Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 350; 743-744.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти





Світе ясний! Світе тихий!

Світе вольний, несповитий!

За що ж тебе, світе-брате,

В своїй добрій, теплій хаті

Оковано, омурано

(Премудрого одурено).

Багряницями закрито

І розп’ятієм добито?


Не добито! Стрепенися!

Та над нами просвітися,

Просвітися!.. Будем, брате,

З багряниць онучі драти,

Люльки з кадил закуряти,

Явленними піч топити,

А кропилом будем, брате,

Нову хату вимітати!











«СВІТЕ ЯСНИЙ! СВІТЕ ТИХИЙ!..»


Джерела тексту:

фрагменти тексту, опубліковані у виданні за редакцією В. М. Доманицького: Шевченко Т. Кобзарь. — 2-ге вид. — СПб., 1908. — С. 633, за списком, що належав Г. В. Богданенкові, а згодом — В. С. Степаненкові;

список невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 617);

першодрук у кн.: Партицький О. Провідні ідеї в письмах Тараса Шевченка. — Львів, 1872. — С. 29;

публікація у журналі «Правда» (1873. — № 15. — С. 511);

чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 302).

Подається за «Більшою книжкою».

Дата в автографі: «27 июня».

Датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 27 червня 1860 р., С.-Петербург.

Первісний автограф (чи автографи), від якого походило кілька списків початку 60-х років XIX ст., що мають чимало різночитань і не дають єдиного тексту, не відомий. Одну з початкових стадій роботи Шевченка над віршем відбиває, ймовірно, список, що належав Г. В. Богданенкові, а згодом В. С. Степаненкові (ІР НБУВ, І. 1869). Близький до нього список у /744/ рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862, можливо, походить з того самого джерела, але має різночитання в рядках 4, 8, 13. За нині не відомими джерелами — з відмінами від згаданих списків — вірш опубліковано 1872 р., у книжці О. О. Партицького та 1873 р. у львівському журналі «Правда» (де його помилково подано як уривок з поеми Шевченка «Єретик»). Близький до цих публікацій (але з різночитаннями) список є в «Кобзарі» 1860 р. з рукописними вставками (ІЛ, № 535, с. 9). Остаточний текст вірша створено Шевченком у «Більшій книжці».

Вперше надруковано у кн.: Партицький О. Провідні ідеї в письмах Тараса Шевченка. — Львів, 1872. — С. 29, де подано за не відомим нині джерелом.

До збірки творів уперше введено в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 242), де вперше подано за «Більшою книжкою».

Явленними піч топити... — Ідеться про ікони, які церква оголошувала чудодійними, оскільки вони з’явилися нібито з «волі Божої», без людської участі.










Попередня     Головна     Наступна             Варіанти


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.