Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 366; С. 748-749.]
Попередня
Головна
Наступна
Варіанти
Рости, рости, моя пташко,
Мій маковий цвіте,
Розвивайся, поки твоє
Серце не розбите,
Поки люди не дознали
Тихої долини,
Дознаються — пограються,
Засушать та й кинуть.
Ані літа молодії,
Повиті красою,
Ні карії оченята,
Умиті сльозою,
Ані серце твоє тихе,
Добреє дівоче
Не заступить, не закриє
Неситії очі.
Найдуть злії та й окрадуть...
І тебе, убогу,
Кинуть в пекло... Замучишся
І прокленеш Бога.
Не цвіти ж, мій цвіте новий,
Нерозвитий цвіте,
Зов’янь тихо, поки твоє
Серце не розбите.
МАЛЕНЬКІЙ МАР’ЯНІ
Джерело тексту:
чистовий автограф у рукописній збірці «Три літа» (ІЛ, ф. 1, № 74, арк. 34 звор.).
Подається за цим автографом.
Автограф датовано: «20 декабря 1845, Вьюнища».
Датується за автографом: 20 грудня 1845 р., В’юнище.
Вперше надруковано за копією з рукописної збірки «Три літа» в журналі «Нова громада» (1906. — № 10. — С. 68 — 69; публікація П. Є. Щоголева). З цього видання твір передруковано в журналах «Літературно-науковий вісник» (1906. — № 12. — С. 341) та «Світ» (Львів, 1906. — № 19. — С. 291 — 293).
За копією з рукописної збірки «Три літа» вірш надрукував В. Доманицький у «Критичному розсліді над текстом „Кобзаря“» в журналі /749/
«Киевская старина» (1906. — № 11/12. — С. 333), окремий відбиток — К., 1907. — С. 134; тут припущено помилку в прочитанні третього рядка: «Розвивайся, коли твоє».
Вперше введено до збірки творів у виданні: Шевченко Т. Кобзарь / За ред. В. Доманицького. — СПб., 1907. — С. 270 — 271, де упорядник виправив свою помилку у третьому рядку.