлення честі

Інфестація — непокоєння, загроза

Інферувати — звинувачувати, стверджувати

Іо, ійон — бачиш

Ірой — герой

Істи — воістину

Істигатор — підбурювач, судовий обвинувач

Істо — істинно, правдиво

Ітерувати — поторювати

Їт — отрута

Іункури — біль у суглобах





К


Кабуз — дощенту, гамузом

Каденція — рима

Кадіа — турецький суддя

Кадук — земля без власника, що переходила у власність держави

Кадук — рід хвороби, народна назва диявола, чорта

Кадь, кадка — міра меду (близько 60-90 л.)

Каженик — євнух, скопець, оскоплений

Казане — проповідь

Казати — дати наказ, веліти, розпорядитися

КазнодЂя (казнодія) — проповідник

Какабат — куртка, солдатський мундир

Каланство — бідність

Калантурити — базікати, говорити

Калація — вечеря

Калга мурза — титул старшого з братів кримського хана, який був його співправителем і наслідником

Калга-салтан — наступник престолу

Калія — синя фарба

Калмики — калмики

Калугeр (калугор) —монах, чернець, старець

Кальвіни — кальвіністи

Камень — одиниця ваги, що дорівнювала 32-50 фунтам

Камеральний — казенний

Камик — камінь

Камінь — одиниця ваги для зважування коштовних товарів

Камка (камха) — шовкова тканина з розводами

Камо — куди, де

Кам'яниця — камінна будова

Канархистр — церковний співак

Кандійка — миска з угнутими вінцями

Канон — церковний піснеспів

Канонік — член ради (капітула) при католицькому чи уніатському єпископі, священослужитель кафедрального собору

Кантар — вуздечка

Кантар — міра ваги

Канун — храмове свято

Канцеровати — ламати, псувати

Канцір — рак

Канцлер — вищий сановник в Польщі, що зберігав державну печатку і наглядав за законодавством та судочинством; він же звичайно відав іноземними справами

Капарник — зла людина, злодій; збіднілий чоловік

Капелан — священик, жрець, духівник при війську

Капернауми — пірати, грабіжники

Капица, мниша — клобук

Капище — місце, на якому приносилися жертви поганським богам; поганський (язичницький) храм, зображення, статуя, ідол

Капітула, капитула — рада з духовних осіб при єпископі і його кафедрі, що займається адміністративними питаннями

Каплун — півень, відгодований на м'ясо

Каптур — клобук, головний убір ченців

Капщизна — податок за право продажу напоїв

Каразія — грубе сукно

Карбач — батіг

Карваш — частина металевого військового обладунку

Карк — горло, шия

Кармазин — тканина червоного кольору, сукно малинового кольору

Карность — кара, покарання

Карта — лист, записка

Карция — в’язниця

Касія — ароматична рослинна речовина

Каструм — замок

Катаракта — пристрій для метання ядер

Катарг — біль

Катафалк — підвищення, на яке ставлять труну

Катедра — підвищене місце в костьолі, з якого ксьондз виголошує проповіді; собор, соборна церква

Катенція (каденція) — кидок при грі в кості; занепад, обсяг функцій вибраного діяча; кінцеве звукосполучення частини музичного чи поетичного твору

Каторга — воєнне гребне судно, веслярське турецьке судно, галера

Каузула — застереження

Каштелян — комендант (управитель) замку чи укріпленого міста; керівник цивільної та військової адміністрації у відповідній окрузі; згодом почесне звання сановника, що давало право входити до сенату (сейму) Речі Посполитої

Квeстія — питання

Квадранс — чверть, чверть години

Квадриги — бойові колісниці

Квадрувати — приладнувати, упорядковувати, обробляти

Квадрувати (до чого-небудь) — стосуватися, належати, підходити, годитися

Кварта — одиниця виміру рідких і сипких тіл, трохи більша за літр

Кварцяне військо, кварцяніе войска — польське військо, що одержувало оплату з «кварти», тобто з податку в розмірі четвертої частини прибутків а королівських маєтків, регулярне польське військо

Кватерка — кухоль

Квестія — питання, страта

Квит — боргова розписка

Квота — сума, кількість грошей

Кгакган, ґаґан (каган) — титул правителя у хозарів, аварів тюрків іноді застосовувався і до давньоруських князів

Кгарнець (горнець) — горщик

Кгвалт — насильство, сваволя сум'яття

Кгвалтовний — насильний

Кгвалтом — силоміць, насильно

Кгди, гди, кгды, кды, кеди — коли

Кгди бим (кгды бым) — якби я

Кгди ж, кеди ж, кгдиж — тому що

Кгдысь — коли, як

Кгермак — дешеве сукно

Кгерос — геройство

Кглейт — охоронна грамота, перепустка; охорона, конвой

Кгмах (гмах) — великий будинок

Кгмін (гмін) — гурт, громада

Кграбя — граф

Кгроты — дротики, маленькі списи, вістря; штучні печери в садах; печери

Кгузи — вузли; гудзики

Келар — чернець, який відає монастирське господарство

Кермаш — ярмарок, храмове свято

Кеселиця — кисіль із борошна

Кеца, коць — килим, ковдра

Кий — гаківниця застарілої конструкції

Кимвали, кимвал — старовинний музичний інструмент

Киндяк — турецька бавовняна тканина

Кир — пан, владика, государ; титул вищих духовних сановників

Кихац — чхати

Кінсон — грошова подать; добро, майно

Кіновар (цинобра) — фарба червоного кольору

Кіновія — форма чернечого співжиття у вигляді монастирської корпорації, організованої за певним статутом

Кір — чорна траурна тканина; в кірі — в траурі, в труні

Кіта — плюмаж, султан, китиця

Кламати — брехати

Кламливий — брехливий, облудний, несправедливий

Кламство — неправда, брехня, наклеп, обмова

Кламця — наклепник, брехун.

Класи — колосся

Клевріт — товариш

Клейнот — дорогоцінність; атрибути влади, регалії, дворянський герб (іноді), скарб

Клейноти — військові відзнаки: корогви, булава, бунчук, котли (бубни), гармати

Клейноти, клейноты — знаки влади; предмети, що служать ознакою влади

Клепсидра — пісковий або водяний годинник

Клесачка — шевський інструмент для розгладжування швів

КливостЂ — слабість

Кликовщина — грошовий податок з міщан на утримання нічної сторожі

Кликун — нічний сторож

Клирик — будь-який священо- чи церковнослужитель

Кліть, клЂть — комора

Клюба — лещата, межа, кінець границі

Клюка — хитрощі, облуда

Ключ — територіально-економічна одиниця, об'єднання навколо міста (містечка) групи фільварків та селищ, кілька сіл чи хуторів, що утворюють одну громаду або один маєток

Ключар — ключник, той, що пильнує ключів і замків

Ключитися — трапитися, статися

Ключь — стерно, кермо

Клявуза, клявзула — застереження в юридичному документі

Клямний — брехливий облудний

Клямця — брехун

Кляровний —чистий

Кляштор — католицький монастир

Кметь, кмет — дружинник, воїн; селянин-кріпак

Кмітувати — слідкувати, спостерігати, помічати, пильнувати, доглядати

Кновати — затівати, замишляти, інтригувати

Кобел, коблик — ківш, корець; певна міра чогось

Кобель — ківш, корець; певна міра сипких тіл

Коберец, коберець — килим, коверець

Коби — щоб

Кобила — укріплення на підвищенні, палісад

Кобылица — дерев’яна колодка, на яку натягується шкура для очищення від мездри

Ковуї — кочові тюркські племена на південно-східних кордонах Київської Русі; частина з них перебувала під владою руських князів

Ковшиця — кошик

Кодол, кодола — канат, линва

Козацький комісар — урядовий начальник реєстрового козацтва; з 1649 р. — представник польського короля на Україні

Кокот — когут, півень

Кокош (кокошь) — курка, квочка; півень

Кокоший — курячий; кокоша війна — військова прогулянка, війна без битви.

Колвек, кольвек — як-небудь, колись, тільки, скільки, будь (хто, що), -небудь, -сь, -будь, будь-

Колешня — сарай для худоби під однією покрівлею з хатою

Колиба — чабанський, рибацький, лісорубський курінь

Колико, кольвек — скільки

Коли-кольвек — коли-небудь

Коликость — кількість

Колми, кольми — наскільки

Колода — міра сипучих тіл різного об'єму залежно від місцевості; львівська колода дорівнювала 532 польським фунтам або 8 півміркам

Кольве — коли-небудь

Колькокрот — неодноразово

Кольми — скільки

Комара — склепіння

Комбінація — порозуміння, домовленість

Комисар, комісар — заснована 1638 р. Річчю Посполитою посада верховного начальника реєстрового Запорізького війська, представник польського короля на Україні з 1649 р., член мирної комісії

Комонний — кінний

Коммонник — кіннотник; кіннота, кавалерія

Компан — тавариш, компаньйон, спільник

Компанія — товариство, загін війська, сотня

Композиція — згода

Компут — загін, розрахунок, число, реєстр

Компутування — складання реєстру

Комуждо — кожному

Комяга — пліт, баржа, сплавне судно без щогл

Конвисар — ремісник, що займався відливанням з олова

Конвокація — сейм, який скликався в Польщі негайно після смерті короля і на якому висувалася кандидатура на короля

Кондак — церковний піснеспів

Кондиція (кондыцыя) — договір, служба, звання, посада, умова, доконечність, положення, стан, становище; учителювання на дому

Кондяк — дяк-учитель у церковній школі

Конклюдовати — робити висновок, заключения; подавати вимоги

Конклюзія — висновок, резюме, закінчення

Коноба, конобь — кінва, миска

Консенс — згода, дозвіл

Консекрований — посвячений, висвячений

Консерванты — судові сесії Люблінського трибуналу

Консистенція — розміщення військ на квартирах, потреба

Консистовати — ставати на постій

Консистуючий — стоячий; той, що зупинився

Консоляція — радість, втіха

Конституція — сеймова ухвала

Контент — прожиток, задоволення

Контентувати — задовольняти

Контентоватися (контентуватися) — задовольнятися, радіти, вдовольнятися

Контрактури — корчі

Контроверсия — сварка, суперечка, тема для суперечки

Конфедерація — збори, нарада представників політичних груп, партій; змова, заколот проти короля або сенату в давній Польщі

Конферувати — зв'язуватися, зноситися

Конформуватися — згоджуватися, уподібнюватися до чого-небудь

Концепт — дотеп, дотепний вислів; проект; винахідливість

Концес — дозвіл, погодження

Кон'юровати — зговоритися, вступити в змову

Копа — 60 литовських або 75 польських грошей

Копаниця — рискаль, заступ

Копець — копач

Копошитися — тривати, тягнутися

Копріва — кропива

Копці — межові ями

Корд — короткий меч, палаш

Корець — одиниця виміру зерна й рідини, що дорівнювала 20-32 гарнцям (80-128 літрів)

Користі — здобич

Кормленіє — продовольче постачання війська

Корогва — хоругов, загін кінноти 100 — 200 чоловік

Корона — назва Польського  королів ства з часу об'єднання Польщі і Литви на Люблінському сеймі 1569 року в федеративну феодальну державу — Річ Посполиту

Коронний — назва осіб і установ, що в складі Речі Посполитої відносилися тільки до Польщі

Коронний гетьман — головнокомандувач збройними силами Речі Посполитої

Короткость — незручність

Корупція — продажність, зараження

Корфістр — німецький князь, що мав право вибирати імператора

Корчаг (корчага) — глиняний глечик

Косик — чорний дрізд

Косичка, кошичко — дика м’ята

Коски — пустощі, жарти,   гри

Косний — повільний

Костира (костыра) — гравець у кості чи карти, в будь-яку азартну гру, картяр, шулер

Костирове — гравці в кості

Костирство (костырство) — гра, захоплення грою в кості, картярство, шулерство

Костур — посох

Костьол — католицький храм, церква

Котва, котвиця, котвица — кітва, якір; держава; ствердження; допомога, потіха

Котли — литаври

Котора — розлад, розбрат

Который — той

Котча — візок, коляска

Коча — екіпаж

Коші (куші) — плетені з лози ємкості; кочові кибитки, шатра; військові загони з обозом; стоянки

Кошница — плетений кошик

Кошула, кошуля — сорочка

Кошута — лань

Кояр — попона

Краєгранесіє — рима

Крайчий — сановник при дворі короля, який розрізував та сортував м'ясо для королівського столу. В XVI—XVII століттях це вже був лише почесний придворний титул, не пов'язаний з виконанням обов'язків слуги короля

Крамола — підступ, повстання

Краста — короста

Крати, кратні — грати, гратовані

КрЂпость — міць

Креденс — буфет; кухонне срібло

Кре[и]вина — рослина; те, що росте з кореня (коревина)

Креованый — створений, обраний, призначений

Крес — край, межа, окраїна, мета, кінець

Кривавник — біждерево

Криємо — потайки

Криж — хрест

Крижак — хрестоносець

Крижалка — кружечок

Крижувати — розпинати на хресті

Криличествовати — співати в крилосі

Кримінал — тюрма, в'язниця

Кримчухи — кримські татари

Кристера — мазь

Крин — лілея

Крнобрность — непослух

Кров — захований скарб

Кройніки — хроніки

Кром, кромЂ — геть, окремо, без

Кронік — хроніст

Кросна — ткацький верстат

Крот — раз

Кротофиля — жарт, витівка, забава

Кротофильник — витівник

Крочити — крокувати, іти

Крушці — уламки, скалки

Крюс — крізь

Ксіонженти — князі

Ксьондз — католицький священик

Ктитор — засновник, покровитель монастиря, церкви; титар

Кубара — корабель

Кублук — чернечий клобук

Куглювати — корчити дурня, пустувати, фіглярничати

Кузюк, в кузюк — навпочіпки, зкорчившись

Кульбака, кулбака — сідло

Куна — залізна скоба в притворі церкви, куди вкладали і замикали руку жінки, що порушувала правила моралі; взагалі — місце арешту, в’язниця

Куна — куниця

Кундус — дворовий пес

Кунтуш — козацький одяг, що нагадує кафтан

Куншт — малюнок, картина, прикраса

Куншт (польське kunszt) — умілість, мистецтво, жартівливий твір, майстерність; фокус

Куншты — мистецькі вміння; фокуси, штучки, витівки, хитрощі, хитромудрі витребеньки; викрутаси; сміхотворство, мистецтво, уміння

Купа — міра тканини (100 відрізків)

Купервас, копірвас — купорос

Купина — кущ

Купитися — громадитись

Купно — разом, спільно

Купрeс — кипарис; символ печалі; надгробок

Кура, кухва — давньоруська назва великого барила, діжки, чана і застаріла міра об'єму рідини або сипучих речовин

Курація — медична допомога, лікування

Куревник — розпусник

Курман — лахміття

Курциан — куртизан, світський гульвіса

Курчити — згинати, стискувати

Курчитися — корчитися, стягатися

Куршак — глиняний посуд з вузькою шийкою

Кусити — спокушати

Кут — кіт

Кутнорований — ворсистий

Куфел — кружка

Куфтер — вид камки

Куффа — бочка

Кштал, кшталт — образ; спосіб, засіб; приклад, зразок

Кютка — кістка





Л


Лаба — лапа

Лабцювати — хапати лапами, бити

Лава — колегія суддів, що розглядала кримінальні справи

Лавники — члени судів, що діяли в містах з магдебурзьким правом

Ладовница — патронтаж

Ладунки — тягарі, вантажі

Лазебник — людина, що використовувала борти в чужих лісах

Лакти — локті

Лантвойт — сільський староста, заступник війта

Ланцух — ланцюг

Лапити — хапати

Ларм — шум, ґвалт, тривога

Латвий (латвый) — легкий, зручний, нетрудний

Латвій — легше

Латво, лацно — легко, неважко, нетрудно, без зусиль, зручно, охоче

Латки — горнята

Латки — горщики

Лацина — латинська мова

Лаціна — латина, латинська мова

ЛЂговати — заповідати

ЛЂпо — добре, гаразд

ЛЂпый — гарний, прекрасний

ЛЂторасль — росток; потомство

ЛЂчець — лікар

Легат — папський посол

Легація — посольство

Легкобит — людина, що тяжко не працює, легко живе

Леговати, лекговати — заповідати, відписувати у спадщину, надати заповітом

Легце поважати — легковажити

Леда — всякий, кожний; поганий

Леда — ледве

Ледаякий, ледакий — поганий, паскудний, мерзенний

Ледаяко — абияк, погано, негідно

Ледви, ледвиці — ляшки

Лесть, льсть — обман, лукавство

Лежа — постій, квартирування військ звичайно взимку

Лежати   обозом — стояти військовим табором

Лектыка — ноші

Лембик — алембик, перегінний куб

Лемма — надмогильний напис

Лентвойт — управитель частини міста

Ленцы — віжки

ЛепЂй, лЂпше — краще, ліпше

Лестити, льстити — обманути, обдурити

Лестьно, льстьно — облесно, обманно

Лехце — легко

Леч, лечь — але, проте, та, однак, зате

Лжити — лаяти, ганьбити

Лзи — сльози

Либой — либонь

Либой, любой — либонь

Лик лици — хор; порядок

Липа — невеликий човен із липи

Липец — липень

Лисканне — виблискування

Лист — письмовий документ, лист

Литвин — білорус

Литовати — жаліти

Литость, литість — милість, жаль, співчуття

Лице — речовий доказ, крадений предмет чи предмети

Лишений — низький, нещасний, безсилий, той, що потребує

Лишка — лисиця

Лишше — більше, багатше, надто, тим більше, краще

Лінія — границя, межа

Ліновище — стара шкіра змії, скинута нею внаслідок линяння

Ліпота — врода, краса, красота

Ліпотен — красивий, гарний

Ліска — посох, палиця

Ліствиця — драбина, сходи

Ліствици — драбини

Літній (лЂтный) — щорічний

Літовати — провести літо

Літорасль (літоросль) — гілка

Літостивий — милостивий

Літость — жалощі, жаль, співчуття

Лоб — череп

Лобизати, лобызати — цілувати

Ловитва — погоня, полювання, лови

Ловщизна — мисливське угіддя

Ложница — ложе; спальня

ЛожнЂца, обложна хороба — облоги, ліжниці

Локіть — міра довжини (=3/4 аришина)

Лопан — лопух

Лос — доля

Лотр, льотр — негідник, ошуканець, злочинець, розбійник

Луда, лудан — верхній одяг, плащ; рід блискучої матерії

Лудити — оббріхувати, ошукувати; вабити

Лузан — чорт, диявол, дідько

Лукно — діжечка

Лунути — умерти, загинути, пропасти

Луп — здобич, трофеї

Лупезство — грабіж

Лупы — трофеї, воєнна здобич

Лут — лотя

Лучитися — єднатися

Люб, любо — або, чи, хоч, хоча, може, навіть

Любисмо — хоч ми

Любы — любов

Люд грошовий затяговий — наймане військо

Людськость — ввічливість, прихильність

Люкреція — солодка

Люстратор — ревізор королівських маєтків

Люстрація — опис королівських маєтків

Лютня — струнний музичний інструмент

Ляд, на ляда — на такому-сякому

Ляда-кому — казна-кому

Ляда що — казна-що

Лядський — польський (від: лях — ляський)

Ляїк — світська людина

Лямент — плач, голосіння

Лямпартовий — розпусний

Лямцы — валянки

Лярва — привид, личина

Лятвий — легкий

Лятський — польський





М


Ма — має

Мавтикуючи — добираючи способу

Магістерство — учительство; гроно вчених; през магістерство типографії — заходом учених, згуртованих при друкарні

Магнесувати — намагнічувати

Магон — червоне дерево

Маєстат — трон; монарх; велич, величний, величність

Мажка — візок

Маистрат, майстрат — орган самоврядування в містах, що користувалися магдебурзьким правом

Майдебурскіе права — магдебурзькі права

Майстат — величність

МайсторЂя — майстерність; вироб

Макгерка — угорська шляпа, шапка

Маковиця — купол, баня церковної будови

МалЂґна — мало

Малженка (малжонка) — дружина, жінка, жона

Малженок (малжонок) — шлюбний чоловік

Малженский стан — шлюбний, подружній стан, одруження, подружнє життя

Малженство — шлюб

МалмазЂя — мускатне вино

Мамона — багатство, маєток; злий дух збагачення

Мамран — меморандум

Мандат — наказ, повеління.

Манна — харч ізраїльтян під час мандрів по Аравійській пустелі

МарЂч — волоський кріп

Маркотно — сумно, невесело, марудно, моторошно, скучно

Мармуза — обличчя

Марторія — грамота

Марънотравность — марнотратність, марнотратство

Маршалок — ватажок шляхти певної території

Матацтво — крутійство, шахрайство

Матач — крутій, шахрай

Матеолог — марнослов; богохульник

Материнка, мацеранка — лебідка, чебрець

Мати в легце — легковажити

Мати взгляд — брати до уваги

Матися — жити, існувати

Матиця виноградна — виноградна лоза

Матляти — шахрувати, дурити

Матня — сітка

Махлювати — шахраювати

Мачуга (мачуха) — палиця, дубина, довбня

Машкарник — брехун; скоморох

Машталер — конюх, кучер

Маятель — пан, владика (бог)

Маяти — маячити, виднітися, даленіти

Мдлистый — нудотний, приторний (смак, запах); тьмяний, мутний (світло); тьмяний, бляклий, сірий, нудний; слабкий, хирявий; боязкий, легкодухий

МЂдница — (іноді) таз; дрібна монета

Медиана, медина — жила на руці

Медіатор — посередник, арбітр

Медуша — комора, льох для меду

Медци, межю — між

Мездра (міздра) — лівий бік шкіри, шкіра з вивороту

Мел(ь)лЂсе — бджільник

Мендик — бідний

Менжне — сміливо, мужньо

Мензство — мужність, відвага, сміливість, сила

Менити — називати, казати, твердити

Менитися — видавати себе за когось

Менованний — згадуваний

Меновати — називати поіменно, іменувати, згадувати, визначати

Меноватися — іменуватися, називатися

Меновите — насправді, власне, атож, сáме, а саме, тобто, зокрема

Менство — мужність

Мерзячка — гидота, відраза

Меск — мул, ішак

Метаниє, мЂтаніе — земний поклон

Метох — подвір’я монастиря: помістя, маєток

Меценат — покровитель наук і мистецтв

Меченосці — одна з назв Лівонського ордену

Мечетный — уявний, видимий, примарний

Мечка — ведмідь

Мечтаніе — мана, спокуса

Мешанина — замішання

Мешканє — загаяння

Мещерь — магістр

Мзда — оплата, плата, винагорода, нагорода, відплата

Ми — мені

Миас — мина, талант (грошова одиниця)

Мидло — мило

Миле — прихильно

Милня — лазня

Милосник — коханець

Миркати — вітати із святами (від «мир вам»)

Миро (мірра) — суміш ровлинного масла з різними ароматичними речовинами

Миро, миропомазаніє — мастило з олії, християнське таїнство у посвяченні

Мирофор — миротворець

Мистерне — майстерно

Мистр — магістр, майстер-робітник високої кваліфікації

Мити, міти — мати

Митусь — лежати головами в різні сторони

Мізерія — бідність, убозтво

Мінуції — дрібниці, критичні зауваження

Мірочка, мірочки сухії — плата зерном за помол

Містр — диявол

Місюрка — шолом

Млеко — молоко

Мло — млість

Млодзієн — молодик, парубок

МнЂй — менш

Мнимане(-ье) — думка, міркування

Мниманє — думка, судження, намір, здогад, міркування

Мниманый — мнимий, уявлюваний

Мнимати (мнЂмати, мнімати) — мати думку, думати, гадати, сподіватися, мати (покладати) надію, здогадуватися, мати намір, уявляти, вважати, міркувати; безпідставно бундючитись

Мнити — думати, гадати

Мних — монах, чернець

Мній — менше

Мнісі — монахи

Мніти (мнЂти) — вважати

Многажди — багато раз, багаторазово

Много плЂнити — заволодіти, оволодіти

Мняще — вважаючи

Мовь — миття

Моджер, моджира — мортира, короткоствольна гармата великого калібру для ведення навісного вогню

Модлы — молитви

Можне — мужньо, хоробро

Можний — могутній, славний, славетний, спроможний, можновладний

Можній — спроможний

Можчир, мозчер — ступа

Молва — шум, хвилювання, метушня

Молком — мовчки

Молот — бурякова мас після видавлювання цукрового соку; гуща з пива

Мор (мур) — епідемія, помір, чума, смертоносна пошесна хвороба

Морг — міра земельної площі, що дорівнювала 0,6-0,7 га

Мордерство — мордування

Мордирці — вбивці

Мордовати — катувати, бити, мучити

Мордыр — убивця, душогуб

Мориг — заплава, сінокіс; низинне, вкрите дерном місце

Москва — росіяни

Московскій — російський

Мосць — милість

Моц — сила, влада, уповноваження

Моцар — володар, вельможа, пан; силач

Моцарство — держава

Моцний — спроможний

Моцно — сильно, міцно

Мрежа — сітка

Мручати — мурчати

Му — йому

Мужатка — заміжня жінка, молодиця

Мултяне — молдовани

Мунімент — укріплення, опора, стовп

Мунчел — гроб

Мунштук — різновид вудил

Мур див. Мор.

Муравский — моравський

Мурза — знатний татарин, татарський вельможа, татарський князьок, спадковий старшина

Мусія — мозаїка

Мусулбеси — червона матерія, турецька бавовняна тканина для підшивки

Мушкатель — мускат

Мушкет — карабін, старовинна вогнепальна зброя

Мша — католицька церковна відправа, католицьке богослужіння, літургія, обідня

Мшелоимец — хабарник, користолюбець

Мылитися — помилятися

Мя — мене

Мяновати — іменувати

Мяновите — саме





Н


На тих міст — після того, зразу, негайно

Набавляти — додавати, надавати

Набарзі, найбарзі — більше всього

Набиток — майно, набуття

Набоженство — богослужіння, церковна відправа, набожність, служба божа

Набременяти — набухати, затвердівати

Наброїти — накоїти

Набуток — надмір, надлишок

НабъдЂти — клопотатися, помагати, брати

Набыте — надбання, набуток

Набыток, набиток — набуток, придбання; прибуток

Нава — корабель, труна

Навалность, навальность — бурхливість, буря, напасть, напад, наїзд

Навежені — застануті, уражені хворобою

Навезка — штраф

Навенцей, найвенцей — найбільше

Навидіти — навідати

Навіжати — відвідувати, навідуватися.

Навіти — намова

Наворочатися — повертатися

Навспак — навпаки, навиворіт

Навъклир — хазяїн корабля, керманич

Нагабати — подавати позов проти когось

Нагавиці — штани

Нагрость — теплота, нагрівання

Над статечность — незважаючи на статечність

Наддер, надер — понад міру, занадто, забагато, дуже, вельми

Над заказ — всупереч забороні

Надлежати — заслуговувати, бути вартим

Надоложення — вклад, пожертва, внесок

Надра — пазуха, лоно

Над статечність — незважаючи на статечність

Надсугонити — наздогнати

Надтлумити — розгромити

Наентій — надутий, роздутий

Назбить (назбыт) — занадто, надміру, дуже, надто, надмірно

Наздáніє — відтворення, відновлення, відродження

Наїзд — напад, наскок,   вторгнення

Найбарзій — найбільше

Найвенцей — найбільше

Найдоватися — знаходитися, перебувати

Наймнійший — найменший

Найпилней — найпильніше

Наказаніе — наука, напутіння

Наказаніе — наука, напучення

Наказний — виконуючий обов’язки, заступник

НакокорЂчити — виставити, підняти вгору

НалЂзти(-сти) — знайти, зустрі(ну)ти; (з)добути, придбати

Належитость, належность — приналежність

Налог — норов, звичай, звичка

Налога — натиск, здушування

Наложитися — звикнути, привчитися

Наменити — пообіцяти, говорити, згадати

Намєитность — пристрасть

Намній (намнЂй) — аж ніяк, ніяк, щонайменше, якнайменше, ні в якому разі; менш за все, нічого

Намнити — вказати, назначити; див. також мнимати

Нань, на ню — на його, на нього

Напинане — силування, спонукання

Напів — спів, голос, мелодія

Направа — виправлення, відновлення, лагодження, відбудова, реставрація, ремонт, лікування

Направовати — направити

Напрасный — раптовий, швидкий; жорстокий

Напрод, напред — вперед, по-перше, наперед, спершу, спочатку

Напрочь, напрочьне — насупроти, навпроти

Напрудшей — найшвидше

Народи — сукупність людей, люд

Нарочитый — видатний, значний

Наррація — оповідь

Насад — корабель, судно

Насіка — палиця, оббита цвяхами

Наскробати — нашкребти

НаслЂдити — наслідувати, успадкувати

Наспіжування — забезпечення продовольчим запасом

Настольник — спадкоємець; начальник

Наступець — напасник

Настурція — красоля

Натарчивий — настирливий

Натирати — натискати, напирати

Натрафити — зустріти, знайти, зіткнутися, натрапити, наскочити

Наустити — намовляти, підмовляти

Наутеки — навтіки, навтікача

Начала — ангельський чин

Нашинец, нашинець — один з наших, свій

Наю — нас двох

Наятися — набратись

НЂгды (нЂкгды) — ніколи

НЂгдысь, негдысь— колись

НЂкоих — декого

НЂмаш — нема, не маєш

НЂсть — не є, немає

Не мній — не менше

Небачний — необачний, нерозважливий

Небитность (нєбытность) — відсутність

Небожата (тут глузливо, іронічно) — бідолахи

Невелє — небагато

Невіста — жінка

Невісцюх — жонолюб, бабник

НевмЂстность — невміння, неосвіченість

Невонпливий — безсумнівний

Невставничій — непостійний

Невчас — негода; горе, нещастя, злидні; неслушний час

Негдыс (негдысь), некгдись — колись, раніше

Негли, негъли, некли, нЂкли — ніж, чим; щоб; можливо; невже

Неглюзне — лихе, недобре

Негувати — зневажати, ігнорувати

Недопир (недóпыр) — нетопир, кажан

Недуфанье — недовірливість, непевність

Неже — ніж

Незабавне — не барячись

Незамержоний — незліченний

Незвитяжній, незвитяжоный — непоборний, непереможний

Неіміяй — той, що не має

Неіщетний — численний

Некгýєт — заперечує

Некгдысь, некди, некдись — колись

Некгувати — заперечувати, скасовувати

Некшталтовано — обурливо, огидно, потворно

Некшталтовный — повторний

Нелацно — нелегко, тяжко

НелЂпый — негарний

Неледа — непростий, незвичайний

Неледаяк — непростий, незвичайний, непересічний

Неледаякій — не абиякий, особливий

Неледаяко — нелегко, незвичайно

Нелитостиве — жорстоко, свавільно

Нелитостивий, нелітостивий — безжалісний, нелюдяний, немилостивий

Нелітний — малолітній

Немал (немаль) — мало не, майже, ледве

Немишь — дворянин

Немней (немнЂй) — тим не менш, усе ж, незважаючи на, щонайменше

Не належне, неналежне — безправно

Нендза, недза — бідність, убогість, злиденність, ницість, нужда, злидні, біда

Нендзник — бідняк; негідник, нікчема, окаянний, бідолага

Нендзный, нензный — бідний, убогий, жалюгідний

Необходно — без винятку

Неомылний, неомильно — безпомильний, безпомилковий

Неопатрность, неопатренность — неуважність, необережність, недогляд

Неотволочний — негайний, невідкладний

Неоткуль — нізвідки

Неотпусний — непоблажливий

Неохендозство — неохайність

Неошацованій — неоціненний

Неошацованний — безцінний

Неповстягливость, неповстиглість — нестриманість, недотримання міри, надмірність у бажаннях, прагненнях, у заживанні чого-небудь

Непогамовний — нестриманий

Непоєднокрот — неодноразово

Непотрібний (непотребний) — нікчемний, даремний, шкідливий

Непочтиво — нешонобливо, без почесті

НепремЂнный — незмінний

Непщати — думати, сумніватися; див. також мнимати

Непщевати — гадати, розмірковувати, міркувати; не звертати уваги, сумніватися, думати

Нерад — непорядок, невлаштованість, безпорядок

Нерихлий — нешвидкий

Нерозмислний (нерозмыслный) — нерозсудливий

Несвідомость — нездатність, невмілість, невправність, недосвідченість

Нескутечный — недійсний, безрезультатний

Неслушний — неправильний

Несмертелность — безсмертя

Неснаска — напасть

Нестатечній — нестійкий, нетривкий

Нестатечность — несталість, нетривкість

Нестатечный — несталий, мінливий, зрадливий

Нетескливе — не нудячись

Нестети, неститеж, нестите — на жаль

Несумінний — безсумнівний

Нетескливе — безтужно

Нетецький — негідний

Нетство — ув’язнення

Неудобно — важко, неможливо

НеулЂчоний — невиліковний

Нех, нєх — хай, нехай

Нехтивость — небажання

Нецвічонії — неосвічені

Нецнота — нероба, негідник; підлість, безчесність

Нецудный — негарний, недобрий

Нечаємий — нежданий, несподіваний

Нечине, нечинене — начинене, вчинене

Ни — нас

Никгды, нікгди, негдись — ніколи, колись

Ниж (ниже) — ніж

Ниже — також, і , також ні, і ні

Нижли, нижлЂ — але, тільки, як, ніж, а хіба що, коли, поки

Ниценскій — никейський (символ віри)

Ницовати, ницувати — перелицьовувати, вивертати; викривляти; критикувати, придиратись, перевертати, перекручувати, злословити, ганьбити, зневажати; знищувати

Нич — нічого

Нищета — бідність, убожество, злиденність

Нищі — бідні, убогі, злиденні, знедолені, смиренні

Нігдись (нЂгдись) — колись

Нігди, нікгди (нЂкгды) — ніколи, ні в які часи, колись

Ніжли (нижлі, ніжлі, нЂжли) — ніж, як, до того як

Нікоих (нЂкоих) — декого

Ність (нЂсть) — не є

Нікоєя — ніякої, жодної

Нікоторий — якийсь, деякий

Нілга — неможливо, не можна

Нім — поки; німий

Німаш — немає

Ніотколя, ніоткуль — нізвідки

Ніц — нічого

Ніций — жебрак, нікчема

Ніції (нЂціи) — деякі, дехто, декотрі

Нічто (нЂчто) — трохи

Ніякись, ніякийсь — якийсь,   хтось

Нобілет — шляхтич; удостоєний шляхетства

Нобілітація — надання шляхетства

Нобілітовати — надати дворянське звання

Новини — вид рукописного бюлетеня, газети, що почали виникати в кінці XVI — на початку. XVII століть

Ногавици — рід чоловічого одягу

Нуда — біда, примус

Нудити — спонукати

Нужа — насильство

Нужа — нужда

Нуждьник — той, хто вживає зусилля

Нужею — силоміць

Нужник — тут: бідняк, старець

Нужниці — ті, що потребують; бідолахи, див.: нищі

Нужній — важкий, небезпечний

Нужный — трудний, тяжкий, сумний

Нузці — ніжки

Нунцій — вісник. Тут: постійний дипломатичний представник римського папи при урядах держав, папський посол

Нурадин-солтан — начальник області в кримських татар

НевЂголос — невіглас

Ны — нас





О


О горле приправити — позбавити життя

Обавлятися — побоюватися

Обавяти — боятися

Обавятися — побоюватися, остерігатися, берегтися, боятися

Обалити — повалити

Обаче — але, однак, проте

Обаченє — увага

Обачити — вбачати, помічати, дивитися, роздивлятися, побачити

Обваліовати — завалювати

Обварований — укріплений, забезпечений, гарантований