Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 335; 731.]

Попередня     Головна     Наступна





Ой діброво — темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом —

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Возьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою —

Та й спать ляже, втомившися

Турбóю такою.











«ОЙ ДІБРОВО — ТЕМНИЙ ГАЮ!..»


Джерело тексту:

список В. М. Білозерського з виправленнями Шевченка в «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 289 — 290).

Подається за «Більшою книжкою».

Дата в списку: «15 стичня 1860. СПб.».

Датується за цим списком: 15 січня 1860 р., С.-Петербург.

Автограф, з якого вірш переписано до «Більшої книжки», не відомий. Твір позначено цифрою «II», перед ним під порядковим номером «І» рукою В. М. Білозерського переписано вірш «Дівча любе, чорнобриве... ».

Вірш є вільним переспівом української народної пісні «Ой дуброво, дубровонько!..», яка побутувала в Галичині й увійшла до альманаху «Русалка Дністровая» (Будапешт, 1837. — С. 35) та (в латинській транскрипції) до збірки Жеготи Паулі «Pieśni ludu ruskiego w Galicji» (Lwów, 1839. — С. 44). В польському перекладі опублікована у збірці Яна Чечота «Pionski wieśniacze znad Niemna, Dniepra i Dniestra» (N 62).

За яким джерелом зроблено переспів Шевченка, не відомо. Знайомство його з «Русалкою Дністровою» в серпні 1843 р. засвідчене в листі П. Я. Лукашевича до І. М. Вагилевича від 21 вересня 1843 р.: «Коли Вашу листину получил, той час з паном Шевченком читовали Вашого «Мадея», що єсте напечатали в Будині» (Возняк М. Шевченко і Галичина // Україна. — 1930. — № 3 — 4. — С. 69). Однак близькість переспіву до фольклорного першоджерела доводить, що поет скористався останнім не з пам’яті, а мав перед собою його текст. Можливо, Шевченка познайомив з ним Е. Желіговський, якому була відома збірка Я. Чечота (див.: Мальдіс А. Й., Мартинова Е. М. Творча співдружність революційних демократів: Шевченко і Желіговський // Рад. літературознавство. — 1964. — № 2. — С. 107). Про зустрічі Шевченка з Желіговським у Петербурзі свідчать записи в щоденнику Шевченка від 28 березня, 11 квітня, 13 травня 1858 р.

Вперше надруковано за «Більшою книжкою» у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 640. /732/










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.