[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 307; 717-718.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти

Колись, дурною головою,

Я думав, — горенько зо мною!

Як доведеться в світі жить?

Людей і Господа хвалить?

В багні колодою гнилою

Валятись, старітися, гнить,

Умерти й сліду не покинуть

На обікраденій землі...

О горе! горенько мені!

І де я в світі заховаюсь?

Щодень пілати розпинають,

Морозять, шкварять на огні!

«КОЛИСЬ, ДУРНОЮ ГОЛОВОЮ...»

Джерела тексту:

чистовий автограф (ІЛ, ф. 71, № 820);

чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 241). Подається за «Більшою книжкою».

Дата в чистовому автографі № 820: «21 июля, в Черкасах»; дата в «Більшій книжці» — «21 июля. Черкасы».

Датується за автографами: 21 липня 1859 р., Черкаси.

Первісний автограф не відомий.

Найраніший відомий текст — чистовий автограф на окремому аркуші, на звороті якого написано вірш «Сестрі» (ІЛ, ф. 1, № 820). У 1859 р., не раніше 21 липня і не пізніше 18 серпня, твір переписано до «Більшої книжки». Чистовий автограф у «Більшій книжці» — остаточний текст твору.

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1862. — № 1. — С. 6) за «Більшою книжкою» із редакційною заміною слова в рядку 8: «На (обезславленій) землі».

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867, за першодруком.

Твір написано 21 липня 1859 р., коли Шевченка тримали під арештом у Черкасах. Поезія перегукується з написаним у грудні 1845 р. на Україні віршем «Минають дні, минають ночі...»; вона розвиває тему служіння народові в боротьбі з соціальним злом. В обох творах є текстуальні збіги. /718/

Щодень пілоти розпинають... — Згідно з Біблією Понтій Пілат, римський прокуратор Іудеї, прирік на розп’яття Ісуса Христа.

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти