Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 371; 759-760.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти





Кума моя і я

В Петрополіськім лабіринті

Блукали ми — і тьма, і тьма...

«Ходімо, куме, в піраміду,

Засвітим світоч». І зайшли.

Єлей і миро принесли.

І чепурненький жрець Ізіди,

Чорнявенький і кавалер,

Скромненько длань свою простер,

І хор по манію лакея,

Чи то жерця: «Во Іудеї

Бисть цар Саул». Потім хор

Ревнув з Бортнянського: «О скорбь,

О скорбь моя! О скорбь велика!»











«КУМА МОЯ І Я...»


Джерело тексту:

чистовий автограф на звороті листа А. М. Маркевича до Шевченка від 16 вересня 1860 р. (ІЛ, ф. 1, № 20).

Подається за автографом.

Автограф не датований.

Датується орієнтовно за листом А. М. Маркевича: друга половина вересня — грудень 1860 р.

Автограф написано олівцем на звороті листа А. М. Маркевича з датою «16 сентября» (рік встановлюється за змістом листа, де йдеться про розрив Шевченка з Ликерою Полусмаковою: «Не имея решительно никого, чтобы послать за вещами Лукерьи...». Див.: Листи до Тараса Шевченка. — С. 162). Текст чистовий, лише в рядку 9 закреслено початок слова.

Вперше надруковано О. П. Новицьким у ЗНТШ (1913. — Кн. 3. — С. 176), де подано за автографом.

До збірки творів уперше введено у виданні: Шевченко Т. Поезія / Під редакцією акад. С. Єфремова і М. Новицького. — Т. 2. — К., 1927. — С. 426. /760/

Кума моя... — Йдеться про Н. В. Тарновську.

В Петрополіськім лабіринті Блукали ми... — Тобто вулицями Петербурга (Петрополіс — у перекладі з грецької — «місто Петра»), який у вірші уподібнюється до столиці стародавнього Єгипту, щоб наголосити аналогію між православною церковною відправою та богослужінням на стародавньому Сході (пор. подібне зіставлення у вірші «Саул»: «В непробудимому Китаї, в Єгипті темному, у нас...»). Вірш написано під безпосереднім враженням від прогулянки Петербургом разом з Н. В. Тарновською пізньої осені 1860 р.

Ходімо, куме, в піраміду... — Очевидно, йдеться про Петропавлівський собор, який служив місцем поховання російських царів подібно до того, як піраміди були усипальницями єгипетських фараонів.

Жрець Ізіди — тут: православний священик, порівнюваний із служителем культу давньоєгипетської богині родючості й материнства Ізіди, зображуваної з дитиною на руках — аналог Богородиці в християнській релігії.

Бортнянський Дмитро Степанович (1751 — 1825) — український і російський композитор, автор численних хорових творів, серед них і церковної музики.

«О скорбь моя! О скорбь велика!» — Можливо, йдеться про духовний концерт Д. С. Бортнянського «Вскую прискорбна єси, душе моя».










Попередня     Головна     Наступна             Варіанти


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.