[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 403-405; С. 758-759.]

Попередня     Головна     Наступна





DUBIA



1837 — 1839


Нудно мені, тяжко — що маю робити?

Молитися Богу? Так думка не та!

Не рад би, єй-богу, не рад би журитись,

Та лихо спіткало, а я сирота.

Нема кому в світі порадоньки дати,

Нема з ким прокляту журбу поділить,

Ніхто не пригорне, як рідная мати,

Ніхто не спитає: «Що в тебе болить?»

Зелена діброва — та що мені з того,

Що вона зелена в чужому краю!..

Цураються люди мене, як чужого,

А чи привітають — жалю завдають!

Вони п’ють, гуляють; у їх доля дбає,

А в мене немає — сміються мені:

«Чи бачиш, меж нами ледащо гуляє!»

Ледащо?.. А за що!.. Що на чужині!

Гуляйте, глузуйте — ваша доля мати,

А мені меж вами немає де стать.

Я в сірій свитині, ви пани багаті,

Не смійтеся ж з мене, що я сирота!

Прибуде година, коли не загину —

Меж вами, панами, недоля моя, —

Полину, побачу свою Україну:

То ненька рідненька, то сестри стоять —

В степу при дорозі — високі могили...

Отам моя доля, там світ Божий милий!











«НУДНО МЕНІ, ТЯЖКО — ЩО МАЮ РОБИТИ?..»


Джерело тексту:

список невідомою рукою у рукописному «Кобзарі» 1861, що належав І. П. Левченкові (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, с. 129 — 130).

Подається за цим списком.

Список не датовано.

Датується за місцем списку серед перших творів поета та свідченням Шевченка про початок його творчості у 1837 р., орієнтовно: 1837 р., С.-Петербург. /759/

Список чистовий, без виправлень. До «Кобзаря» 1861, що належав І. П. Левченкові, вірш переписано другим серед творів, об’єднаних спільною назвою «Думки», між поезіями «Тече вода в синє море...» і «Нащо мені чорні брови...». Під цією спільною назвою переписано далі: «Вітре буйний, вітре буйний!..», «За думою дума роєм вилітає...» («Гоголю»), «Тяжко-важко в світі жити...» і «Не женися на багатій...». Джерело, звідки переписані ці твори, не відоме. Як довідуємося із запису в реєстрі Петербурзького цензурного комітету, рукопис «Кобзаря» 1840 р. після схвалення його до друку цензором П. О. Корсаковим видано І. Левченкові (РДІА, ф. 777, оп. 27, № 204, арк. 7-8).

В автобіографії Шевченко писав: «В этом саду и в то же время начал он (Шевченко пише про себе у третій особі. — Ред.) делать этюды в стихотворном искусстве; из многочисленных попыток он впоследствии напечатал только одну балладу „Причинна“». До перших поетичних спроб міг належати і вірш «Нудно мені, тяжко — що маю робити?..».

За своїм провідним мотивом, образно-стильовими ознаками вірш «Нудно мені, тяжко — що маю робити?..» близький до ранньої творчості Шевченка, зокрема до його «думок», ліричних медитацій.

Вперше надруковано у статті В. С. Бородіна «До вивчення ранньої творчості Шевченка (неопублікований вірш „Нудно мені, тяжко — що маю робити?..“)» // Збірник праць дванадцятої наукової шевченківської конференції. — К., 1964. — С. 95.










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.