Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 3: Драматичні твори. Повісті. — С. 573-574.]

Попередня     Головна     Наступна





НЕЗНАЙДЕНІ ТВОРИ



ПОВЕСТЬ О БЕЗРОДНОМ ПЕТРУСЕ


Вперше згадано у повідомленні М. М. Лазаревського «Извещение о прозаических сочинениях Т. Гр. Шевченка на великорусском языке»: «Повесть о безродном Петрусе, неизвестно какого времени, переписанная не Шевченком, а им только исправленная, 23 1/2 л. — 1/2 л.» (Основа. — 1862. — № 3. — С. 143).

Разом з іншими повістями «Повесть о безродном Петрусе» опинилася в М. I. Костомарова, але не була надрукована ні в періодичній пресі, ні у виданні «Поэмы, повести и рассказы Т. Г. Шевченка, писанные на русском языке» (Киев, 1888). Про її зміст М. I. Костомаров писав: «„Повесть о безродном Петрусе“ переносит читателя в ту эпоху, когда казацкие старшины, преобразованные в русские чины и получившие вместе с ним потомственное дворянское достоинство, совершали крайние самоуправства, пользуясь крайнею продажностью и мелкодушием судей. К сожалению, автор наложил без удержу слишком много густых чересчур красок, что вредит силе впечатления, производимого на читателя, и исторической верности» (Костомаров Н. И. Письмо к изд.-редактору «Русской старины» М. И. Семевскому // Русская старина. — 1880. — № 3. — С. 609).

Подальша доля авторизованого списку не відома.

Датується часом, коли Шевченко, перебуваючи в Новопетровському укріпленні, написав й інші повісті, орієнтовно: 1852 — 1857 рр., Новопетровське укріплення.










ДРАМАТИЧНИЙ ТВІР БЕЗ НАЗВИ І КІНЦЯ


Вперше згадано у повідомленні М. М. Лазаревського «Извещение о прозаических сочинениях Т. Гр. Шевченка на великорусском языке»: «Драматическое произведение, без названия и конца, неизвестно какого времени, 3 л. — 1/2 л.» (Основа. — 1862. — № 3. — С. 143).

Автографи повістей, про які сповіщав М. М. Лазаревський, опинилися у М. I. Костомарова. Очевидно, й цей драматичний твір перейшов до нього, однак не був опублікований. Подальша доля автографа не відома.

Датується часом, коли Шевченко, перебуваючи в Новопетровському укріпленні, написав повісті, орієнтовно: 1852 — 1857 рр., Новопетровське укріплення. /574/




ЛУНАТИКА


У щоденнику Шевченка є такий запис від 18 квітня 1858 р.: «Получил милейшее письмо от милейшего Сергея Тимофеевича Аксакова, на которое буду отвечать завтра, — сегодня я увлекся своею „Лунатикою“». Проти цього запису в щоденнику на полях рукою М. М. Лазаревського написано: «Как-то, где-то совсем пропала». Ніяких інших відомостей про цей твір не маємо. Можна здогадуватися, що це була повість.

Датується орієнтовно: кінець березня — квітень 1858 р. (часом повернення Шевченка із заслання в Петербург і часом запису в щоденнику про «Лунатику»).










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.