Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. — К., 1966. — С. 375-414.]

Попередня     Головна     Наступна






1913



794. С. С. Жук до Об’єднаного комітету


Маю за честь прохати шановний Об’єднаний комітет по збудуванню пам’ятника Т. Г. Шевченкові зробити ласку повідомити мене, чи можу я покладати надію на дозвіл Комітету взяти участь в наступному, іменному конкурсі. Не маючи імення визначного художника, щоб сподіватись на ласкаве запрошення працювати за плату, я був би дуже радий, коли б Комітет згодився на мою участь в четвертому конкурсі без плати. Не бравши участі в перших трьох конкурсах, я маю вже тепер розпочату модель, яку хотів би закінчити, заручившись ласкавою згодою Комітету, гадаючи, що коли моя праця не буде цілком бездоганною з технічного боку, то буде, безперечно, цікавою по своїй ідеї і, може, зможе прислужитись справі збудування пам’ятника. Коли Комітет не найде можливим задовольнити мого прохання, то, може, захоче розглянути малюнки мого проекту, які я міг би виготувати і надіслати йому.


7 січня 1913 p., Петербург


II, 28666, арк. 77


/376/







795. Об’єднаний комітет до О. Ф. Якубенка


На письмо от 29 декабря 1912 года бюро Объединенного комитета имеет честь уведомить Вас, милостивый государь, что на состоявшемся 21 декабря 1912 г. конкурсе ни один из проектов памятника не был премирован, а потому и снимков не имеется.

Вместе с сим бюро Комитета выражает Вам свою благодарность за готовность служить Комитету своими архитектурными познаниями.


9 января 1913 г., [Киев]


II, 28666, арк. 7








796. Є. X. Чикаленко до П. Я. Стебницького


За пам’ятник теж винуватити нікого не можна, тільки самих себе. Шевченко такий для нас великий, що ніякий проект нас задовольнити не може. Та що проект! Ми й місце не виберем. Перед засіданням Комітету умовились держатись всім за місце над Дніпром, а на Комітеті перша ж Русова начала обстоювати за місцем на Подолі, перед Братським, тобто за тим місцем, на якому повинно п[ам’ятнику] Могилі стояти, а не Шевченкові.


20 січня 1913 p., Київ


III. 52974









797. Л. М. Жебуньов * до І. І. Щітківського


Моя думка така, що треба негайно скликати Комітет хоч з київських членів, і разом з тим ще негайніше всю цю історію сповістить Лизогубу, і прохать його вжить з його боку всяких заходів, включно до поїздки якомога поспішніше до Петербурга, щоб разом з Дьяковим клопотаться про справу 1. Треба писать, що справа «висить на волоску»; може впасти цілком, коли він не встряне в клопоти. Гаятись з цим не можна. Я сьогодні пошлю копію указа Іванова (як Ви пришлете мені її) і сьогодні вже написав йому листа. Повторяю, що по моїм сьогоднішнім відомостям гаятись не можна. Мені потрібно 2 копії указу і приложено!’ до його бумаги.

Дуже важно було би, щоб сьогоднішня ст[аття] в «Раді» (доки це буде) була надрукована, коли не можна цілком, то хоч частково, в «Киев[ской] мысли». Чи не знайдете ходів до того?


23 січня 1913 p., Київ


І, 12801



1 Йдеться про розгляд сенатом заяви київського генерал-губернатора Трепова про незаконність діяльності Об’єднаного комітету по спорудженню пам’ятника Т. Г. Шевченку в Києві. /377/







798. І. І. Труш до І. І. Щітківського


Знаючи, як Вам лежить на серцю справа пам’ятника Шевченка і повага Комітету, звертаюся до Вас ще раз із просьбою, щоби передумали глубше справу поіменного платного конкурсу. На мій погляд, закінчиться він в теперішнім своїм плані неудачею, а що найгірше — затратою щонайменше кількох тисяч рублів. Я був противний тому планові і на засіданню жюрі, і на засіданню Комітету. Коли одначе Комітет дефінітивно прийме, на мій погляд, дуже необдуманий проект такого конкурсу, то, здається, і я маю право пропозицій. Пропоную від себе артиста-різьбаря зі Львова І. Войтовича. Він має в польськім музею дуже гарну різьбу, нагороджену на виставі, він різьбив фігури на фасаді Львівського театру, які в нічім не уступають аналогічним фігурам з Паризької опери — се дуже талановитий чоловік і має за собою багато праць монументального характеру. При тім усім він українець — що тут дуже важне. Не подаю адреса до нього, бо від довшого часу немає його тут.

Приїхавши до Львова, забрався і я до моделювання проекту на пам’ятник Шевченка.

Досі зробив чотири ескізи на проект. Дальші ескізи роблю в сім місяці, а з кінцем марта нов[ого] ст[илю] буде проект готовий.

Робота зачинає йти цілком непогано. Коли ходить о проект середньої європейської вартості, то він уже в ескізі готовий. Прошу запросити мене до конкурсу — річ природна — не плаченого; бо до того Комітет не може мене як маляра запросити. Коли можна — задержіться з дальшими кроками для придбання проекту ще два місяці. 1 апріля нов[ого] ст[илю] привезу мій проект до Києва.

Коли Комітет захоче конечно розписувати поіменний платний конкурс, прошу мене про се повідомити. Я пришлю готову форму запрошення, яка тут дуже важна, а може її виробити тільки фаховець.


4 лютого 1913 p., Львів


І. 12825







799. І. М. Дьяков до Я. М. Мількіна


Во время пребывания моего в Петербурге профессор Академии художеств Беклемишев изъявил свое согласие на представление в распоряжение управы изготовленного им конкурсного проекта для памятника Т. Г. Шевченка под девизом «Кобзарь» /378/ и сообщил, что проект этот находится у Вас на сохранении, почему имею честь покорнейше просить Вас, милостивый государь, не отказать в любезности сообщить мне, когда я могу прислать к Вам за названным проектом.


9 февраля 1913 г., Киев


II, 28666, арк. 44








800. І. І. Труш до І. І. Щітківського


Дякую за відповідь на мого листа. Статтю в справі місця на пам’ятник я обіцяв написати до «Сяйва», та відступив від свого наміру, довідавшись, що у Києві найшлися люди, які постановили перти усіми силами, щоби побудування пам’ятника відсунути, на скілько можна буде, в далеку будучність. До «Ради» заказана стаття, яка би виказувала, що одиноке місце для пам’ятника — над Дніпром. Заказано у анальфабета майже, отже, нема чого боятися. Але в кождім разі треба побоюватись, що моя стаття 1 викликала б протести і публічну суперечку, яка тепер дуже не бажана, бо адміністрація мала би підставу убити справу пам’ятника. Тому здержуюся з оголошенням статті. У відповідну пору, коли буду уважати за відповідне, або коли Ви вкажете, що оголошення її конечне, оголошу чи то в газеті, чи окремою брошурою розвідку про місце як частину праці «Естетика пам’ятника», над якою працюю. Вона напевно сповнить свою ціль! З громадських оглядів, а не личних, прошу задержати в тайні відомість про постанову спинювати діло, бо виявлення її заострило би заїлість, яка звичайно серед українців в дурницях буває дуже велика.


1 Стаття не була надрукована.


Я думаю, що тут годимося вповні: незабаром, за два-три роки прийдуть такі давлення українства, що поставлення пам’ятника у Києві буде виключене або в найліпшім разі висунене на кільканадцять як не на кількадесят літ в будучність.

Знаю, які трудності мали поляки у Варшаві з пам’ятником Міцкевича. Заходи тривали понад два роки і були поперті цілою політичною акцією при помочі впливових людей в Петербурзі, які групувалися при впливовім журналі «Kraj».

Нам дозвіл прийшов так сказати — Gratis. Втеряти можемо його дуже легко.

Зробите велике діло, коли будову пам’ятника приспішите на скілько лиш можна! І я приложив руку, щоби наші бажання здійснити. Від місяця працюю безвпинно над ескізами. Коли ходило б о пам’ятник середньої вартості європейської міри, то він /379/ уже є в ескізах. Тепер мені ходить о щось ліпшого і тому докладаю усіх зусиль, щоби піти дальше. Позичаю дві тисячі крон на видатки та на життя, щоби могти цілком віддатися проектові. Виготовлений буде він в апрілі, а перед Великоднем 10, 11 або 12 апріля ст[арого] стилю привезу його і запрезентую Вам, зглядно Комітетові у Києві. Приїду тоді до своєї тещі з сім’єю до Києва. З перегляду пам’ятників, які тепер роблять в Європі, а особливо у нас в Галичині і у Вас в Росії, я переконаний, що кращого проекту і відповіднішого ніхто не зробить. Тепер у мене 90 процентів певності того.

Якби проект перейшов скоро цензуру, можна би літом зачати виготовлення постаті Шевченка, віддати інженерські роботи Кричевському і скоро заказати п’єдестал. Різьбарська робота буде тривати 6 до 8 місяців; так що літом, а найпізніше осінню 1914 року може монумент станути на площі — якраз в пору ювілею Шевченка. Різьбу постаті можна б віддати Войтовичеві зі Львова (напівспольщений українець), чоловікові дуже талановитому і маючому великий досвід у різьбі монументальної величини.

Робили би ми обидва на спілку. Я тут конечно потрібний, і то з багатьох причин. Войтович уже приготований до роботи. Він тепер на селі у міністра Длугоша.

Отсей план прошу — коли уважаєте за відповідне — задержати также в тайні, бо виявлення його може заострити роботу опозиції в цілі відложення будови пам’ятника на будуче. Прошу одначе предложити Комітетові гадку почекати до 10 апріля на мій проект — коли се уважаєте за добре. Через розписання нового поіменнотю конкурсу відволічеться ціла справа, так що пам’ятника 1914 р. не поставимо напевно.

Коли Комітет не згодиться на сю згадку або Ви її не одобряете, то я готов виступити із своїм проектом на конкурс, з ким би там не було.

Премія конкурсова повинна виносити 3 до 5 тисяч рублів. Інакше конкурс не поважний. Я тепер знаю, якої великої механічної праці і яких колосальних зусиль артистичних вимагає проект, який би відповідав цілі, місцеві і особі Шевченка! Над п’єдесталом (горішньою і приземною частиною) я працював колись-то від 2 год. дня до 2 ночі, а на другий день від 9 рано до 1 дня і — не зробив нічого. Се було по трьох тижнях роботи, коли я уже набрав вправи!

Письмо до Комітету вишлю завтра. Будь ласка, прочитайте його на засіданню


24 лютого 1913 p., Львів


І, 12826


/380/








801. І. І. Труш до Об’єднаного комітету


На останнім засіданні були ми занадто прибиті невдачею третього конкурсу 1 та занадто утомлені довгою й дразливою дискусією на тему місця, щоб могли як слід застановитися над пропозицією д. Тимошенка: розписання плаченого конкурсу для московських артистів. Гадка д. Тимошенка була не обдумана, а може бути, у своїх наслідках фатальна, бо Комітет затрачує, на мій погляд, напевно, кілька чи кільканадцять тисяч рублів. Конкурсу з певними результатами нема! Комітет, а тут і я, поминули важну гадку: чи не слід би зарядити конкурс для українських артистів. Адже ж кожний монумент великого чоловіка є усюди заразом монументом іскуства даного народу! З оцею гадкою приїхав я до Львова і забрався до роботи, признаюся одверто: щоб рятувати честь української культури, бо уважав би за пониження нашої суспільності, якби у Києві станув монумент Шевченка чужого походження, а ще до того в додатку і не ліпшої вартості, чого, впрочім, судячи з розмов на засіданні Комітету, можна сподіватися. У Львові працюю з усієї сили.

Працюю над п’ятим ескізом на проект. Сам проект привезу до Києва 10 апріля ст. стилю. Коли світлий Комітет уважає се за відповідне, то пр’ошу не робити дальших кроків в цілі придбання нового доброго проекту, а почекати на мій і зарядити в згадану пору конкурс проектів, надісланих по засіданню жюрі. Се був би рід конкурсу — радше вибір.

Коли би тут не було що вибрати, то пропоную зарядження нового конкурсу із запрошеннями до артистів, які чимось уже в напрямі монументальної штуки відзначилися. З українців пропоную Левандовського з Відня й Войтовича зі Львова. Войтовича особливо підчеркую. Оба напівспольщені українці. На жаль! Все ж таки люди нам із чужих найближчі. Поза ними не знаю нікого більше, хто би мав за собою на сю ціль кваліфіковані праці. Може, для сієї цілі знадобився й Терещук (не Паращук) із Відня. Се українець. Коли би Комітет зарядив конкурс для українських артистів за запрошеннями, а відкинув мою першу гадку утворення суду коло 10 чи 12 апріля сього року, то прошу на конкурс українців запросити і мене.

Платний конкурс для московських артистів рішуче відраджую; перед запевненням заплати за всякий проект смію перестерегти навіть Комітет. Затрата грошей певна — бажаний проект цілком непевний.



1 Третій міжнародний конкурс відбувся 20 грудня 1912 року. Жюрі, розглянувши 37 проектів, не затвердило жодного, бо вони були виконані на низькому рівні. Внаслідок цього в травні 1913 року Об’єднаний комітет оголосив четвертий, іменний конкурс.



Коли світлий Комітет піде у своїх намірах дальше, прийме пропозицію д. Тимошенка, то раджу поставити в запрошеннях /381/ умови між іншим і такі: проект не сміє бути ескізом ані в цілості, ані у важних деталях, повинен бути два або більше кольоровий в проекті, коли такий задуманий в монументі проект не сміє бути менший 1/10 природної величини пам’ятника. Дальше: Комітет вибирає артистичну комісію, яка рішає, чи проект придатний, і як має бути платний — сума назначується (нагорода) від 500 до 5.000 рублів. В такому випадку може Комітет затратити невеликі суми.

Смію звернути увагу світлого Комітету на такі моменти: проект, а зглядно пам’ятник Шевченка у Києві мусить бути простий, але величавий.

Пам’ятник мусить мати на 8 боків гарний уклад, бо того вимагає наше місце. (8 боків розумію: перед, боки і зад, а при тім і чотири становища діагональні). Хто серйозно працював над проектом на пам’ятник, а вартість його зрозумів як слід, знає, кілько тут трудностей до поборення. Пам’ятник — се не різьба (постать героя), а різьба і архітектура, зв’язана у одну цілість. Постать героя — се портрет, але портрет героя на п’єдесталі. Герой мусить мати свою вдачу, але не сміє бути цілком реальним ані в руху, ані у виразі, бо за життя ніколи на п’єдесталі не стояв. Узгляднити тілько сі моменти вимагає надвираз тяжких зусиль у артиста. Тому уважаю премію 1000 або 2000 рублів за таку працю, удачну працю, за премію гумористичну. Прилична премія за вповні удачну роботу повинна зачинатися від 4000 або 5000 рублів.

Пишу свої замітки в надії, що світлий Комітет не візьме мені моїх найліпших намірів служити великій гадці, чим можу, як щось невідповідного.

Жалую дуже, що по засіданню не міг ближче познайомитися з усіма членами Комітету, а то з огляду на дуже опізнену пору ночі — все ж таки прошу всіх прийняти привіт, сердечний поклін і бажання найгарніших успіхів в нарадах.


27 лютого (14 н. с.) 1913 p., Львів


II. 28666, арк. 66 — 67








802. В. Е. Ріхтер до Об’єднаного комітету


Чешский художник скульптор Вилим Аморт, участвовавший во всех трех конкурсах на проект памятника Т. Г. Шевченко — в первом под девизом «Поэт-художник», во втором под девизом «Мария», а в третьем под девизом «57», уполномочил меня заявить Комитету о его охоте выработать по данным и указаниям Комитета новый проект за определенный гонорар или вознаграждение его труда.


1 марта 1913 г., Киев


II, 28666, арк. 56


/382/








803. С. Перуцці до Об’єднаного комітету


Zufolge der Konkurrenz-Ausschreibung des löbl. Komites für das T. G. Ševčenko-Monument, schickte ich von hier ein Entwurf für dasselbe in der Grösse 1 : 10, so wie auch die überlebensgrosse Büste des Dichters. Diese Absendung kündete ich dem löbl. Komitte am 12.XII 1912 im recomandierten Briefe aus. Zu meinem Verwundern erhielt ich von dem hiesigen Spediteur die Nachricht. dass die Sendung (2 Colli) bis heute von dem löbl. Komitte noch nicht schoben wurde. Ich schickte die Sendung auf die Kosten des Komitees, weil ich der Meinung bin, die Transportspesen trägt das löbl. Komitte; jedoch fügte ich in meinem Schreiben vom 12.XII 1912 bei, dass ich im entgegengesetzen Falle bereits bin, die Transportspesen zu vergütten.

Ersuche daher, das löbl. Komite wolle mir güttigst umgehend Bescheid geben, ob es demselben die Sendung zugestellt wurde u. aus welchem Grunde es dasselbe die Annahme verweigerte *.


8 березня 1913 p.


II, 28666, арк. 93 — 94



* Згідно з оголошеним шановним Комітетом конкурсом на пам’ятник Т. Г. Шевченку я відправив ескіз розміром 1 : 10, а також бюст поета, більший людського зросту. Про це я повідомив шановний Комітет рекомендованим листом 12 грудня 1912 р. З подивом дізнався я від місцевих експедиторів, що посилка досі не одержана шановним Комітетом. Я надсилав посилку за рахунок Комітету в певності, що вартість пересилки Комітет візьме на себе, додавши при цьому, що в противному разі я готовий взяти на себе ці витрати. Сподіваюсь, що шановний Комітет буде таким люб’язним і терміново сповістить, чи доставлена йому посилка та причину, чому він відмовився її одержати.









804. С. С. Жук до Об’єднаного комітету


Дякуючи шановний Об’єднаний комітет за ту честь, яка була зроблена мені запрошенням виготувать малюнки мого проекту пам’ятника Шевченкові, низько прошу вибачення, що не справдив надій, які, може, покладались Комітетом, і не виконав не тілько бажаного числа малюнків, а навіть потрібного, а сталося це через хворобу, в перервах же я повинен був працювати ще для шматка хліба.

Посилаю чотири нескінчених ескізи, які не встиг не тілько вималювати як слід, а навіть обробити до пуття, посилаю також пояснення до проекту (яке, може, хоч трохи затулить цю прогалину) — варіант до фігури (постаті) сучасної України, невеличкий вигляд пам’ятника в перспективі й план його.

В малюнках, які посилаю зараз, на мою думку, слід було б зробити деякі поправки, а саме: в минулому України обличчя поста-/383/ті повернути en face, козакові внизу теж трохи повернути голову і одкинуть не так ногу, в сучасному намалювати чоловіка так, щоб, немов вставав, в будучині голову селянина повернути на другий бік. Взагалі, до кожної з постатей я маю ще кілька варіантів, але виправить ескізи, які посилаю, не мав часу, моєї ж розпочатої моделі зараз немає тут.

Коли б шановний Комітет звернув увагу на малюнки і вони видались йому дотепними, а проект вартим, то прошу надіслати їх. Я закінчу малюнки або візьмусь за ліпний ескіз-проект.

Коли ж проект мій, на думку Комітету, не цікавий або малюнки постатей невдатні, то прошу все ж висловить свою думку при повороті.

Прочитавши в «Раді» звістку про те, що 12 числа на засіданні Комітету будуть розглядатись малюнки артиста-маляра І. Труша, я хотів зовсім не посилати своїх, бо надсилати нескінчені шкіци, намальовані хворим або в перервах між хворобою, малюнки фантазії, а не натури, коли уява працює зовсім погано, та ще к призначеному строкові, це гірше іноді, ніж нічого.

Що в такому разі вони варті в порівнянні з малюнками відомого художника?

P. S. Маю (в думках і дещо в малюнках) ще. 2 — 3 цікавих, може, проекти пам’ятника, які варті уваги, хотів подати їх описи, та нема часу.


10 березня 1913 р.


II, 28666, арк. 180 — 180 зв.







805. І. І. Щітківський до І. І. Труша


По докладе в заседании 8-го сего марта письма Вашего от 27 минувшего февраля Объединенный комитет постановил: впредь до назначения именного конкурса на составление проекта памятника Т. Г. Шевченко рассмотреть составляемый Вами проект, а- также просить указанных Вами художников: Левандовского, Войтовича и Терещука, через Вас, за неимением их адресов, представить свои эскизы, назначив для того срок не позже 12-го апреля старого стиля. О таковом постановлении бюро Объединенного комитета имеет честь уведомить Вас, милостивый государь, покорнейше прося о последующем уведомить Комитет.


11 марта 1913 г., Киев


II, 28666, арк. 68







806. Об’єднаний комітет до І. О. Фоміна


Ввиду неудачи состоявшихся трех международных конкурсов на составление проекта памятника в г. Киеве Т. Г. Шевченко и принятия Комитетом решения, вместо объявления нового такого /384/ же конкурса, назначить именной конкурс — заказ проекта отдельным лицам, — Объединенный комитет в состоявшемся 8-го сего марта заседании постановил просить Вас не отказать принять участие в жюри по оценке проектов на означенном конкурсе.

Сообщая об этом, бюро К[омите]та просит Вас уведомить в возможно непродолжительном времени и никак не позже 10 будущего апреля, согласны ли Вы принять участие в упомянутом жюри.

К сему присовокупляется, что на жюри предположено возложить составление условий конкурса. Поэтому, если для Вас не представляется возможным прибыть для этого в Киев в назначенное для того время, то соблаговолите прислать свои/письменные соображения об условиях предстоящего именного конкурса.


11 марта 1913 г., Киев


II, 28666, арк. 63









807. І. І. Щітківський до А. Шіортіно


Как, быть может, Вам известно, третий международный конкурс на составление проекта памятника в г. Киеве поэту Т. Г. Шевченко оказался также неудачным и Объединенный комитет вместо нового такого же конкурса постановил заказать проекты отдельным скульпторам.

Принимая во внимание, что представленный Вами на второй конкурс проект означенного памятника по художественности и выполнению действительно заслуживает внимания и не был премирован ввиду лишь несоответствия изображенных на проекте фигур этнографическим особенностям украинского народа, к коему принадлежал поэт, Объединенный комитет, заслушав в заседании 8-го сего марта адресованное на имя киевского городского головы Дьякова 28 июля 1911 года письмо Ваше, постановил, прежде чем назначать именной конкурс, обратиться к Вам с предложением, не пожелаете ли Вы изготовить рисунки Вашего проекта памятника Т. Шевченка и прислать для рассмотрения Комитета не позже 12 апреля старого стиля.

Рисунки эти (эскизы) или в крайнем случае фотографические снимки, если проект уже имеется, желательно иметь с 8-ми сторон: перед, тыл, две боковые и четыре положения по диагонали.

О таковом постановлении бюро Комитета имеет честь сообщить Вам, покорнейше прося о дальнейших Ваших намерениях не отказать уведомить.

За представленные эскизы Комитет не обязывается уплачивать гонорар.


11 марта 1913 г., Киев


II, 28666, арк. 70


/385/








808. І. І. Щітківський до С. С. Жука


По докладе в заседании 8-го сего марта письма Вашего от 7 января сего года Объединенный комитет постановил, прежде чем назначать именной конкурс на составление проекта памятника Т. Г. Шевченко в Киеве, рассмотреть изготовленные Вами рисунки проекта означенного памятника, назначив срок для представления этих рисунков не позже 12 апреля сего года.

Рисунки желательно было бы иметь с 8 сторон: две боковые, перед, тыльная сторона и четыре положения по диагонали.

Об этом бюро Объединенного комитета имеет честь уведомить Вас, покорнейше прося о дальнейших Ваших намерениях сообщить Комитету.


11 марта 1913 г., Киев


II. 28666, арк. 78







809. І. І. Щітківський до Г. А. Коваленка-Коломацького


Складаю Вам дуже велике спасибі за брошуру про Тараса. Як ніяка друга, вона прийшлась мені до вподоби. Завше буду нею користуватись і од щирого серця бажаю їй якомога скоріше розійтись.

Щодо статті, яку прислали для архіву «про пам’ятник», то мушу зазначити, що Ви помиляєтесь, ніби Комітет гальмує справу... боязнь, что киевские отцы затянут дело, как полтавские с их памятн[иком] Котляревскому...

Ви добре пам’ятаєте, що на першому конкурсі і загальмували громадяни, а не гласні, по заходам яких пам’ятник уже досі стояв би біля реальної школи. Да і тепер, як самі знаєте, замість єднання — тільки суперечки.


15 березня 1913 p., Київ


X, 30360








810. М. Ф. Біляшівський до Об’єднаного комітету


В ответ на отношение от 12 марта с. г. за № 116 сим имею честь уведомить, что с благодарностью принимаю предложение быть членом жюри.


15 марта 1913 г.


II, 28666, арк. 83


/386/







811. Ф. А. Лизогуб до Об’єднаного комітету


В ответ на предложение Комитета от 12 сего марта за № 117 о приглашении меня в состав жюри по оценке проектов памятника Т. Г. Шевченко имею честь уведомить, что я согласен принять участие в жюри, но обращаюсь к Комитету с настоятельной просьбой уведомлять меня о заседаниях жюри заблаговременно и во всяком случае не позднее, как за 5 дней, так как в противном случае я могу быть лишен возможности выехать в Киев вследствие назначения на этот день других заседаний.


18 марта 1913 г.


II, 28666, арк. 82







812. Харківський літературно-художній гурток до Об’єднаного комітету


Вследствие предложения члена отдела С. П. Тимошенко украинский художественно-архитектурный отдел Харьковского литер.-художественного кружка в двух заседаниях своих обсуждал создавшееся положение дела по сооружению памятника Шевченко, а равно и те условия, которые должны быть предъявлены участникам именного конкурса согласно постановления Комитета от 22 декабря 1912 года. Результаты этого обсуждения предлагаются Комитету для сведения.

Больше трех лет прошло с дня объявления первого конкурса на составление проекта памятника Шевченко. 15 мая 1910 г. оканчивался срок представления проектов на этот первый конкурс. По необъяснимой оплошности жюри, проявившего тем самым большую несправедливость по отношению к конкурентам, на этом конкурсе не было присуждено ни одной премии, несмотря на присутствие удовлетворивших заданию вполне грамотных проектов. Это не могло не иметь самого вредного влияния на исход следовавших затем конкурсов. Наиболее серьезные и компетентные конкуренты отпали. Работы, представленные на конкурс 15 февраля 1911 г., были уже значительно слабее первых, представленные на третий конкурс 20 декабря 1912 г., по отзывам лиц, видевших эти работы, оказались ниже всякой критики. Комитету по постройке памятника, обнаружившему неумелое и инертное отношение к порученному ему делу, было наконец указано на необходимость отказаться от повторения подобных конкурсов и перейти к другим мерам, от которых можно ждать более благоприятных результатов; вместе с тем указывалось на крайнюю необходимость отнестись особенно внимательно к составу жюри, в котором должны преобладать художники с достаточною компетенциею и притом с известными именами. В засе-/387/дании 22 декабря 1912 г. Комитет принял решение устроить именной конкурс. Казалось, что это решение должно было наконец подвинуть дело постановки памятника, сообщив ему надлежащее направление. Но медлительность Комитета осталась та же, и за три месяца, истекшие со времени принятия последнего решения, ничего полезного не сделано. В № 58 газеты «Рада» (от 10 марта с. г.) помещена заметка о последнем заседании Комитета, из которой видно, что Комитет только собирается поручить выполнение проекта скульптору Шервуду, но раньше обращения к Шервуду предполагает дать возможность украинским художникам высказать свои мысли посредством подачи на рассмотрение Комитета своих эскизных рисунков памятника: кроме того, Комитетом намечен состав нового жюри и намечен опять неудачно. Не говоря уже о том, что эти предложения Комитета противоречат постановлению его об именном конкурсе, они так неопределенны, так далеки от осуществления, что тот день, когда в руках Комитета будет проект памятника Шевченко, годный для выполнения, представляется по-прежнему бесконечно от нас удаленным. Ввиду изложенного отдел полагает, что Комитету по сооружению памятника следует, не медля, обратиться не менее как к трем лицам с предложением изготовить и доставить в Киев к назначенному сроку гипсовую модель памятника Т. Г. Шевченко, как украинскому народному поэту, за вознаграждение две тысячи рублей каждому лицу. Тому из конкурентов, чей проект будет признан лучшим, поручается и выполнение его, на условиях особого с ним соглашения. Срок представления проектов — десятое февраля 1914 года. Масштаб — одна десятая натуральной величины. Отдел полагает, что Комитет мог бы обратиться с таким предложением к следующим скульпторам:

1) Симонов (С.-Петербург, Петербургская сторона, угол Малого Проспекта и Ждановки, д. № 2/5, кв. 6)

2) Андреев (Москва)

3) Шервуд (С.-Петербург, Вас. остров, угол 22-й линии и Больш. Проспекта, д. № 60/5, кв. 32)

и 4) Керзин (С.-Петербург, Академия художеств).

Жюри должно состоять из двух художников, двух скульпторов, одного архитектора-художника и двух представителей от Комитета. С своей стороны отдел находит желательным иметь жюри такого состава:

профессор Н. С. Самокиш,

профессор Федор Кондратьевич Волков,

профессор В. А. Беклемишев,

скульптор Малышев, /388/

художник С. И. Светославский,

архитектор В. В. Городецкий и два представителя от Комитета. Каждому члену жюри должно быть выслано — как вознаграждение и возмещение расходов — двести рублей.


22 марта 1913 г., Киев


II, 28666, арк. 89 — 90







813. І. О. Фомін до Об’єднаного комітету


Благодарю Комитет за оказанную честь и согласен принять участие в жюри конкурса, для каковой цели могу приехать в Киев на 2 дня, если буду заблаговременно извещен. Что же касается до разработки условий конкурса, то, к сожалению, не могу найти времени для того, чтобы приехать в Киев ради этой цели. Если же Комитету интересно знать мое мнение по этому поводу, то оно таково: 1) я считаю, что самым лучшим приемом при составлении условий — это дать возможно больше свободы конкурентам; 2) не связывать их никакими условиями, кроме приблизительной стоимости и требованием согласованности памятника с местоположением; 3) программа, составленная для конкурентов, должна быть как можно короче в требованиях, но зато должна пространно разъяснить личность и характер творчества поэта и также пространно, с приложением плана и фотографических снимков, описать местность, где предполагается соорудить памятник, и наконец 4) премии должны быть как можно больше.


25 марта 1913 г.


II, 28666, арк. 92 — 92 зв.








814. І. І. Труш до Об’єднаного комітету (до І. І. Щітківського)


Листа від Комітету дістав я перед двома днями (спізнений), листа від Вас — сьогодня. Зараз відписую.

Комітет поручає мені повідомити трьох артистів, що 12 апр[еля] ст[арого] ст[илю] мають їх проекти находитися вже у Києві. Знаю лишень одного із них, а то Войтовича. Він, мабуть, ще на селі у міністра Длугоша. Можливо, одначе, що вже виїхав відтіля. Напевно не знаю, де він. Два прочі, а то Левандовський і Терещук незнайомі мені, вони, мабуть, жиють у Відні. Не знаю їх адрес. Заким довідаюся, чи вони тепер у Відні й в якім місці мешкають, мине кілька днів, може, довше тижня. Поручене повідомлення вони можуть дістати до рук, можливо, за два тижні. Як не мають готових пак на свої проекти, то лишається їм /389/ заледве стілько часу, щоб їх дати зробити, а нема найменшої певності, чи проекти наспіють у відповідну пору до Києва.

Числячи всякі опізнення, можна більш-менш бути певним, що посилки не наспіють на 12 апр[еля].

В такім разі накинуться на мене, що їх, як конкурент, навмисно запізно повідомив, щоби презентувати тілько свою композицію. Наші редакції й Комітет у Києві будуть засиплювані усякими обвинувачуваннями мене і самого Комітету. От тому я лишу се діло. Тут додам, що я мав нагоду оглядати фотографічну знімку проекту Левандовського. Як він має другого проекту, то сей, мною огляданий, цілком певно, найдуть у Києві цілком неудачним. Войтович очікував на запрошення до конкурсу, він, мабуть, не готовить проекту. Про Терещука не знаю нічого. Подумайте собі, що він буде думати про мене і про Комітет, як за два тижні дістане повідомлення, щоби зараз вислати проект, який, можливо, що ще не викінчений.

В сій хвилі впала мені до голови гадка, видиться, добра: завтра оголошу в «Ділі» ось таку оповістку: «Об’єд[наний] ком[ітет] буд[ування] п[ам’ятника] Т. Шевч[енку] у Києві повідомляє артистів Л[евандовського], В[ойтовича] і Т[ерещука], що Коміт[ет] рад би оглянути їх проекти на пам’ятник Шевченка, коли вони таки з власної волі в останніх місяцях по довершенім третім конкурсі виготували. Проекти мусять наспіти до Києва (адр[еса]: Городская дума) перед 12 апріля стар[ого] стилю». Не маю вправді уповноваження до оголошення такої оповістки — учиню се одначе з огляду на дуже припізнену пору в переконанню, що такий мій крок вповні відповідає інтенціям світлого Комітету. Пишу «з власної волі», бо не знаю, чи Комітет до сих артистів звертався, чи ні. Можу здогадуватися, що ні, бо знаю напевно, що Войтович ніякого запрошення не дістав.

Що касається мене, то я із роботою опізнився і готового проекту не привезу, а привезу прилично підготований ескіз, з якого можна буде пізнати багато. Се впрочім вповні відповідає Вашому бажанню, бо пишете в останнім листі про ескіз, з якого можна б судити, чи можна у мене заказати проект, чи ні.

У Києві буду уже 11 апр[еля] ст[арого] ст[илю] день раньше. Маю надію, що на 12 апр[еля] буде скликано засідання Комітету. Мій ескіз можна буде оцінити і вечером, якби засідання мало тоді відбутися. Коли б засідання мало відбутися день — два дні раньше 12-го апр[еля], то прошу мене про се завчасу повідомити заказним листом. Тут мушу ще додати, що у Києві не могтиму бути довше, довше чекати на засідання або проект зіставити, проект по оцінці зараз заберу з собою до Львова. Се виходить із багатьох технічних причин.


26 березня 1913 р.


II, 28666, арк. 95 — 96


/390/








815. С. П. Тимошенко до Об’єднаного комітету


Принося искреннюю благодарность за избрание меня членом жюри будущего именного конкурса проектов памятника Т. Г. Шевченко, в силу ранее высказанных мною соображений о том, что имена членов жюри должны быть популярны в мире художников, я отказываюсь от чести быть членом жюри.

Тем не менее, желая быть полезным Комитету в деле сооружения памятника, я вошел в Украинский архитектурно-художественный отдел Харьков[ского] лит[ературно]-худож[ественного] кружка с просьбой высказаться по поводу объявления именного конкурса.

Украинс[кий] арх[итектурно]-худ[ожественный] отдел (пока единственная украинская организация, объединившая группу архит[екторов] и худ[ожников]) в двух специальных заседаниях обсуждал настоящий вопрос и постановил результат обмена мнений представить в Комитет.

Я с своей стороны разделяю высказанное мнение Отдела и нахожу, что в данный момент необходимо, не теряя времени, объявить именной конкурс, т. к. с наступлением лета будет до чрезвычайности трудно вести переговоры с художниками и объявление конкурса придется отложить до зимы.


30 марта 1913 г.


II, 28666. арк. 100 — 101 зв.








816. І. І. Труш до І. І. Щітківського


У відповідь на мого листа читав тілько вістку в газетах, і то вістку недостаточну. Тому прошу Вас відповісти мені, як ласка, як стоїть справа дальших заходів коло придбання проекту. Чи розсилаєте запрошення на ухвалений конкурс українських артистів? До якого дня приймаєте проекти зглядно, коли речинець засідання нововибраного жюрі? Чи конкурс тайний, чи з одкритими назвиськами артистів?

Будь ласка, дайте мені можливо якнайскоріше відповідь на оці питання.

Я був хорий два тижні і перервав роботу. За два-три дні працюю дальше. Шостий ескіз закинув, а вернуся до п’ятого. Бачу, що він цілком приличний. З причини хороби опізнююся трохи, тому прошу Вас як голову Комітету пересунути речинець з 10 апріля стар[ого] стилю на 5 мая ст[арого] ст[илю] або на речинець відкриття виставки, коли усякому буде вигідно приїхати на засідання Комітету і жюрі. Коли се не можливе, то я привезу свій проект на 10 мая, як приобіцяв.

Привезу одначе малий, а не великий 1 : 10. Пам’ятник з мого проекту обчислений на 12 метрів висоти, тож і проект великий, хоча простий. /391/

Малий мій проект високий на 60 ст 1.

Великий проект буде так точний, що можна буде його уважати як половину роботи пам’ятника.

Прошу Вас дуже о срок 5 мая стар[ого] ст[илю]. Тоді буду напевно у Києві з великим проектом. Ухвала Комітету установлення конкурсу для українських артистів викликала у нас велике задоволення. І від себе дякую Комітетові, а передовсім Вам за таку ухвалу. Результат її, видиться, буде дуже гарний. Бачу, зробив похибку, питаючи, чи конкурс має бути з одкритими назвиськами артистів; він мусить бути — видиться, явним з огляду на ухвалу, що тут допущені виключно тілько українські артисти.

Я переконаний, що не треба дражнити любителів місця над Дніпром для пам’ятника; коли одначе бачите таку потребу написання брошури чи статті, то прошу повідомити мене.

Студія мусила б бути ілюстрована і зладженау Києві. Там же треба би її видати.

Прошу ще раз о речинець на 5 мая і о відповідь на отсего листа.


30 березня 1913 p., Львів


I, 12827








817. Об’єднаний комітет до І. І. Труша


Согласно письма Вашего от 28 минувшего марта, бюро Комитета сообщает, что на 12 сего апреля (стар[ого] стиля), пятница, в 7 1/2 часов вечера, в помещении Киевской городской управы, ход со стороны сквера, назначено заседание Комитета для рассмотрения, между прочим, эскизного проекта Вашего памятника.


4 апреля 1913 г.


II, 28666, арк. 106







818. Об’єднаний комітет до С. І. Свєтославського 2


Предварительно объявления именного конкурса на составление проекта памятника Т. Г. Шевченко в Киеве (заказ отдельным лицам) художник Труш (из Галиции) предложил Комитету представить для осмотра изготовленный им проект означенного памятника.

Осмотр проекта Комитетом имеет состояться 12 сего апреля в 7 1/2 вечера в помещении Киевской городской управы.


6 апреля 1913 г.


II, 28666, арк. 111 — 112



1 Очевидно, сантиметрів.

2 Аналогічні оповістки Об’єднаний комітет надіслав також В. М. Галимському, Ф. В. Котарбинському, О. О. Мурашку, В. В. Городецькому. /392/









819. П. А. Самонов до Об’єднаного комітету


Ввиду состоявшегося заседания Комитета по сооружению памятника Шевченко от 8 марта с. г. и решения Комитета пригласить 2-х художников и скульпторов, которым будет заказан памятник и представлены проекты к 10 апреля с. г., я, с своей стороны, предлагаю свой труд — принять изготовление означенного памятника.

Референциями могут ему служить с моей стороны сооружение памятника в г. Москве М. Д. Скобелеву и изготовляемый мною в настоящее время памятник для г. Киева Кочубею и Искре.

Я, как сам киевлянин и будучи хорошо знаком с бытом и жизнью Малороссии, полагаю, что оправдаю вполне доверие, которое будет на меня возложено со стороны Комитета по сооружению памятника поэту Шевченко.


[6 квітня] 1913 р.


II, 28666, арк. 115







820. В. В. Городецький до І. М. Дьякова


Сегодня уезжаю в Петербург, а потому, к сожалению, буду лишен возможности принять участие в заседании Комитета, назначенного с целью осмотра проекта художника Т[р]уша 12 сего апреля.

Выражая поэтому мое сожаление, прошу Вас, милостивый государь, не отказать передать Комитету мою готовность принять участие в дальнейших занятиях комиссии, если бы в таковом участии встретилась надобность.


10 апселя 1913 г.


II. 28666








821. Є. X. Чикаленко до П. Я. Стебницького


Про пам’ятник Т[арасу] Г[ригоровичу] радились довго і прирадили, що краще затягнути постановку до кращих часів. Потрібні пояснення 1 Комітет послав сенатові.


19 квітня 1913 р.


III. 12981



1 Йдеться про пояснення сенатові, який розглядав заяву київського генерал-губернатора Трепова про незаконність існування Об’єднаного комітету по спорудженню пам’ятника Т. Г. Шевченкові в Києві. /393/








822. Об’єднаний комітет до В. О. Беклемішева та С. І. Свєтославського


Ввиду неудачи состоявшихся 3-х международных конкурсов на составление проекта памятника з г. Киеве Т. Г. Шевченко и принятия Комитетом решения вместо объявления нового такого же конкурса назначить именной конкурс — заказ проекта отдельным лицам, — Объединенный комитет в состоявшемся 8 марта с. г. заседании постановил просить Вас не отказать принять участие в жюри по оценке проектов на означенном конкурсе.

Сообщая об этом, бюро Комитета просит Вас, милостивый государь, уведомить) в возможно скорейшем времени, согласны ли Вы принять участие в помянутом жюри.

К сему присовокупляется, что на жюри предположено возложить составление условий конкурса.

Поэтому, есіи для Вас не представляется возможным прибыть для этого в Киев, то соблаговолите выслать свои письменные соображения об условиях предстоящего именного конкурса.


20 апреля 1913 г.


II, 28666, арк. 121







823. Об’єднаний комітет до О. М. Бенуа


Не откажите уведомить, согласны ли Вы принять участие в жюри по рассмотрению именных проектов памятника Т. Г. Шевченко в Киеве, о чем Комитет обращался к Вам 11 минувшего марта за № 113.


20 апреля 1913 г.


II, 28666, арк. 122







824. Об’єднаний комітет до В. Г. Кричевського


Не откажите уведомить, согласны ли Вы принять участие в жюри по рассмотрению именных проектов памятника Т. Г. Шевченко в Киеве, о чем Комитет обращался к Вам 11-го минувшего марта за № 115.


20 апреля 1913 г.


II, 28666, арк. 123


/394/







825. С. Р. Левандовський до Об’єднаного комітету


Сьогодні я вислав ескіз на пам’ятник Шевченка в Києві на адрес спедитора: Т. Баум і К°. А вчера доперва довідався від одного з наших руських посланників до парламенту, що Комітет мене взиває.

Прошу Вас, висок[о]пов[ажний] пане, запитати і спросити у спедитора о тую просилки суть чотири (4) пачки, а прослані зістали через почту. Треба конечно в сей час до спедитора послати,... щоб він з таможні просилку взяв і Вам до Комітету доставив. Сказали мені тут на почті, що просилки неоплачені скорше до Росії доставляють, отже, я й не платив. Думаю, що треба заплатити около 15 рублей. Прошу я, щоб Комітет спедиторові цю квоту заплатив, а я з благодарством Комітетові тії гроші зверну зараз.

Вибачте мені, високоповажні господине, за моє страшне письмо, але я не знаю, чи Ви розумієте по-польську, а по-німецьку не хотів писати, а по-українську, як самі читаєте, забув, не бувше цілих 30 літ в ріднім краю.

Просилок також і картину з мого пам’ятника w Waszyngtoni і для Барвінського у Львові.

Мій ескіз єсть в 1/6 природної величини.


21 апреля 1913 г.


II, 28666, арк. 119 — 120







826. H. Трембовельська до редакції газети «Рада»


Имея наконец возможность осуществить мою давнишнюю мечту — посетить могилу нашего Шевченко, покорнейше прошу глубокоуважаемую редакцию сообщить, не предполагается ли в мае или июне экскурсия с той же целью, и если так, то где именно место сбора и каковы вообще условия.


25 апреля 1913 г., с. Нижний Якимец


I, 43267







827. I. й. Товстолужський та А. Семененко до редакції газети «Рада»


Шлем через Вас жертвования на будівлю пам’ятника Т. Г. Шевченко 9 р. 10 к. і повідомляєм, що сего ж числа посилаєм і підписного листа з іменами жертвователів.


27 квітня 1913 р., Нерчинськ


І, 43258


/395/








828. Об’єднаний комітет до А. Шіортіно


В заседании 12 сего апреля Объединенный комитет по сооружению памятника поэту Т. Г. Шевченко в г. Киеве, заслушав письмо Ваше от 5-го того же апреля, постановил уведомить Вас, что он, высоко ставя Ваши артистические силы, желал бы видеть изготовленный Вами хотя бы эскизный проект означенного памятника, но в силу ограниченности своих средств не может заранее назначить Вам за изготовление проекта гонорар, признавая возможным выдать таковой лишь в том случае, если бы по рассмотрению проект оказался приемлемым.

При согласии Вашем на такие условия, необходимые Вам сведения относительно личности поэта могут быть высланы или получены лично, при бытности Вашей в Киеве, в бюро Комитета при Киевской город[ской] управе.

К сему добавляется, что хотя Комитет и предполагает дать заказ за особую плату на составление проекта памятника отдельным лицам; но это не лишает права художников представлять свои проекты вне именного конкурса, и Комитет сочтет своим приятным долгом их рассмотреть, желая использовать для достойного увековечения памяти поэта все возможные для него средства.


30 апреля 1913 г.


II, 28666, арк. 128 — 129







829. Об’єднаний комітет до О. М. Бенуа


Препровождая при сем выработанные участниками жюри художниками С. И. Светославским, В. Г. Кричевским и директором Киевского городского музея Н. Ф. Беляшевским условия именного конкурса на составление проекта памятника Т. Г. Шевченко в Киеве, бюро Комитета имеет честь просить Вас, милостивый государь, как участника жюри этого конкурса, не отказать рассмотреть таковые и по сделании изменений и замечаний, если таковые признаете необходимыми, возвратить в Комитет в возможной скорости и никак не позже 15 мая сего года.

К сему присовокупляется, что изложенные в письме участником жюри архитектором И. А. Фоминым замечания по поводу условий конкурса были приняты во внимание при их составлении.


30 апреля 1913 г.


II, 28666, арк. 138



/396/







830. О. М. Бенуа до Об’єднаного комітету


От участия в жюри конкурса на памятник Т. Г. Шевченко я, к крайнему сожалению, принужден отказаться ввиду совершенной невозможности явиться в назначенное время в Киев. Тем не менее позволю себе составить свои замечания на присланный Вами проект условий конкурса, ибо считаю существующие слишком узкими. Пора отрешиться от предрассудка, что памятник непременно должен быть фигурой, В прежние времена думали ставить прекрасные и внушительные памятники, в которых те или другие архитектурные формы необычайно ярко выражали положенную в основу памятника идею. Ничего не имею против фигуры, но не следует суживать задание. Кто привлечен в именной конкурс? Я бы рекомендовал, если еще не поздно, гг. Шервуда, Кузнецова, Матвеева и непремено какого-нибудь еще архитектора и живописца.


4 мая 1913 г.


II, 28666, арк. 154







831. М. С. Овчаренко до Об’єднаного комітету


Я написав на українській мові п’єсу «Тарас Шевченко — батько України (поет-мученик)», про його життя. Російська цензура в Петербурзі не розрішила до театру. Чи не можна буде ту п’єсу в якій друкарні надрукувати, щоб тілько була здатна до читання. А може, у Львові без цензури можна? Руські п’єси вже мої грають. Боже, як би хотілось «Тарас Шевченко», та ба... Дайте совіт, що з нею робити? Од продажі видання одну третину, найминував би на пам’ятник Шевченкові або на що друге його імені.


6 мая 1913 г.


II, 28666, арк. 152 — 153








832. Об’єднаний комітет до Живила


Объединенный комитет считает своим приятным долгом принести Вам глубокую благодарность за устройство 9 марта с. г. музыкального вечера в пользу памятника поэту Т. Г. Шевченко.

Собранные на этом вечере 96 рублей 12 коп. записаны на приход в городскую кассу под квитанцией за № 77 от 20 марта, каковая сумма препровождена в канцелярию начальника Кубанской области 23 марта с. г. при отношении за № 124.


10 мая 1913 г.


II, 28666, арк. 145


/397/







833. Бюро Об’єднаного комітету до членів комітету 1


Бюро Комитета имеет честь покорнейше просить Вас, милостивый государь, пожаловать в заседание Комитета по сооружению памятника Т. Г. Шевченко, имеющее быть 20 сего мая (понедельник) в 8 час. вечера в помещении городской управы для рассмотрения: а) намечение членов жюри, за отказом Беклемишева и Бенуа, б) рассмотрение условий именного конкурса и в) рассмотрение представленного скульптором Левандовским проекта.


13 мая 1913 г., Киев


II, 28666, арк. 146



1 Повідомлення було надіслане M. Ф. Страдомському, Ф. С. Бурчаку, В. І. Бражников’у, І. М. Дьякову, О. В. Кобцу, І. І. Щітківському, С. О. Лаврентьеву, В. В. Ігнатовичу, М. В. Сергію, Ф. А. Лизогубу, К. М. Ламсдорф-Галаганові, І. М. Данельському, С. Г. Слюсаревському, М. М. Трифановському. В. М. Леонтовичу, Р. Р. Капністу, Ф. Симиренку, В. П. Науменку, П. П. Лаврову, І. О. Розову, О. О. Русову, А. К. Рачинському, В. Г. Кричевському, М. Ф. Біляшівському, М. С. Синицькому, Д. Ф. Гейдену, Л. М. Жебуньову, Г. А. Данковському, Н. Д. Комарову, О. О. Ніколаєву, О. О. Тулубу, О. Г. Сластіону, В. Д. Бублику, О. Ф. Якубенкові та ін.









834. Об’єднаний комітет до С. І. Свєтославського


В заседании Комитета 12 апреля с. г. постановлено просить Вас принять участие в жюри, в качестве члена его, для рассмотрения проектов памятника, имеющих быть представленными на именной конкурс.

Ввиду изложенного, бюро Комитета имеет честь покорнейше просить Вас, милостивый государь, не отказать принять участие в трудах названного бюро.


13 мая 1913 г.


II, 28666, арк. 150







835. А. Шіортіно до Об’єднаного комітету


J’ai reçu la lettre date de 20 Avril d’ou j’ai appris et aussi de la lettre precedente, que si mon nouveau projet satisfaira le Comité, dans le cas il sera accepté pour l’execution, et on ne ïaira plus de concours.

J’accepte alors les conditions proposées par le Comité et je prierais de m’envoyer ici à Rome le plus vite possible les informations et la description de la place où sera errigé le Monument. /398/

Je serai à St. Petersbourg le I Juin (style russe) et probablement qu il y aure là quelqu’un de votre Comité pendant le de juin donc j aurais en l’occasion de pouvoir s’expliquer personnelement avant d aller a Kieff *.


13 may; 1913, Rome


II, 28666, арк. 157-158





* З листа від 20 квітня, а також з попереднього, я дізнався, що в тому випадку якщо мій новий проект задовольнить Комітет, його приймуть до виконання і більше конкурсів не буде.

Я приймаю умови, що їх пропонує Комітет, і прошу прислати мені в Рим якомога скоріше всі відомості і опис місця, де буде споруджено пам’ятник.

Я буду в Петербурзі 1 червня (старого стилю). Мабуть, у червні місяці буде там хтось із Комітету і в мене буде нагода поговорити особисто перед тим, як їхати в Київ.








836. Об’єднаний комітет до Ф. Г. Беренштама 1


В заседании Комитета по сооружению памятника Т. Г. Шевченко 20 мая с. г. постановлено просить Вас принять участие в жюри в качестве члена его, для рассмотрения проектов памятника Т. Г. Шевченко, имеющих быть представленными на именной конкурс.

Ввиду изложенного, бюро Комитета имеет честь покорнейше просить Вас, милостивый государь, не отказать изъявить вое согласие на участие в трудах помянутого жюри Путевые издержки Комитетом будут возвращены.


22 мая 1913 г.


II. 28666, арк. 149








837. Об’єднаний комітет до Л. В. Шервуда 2


За неудачей состоявшихся трех международных конкурсов на составление проекта памятника поэту Т. Г. Шевченко в г. Киеве Объединенный комитет по сооружению означенного памятника постановил назначить именной конкурс на составление проекта указанного памятника и просить Вас, в числе пяти чиц принять участие в этом конкурсе с выдачею вознаграждения за представленный к 1 февраля 1914 проект в размере 1000 рублей

Ввиду сего бюро Комитета, препровождая при сем условия именного конкурса, просит Вас сообщить о своем согласии или несогласии принять участие в упомянутом конкурсе.


28 мая 1913 г.


II, 28666, арк. 169—169 зв.


1 Аналогічний лист було надіслано також А. Ю. Архипову (II, 28666, арк. 167).

2 Аналогічні листи були надіслані також С M. Волнухіну, M A Андрееву та M. О. Гаврилкові (II, 28666, арк. 169 — 170). /399/









838. Об’єднаний комітет до А. Шіортіно


За неудачей состоявшихся трех международных конкурсов на составление проекта памятника поэту Т. Г. Шевченко в г. Киеве Объединенный комитет по сооружению означенного памятника постановил назначить именной конкурс на составление проекта указанного памятника и просит Вас, в числе пяти лиц, принять участие в этом конкурсе с выдачей вознаграждения за представленный к 1 февраля 1914 года проект в размере 1000 рублей.

Ввиду сего бюро Комитета, препровождая при сем условия именного конкурса, просит Вас, милостивый государь, сообщить о своем согласии или несогласии принять участие в упомянутом конкурсе.

К сему бюро Комитета считает необходимым обратить внимание, является ли для Вас возможным и удобным, ввиду пребывания вне пределов России, прибыть в Киев, если бы представилась к тому надобность, для дачи соответствующих объяснений к Вашему проекту или для руководства работами, в случае принятия Комитетом Вашего проекта к исполнению.


28 мая 1913 г.


II, 28666, арк. 189 — 189 зв.







839. С. С. Жук до Об’єднаного комітету


10 квітня (апріля) ц. p., y відповідь на ласкаве відношення Комітету од 11 березня (марца) за № 111, мною були надіслані до Комітету, разом з листом і з поясненням, малюнки мого проекту памятника Т. Шевченкові з проханням по розгляді їх повернути мені негайно. Але й досі я не мав честі одержати хоч яку-небудь відповідь, не одержав і малюнків, які гадав обробити і викінчить з технічного боку, щоб узятись за ліпший ескіз хоч для самого себе.

Не сподіваючись на ласкаве запрошення до безплатної участі в четвертому іменному конкурсові, я мав би хоч спромогу виставить свою модель на огляд громадянства на якій-небудь виставці; тепер же Комітет майже одібрав у мене і це невеличке моральне задоволення, забираючи так багато часу (майже 2 місяці) своєю мовчанкою.

Цим листом звертаюся ще раз до шановного Комітету з проханням повернути мені непотрібні Комітетові мої малюнки, через те, що конкурс вже призначено.

P. S. Не знаю, через віщо Комітет одкинув мій проект. Не сподобалась йому моя ідея чи форма, але з тієї думки, що з технічного боку можна знайти безперечно кращий проект, але по ідеї, матиму сміливість впевняти, що кращого проекту, де б у символах вилився весь філософічний зміст значення ролі /401/ Т. Шевченка в українському і загальнолюдському житті, не зможе дать ніхто, навіть самий визначний різьбар, а тим більше різьбар чужої нації, доказом чого і були попередні три конкурси. Я глибоко переконаний в правдивості моїх слів через те, що багато років носив-голубив в своїй душі цю ідею, яка зросла зо мною, виплекана кров’ю мого серця.


31 травня 1913 р.


II, 28666, арк. 163 — 164








840. Об’єднаний комітет до С. С. Жука


В заседании 20 минувшего мая Объединенный комитет, рассмотрев представленный Вами эскизный рисунок проекта памятника Т. Шевченко и находя его богатым по идее, все же не нашел возможным просить Вас принять участие в именном конкурсе за плату ввиду, с одной стороны, ограниченности располагаемых Комитетом средств, а с другой — по незаконченности эскиза для суждения о возможности выполнения проекта, тем более, что Комитет одним из главных условий приемлемости проекта ставит исполнение фигуры поэта.

Сообщая об этом, бюро Комитета считает необходимым пояснить, что неполучение приглашения и изготовление платного проекта не лишает художников права представлять свои проекты, и жюри, а затем Комитет сочтут своим долгом принять таковые к рассмотрению и оценке вне зависимости от того, что проект не платный, но, быть может, наиболее удачный и возможный к выполнению.

По имеющимся в Комитете сведениям некоторыми художниками будут представлены такие неплатные проекты без именного приглашения участвовать в конкурсе.

При сем прилагаются условия жюри, а рисунки Ваши и объяснительная записка возвращаются в особой посылке.


7 июня 1913 г.


II. 28666, арк. 178 — 179







841. Об’єднаний комітет до С. Р. Левандовського


В заседании 20-го минувшего мая Объединенный комитет, рассмотрев присланный Вами проект памятника Т. Шевченко, а также фотографические снимки уже исполненных Вами работ, и признавая, с одной стороны, художественность выполнения работ, снимки коих присланы, а с другой — полное отсутствие этнографических черт украинского народа в изображенных на проекте фигурах памятника Т. Шевченко, не говоря уже о фигуре /401/ самого поэта как центральной всего памятника, которая никого не удовлетворила, — не нашел возможным пригласить Вас принять участие в именном конкурсе на изготовление проекта памятника Т. Шевченко за особую плату.

Сообщая об этом, бюро Комитета просит Вас распорядиться присланным проектом.


7 июня 1913 г.


II. 28666, арк. 177







842. С. М. Волнухін до Об’єднаного комітету


Возвратись из путешествия по Кавказу, я ознакомился с условием именного конкурса, предложенным мне Объединенным комитетом по сооружению в Киеве памятника поэту Т. Г. Шевченко, я считаю своим долгом уведомить Объединенный комитет в том, что я принимаю предложение участвовать в предложенном конкурсе.


11 июня 1913 г., Москва


II. 28666, арк. 220







843. Ф. Г. Беренштам до Об’єднаного комітету


Вернувшись третьего дня из заграничной командировки, получил любезное приглашение Ваше от 22 мая с. г. за №260 принять участие в работах жюри по сооружению памятника поэту Т. Г. Шевченко. Познакомившись с программою конкурса, спешу уведомить, что всегда рад, по мере сил, служить хорошему и симпатичному делу.


12 июня 1913 г., С.-Петербург


II, 28666, арк. 194








844. Об’єднаний комітет до А. Шіортіно


Комитет по сооружению памятника Т. Г. Шевченко при сем препровождает Вам, милостивый государь, копии бумаг, посланных Вам от 28 мая с. г. за № 269.

В именном конкурсе приглашены участвовать, кроме Вас, Шервуд Л. В., Андреев Н. А., Волнухин С. М. и Гаврилко М.


13 июня 1913 г.


II, 28666, арк. 188


/403/







845. М. А. Андреев до Об’єднаного комітету


Предложение принято.


16 июня 1913 г., Париж


II, 28666. арк. 195








846. М. О. Гаврилко до I. М. Дьякова *


Маю честь повідомити Вас, що запросини Об’єднаного комітету по збудуванню пам’ятника Т. Г. Шевченкові в Києві з дня 28 мая сього року взяти участь в поіменному конкурсі в числі п’яти осіб на вироблення зразка пам’ятника Шевченкові — приймаю, о чім прошу Вашої ласки завідомити ш[ановний] Комітет.

Рівно ж на Ваше ласкаве запитання відносно зручності і можливості мого побуту в Києві для дання пояснень до проекту і, може, потрібного обняття проводу над роботою установлення пам’ятника відповідаю Вам, що я не маю ніяких особливих перешкод для повороту в рідні сторони і в разі потреби можу з’явитися в Києві кожної хвилі.


16 червня 1913 p., Львів


II, 28666, арк. 183







847. Л. В. Шервуд до І. І. Щітківського *


Прошу Вас передать Объединенному комитету по сооружению в Киеве памятника поэту Тарасу Григорьевичу Шевченко мое согласие исполнить на именной конкурс проект-модель памятника, а также прошу Вас, милостивый государь, передать Объединенному комитету мою искреннюю благодарность за оказываемое внимание и честь.


8 июля 1913 г.


II, 28666, арк. 193






848. Г. Р. Залеман до І. І. Щітківського *


В ответ на отношение Комитета по сооружению в Киеве памятника Шевченко от 28 мая с. г. за № 259 честь имею сообщить следующее:

Ввиду невозможности по служебным обязанностям отлучиться в феврале 1914 г. из Петербурга я принужден отказаться от чести принять участие в присуждении премии и рассмотрении /404/ проектов. Побуждают к сему меня еще чисто личные соображения, заключающиеся в убеждении о нецелесообразности художественных конкурсов вообще, почти нигде и никогда не давших удовлетворительных результатов.

На основании вышеизложенного прошу Вас, милостивый государь, сообщить Комитету об моем отказе от обязанностей члена жюри.


18 июля 1913 г.


II, 28666, арк. 214 — 215








849. М. О. Гаврилко до Об’єднаного комітету


Прошу Вас негайно вислати план того місця, де має стати пам’ятник Шевченка і, по можливості, фотографічні знімки місця (майдану) і його оточення. Коли б не було нарочитого плану, який повинен бути в таких випадках, то прошу вислати мені план города Києва, і будьте такі ласкаві подати мені розміри площі й вулиць. Разом з тим запитую і про те, чи міська дума не змінить місця, як то недавно преса київська жадала? Не зайвим вважаю просити ласкаво шановного Комітету, аби уділив мені відомостей, як шановний Комітет розуміє своє завдання, т. е. як розуміє пам’ятник Шевченкові, яким би хотів його бачити, за що саме і як хотів би возвеличити свого генія? І чи Комітет не найшов би можливим висловитись з приводу мого останнього проекту. Чи Комітет займає супроти того проекту становище негативне вповні, чи, може, забажав би тільки його перебудови й деяких змін ідейно-композиційних. Якби Комітет в’язався коштами тілько відносно мого проекту, то я беруся зробити той пам’ятник в разі потреби без плати за свою роботу, опріч коштів робітні й матеріалів і удержання на час роботи. Прошу ласкаво ш[ановного] Комітету негайно мені відповісти на мої запитання.


22 липня 1913 p., Чернівці


II, 28666, арк. 203 — 204








850. Об’єднаний комітет до М. О. Гаврилка


Согласно письму Вашему от 22 минувшего июля бюро Комитета препровождает при сем фотографический снимок сквера, принятого Комитетом для постановки памятника Т. Шевченко. Задержка в высылке произошла по причине невозможности ранее изготовить фотографию.

Выраженные в настоящее время киевскою прессою пожелания относительно места для постановки памятника являются пожеланиями отдельных лиц или групп и как таковые не могут /405/ послужить основанием для изменения условий именного конкурса.

Ввиду предоставления художникам полной свободы в избрании той или иной идеи памятника, Комитет не может дать Вам по сему предмету каких-либо указаний, кроме изложенных в условиях конкурса, а также высказать свое мнение относительно последнего Вашего проекта.


31 июля 1913 г.


II, 28666, арк. 205








851. Об’єднаний комітет до Огюста Родена


Один славянский народ, входящий в состав России — украинский народ, — предполагает поставить памятник своему национальному поэту Тарасу Шевченко в столетнюю годовщину его рождения — памятник, достойный этого великого поэта. Сын своего народа по своему рождению в семье крепостного в селе Кирилловке недалеко от г. Киева, он воспел страдания своего народа, унижаемого рабством, а также красоту своего родного края, орошаемого Днепром. Одушевленный любовью к свободе, он подпал под преследования русского правительства и провел лучшие годы своей жизни в ссылке в казарме в степях Аральских.

Все его творчество в стихах «Кобзаря» (название народного певца в Украине) проникнуто гениальностью и гуманизмом, что ставит Шевченко в число лучших славянских поэтов.

Три международных конкурса для составления проекта памятника этому поэту не привели ни к чему; ни один представленный проект не был принят жюри. Ввиду этой неудачи, Комитет по постановке памятника Шевченко постановил обратиться к знаменитым художникам для именного конкурса, приглашая их прислать свои проекты для этого национального памятника. Каждый проект, представленный к 1/13 февраля 1914 г., будет оплачен 1000 руб.

Комитет просит Вас не отказать принять участие в этом конкурсе и обратить Ваш великий талант на обессмертение национального поэта Украины, который всей своей жизнью и своим творчеством служил идее свободы и братского единения народов.

Не откажите почтить ответом.

Некоторые сведения об Украйне и ее национальном поэте Вы можете найти в 3 — 4 № Анналов наций 1, посвященном Украйне.


2 августа 1913 г.


II, 28666, арк. 206



1 Annales des nationalités, 1913, № 3 — 4. /406/









852. В. M. Перетц до M. Ф. Біляшівського


Предполагал к 100-летию рождения Т. Г. Шевченко издать сборник статей, Укр[аїнське] наук[ове] товар[иство] в Киеве поручило предложить Вам участвовать в этом сборнике. Желательно статья о рисунках Шевч[енко] и вообще о его худож[ественных] произведениях. Кажется, что-то есть и в музее?


14 серпня 1913 р.


XXXI, 4







853. М. О. Гаврилко до Об’єднаного комітету


Ще раз прошу Вас дуже, аби Ви були так ласкаві — прислали мені необхідні інформації й матеріали до роботи над проектом пам’ятника Т. Шевченкові. Для сього мені необхідні указания сталого місця під пам’ятник, його геометричний вигляд (план), розмір і фотографії з оточення площі, і прошу по можливості дати відповідь на попереднього мого листа. Матеріали вищезгадані мені неминучі, коли зараз всього того не можна, то хоч план місця і розміри його.


15 серпня 1913 p., Чернівці.


II, 28666, арк. 218 — 219







854. Я. В. Жарко до І. М. Стешенка


Рукопис 20-х років минулого віку «Нат[алки] Пол[тавки]» бережу і разом з другими кн[и]гами, список яких подаю, тільки й думав про те, щоб вони попали до рук такої інтелігенції, як Київ[ське] наук[ове] т-во.

Коли б я мав більші достатки, то я б усе дурно подарував, хоч воно мені і гроші коштувало, а то прошу самим назначити ціну, і коли я верну своє, то віддам.

Портрет Шевченка у гробу, який у мене колись брали та знімали з нього фотогр[афічні] карточки і (бодай їм он що!) заляпали чорнилом.


1 вересня 1913 р.


III, 63624







855. Об’єднаний комітет до Л. Б. Флейшера


Бюро Комитета покорнейше просит Вас, милостивый государь, не отказать ускорить ответом на отношения его от 26 апреля и 13 сентября 1913 года за №№ 200 и 292 по поводу при-/407/сылки 100 рублей на памятник Т. Г. Шевченко, составляющих чистый сбор от устроенного в г. Таганроге вечера.


16 октября 1913 г.. Киев


II, 28666, арк. 233







856. Л. М. Жебуньов до І. І. Щітківського


Дехто з городських гласних каже, що тепер, коли постанова сенату про Шевч[енківський] комітет доведена до відомості гор[одського] голови, а голова має довести до відомості думи (гласні думають, що він повинен довести), якраз відповідний час знять питання в думі про переміну місця для пам’ятника на краще, і, зважаючи на постанову сенату, можна сподіватись на успіх. Але ж поперед того треба, щоб Комітет вказав, якого місця він бажає. То, отже, треба до того часу скликати негайно Комітет (хоч би з місцевих членів його та запросить Оргіса, він охоче прийде, говорив мені), тільки не в п’ятницю, а оголошення постанови сенату в думі задержіть, поки Комітет вирішить справу. Постанова сенату підбадьорила і осмілила деяких гласних.


1 листопада 1913 р.


I, 12802








857. Бюро Об’єднаного комітету до членів комітету 1


Бюро комитета имеет честь покорнейше просить Вас, милостивый государь, не отказать пожаловать в заседание Комитета по сооружению памятника Т. Г. Шевченко, имеющее состояться 20 ноября (среда) с. г. в 8 час. вечера в помещении городской управы для рассмотрения текущих дел (между прочим, будет доложен указ сената о законности действий Комитета).


12 ноября 1913 г.


II, 28666, арк. 266 — 267



1 Таке повідомлення було надіслано всім 47 членам Об’єднаного комітету по спорудженню пам’ятника Т. Г. Шевченку в Києві (список членів Комітету дивись у виносці до листа № 833).









858. О. Кордубан до Об’єднаного комітету


В родственной нам по народонаселению Австрийской провинции (Восточная Галиция) ужасающий существует теперь голод. Люди и скот погибают. Уже в Петербурге составилось многочисленное общество из членов Гос[ударственной] думы и Гос[ударственного] совета и частных лиц для сбора пожертвований /408/ в пользу голодающих малороссов, живущих в сказанной провинции древней Червонной Руси, ныне Галиции. Не благоугодно ли будет Комитету отделить несколько тысяч рублей из процентов на капитал для памятника Шевченко в пользу голодающих собратьев Шевченко.

Что если бы можно было и весь собранный капитал на памятник Шевченко употребить в пользу голодающих земляков в Галиции, то этим великодушным, достойным изумления поступком можно было бы спасти от голодной смерти, от множества зол и скорбей голодающих и болеющих наших собратьев в Галиции. Что важнее, лучше, гуманнее, человеколюбивее, политичнее — спасти много тысяч погибающих от голода и болезней наших собратьев-галичан или поставить памятник Ш[евчен]ко в глухой части Киева?


21 ноября 1913 г., Чернигов


II, 28666, арк. 276 — 277








859. Об’єднаний комітет до Р. Р. Баха


Второго февраля 1914 года, в 12 часов дня, в помещении Киевской городской управы имеет состояться именной конкурс проектов памятника Т. Г. Шевченко в Киеве, на который приглашены пять скульпторов.

Объединенный комитет имеет честь покорнейше просить Вас, не найдете ли возможным не отказать принять участие означенного числа в жюри по оценке представленных проектов, причем расходы по поездке Комитет исполнит с благодарностью ].


4 декабря 1913 г.


II, 28666, арк. 284








860. Бюро Об’єднаного комітету до членів Комітету 2


Бюро Комитета имеет честь покорнейше просить Вас, милостивый государь, не отказать пожаловать в заседание Комитета по сооружению памятника Т. Г. Шевченко, имеющее состояться 23 сего декабря в понедельник, в 8 часов вечера в помещении Киевской городской управы для обсуждения текущих дел (между прочим, будет доложен указ сената о законности существования Комитета и, согласно заявления некоторых членов Комитета, пересмотр вопроса о месте для памятника).


16 декабря 1913 г.


II, 28666, арк. 292



1 Аналогічного змісту лист в цей же день було надіслано до Л. В. Позена.

2 Таке повідомлення було надіслано всім членам Комітету. /409/








861. Об’єднаний комітет до Г. Й. Рихи


Вследствие письма Вашего от 11 сего декабря бюро Комитета, препровождая при сем снимки памятников Вашей работы и возвращая расписку харьковской почтово-телеграфной конторы за №20165, имеет честь уведомить Вас, милостивый государь, что изъявили согласие участвовать в жюри по оценке проектов памятника Т. Г. Шевченко; Беренштам Ф. Г., Архипов А. Е., Фомин И. А., Светославский С. И., Кричевский В. Г., Дьяков И. Н., Лизогуб Ф. А. и Беляшевский Н. Ф., а также запрошены академики — Позен Л. В. и Бах Р. Р., но ответа от них еще не получено.


17 декабря 1913 г., Киев


II, 28666, арк. 290








862. В. В. Ігнатович * до П. Я. Стебницького


Справа з пам’ятником тобі відома. Що ж вийде з новим конкурсом, відають лиш боги.

Одно неприємно. Євген Харлампович 1 обурився, коли Комітет одмовився від міста на Петровській алеї.

Я й сам її пропагував, але коли мене інженери запевнили, що місто небезпечне і пам’ятник може посунутись в Дніпро, я зрікся від нього, сподіваючись, що поки ми зробимо пам’ятника, то й якесь краще місце найдеться.


31 грудня 1913 р.


III. 52293







863. С. Ф. Русова до І. І. Щітківського


Вибачте, що так забарилася з цим листом. Будьте ласкаві, дайте продивитися його Дьякову або кому другому, хто добре знає французьку мову, бо я завше в собі не певна. Здається, переклала умови усі точнісінько й змістом, звернулася вічливо. Треба додати Родену портретів Шевченка, малюнок хати, де він родився. Боюсь, що він не зацікавиться нашим Кобзарем, але звернутись треба.

Олександр Олександрович 2 ще настоює, щоб Ви послали Родену «Кобзаря». А я ще звернусь до Комітету націй, щоб передали Родену один примірник українського № і звели його з Федорчуком, який зможе перекласти йому «Кобзаря»


[1913] р.


І, 12817



1 Є. X. Чикаленко.

2 О. О. Русов. /410/








864. П. I. Зайцев до К. В. Широцького


Робіть і кінчайте начате про Тараса, коли можете і коли зможете. Зараз одержав листа від добродія Іванова (архіваріус Харк[івського] іст[орико]-філолог[ічного] товариства); пише він, що у якогось Мехединського є кілька малюнків, «приписываемых Шевченку». Чули Ви що-небудь про Мехедо-Мехединського? Узнаю його адресу. Поки що підготовив тут ось що. Небіж покійного Боткіна (властовця Тарасових малюнків) — мій знайомий, і як тільки приїде до Петерб[урга] його тітка, у якої заховуються Шевч[енкові] малюнки, то вона зараз же нас допустить составить католог своєї колекції. Чи гаразд? З Шахматовим завів «розговор» про влаштування «вистави українських поетів». З приводу ювілеїв першого з них — Котляревського й геніального Шевченка (29.Х 1913 — 25.II 1914). І ко весні ми б її приготовили з Вами? Поміркуйте! Шахматову дуже подобалась моя ідея, але просив часу (3 місяці) на обміркування. Може, Ви представите які-не[будь] «тезиси» в защиту такої видумки? Я, що міг, сказав вже... Думаю ще коротеньку «докладну записку» написати треба, щоб ся докладна справді була «докладною».


[1913] р.


I, 12672








865. Н. А. Забек до Об’єднаного комітету


Не имея возможности в декабре 1912 г. участвовать в конкурсе на сооружение памятника Т. Г. Шевченко и несмотря на то, что ныне состоится конкурс лишь между несколькими выбранными авторами, я, независимо от них, считаю себя вправе предложить Комитету на рассмотрение мой проект, высылая для сего теперь лишь фотографические снимки с него с краткими схемами разрезов и сметой.

При сем считаю долгом заявить, что в случае, если Комитет найдет его более подходящим, то я смогу, при своевременном уведомлении, привезти его в Киев на пасхальной неделе, когда я буду иметь свободное время, конечно, если расходы на доставку его и проезд будут мне гарантированы. При сем приложены 9 фотографических снимков частей памятника и его общий вид, а также 2 листа схематических разрезов, перспектив и краткой сметы стоимости на первом листе.


[1913] р., Гатчина


II, 28699, арк. 24


/411/








866. А. Шіортіно до Об’єднаного комітету


Je, remercie le Comité pour la lettre du 10 Mars 1913. et pour l’honneur de me proposer directement de faire un nouveau projet pour le monument du Poète Chefchenko. Je voudra is bien faire un autre projet, surtout maintenant que je connais mieux la Russieen général j’espère de le reussis bien.

Mais comme actuellement je travaille pour finir mon projet pour le concours suplementaire du monument à l’Empereur Alexandre II à St. Petersbourg, le temps n’est pas suffisant jusqu’à 12 Avril pour faire un nouveau projet pour Kieff; je prierais le Comité d’attendre quelques semaines, et comme ver la fin du mois de Maj je serai à St. Petersbourg, donc etent en Russie je pouvais venir à Kieff pour voir la place où doit être érigé le monument au grand Poète d’Oukraina. Alors je fairai à Kieff un оu plusieurs projets afin que le Comité soit tout-à-fait satisfait sous tous les rapports, surtout que je me suis specialisé particulierement dans l’art monumental.

En attendant je prie de me faire savoir bientôt, si ma proposition convient au Comité *.


5 awril. 1913, Rome


II, 28666, арк. 124 — 125



* Дякую Комітет за лист від 10 березня 1913 p. і за пропозицію щодо нового проекту пам’ятника поету Шевченкові. Я дуже хотів створити другий проект, особливо зараз, коли більше познайомився з Росією і сподіваюсь його добре виконати. Але зараз я закінчую проект на конкурс пам’ятника імператору Олександру II в Петербурзі і до 12 квітня в мене лишилось мало часу, щоб зробити новий проект для Києва. Прошу Комітет почекати кілька тижнів. У кінці травня я буду в Петербурзі і зможу приїхати до Києва, щоб побачити місце, де буде споруджено пам’ятник великому поету України.

У Києві я зможу зробити один або кілька проектів, щоб задовольнити Комітет в усіх відношеннях.

Щодо мене, то я спеціалізувався головним чином на мистецтві по проектуванню пам’ятників.

Прошу повідомити мене, чи влаштовує Комітет моя пропозиція.











867. A. Шіортіно до Об’єднаного комітету


J’ai reçu votre telegramme ou dit que lettre suit, mais jusqu’à present je ne pas encor e reçu.

Même temps je vous prie de me faire savoir qui sonnt les autres artists invités, et pour quel raison le Comité on la decidé de faire le concours quand je acceptée leur condition de faire un ou plus de projets, meme sans pretension d’etre recompensé? /412/

Je serai à St. Petersbourg jusqu’à la fin de Juin (style russe) et je espère que qual’ qu’un de votre Comité et à St. Petersbourg que je devrai a parler.

Si je recois la lettre je vou fairai savoir *.


1913 p., St. Petersburg


II, 28666, арк. 186


* Одержав Вашу телеграму, в якій повідомляється про те, що мені надіслано листа. Але досі я нічого не маю. Дуже прошу Вас повідомити імена запрошених художників. Чому Комітет знову оголосив конкурс, незважаючи на мою згоду виготовити один і більше проектів за ту ж саму винагороду.

Я буду в Петербурзі до кінця червня (старого стилю), може, хтось із Комітету буде в Петербурзі, і я зможу переговорити.

Про одержання листа повідомлю.








868. Г. Й. Риха до Об’єднаного комітету


На днях я имел честь получить от Вас условия и план конкурса на памятник Т. Г. Шевченко, но, к сожалению, я не получил прямого заказа на эскиз. А потому покорнейше прошу Вас записать меня в [число] тех гг. скульпторов, которые получили заказы на эскизы.

Позволяю себе послать Вам несколько фотографий мною сделанных работ за последние несколько лет:

1) 2-ая премия конкурса на памятник Гуса в Праге (70 конкурентов) .

2) 2-ая премия на памятник публициста Эрвена в Мелетине (Чехия), причем получил заказ.

3) Первый приз и заказ на памятник Гавличка.

4) Первый приз и заказ на памятник Гуса в г. Браннике близ Праги.

5) Первый приз на памятник Гуса в Ломницах, заказ на фигуру для памятника императора Александра І в г. Николаеве, а также имею медали за выставки. Покорнейше Вас прошу за все вышеописанное не считать меня как за человека, старающегося показать свои знания и заслуги.


[1913] р.


II, 28666, арк. 231








869. Група авторів до Об’єднаного комітету


Надходить річенець на ухвалення проекту пам’ятника незабутньому українському Кобзареві, почнеться незабаром і будова самого пам’ятника.

Київська міська дума хоч і призначила під пам’ятник місце /413/ на розі Великої Васильківської та Караваївської вулиць напроти парні Міхельсона, але воно цілком, на нашу думку, не відповідає. У закутку, в брудній частині міста. Це не місце для першого українського пам’ятника такому велетневі, як Шевченко! Замість цього в пресі пропонується друге — в кінці Петровської алеї на пустирі. Але й останнє, хоч і поетичне, також не відповідає своєму призначенню, а саме з тих причин: пустир той цілком за містом, грунт там нетривкий, нещодавно горби ті зсунулись до Дніпра, можуть перегодом знов посунуться разом з пам’ятником, а тепер, після «нівеліровки» того пустиря під виставку товару незабаром, певно, посунеться униз на цей пустир й частина Царського саду: перша наступна весна це покаже! Крім того, пізньої осені, зимою й ранньої весни (мало не півроку) це місце безлюдне, глухе, і хоч дехто і поклада надію, що незабаром там прокладуть дорогу на них та на Козловську вулицю, але через те ця місцевість не оживе. Правда, бігатимуть на Слобідку автомобілі повз пам’ятник, але що для цих людей Шевченко? Так, зимою це місце занадто сумне і глухе, і в цей час якого тільки знущання не можна сподіватись од неприхильників! А літом занадто веселе й неповажне: перед самим пустирем шантан, а людність, що гулятиме в Царськім саду, бачитиме пам’ятник тільки оддалеки, згори. Селян же до садів у нас в Києві сторожа не пускає, та вони і самі не насміляться йти туди з своїми клунками... Хіба тільки ті, що їхатимуть Дніпром до Києва, оддалеки бачитимуть Шевченка. Далі, коли буде поставлено пам’ятник так, щоб було видно з Дніпра, його не буде видно зовсім з Олександрівської вулиці, і чужий чоловік, що приїхав до Києва на машині, так його і не побачить. А пам’ятник повинен стояти у такому місці, щоб його кожен не міг обминути.

Отже, уважно обміркувавши та взявши на увагу всі місця у Києві, де б можна було поставить пам’ятник Шевченкові, ми вважаємо відповіднішим місцем для пам’ятника — новий сквер між Хрещатиком і Великою Васильківською вулицею (коло Критого ринку). Місце це і чепурне, і надзвичайно рухливе, ні одна — ні своя, ні чужа — людина його не обмине, а найважніше те, що прочани їдуть трамваєм і йдуть пішки з вокзалу у лавру й повертаються додому повз його. Тут пам’ятник буде справді в осередкові міста і руху, і буде і достойним вшануванням пам’яті поета, і справжньою окрасою Києва.

Вважаючи своїм обов’язком подати до уваги свої думки, ми вельми прохаємо Об’єднаний комітет подбати, щоб місце під пам’ятник Т. Г. Шевченкові було одведено в новому сквері (коло Критого ринку).


[19131 р.


II, 28666, арк. 304 — 305


/414/








870. M. О. Гаврилко до Об’єднаного комітету


Зважаючи на те, що вже упливло багато часу, як була оголошена в «Раді» постанова Комітету запросити мене до участі в поіменнім конкурсі на вироблення взірця пам’ятника Т. Шевченкові в Києві, а тим часом до сього часу я особисто не дістав ніякого повідомлення в вищезгаданій справі, — я прошу шановного Комітета повідомити мене, в якім місці має він замір поставити пам’ятник і які умови конкурсу, а рівно ж бажав би знати, що бажає ш[ановний] К[омітет] від пам’ятника і як його розуміє. Причому проситиму ш[ановний] К[омітет], аби дав часу на се не менше шести місяців (6).

Коли б Комітет знайшов незручним через що-небудь вдаватись особисто зо мною в листування в згаданій справі, то зволить ласкаво оголосити в пресі (причому, бажано було б, аби не тільки київська «Рада», а хоч би ще львівське «Діло» передрукувало, яке швидше до моїх рук попадає) реченець, місце і умови конкурсу.

Причому не можу не згадати тії прикрі пригоди з моїм останнім проектом, який ш[ановний] Комітет продав у приватні руки без мого відома, скориставшись моїм безвихідним матеріальним становищем. Бо зовсім зрозуміло, що коли я хворий і з 26 декабря 1912 року й по сей день не тільки не маю що їсти, а навіть ніякого кута спокійно переслатися, то ж як я міг проект забрати назад з Києва та й куди?

Отже, чи шановний Комітет не знайшов би можливим звернути мені коли не роботу, то хоч виплачені за неї гроші.


[1913] р.


II, 28666, арк. 160 — 162













Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.