Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








32. Притча про робітників на винограднику. Папір, офорт, акватинта 29 × 40; 36 × 44,5; (41 × 53). [Пб.]. [15.VII — 7.ХІ] 1858.

Справа внизу на зображенні офортним штрихом напис: Rembrandt. 1637; зліва під зображенням — Грав. Т. Шевченко. 1858.

Офорт з олійної картини Рембрандта «Притча про робітників на винограднику».

Підготовчий малюнок сепією до цієї роботи див. № 31.

Дата встановлюється на підставі листа Шевченка до С. Т. Аксакова від 15 липня 1858 p., в якому він пише: «Сегодня принимаюсь за новую доску, которой хочу передать одно из произведений великого Рембрандта», а також на підставі напису Шевченка на офорті, подарованому Я. Кухаренку: Батькови кошовому Яцькови Кухаренку на пам’ять Т. Шевченко 1858 ноябрь 7 (ІЛ, ф. I, № 717).

За офорт «Притча про робітників на винограднику» та за офорт з картини І. І. Соколова «Приятелі» (див. № 38) Шевченко в 1859 р. був «назначенным в академики» («Шевченко в документах і матеріалах», К., 1950, стор. 211, 212).

Крім даного відтиска, відомі ще примірники цього офорта з авторськими дарчими написами: Искреннему моєму М. М. Лазаревскому. Т. Шевченко (БМШ, інв. № 94); На память. Т. Шевченко 1858 Nоября 8 (БМШ, інв. № 95); Василію Егоровичу Раеву Т. Шевченко 1858. Nоября 10 (КДМУМ, інв. № гр. — 14); КузьмЂ Терентьевичу Солдатенкову Т. Шевченко 1858 ноября 10 (Державний музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна, інв. № 11870); Василію МатвЂевичу Ла-/22/заревському за термометр Т. Шевченко 1858 ноября (13) (ЦДАЛМ, Архів Лазаревських, фонд № 277).

В ДМШ зберігається ще вісім примірників цього офорта різних станів роботи; на деяких з них рукою Шевченка червоним олівцем написи без дат: Моїй любій княгинЂ АлександрЂ МихайловнЂ Кулишъ одъ старшого боярина Т. Шевченка на память (інв. № г — 661); Якову МатвЂевичу Лазаревскому на украшение его Вятской юдолЂ приноситъ Т. Шевченко (інв. № г — 697); Маріи Степановни Кжисевичъ на память Т. Шевченко (інв. № г — 886).

Один з примірників цього офорта Т. Шевченко переслав М. С. Щепкіну, про що й писав до нього 13.XI 1858 p.: «Посилаю тобі через художника Раєва один екземпляр моєї послідньої гравюри: не здивуй — яка вдалась. Чи не будеш ти часом у графа Алексея Сергеевича Уварова, або умисне побувай у його, та подякуй йому за мене: гравюра ся напечатана на його гроші, спасибі йому!» (див. т. VI, стор. 185).

В літературі відомий під назвами: «Притча о виноградном саде», «Притча о виноградаре и делателях», «Ростовщик с эрмитажной картины Рембрандта», «Лихвар», «О виноградаре и делателях», «Виноградари», «Сцена в купецькій конторі».

Попередні місця збереження описаного тут примірника: РМ, ГКШ.

1859 р. один з примірників офорта експонувався на виставці в Академії художеств під назвою: «Работники виноградаря, с картины Рембрандта» («Указатель художественных произведений, выставленных в залах Императорской Академии художеств», СПБ, 1859, стор. 10, № 114); 1911 р. — на шевченківській виставці в Москві (Каталог, № 9) та на виставці художніх творів Т. Шевченка в Києві (Каталог, № 7), 1929 р. — на Виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 17, № 6); 1939 р. — на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 362).


ДМШ, інв. № г — 310.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.