Попередня     Головна     Наступна





СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



Булаховський Л.А. Питання походження української мови. — К., 1956.

Ващенко В.С. Епітети поетичної мови Т.Г. Шевченка: Словник-покажчик. — Дніпропетровськ, 1982.

Возняк М.С. Галицькі граматики української мови. — Львів, 1911.

Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис (лексичні, фразеологічні та стилістичні особливості). — К., 1961.

Горецький П.Й. Історія української лексикографії. — К., 1963.

Горобець В. Й. Лексика історично-мемуарної прози першої пол. XVIII ст. — К., 1979.

Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т. — К., 1993-1995.

Гудзій М.К. Українські інтермедії XVII-XVIII ст. // Українські інтермедії XVII-XVIII ст. — К., 1987.

Гумецька Л.Л. Уваги до українсько-білоруських мовних зв’язків періоду XIV-XVII ст. // Дослідження з української та російської мов. — К., 1964.

Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. — К., 1987.

Житецький П.И. «Энеида» Котляревского и древнейший список ее. — К., 1900.

Житецкий П.И. Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке c приложением словаря книжной малорусской речи по рукописи XVII века. — К., 1889.

Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець XIX — поч. XX ст.). — К., 1970.

Кобилянський Б.В. Лекції з історії української літературної мови. — Львів, 1965.

Колесов В.В. Древнерусский литературный язык. — Л., 1989.

Костомаров Н. Мысли южнорусса. О преподавании на южнорусском языке (Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова). — К., 1928.

Курс історії української літературної мови / За ред. І.К. Білодіда. — Т. 1. — К. 1958; Т. 2. — К., 1961.

Левченко Г.А. Нариси з історії української літературної мови першої пол. XIX ст. — К., 1946.

Лікарські та господарські порадники XVIII ст. / Підготував до видання В.А. Передрієнко. — К., 1984.

Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. — К., 1977.

Молдован А.М. Слово о законе и благодати Илариона. — К., 1984.

Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій пол. XIX — на поч. XX ст. — Харків, 1985.

Німчук В. Мовознавство на Україні в XIV-XVII ст. — К., 1985.

Огієнко І. Нариси з історії української мови. Система українського правопису. Популярно-науковий курс з історичним освітленням. — Варшава, 1927.

Огієнко І. Історія української літературної мови. — К., 1995.

Плющ П.П. Історія української літературної мови. — К., 1971.

Русанівський В. M. Джерела розвитку східнослов’янських літературних мов. — К., 1985.

Свенціцький І.С. Нариси про мову пам’яток староруського письменства XI віку // Учен. зап. Львовского гос. ун-та. — 1948. — Т. 7.

Тимошенко П.Д. Хрестоматія матеріалів з історії української літературної мови. Ч. 1. — К., 1959; Ч. 2. — К., 1961.

Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 3 кн. — К., 1994.

















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.