Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 306; 716-717.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти





СЕСТРІ



Минаючи убогі села,

Понаддніпрянські невеселі,

Я думав, де ж я прихилюсь?

І де подінуся на світі?

І сниться сон мені: дивлюсь,

В садочку, квітами повита,

На пригорі собі стоїть,

Неначе дівчина, хатина.

Дніпро геть-геть собі розкинувсь!

Сіяє батько та горить!

Дивлюсь, у темному садочку,

Під вишнею у холодочку,

Моя єдиная сестра!

Многострадалиця святая!

Неначе в Раї спочиває

Та з-за широкого Дніпра

Мене, небога, виглядає.

І їй здається, виринає

З-за хвилі човен, доплива...

І в хвилі човен порина.

— Мій братику! Моя ти доле! —

І ми прокинулися. Ти...

На панщині, а я в неволі!..

Отак нам довелося йти

Ще змалечку колючу ниву!

Молися, сестро! Будем живі,

То Бог поможе перейти.











СЕСТРІ


Джерела тексту:

чорновий автограф на окремому аркуші (ІЛ, ф. 1, № 820); чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 204). Подається за «Більшою книжкою». /717/

Дата в чистовому автографі: «20 июля, в Черкасах»; дата в «Більшій книжці» — «20 июля, Черкасы».

Датується за автографами: 20 липня 1859 р., Черкаси.

Найраніший відомий текст — чистовий автограф на окремому аркуші, на другій стороні якого написано текст поезії «Колись, дурною головою...» (ІЛ, ф. 1, № 820); автограф має значні відміни від тексту «Більшої книжки ».

У 1859 р., не раніше 20 липня і не пізніше 18 серпня, поет переписав твір до «Більшої книжки» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 240). Чистовий автограф у «Більшій книжці» — остаточний текст твору.

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861. — № 6. — С. 47 — 48) за «Більшою книжкою».

Вперше введено до збірки творів у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 633 — 634, за першодруком.

За першодруком виконано рукописні копії: у збірці «Сочинения Т. Шевченка», 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 560, оп. 1, № 4, с. 405 — 406) та у збірці «Кобзар» 1866 р. (ІЛ, ф. 1, № 842, с. 55 — 56).

Твір присвячено рідній сестрі поета Ярині Григорівні Бойко (1816 — 1865), котра на той час, як і всі родичі поета, ще залишалася кріпачкою поміщика В. Е. Фліорковського.










Попередня     Головна     Наступна             Варіанти


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.