Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 125; 624-625.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти





І багата я,

І вродлива я,

Та не маю собі пари,

Безталанна я.

Тяжко, тяжко в світі жить

І нікого не любить,

Аксамитові жупани

Одинокій носить.

Полюбилась би я,

Одружилась би я

З чорнобривим сиротою,

Та не воля моя!

Батько, мати не сплять,

На сторожі стоять,

Не пускають саму мене

У садочок гулять.

А хоч пустять, то з ним,

З препоганим старим,

З моїм нелюбом багатим,

З моїм ворогом злим!











«І БАГАТАЯ...»


Джерела тексту:

чистовий автограф у «Малій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 71, с. 315);

чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 146);

першодрук у журналі «Народное чтение» (1860. — № 1. — С. 145 — 146).

Подається за «Більшою книжкою».

Автографи не датовано.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848 — 1849 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 р., Косарал.

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко заніс вірш під № 27 у шостому зшитку за 1848 рік орієнтовно наприкінці 1849 — на початку У 1850 року (до арешту

23 квітня). Під час переписування він виправив рядок 5. У 1858 р., не раніше 18 березня і не пізніше 22 листопада, Шевченко переніс вірш з «Малої книжки» до «Більшої книжки» зі змінами в рядках 4 та 18. Публікацію в журналі «Народное чтение» (1860. — № 1) здійснено за текстом «Більшої книжки» з неточностями в рядках 5 — 6. Вірш «І багата я...» надруковано третім серед чотирьох Шевченкових творів під загальною назвою «Малороссийские стихотворения» без прізвища автора. В добір/625/ку ввійшли також вірші «І широкую долину...», «Не вернувся із походу...», «Полюбилася я...». Тут же вміщено російський переклад всіх творів, зроблений О. М. Плещеєвим.

Найімовірніше, з «Малої книжки» вірш було переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 50-х років XIX ст., що належав Л. М. Жемчужникову. Деякі відміни цього списку, що не зберігся, подав О. Я. Кониський. У вірші «І багата я...» він відзначив варіант у рядку 18, що збігається з текстом відповідного рядка в «Малій книжці» (див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 16).

Вперше введено до збірки творів у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 476 і того ж року за цим виданням у книжці: Поезії Тараса Шевченка. — Львів, 1867. — Т. 2. — С. 238 — 239. Текст публікації в «Кобзарі» 1867 р. близький до тексту «Більшої книжки», проте має варіант у рядку 5: «Тяжко-важко в світі жить ».










Попередня     Головна     Наступна             Варіанти


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.