[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 232; 687-688.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти

На батька бісового я трачу

І дні, і пера, і папір!

А іноді то ще й заплачу,

Таки аж надто. Не на мир

І на діла його дивившись,

А так, мов іноді упившись

Дідусь сивесенький, рида, —

Того, бачте, що сирота.

«НА БАТЬКА БІСОВОГО Я ТРАЧУ...»

Джерела тексту:

чистовий автограф у «Малій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 71, с. 202);

чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 104).

Подається за «Більшою книжкою».

Автографи не датовані.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1850 р. (під № 11 у третьому зшитку за 1850 рік) та часом перебування Шевченка в Оренбурзі взимку — навесні 1850 р., орієнтовно: січень — квітень 1850 р., Оренбург.

Найраніший відомий текст — автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано на початку 1850 року, не пізніше 23 квітня (дня арешту поета). Під час переписування до «Малої книжки» поет виправив два рядки. У 1858 р., не раніше 18 березня й не пізніше 22 листопада, Шевчен/688/ко переписав твір зі значними переробками до «Більшої книжки», текст якої остаточний.

Вперше надруковано у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом А Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 421 (подано за «Більшою книжкою »).

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти