Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна (тескт)     Наступна




СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ


[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]





А


а — і

абшитованній — відставний

аже — а проте, коли, а що

албо — або

аліанс — союз, договір

алкір (валкір) — кутня найвіддаленіша кімната в хаті

аманат — заложник

аніжели — ніж, як

аппарата — убрання

армата — артилерія, зброя

асаул — осавул, старшина в Запорізькому війську, військовий осавул заступав гетьмана в походах, були також осавули полкові, сотенні, артилерійські та ін.



Б


балвохвалец — ідоловірець, поганин

барва, барма — одяг

барзо — дуже, надто

бей — турецький або татарський старшина вищого рангу

безецность — безчесність, ганебність

бернардини — члени католицького чернечого ордену, що виник у XI ст.

біглій — умілий, вправний

біскуп — католицький єпіскоп

бидло — худоба, скотина, воли

билисмо — ми були

бом — бо я

бинамній — не мало, цілком

бити — бути

битность — перебування, буття

благочестіе — православ’я

благочестивій — православний

блякгауз — укріплення

бойній — воєнний, здатний до війни

борона — захист, заступництво

братися — простувати, прямувати

будара — річкове судно

будник — робітник у буді, де виробляється поташ (попіл)

бурмистр — голова міської адміністрації за магдебурзьким правом



В


валечній — мужній

валка, волейна потреба — генеральна битва

вароватися — берегтися, застерігати

ведле — біля, коло, поряд

ведлуг — через, з причини, згідно, відповідно

везир — вищий сановник у деяких країнах Близького Сходу

венетове — венеціанці

взглядом — що торкається, беручи до уваги, внаслідок, щодо

взмінка — згадка, замітка

вибранці — піший новозатяжний воїн

видолати — подолати, витримати, вчинити опір, здужати

виміратися — виправдуватися, відмовлятися

вимовлятися — відмовлятися, висловитися

вимогти — добитися чого-небудь

виняти (місто) — полонити, захопити населення міста

вирва — вилом, пролом, прорив, яма

витрикуш — ктитор, церковний староста

віжливій — тямущий

вікторія — перемога

вічистій — вічний, батьківський

Відно — Відень

вонтпити — сумніватися, хитатися

востатку — наостанку

вскурати — мати успіх

вспирати — відбивати, давати відсіч

вцале — цілком, сповна, зовсім

вшелякій — всякий

втетечность — розпуста

вязення — в’язниця

гвалтом — силоміць, насильно

где — де, коли, що

где-колвек — де-небудь

герец — жеребець

го — його

голдовати — бути підвладним, підданим

господар — володар, титул молдавського і валаського князів

гостинець — дорога, тракт

гробленє — грабіж

грассовати — грабувати, пустошити, лютувати

грод — замок, при якому був гродський суд

грошовій — найнятий за гроші



Д


давання — подарунок

давати дару — прилучати, залучати

дара — причастя

датки — данина, подарунки

дворецкій — придворний титул, в XV — XVII ст. керівник придворного управління

детронізовати — скинути з престолу, позбавити влади

дивовиско — диво, чудо

довціп — розум, здібність, гострота

дознаку — дощенту

дойниця — дерев’яний посуд для доїння молока

докука — надокучливість, докучання, неспокій

домінікани — ченці, католицького чернечого ордену, заснованого 1215 р. іспанським ченцем Домініком

домовляти — докоряти, дорікати

достатній — заможний

дочасній — тимчасовий, дочасний

драгунія — драгуни, драгунські полки

драча — здирства, побори

дуди — збір, плата за весілля



Е


елекція — вибори

експедиція — похід, відправлення, висилання

ексцес — бешкет

еднак — однак

еднати — єднати, схиляти до союзу

ежели — якщо, як

ерись — релігійні вчення, що відхиляються від панівної релігії



Ж


жаданне — жадання, вимога

жадній, жаден — жоден

жаковати — грабувати

же — що

жеби — щоб

жебисте — щоб ви

желати — бажати

желязник — залізна гармата

живити — залишати серед живих

живность — пожива, корм

живо — живим

живот — життя

жичити — зичити, бажати, жадати

жичливій — зичливий, прихильний

жолнір — найманий солдат

вабойство — убивство

задор — завзяття, запал

зайздрость — заздрість

заточене — заслання

зачим — отже, тому, таким чином

замититися — нездужати, слабіти, підупасти

занятися — займатися, загорітися

запал — чвари, незгода, розбрат

заплаченя — платня

запомніти — забути

зась — же, але, знову, також

затлумити — заглушити, заступити

затяги — набирання військових добровольців

затяговій — найманий

заховивати — зберігати

заятреня — запалення, розпалювання

збоже — хліб, майно

збродня — злочин, злодійство

звіонзк — союз, змова

звітяжство — перемога, хоробрість

звлаща — особливо, найпаче

зволення — дозволення, згода

звонпити — зневіритися, втратити надію

згодній — мирний

згола — зовсім

здання — здача, здавання

здоровя — життя

здрайца — зрадник

зекгаровій — годинниковий

зезволити — дозволити

зезволитися — згоджуватися, приставати

зейшлій — померлий, минулий

зисковати — набувати, відшукати

зліцити — доручити

зле — погано

знесення — поразка, спустошення

знятися — звестися, зійтись

зо — зі, зу

зобополне — разом

золотий — польська монета, що дорівнювала 30 грошам

зособна — зокрема, зосібна

зосталій — останній, решта

зрабовати — пограбувати

зуполній — повний, загальний

зфолговати — відпустити, пощадити



И


иж — що

ижби — щоб

иже — який

излецити — доручити

иле — скільки

имати — взяти, схопити

индукта — мито на девізні товари

иніе — інші

инквізиція — слідство, розшук

интенція — бажання

искупити — згромадити, зібрати, з’єднатися

испоткатися — зустрітися



І


ігумен — церковний сан настоятеля чоловічого монастиря

іезуїти — члени католицького чернечого ордену



К


калга-салтан — наступник престолу

кармазин — тканина червоного кольору

карность — кара, покарання

карта — лист, записка

катафалк — підвищення, на яке ставлять труну

квадранс — чверть, чверть години

кварцяніе войска — регулярні польські війська

кгвалтом — силоміць, насильно

кгди — коли

клейноти — військові відзнаки: корогви, булава, бунчук, котли (бубни), гармати

калмики — калмики

комисар — заснована 1638 р. Річчю Посполитою посада верховного начальника реєстрового Запорізького війська, представник польського короля на Україні з 1649 р., член мирної комісії

комонник — кіннота, кавалерія

компанія — товариство, загін війська, сотня

консистовати — ставати на постій

контентоватися — задовольнятися, радіти

конфедерація — збори, нарада представників політичних груп, партій

корфістр — німецький князь, що мав право вибирати імператора

копа — 60 литовських грошей

копошитися — тривати, тягнутися

копці — межові ями

корогва — хоругов, загін кінноти 100 — 200 чоловік

креденс — буфет, кухонне срібло

крот — раз

ксіонженти — князі

кунтуш — козацький одяг, що нагадує кафтан

купитися — громадитись



Л


леґат — папський посол

леда — ледве

липа — невеликий човен із липи

ліствици — драбини

літость — жалощі, жаль, співчуття

літовати — провести літо

любо — хоч, хоча



М


magnus — великий

майдебурскіе права — магдебурзькі права

матися — жити, існувати

медіатор — посередник

меноватися — іменуватися, називатися

мешанина — замішання

мірочка — плата зерном за помол

можне — мужньо, хоробро

можній — спроможний

Москва — росіяни

московскій — російський

мор — помір, чума

моц — сила, влада

мурза — знатний татарин

мушкет — карабін



Н


набиток — майно, набуття

набоженство — служба божа

навидіти — навідати

наворочатися — повертатися

найбарзій — найбільше

наказний — виконуючий обов’язки

налога — натиск, здушування

наменити — згадати

напів — спів, голос, мелодія

направовати — направити

натрафити — натрапити, наскочити

наустити — намовляти, підмовляти

наутеки — навтіки, навтікача

незвитяжній — непоборний, непереможний

немал — мало не

не мній — не менше

необходно — без винятку

неопатрность — неуважність, необережність

неошацованій — неоціненний

нестатечній — нестійкий, нетривкий

нестатечность — несталість, нетривкість

нечине, нечинене — начинене, вчинене

нігди — ніколи

ніотколя — нізвідки

нобілітовати — надати дворянське звання

нужа — нужда

нужній — важкий, небезпечний

нурадин-солтан — начальник області в кримських татар



О


обавлятися — побоюватися

обачити — побачити

обецатися — обіцяти

обозній — начальник обозу й артилерії, начальник штабу

обфито — щедро, багато, рясно

обфитость — багатство, достаток

околничій — вищий боярський чин у Московії

окрент — велике морське судно

олтар — східна частина храму, де міститься престол

омаль — мало, небагато

омилити — обдурити, обманути

оний — він, той

ординовати — послати, відправити

ормяне — вірмени

осажолій — облоговий

освідчити — заявити

осип — збори зерновим хлібом

ослаба — ослаблення

осм — вісім

осмачка — дві чверті, міра сипучих тіл

особно — особисто

оспалость — байдужість, недбалість, неуважність

осталец, останец — решта, останній, інші

отехати (село, місто) — захопити, приєднати

отражати — відраджувати, відмовля ти

отседітися — витримати облогу

отсюль — звідусіль

оттоля, оттуля — звідти

охляп — верхом, без сідла

охочекононній — найнята кіннота

охочій — волонтер, найнятий

ошукати — обдурити, обманути



П


палуб — пень, колода

панство — держава, панство

папіж — римський папа

паси — шлях, дорога

пахолок — прислужник

пашня — засіяне поле

перескоживати — перешкоджати

перестанок — зупинка

перехрист — вихрест

перевидавати — повчати, радити

пилно — охоче, ввічливо, покірно

пилний — потрібний, необхідний

пилность — пильність, старанність, завзятість

плавля — плавні

плин — плав, плавом

площики — кінцівка стріли

пляц — місце, майдан, поле

поблажити — потурати, попускати

повиймати — спустошити, захопити

поволати — позвати до суду

поволовщина — податок від волів

повстанова — договір, угода, конституція

погреб — похорон

подачка — платня

подзор — підозра

подезд — військова розвідка

подимя — двір, подвір’я

подійти — обдурити

подкапок — шапка монахів

подобно — здається, мабуть

позбитя — рятунок, визволення

позитив — музичний інструмент

покревние — родичі

покута — кара за гріхи, покаяння

полецити — доручити

полудне — південь

помішка — перешкода, завада

поневаж — оскільки, тому що

понехати — занехаяти, зневажати

поняти — взяти

попудливость — замішання, розгубленість, збентеження

поратовання — рятунок, допомога

поряжка — поразка

посилковати — пересилити, перебороти

пословица — чутка

послушенство — слухняність, послушність

посполитеє рушеня — загальне ополчення

посполство — чернь, народ, плебеї

посполу — разом, спільно, гуртом

пострах — страх

поткати — зустріти, спіймати

потлумляти — потьмарити, помутитися

потрава — страва, їжа

потреба — битва, сутичка

потрутити — штовхнути

потуга — сила, ополчення

похвалки — нахваляння

пошарпати — пограбувати

праве — власне, якраз

превротность — брехливість, облудність

предся — все-таки

през — через, протягом

прекладати — прикладати, прирівнювати

преложенство — управа, посада

препинати — заважати, чинити перепону

приборно — зі зброєю

привлащати — привласнювати, притягати, прихиляти

привилей — привілей, перевага

приводца — ватажок, вожак

приворочати — приєднувати, підкоряти

приморки — мор, епідемія

припало — трапилось

приправовати — приготовлятися, споруджувати

пробіглец — шукач пригод

проворотя — поворот

прягнути — прагнути

пугар — чара, келих

пултори — півтора

пункти — статті, угода



Р


рабовати — грабувати

рада — народні збори

райтарія — кіннота

райца — радник, член магістрату

ракочій — угорський король

ранкор — злопам’ятність, підозра

рарог — раріг

распудити — розігнати

рація — думка, рада

рейтеровати — відступити

резидент — посол

респонс — відповідь

риштунок — зброя, озброєння

робацтво — хробаки, черв’яки

родимець — уродженець

родич — батько

рожай — рід, походження

рожоний — рідний

розмір — плата зерном за помол

розездити границю — визначити межу, кордон

ронд — кінська військова блискуча збруя

росказане — наказ

росмотр — розшук, слідство

ростропній — моторний, спритний, меткий

русь — українці

русин — українець

рускій — український

рушаня — виступ, відступ

рядощі — радощі



С


сагайдак — лук

сакра — висвячення, посвячення

санджак — прапор, військо, що збирається під хоругви, посол

світ — світанок

сейм валній — загальний польський законодавчий з’їзд (на протилежність сеймикам)

сердюки — наймане піхотне військо

септеврій — вересень

сермяги — сірячина, сіряк, сіра свита

склеп — льох

скупленя — скупчування

слобода — нове поселення, де селяни звільнялись на деякий час від податків

слупи — стовпи

слуховати — слухатися

спитка — катування, тортури

спотребу — скільки потрібно

справній — уміло вишикований, поставлений у бойові лави, розпорядливий (про людину)

справовати — правити

справца — керівник

спросній — мерзотний, огидний

спіж — мідь

срогій — суворий, жорстокий

срозшій — суворіший, жорстокіший

становиско — стоянка, постій, квартирування

статечній — заможний, серйозний

статок — майно, скотина

стація — постій, податок на утримання війська

столечній — столиця, місто, що в ньому живе гетьман, полковник

столник — нижчий придворний чин у Росії XVI — XVIII ст.

сторога — сторожа

стужа — холод

сточитися — виникнути, поставати

супліковати — просити, подавати просьбу

сустентація — утримання війська

сухота — посуха, засуха



Т


табур — табір

тамтой — той

таша — табір, місце кочування орди

тил — скорочено від тільки

тирлище — тирло, стоянка орди

трактат — договір

трафити — натрапити, потрапити

тріумф — блискуча перемога

трутизна — отрута

тузинковій — виготовлений з дешевого сукна

тулятися — скитатися

тумулт — тривога, паніка

турбація — турбота, стурбованість

тяжари — тягарі, військовий обоз



У


уведеній — обдурений

удавати — видавати, зводити наклеп, обмовляти

удання — наклеп

удатися — звернутися

узятися — з’єднатися

узятя — одержання

уконтентовати — задовольнити

умислно — навмисно

упокоїти — заспокоїти, угамувати

уробити — зробити, збудувати

уряд — посада, суд

усиловне — настійливо, настійно

ускромляти — втихомирювати, угамовувати

утарчка — сутичка, бійка

утравлятися — розчинятися

утраплення — утиск, пригноблення



Ф


фамиліянт — родич, нащадок

фара — приходський костьол

фолга — співчуття, попускання, пощада

фортель — підступ, обдурення, хитрість

фортеція — фортеця

фрасунок — сум, смуток

фундовати — угощати, засновувати, купувати

футро — хутро



X


хандожити — чистити

Хвалинское море — Каспійське море

хвалка — хвальба

хлюблячися — хвалячись, величаючись

хороба — хвороба

хотя — хоча

хтивость — хтивість, бажання, жадоба



Ц


цале — цілком

цекгауз — пороховий погріб, льох

цуг — ряд



Ч


чати — військовий дозір, сторожова охорона

чаус — турецький посол, чиновник

чернчая рада — рада голоти, черні

чинш — оброк

чолнійшій — головніший, знатніший

чолобитна — супліка, звернення

чуга — верхній одяг, плащ



Ш


шатно — пишно, нарядно

шатость — бунт, заворушення, неспокій

швагер — шурин

шванковати — програти, терпіти збитки

шевлюга — худобина, мерзотник

шемрання — бурчання, нарікання

штука — кусок, частина



Щ


щоколвек — що-небудь, будь-що, трохи, дещо



Ю


юж, юже — вже

юнь — червень

юригелт — річна платня






Попередня    Головна    Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.