Попередня     Головна     Наступна




БІБЛІОГРАФІЯ 1


1 Див. також: Библиография русского летописания, М. — Л., 1962; Українські письменники, Біо-бібліографічний словник, т. I, К., 1961; Микола Петровський, Нариси історії України XVII — початку XVIII ст., Харків, 1930, стор. 421-435.)


Андрусяк M. До питання про авторство Літопису Самовидця. — Записки Наукового товариства ім. Шевченка, Львів, 1928, т. CXLX.

Багалій Д. Нарис української історіографії. — Джерелознавство, вип. 2, К., 1925.

Бевзенко С. П. Спостереження над синтаксисом українських літописів XVII ст. — Наукові записки Ужгородського державного університету, т. IX, Ужгород, 1954.

Возняк М. Історія української літератури, т. III, Львів, 1924.

Возняк Михайло. Хто ж автор т. зв. Літопису Самовидця? Львів, 1933.

Гординський Ярослав. « Милость божія», українська драма з 1728 р. — Записки Наукового товариства ім. Шевченка, Львів, 1925, т. CXXXVI — CXXXVII; 1927, т. CXLVI.

Грушевский М. С. Самовидец Руины и его позднейшие отражения. — Труды Института славяноведения Академии наук СССР, т. I, Л., 1932. Грушевский М. С. Об украинской историографии XVIII века. Несколько соображений. — Известия АН. СССР, VII серия, отд. общественных наук, 1934, № 3.

Дзира Я. І. Українські літописи XVI — XVIII ст. в радянській історіографії. — Історичні джерела та їх використання, в. III, К., 1968.

Дзира Я. І. Джерельна основа праці О. Рігельмана про Україну. — Історіографічні дослідження в Українській РСР, вип. II, К., 1969.

Житецкий П. Очерк звуковой истории малорусского наречия, К., 1876.

Житецкий П. «Энеида» Котляревского и древнейший список ее в связи с обзором малорусской литературы XVIII века, К., 1900.

Иконников В. С. Опыт русской историографии, т. 2, кн. 1, К., 1908.

Історія української літератури у восьми томах, т. I, К., 1967.

Карпов Г. Критический обзор разработки главных русских источников, до истории Малороссии относящихся, за время: 8-е января 1654 по 30 мая 1672, М., 1870.

Карпов Г. Начало исторической деятельности Богдана Хмельницкого, М., 1873.

Летопись Самовидца о войнах Богдана Хмельницкого и о междоусобиях, бывших в Малой России по его смерти. Доведена продолжателями до 1734 года. — Чтения в имп. Обществе истории и древностей российских при Московском университете, 1846, № 1, отд. II; 1846, № 2; Окреме вид., М., 1846. \189\

Летопись Самовидца по новооткрытым спискам с приложением трех малороссийских хроник: «Хмельницкой», «Краткого описания Малороссии» и «Собрания исторического», з передмовою О. Левицького, К., 1878.

Максимович М. А. Собрание сочинений, т. I, К., 1876.

Марченко М. І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.), К., 1959.

Модзалевський В. Перший військовий підскарбій (1663 — 1669). Роман Ракушка-Романовський. — Записки історично-філологічного відділу Української Академії наук, кн. 1, К., 1919, стор. 18 — 52; кн. 2, 1920 — 1922, стор. 29 — 59.

Огоновський О. Історія літератури руськой, ч. I, Л., 1887.

Окиншевич Л. До питання про автора Літопису Самовидця. — Нариси з соціально-економічної історії України, т. I, К., 1932.

Петличний І. З. Граматичні особливості мови Літопису Самовидця. — Питання українського мовознавства, кн. 1, Львів, 1956.

Петров Н. И. Очерки из истории украинской литературы XVII и XVIII веков, К., 1911.

Петровський М. До питання про певність відомостей літопису Самовидця й про автора літопису (Романа Ракушку-Романовського). — Записи Ніжинського інституту народної освіти, кн. VI, Ніжин, 1926.

Петровський М. Нариси історії України XVII — початку XVIII ст. (Досліди над Літописом Самовидця), Харків, 1930.

Письма П. А. Кулиша к О. М. Бодянскому (1846 — 1848). — «Русский архив», 1892, №11.

Письма П. А. Кулиша к О. М. Бодянскому (1846 — 1877). — «Киевская старина», 1897, сентябрь, октябрь, ноябрь, декабрь;1898, февраль.

Романовський В. Хто був «Самовидець?». — «Україна», 1925, кн. 5

Франко I. Студії над українськими народними піснями. — Записки Наукового товариства ім. Шевченка, Львів, 1911 — 1912.

Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р., Львів. 1910.

Шевченко Т., Повне зібрання творів у шести томах, т. V, VI, К., 1964.






ПОКАЖЧИК УКРАЇНСЬКИХ ЛІТОПИСІВ (ЗА НАЗВАМИ МІСЦЕВОСТЕЙ)


Баркулабівський літопис (український і білоруський) — складений у кінці XVI ст. — на початку XVII ст. Федором Филиповичем. Охоплює події з 1563 по 1608 р.


Волинський, або Галицько-Волинський, літопис — твір, у якому відображено події Галицько-Волинського князівства з 1201 по 1291 р.


Густинський літопис — складений на початку XVII ст., містить опис історичних подій з часів Київської Русі до 1597 р.


Київський Синопсис — перша друкована праця з історії України від найдавніших часів до XVII ст., опублікований 1674 р. у Києві


Львівський літопис (автором його вважають Гунашевського) — містить опис подій на Україні з 1408 по 1649 р.


Межигірський козацький літопис — охоплює події на Україні з 1608 по 1700 р.


Острозький літопис — твір, присвячений переважно історії м. Острога з 1500 по 1636 р.


Підгорецький літопис — охоплює історичні події Західної України з 1662 по 1699 р.


Супрасльський літопис — один із списків так званих українсько-білоруських літописів. Охоплює історичні події на Україні і в Білорусії з давніх часів до XVI ст.


Хмільницький літопис — твір, присвячений історичним подіям на Поділлі за 1636 — 1650 рр., пов’язаним переважно з м. Хмільником


Чернігівський літопис — охоплює історичні події переважно Чернігівщини з 1587 по 1750 р.







Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.