Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 348; 742-743.]

Попередня     Головна     Наступна





Над Дніпровою сагóю

Стоїть явор меж лозою,

Меж лозою з ялиною,

З червоною калиною.


Дніпро берег риє-риє,

Яворові корінь миє.

Стоїть старий, похилився,

Мов козак той зажурився.


Що без долі, без роди́ни

Та без вірної дружини,

І дружини і надії

В самотині посивіє!


Явор каже: — Похилюся

Та в Дніпрові скупаюся. —

Козак каже: — Погуляю

Та любую пошукаю. —


А калина з ялиною

Та гнучкою лозиною,

Мов дівчаточка із гаю

Вихожаючи, співають;


Повбирані, заквітчані

Та з таланом заручені,

Думки-гадоньки не мають,

В’ються-гнуться та співають. /349/











«НАД ДНІПРОВОЮ САГОЮ...»


Джерело тексту:

чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 300). Подається за «Більшою книжкою». Дата в автографі: «24 июня».

Датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 24 червня 1860 р., С.-Петербург.

Первісний автограф не відомий.

Вперше надруковано за «Більшою книжкою» в журналі «Основа» (1861. — № 10. — С. 2). /743/

До збірки творів уперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 648, де подано за першодруком.

В основу вірша, навіяного роздумами Шевченка про свою самотність та мріями одружитися, покладено українську народну пісню «Стоїть явор над водою...» {Максимович М. Малороссийские песни. — М., 1827. — С. 3); перший його рядок збігається з початком української народної думи про Федора Безрідного (Максимович М. Украинские народные песни. — Вып. 1. — Киев, 1849. — С. 5).

Сага — річкова затока.










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.