Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 308; 718-719.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти





Якби-то ти, Богдане п’яний,

Тепер на Переяслав глянув!

Та на замчище подив[ив]сь!

Упився б! здорово упивсь!

І препрославлений козачий

Розумний батьку!.. і в смердячій

Жидівській хаті б похмеливсь

Або б в калюжі утопивсь,

В багні свинячім.


Амінь тобі, великий муже!

Великий, славний! та не дуже...

Якби ти на світ не родивсь

Або в колисці ще упивсь...

То не купав би я в калюжі

Тебе преславного. Амінь.











«ЯКБИ-ТО ТИ, БОГДАНЕ П’ЯНИЙ...»


Джерела тексту:

чорновий автограф (РДАЛМ, ф. 2591, оп. 2, № 25, арк. 2);

чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 242).

Подається за «Більшою книжкою».

Дата в чорновому автографі «18. Август. В Переяслові», в чистовому — «18 августа. В Переяславі».

Датується за чистовим автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1859 р.: 18 серпня 1859 р., Переяслав.

Чорновий автограф з виправленнями Шевченка написано олівцем, дату поставлено вгорі аркуша. На початку XX ст. цей автограф належав М. І. Стороженкові, до якого потрапив з родини Рєпніних (див.: Шевченко Т. Кобзарь. — 2-ге вид. — СПб., 1908. — С. V). У 1984 р. його виявлено в РДАЛМ (див. Трофимов И. Уникальная находка // Советская культура. — 1984. — 2 февраля; Гальченко С. Четыре автографа // Литературная газета. — 1984. — 14 марта). У зібранні творів Шевченка його текст подається вперше. За чорновим автографом, з кількома виправленнями, Шевченко переписав вірш до «Більшої книжки».

Рядки 1 — 4 вперше надруковано за «Більшою книжкою» у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 636. Повністю вперше надруковано за «Більшою книжкою» в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 213) з неточною датою: «19 августа 1859».

Богдан — Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (близько 1595 — 1657), державний діяч і полководець, гетьман України (1648 — 1658), керівник визвольної війни українського народу проти польсько-шляхетського гніту. Ставлення Шевченка до діяльності Б. Хмельницького було неоднозначним. Шевченко високо оцінював його як одного з «праведних гетьманів», «славного Богдана» («Гайдамаки»), «гениального бунтовщика» (запис у щоденнику 22 вересня 1857 р.), визначного ватажка народно-визвольної боротьби й, слідом за народними думами (пор.: Сборник украинских песен, издаваемый Михайлом Максимовичем. — Киев, 1849. — Ч. 1. — С. 76), називав його «козачим батьком». Але водночас Шевченко дорікав Хмельницькому за те, що після його смерті укладену ним угоду російський царизм використав для посилення гніту на Україні та знищення її автономії. В оцінці Хмельницького у вірші «Якби-то ти, Богдане п’яний...» відбилися гнітючі враження від перебування у Переяславі в серпні 1859 р., під час вимушеного повернення заарештованого на Україні поета з Києва до Петербурга.

Переяслав (нині Переяслав-Хмельницький) — місто Київської області. Одне з найбільших міст на Україні XVII ст., в 1648 — 1781 рр. центр Переяславського полку. В січні 1654 р. тут відбулася Переяславська загальна військова рада, на якій схвалено воєнний союз України з Росією. За часів Шевченка — занедбане повітове містечко Полтавської губернії. /719/

Та на замчище подив[ив]сь! — Замчищем Шевченко називає старовинну частину Переяслава, розташовану на узвишші при впадінні Альти в Трубіж. У княжі часи тут був укріплений дитинець; за панування Речі Посполитої побудовано замок князя Острозького, вщент зруйнований 1648 р. козаками Б. Хмельницького. Тут же знаходився майдан, на якому відбулася Переяславська рада. Однак у XIX ст. це місце стало найбільш занедбаним районом міста з вузькими й брудними вуличками, де жила єврейська біднота (Переяслав-Хмельницький і його історичні пам’ятки. — К., 1954. — С. 52). Шевченкові Переяслав був добре відомий ще до заслання. Описуючи його 1845 р. в нотатках для Археографічної комісії, він зазначав: «В цитадели древней крепости, или в вышнем городе, церковь Успения Пресвятыя Богородицы. Та самая, в которой присягал Богдан Хмельницкий на верность Московскому царю, сгорела, и на том месте в 1760 году построена новая по образцу древней, деревянная о девяти византийских куполах, с крещатыми окнами на фронтонах. А при Феодосии преосвященном Переяславском в 1825 году возобновлена; внутренность осталась в прежнем виде, а наружность, к сожалению, до варварства искажена. Невозможно смотреть на нее, а не только рисовать». Успенську церкву в Переяславі, «прославленную в 1654 году принятием присяги на верность Московскому царю Алексею Михайловичу гетманом Зиновием Богданом Хмельницким со старшинами и депутатами всех сословий народа украинского», Шевченко згадував і в написаній 1855 р. на засланні повісті «Близнецы».

Або в калюжі утопивсь... — 1845 року Шевченко намалював акварель «Церква Покрова в Переяславі», де відтворено переяславський краєвид з церквою і вбогими халупками на другому плані та великою калюжею, в якій купаються свині, — на першому. Цю характерну деталь Шевченко робить домінантною при описі Переяслава 1859 р. у вірші «Якби-то ти, Богдане п’яний...». Показові творчі пошуки поета в чернетці вірша; написавши спершу:

Або в калюжі утопивсь Гарнесенько в багні свинячім, —

Шевченко закреслив слово «калюжі» й надписав зверху «під валом», потім «за валом», але зрештою повернувся до варіанта «в калюжі», який зберіг і в остаточному, чистовому автографі «Більшої книжки».










Попередня     Головна     Наступна             Варіанти


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.