Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 35; 573.]
Попередня
Головна
Наступна
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває.
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.
Ой зоре! зоре! — і сльози кануть.
Чи ти зійшла вже і на Украйні?
Чи очі карі тебе шукають
На небі синім? Чи забувають?
Коли забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб і не чули.
N. N. («Сонце заходить, гори чорніють...»)
Джерело тексту:
чистовий автограф у «Малій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 71, с. 51).
Подається за «Малою книжкою».
Автограф не датовано.
Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1847 р. та часом перебування Шевченка з 22 червня 1847 р. по 11 травня 1848 р. в Орській фортеці, орієнтовно: кінець червня — грудень 1847 р., Орська фортеця.
Первісний автограф не відомий. Наприкінці 1849 (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту поета 23 квітня), після повернення з Аральської описової експедиції до Оренбурга, Шевченко переписав вірш з невідомого ранішого автографа до «Малої книжки» (під № 3 до четвертого зшитка за 1846 — 1847 рр.). Згодом, найімовірніше 1857 р., наприкінці перебування поета на засланні в Новопетровському укріпленні, дописано заголовок-присвяту «N. N.». Позначену криптограмою особу не встановлено. Є підстави вважати, що це Ганна Закревська, найсерйозніше захоплення Шевченка останніх перед засланням років, адресат написаних 1848 р. віршів «Г. З.» та «Якби зострілися ми знову». Інші можливі адресати — Феодосія Кошиць (див. коментар до вірша «Не завидуй багатому»), відома зі спогадів О. С. Афанасьєва-Чужбинського дівчина-прочанка, з якою Шевченко познайомився в Києві (АфанасьєвЧужбинський О. С. Спомини про Шевченка. — Спогади про Тараса Шевченка. — К., 1982. — С. 104).
До «Більшої книжки» твір не переписано.
Вперше надруковано за «Малою книжкою» у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 403 і того ж року у виданні: Поезії Тараса Шевченка. — Львів, 1867. — Т. 2. — С. 222 — 223 (в обох виданнях подано за «Малою книжкою», але без заголовка «N. N.», у львівському виданні з пропуском, за недоглядом, передостаннього, 14-го рядка). /574/