[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 135; 633-634.]

Попередня     Головна     Наступна             Варіанти





Ой не п’ються пива-меди,

Не п’ється вода,

Прилучилась з чумаченьком

У степу біда.

Заболіла головонька,

Заболів живіт,

Упав чумак коло воза,

Упав та й лежить.

Із Одеси преславної

Завезли чуму,

Покинули товариші —

Горенько йому.

Воли його коло воза

Понуро стоять.

А із степу гайворони

До його летять.

— Ой не клюйте, гайворони,

Чумацького трупу,

Наклювавшись, подохнете

Коло мене вкупі.

Ой полетіть, гайворони

Мої сизокрилі,

До батечка та скажіте,

Щоб службу служили

Та за мою грішну душу

Псалтир прочитали,

А дівчині молоденькій

Скажіть, щоб не ждала.











«ОЙ НЕ П’ЮТЬСЯ ПИВА-МЕДИ...»


Джерело тексту:

чистовий автограф у «Малій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 71, с. 327 — 328).

Подається за цим автографом.

Автограф не датовано.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848 — 1849 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 р., Косарал.

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко заніс твір під № 36 у сьомому зшитку за 1848 рік орієнтовно наприкінці 1849 — на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). При цьому він зробив виправлення в рядку 15, виправив описку у рядку 9. Пізніше, очевидно в Новопетровському укріпленні, повернувшись до тексту вірша, Шевченко олівцем замінив слово в рядку 21. До «Більшої книжки» твір не перенесено.

Вперше надруковано за «Малою книжкою» у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 535 — 536 і за цим виданням у книжці: Поезії Тараса Шевченка. — Львів, 1867. — Т. 2. — С. 245 — 246.

Як і поезія «У неділеньку та ранесенько...», вірш генетично пов’язаний з народними піснями, в яких розповідається про хворобу і смерть чумака в дорозі («Ой сидить пугач в степу на могилі...», «Ой ходив чумак сім рік по Дону...», «У полі криниченька...», «Молодий чумаченько воли запрягає...», «Ой в городі два явірка...» та ін.). Варіант пісні «Ой сидить пугач в степу на могилі...», записаний Шевченком орієнтовно 1846 р. в Сквирському повітрі разом з трьома іншими чумацькими піснями («Зажурився бідний сіромаха...», «А в городі Самарі...», «Чи я ж тобі не казала...»), надруковано у збірнику «Чумацкие народные песни И. Я. Рудченка» (К., 1874. — С. 143). Інший варіант цієї пісні — текст і мелодію записано співаком італійської опери О. Г. Ревуцьким від Шевченка в Петербурзі після повернення поета з заслання — надрукував Д. М. Ревуцький (див.: Ревуцький Д. Шевченко і народна пісня// Пам’яті Шевченка: Збірник статей до 125-ліття з дня народження. — К., 1939. — С. 456 — 457). «Пугача» співають чумаки в поемі «Катерина». Пісню «Ой сидить пугач в степу на могилі...», за спогадами О. С. Афанасьєва-Чужбинського, співав Шевченко, гостюючи взимку 1845 р. у Закревських в селі Березовій Рудці на Полтавщині (Русское слово. — 1861. — Кн. 5. — Май. — С. 16 — 17). /634/

Із Одеси преславної Завезли чуму... — Традиційний мотив — смерть чумака в дорозі — в цих рядках трансформується за допомогою реалій сучасного Шевченкові життя — відомостей про епідемію холери, що охопила в 1847 — 1848 рр. більшу частину території Російської імперії, зокрема український південь. Серед інших портових міст Одеса була центром поширення хвороби. Про епідемію холери в Одесі Шевченкові написав А. І. Лизогуб у листах від 21 жовтня 1847 та від 15 липня 1848 р. (Листи до Тараса Шевченка. — К., 1993. — С. 46, 61).










Попередня     Головна     Наступна             Варіанти


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.