Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 341; 735.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти





Тим неситим очам,

Земним богам — царям,

І плуги, й кораблі,

І всі добра землі,

І хвалебні псалми

Тим дрібненьким богам.


Роботящим умам,

Роботящим рукам

Перелоги орать,

Думать, сіять, не ждать

І посіяне жать

Роботящим рукам.


Добросердим-малим,

Тихолюбцям-святим,

Творче неба й землі!

Долгоденствіє їм

На сім світі; на тім...

Рай небесний пошли.


Все на світі — не нам,

Все богам тим — царям!

І плуги, й кораблі,

І всі добра землі,

Моя любо!.. а нам —

Нам любов меж людьми.











«ТИМ НЕСИТИМ ОЧАМ...»


Джерела тексту:

фрагменти первісного тексту, опубліковані в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 239 — 240) за автографом, нині не відомим;

чорновий автограф рядків 1 — 6 і список невідомою рукою рядків 7 — 24 на окремому аркуші (ІЛ, ф. 1, № 39);

список О. М. Лазаревського в «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 295).

Подається за «Більшою книжкою».

Чорновий автограф і список невідомою рукою не датовані.

Дата в списку О. М. Лазаревського: «31 мая, СПб.».

Датується за списком О. М. Лазаревського та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 31 травня 1860 р., С.-Петербург.

Фрагменти первісного тексту — за нині не відомим «першим рукописом» Шевченка — опубліковано в підрядкових виносках у «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 239 — 240). Дальшу стадію роботи над віршем відбивають записані Шевченком на окремому аркуші перші шість рядків і список невідомою рукою решти тексту. Автограф, за яким О. М. Лазаревський переписав текст до «Більшої книжки», не відомий. Твір є переспівом вірша російського поета В. С. Курочкіна «Для великих земли», опублікованого в журналі «Мода» (1857. — № 1; див.: Ивакин Ю. Т. Г. Шевченко и В. Курочкин: Новые материалы // Советская Украина. — 1957, № 6, с. 162 — 165).

Вперше надруковано за «Більшою книжкою» в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 239 — 240), де вірш приєднано під номером «IV» до поданих під спільною назвою «Молитви» віршів «Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинающих спини...». Рядки 7 — 8 в першодруку переставлено:

Роботящим рукам,

Роботящим умам.










Попередня     Головна     Наступна             Варіанти


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.