Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 6. — С. 538-545.]

Попередня     Головна     Наступна






КОМЕНТАРІ (продовження)



ОФІЦІЙНІ ЛИСТИ



1839


1. ДО ПРАВЛІННЯ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

3 червня 1839. С.-Петербург

Подається за оригіналом (ІЛ, ф. 1, № 251, арк. 1). Рукопис невідомої особи з власноручним підписом Т. Г. Шевченка: «К сему прошению руку приложил. Тарас Шевченко».

Вперше надруковано в газеті «День» (1914. — № 54).

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 3.

Получив свободу от помещика своего... — Йдеться про викуп Шевченка з кріпацтва 22 квітня 1838 р. (див.: Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 13 — 14).

...уже год посещаю рисовальные классы императорской Академии художеств... числясь только посторонним учеником Академии... — На клопотання К. П. Брюллова 21 травня 1838 р. Шевченка зарахували до Академії мистецтв стороннім учнем. Сторонніми учнями Академії мистецтв називалися талановиті учні, що не мали попередньої систематичної освіти. З 1798 р. за певну плату вони одержували квитки на право відвідувати рисувальні класи, були поза штатом, перебували на власному утриманні, тоді як академісти — на повному утриманні Академії. Шевченко був зарахований до класу К. П. Брюллова. 3 травня 1839 р. за постановою Ради Академії мистецтв Шевченко нагороджений срібною медаллю за малюнок з натури: «Определено: записать в сей журнал список гг. академистов и вольноприходящих учеников, удостоившихся по третному экзамену, производившемуся 29 апреля 1839 года, к получению серебряных медалей первого и второго достоинства, а именно: [...] второго достоинства [...] за рисунок с натуры посторонний Шевченко» (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 20).









1840


2. ДО РАДИ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

10 грудня 1840. С.-Петербург

Подається за оригіналом (ІЛ, ф. 1, № 252, арк. 1 — 1 звор.). Рукопис невідомої особи з власноручним підписом Шевченка: «Тарас Шевченко подписался».

Вперше надруковано в газеті «День» (1914. — № 54).

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 6.

Шевченко подав прохання до Ради Академії мистецтв у зв’язку з тим, що відбулася реформа Академії: була скасована категорія учнів-академістів і на загальних підставах усім учням дозволялося відвідувати навчальні класи. /539/

10 січня 1841 р. Рада Академії мистецтв прийняла Шевченка у «число вольноприходящих учеников» (див.: Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 31).











1844


3. ДО ТОВАРИСТВА ЗАОХОЧУВАННЯ ХУДОЖНИКІВ

Жовтень 1844. С.-Петербург

Подається за оригіналом (РДІА, ф. 448, оп. 1, спр. 115, арк. 65, 65 звор., 66). Рукопис невідомої особи. Підпис не Шевченка.

Вперше надруковано у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 21 — 22 з неточною датою — «серпень 1844».

На документі напис: «См[отри] жур[нал] зас[едания] 30 окт[ября] 44 г., ст[атья] 2».

Товариство заохочування художників — об’єднання аматорів мистецтва (Петербург); засновано 1820 р. з метою пропагування образотворчого мистецтва, а також для надання матеріальної підтримки художникам.

Розглянувши заяву Шевченка, комітет Товариства заохочування художників 30 жовтня 1844 р. надав йому матеріальну допомогу (300 крб.) для видання альбому офортів «Живописная Украина».

Водночас повідомив, що 100 примірників видання «Живописной Украины», запропоновані Шевченком, придбати не зможе (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 57). У звіті за 1844 — 1845 рр. Товариство високо оцінило це видання.











1845


4. ДО РАДИ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

22 березня 1845. С.-Петербург

Подається за оригіналом (НМТШ, № а-61, арк. 1). Рукопис невідомої особи з підписом Шевченка: «Тарас Шевченко».

Вперше надруковано в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (1914. — Т. 119-120. — С. 62 — 63) з помилковим твердженням, ніби прохання написано власноручно Шевченком.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 23.

Обучаясь... под руководством г. профессора К. П. Брюллова... — Див. примітку до листа до Правління Академії мистецтв від 3 червня 1839 р.

...желая получить звание художника... — Звання класного художника після закінчення повного курсу навчання надавали учням, яким присуджували золоту медаль, звання некласного — срібну. Шевченко був нагороджений трьома срібними медалями. У виписці з журналу Ради Академії мистецтв про надання йому звання некласного художника від 22 березня 1845 р. зазначалося: «Определено: Поскольку Шевченко известен Совету по своим работам и награжден уже за успехи в живописи серебряною медалью 2-го достоинства, то удостоить его звания неклассного художника /540/ и представить на утверждение общему собранию Академии» (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 66).

Ухвалу Ради Академії мистецтв затверджено загальними зборами Академії (18 листопада) і виписано Шевченкові атестат (10 грудня 1845 р.), в якому вказувалося, що Шевченко «возведен в звание неклассного художника и утвержден в оном Публичным Собранием Академии [...] с правом по силе всемилостивейше дарованной Академии художеств привилегии пользоваться с потомством его вечною и совершенною свободою и вольностию и вступить в службу, в какую он сам, как свободный художник, пожелает» (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 73).






5. ДО ПРАВЛІННЯ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

22 березня 1845. С.-Петербург

Подається за оригіналом (НМТШ, №а-40, арк. 1). Рукопис невідомої особи з підписом Шевченка: «Т. Шевченко». В рукопису помилка: замість «Тараса» написано «Потапа».

Вперше надруковано з деякими неточностями в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (1914. — Т. 119-120. — С. 62).

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 23.

... о выдаче мне билета на проезд... — Йдеться про документ, що засвідчував би особу Шевченка під час подорожі в Україну. В «билете», виданому Шевченкові 23 березня Академією мистецтв за підписом конференц-секретаря В. І. Григоровича, зазначалося: «Предъявитель сего, удостоенный звания неклассного художника Имп[ераторской] Акад[емии] худ[ожеств] Тарас Шевченко, отправляется в малороссийские губернии для художественных занятий...» (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 66).











1846


6. ДО КИЇВСЬКОГО, ПОДІЛЬСЬКОГО І ВОЛИНСЬКОГО ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА Д. Г. БІБІКОВА

20 вересня 1846. Київ

Подається за оригіналом (НМТШ, № а-53, арк. 19 — 19 звор.). Рукопис невідомої особи з підписом Шевченка: «Свободный художник Т. Шевченко».

Вперше надруковано в збірнику: Пам’яті Т. Г. Шевченка. Зб. ст. до 125-ліття з дня народження. 1814 — 1939. — К.: Вид-во Академії наук УРСР. — 1939. — С. 561.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів: У 10 т. — К., 1957. — Т. 6. — С. 238.

Бібіков Дмитро Гаврилович (1792 — 1870) — київський, подільський і волинський генерал-губернатор. У 1852 — 1855 рр. — міністр внутрішніх справ. Йому була підпорядкована Тимчасова комісія для розгляду давніх актів, у якій в 1845 — 1847 рр. Шевченко працював художником.


/541/







7. ДО КАНЦЕЛЯРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОГО, ПОЛТАВСЬКОГО І ХАРКІВСЬКОГО ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА М. А. ДОЛГОРУКОВА

13 листопада 1846. Київ

Подається за автографом (НМТШ, № а-58, спр. 171/4088, арк. 55).

Вперше надруковано в збірнику: Т. Г. Шевченко в документах і матеріалах. — К., 1950. — С. 81.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів: У 10 т. — К., 1957. — Т. 6. — С. 238.

На адресу Академії мистецтв у Петербурзі Шевченкові надсилалися листи із замовленнями на «Живописную Украину», а також гроші замовників. Наприкінці березня 1845 р. Шевченко виїхав в Україну. Даний лист є його відповіддю на запит генерал-губернаторської канцелярії від 7 вересня 1846 р.: «Канцелярия черниговского, полтавского и харьковского генерал-губернатора, получив от некоторых гг. подписчиков требования на выписку издаваемых Вами эстампов под названием „Живописная Украйна“, покорнейше просит Вас, м[илостивый] г[осударь], уведомить ее в непродолжительном, по возможности, времени: куда именно следует адресовать к Вам деньги на получение помянутых эстампов». На документі напис: «(адрес[овать] в Киев)» (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 77).







8. ДО КУРАТОРА КИЇВСЬКОГО УЧБОВОГО ОКРУГУ О. С. ТРАСКША

27 листопада 1846. Київ

Подається за оригіналом (ІЛ, ф. 1, № 249, арк. 1 — 1 звор.). Рукопис О. Ф. Сенчила-Стефановського з власноручним підписом Шевченка: «Художник Т. Шевченко».

На проханні — резолюція О. С. Траскіна: «Представить просьбу эту министру вместе с представлением Совета и ответом о Буяльском. 27 ноября».

Вперше надруковано в журналі «Україна» (1907. — № 2. — С. 251 — 252). Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 25.

Траскін Олександр Семенович (1805 — 1855) — генерал-майор, куратор Київського учбового округу. В 1847 р. брав участь в арешті членів Кирило-Мефодіївського братства.

...определить меня на открывшуюся вакансию учителем рисования в университете св. Владимира... — Після виходу у відставку 1846 р. учителя малювання Київського університету українського художника Капітона Степановича Павлова (1792 — 1852), знайомого Шевченка, серед претендентів на цю посаду, крім Шевченка, були: академік Й. І. Габерцеттель (на той час перебував у Лондоні), художники П. І. Шлейфер та І. В. Буяльський. Протягом трьох місяців вирішувалася справа про заміщення посади, і лише наприкінці лютого 1847 р. «в виде опыта на один год» Шевченка було призначено учителем малювання Київського університету (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 87 — 88). /542/







9. ДО КИЇВСЬКОГО, ПОДІЛЬСЬКОГО І ВОЛИНСЬКОГО ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА Д. Г. БІБІКОВА

10 грудня 1846. Київ

Подається за оригіналом (ІЛ, ф. 1, № 249, арк. 1 — 1 звор.). Рукопис О. Ф. Сенчила-Стефановського з власноручним підписом Шевченка: «Художник Т. Шевченко».

На листі позначка Д. Г. Бібікова: «М[инистру] н[ародного] Просвещения]».

Вперше надруковано в журналі «Україна» (1907. — № 2. — С. 252 — 253).

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 26.

...я вступил с прошением к г. попечителю Киевского учебного округа... — Див. лист Шевченка до куратора Київського учбового округу О. С. Траскіна від 27 листопада 1846 р.

...я, по состоянию комиссии под высоким начальством Вашего высокопревосходительства... — Д. Г. Бібіков був головою Київської археографічної комісії, створеної 1843 р. при канцелярії київського, подільського й волинського генерал-губернатора.







10. ДО КИЇВСЬКОГО, ПОДІЛЬСЬКОГО І ВОЛИНСЬКОГО ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА Д. Г. БІБІКОВА

31 грудня 1846. Київ

Подається за оригіналом (НМТШ, № а-53, арк. 37). Рукопис невідомої особи з власноручним підписом Шевченка: «Художник Т. Шевченко».

На документі рукою губернського секретаря написано: «Серебр[ом] 34 р. 69 к. приня[л] губернский секрет[арь] Крамарен[ко]».

Вперше надруковано в збірнику: Пам’яті Т. Г. Шевченка. — С. 576.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів: У 10 т. — К., 1957. — Т. 6. — С. 240.

У дорученні київського, подільського і волинського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова скарбнику Крамаренку перевірити шнуровий зошит Шевченка з записами його витрат під час відрядження на Київщину, Волинь та Поділля вказується: «...означенные остаточные деньги записать в приход по книге сумм на посылку нарочных и эстафет, из коих помянутые 150 р. были отпущены» (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 85).













1850


11. ДО КЕРУЮЧОГО III ВІДДІЛОМ А. В. ДУБЕЛЬТА

10 січня 1850. Орська фортеця

Подається за автографом (ІЛ, ф. 1, № 132, арк. 1 — 1 звор.).

Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1894. — № 2. — С. 321 — 322). /543/

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів: У 10 т. — К., 1957. — Т. 6. — С. 241.

На документі написи: «№ 1610»; «1 мая 1850 года»; «Подал фл[игель]-ад[ъютант] Тимашев», «Генералу Дубельту смотри [1 нерозб.] 32, с. 363».

Бутаков — О. І. Бутаков.

Прошу одной великой милости, позволения рисовать. — Про своє велике бажання малювати Шевченко писав у листах від 24 жовтня 1847 р. до В. М. Рєпніної, від 11 грудня 1847 р. до А. І. Лизогуба, а також від 1 — 10 січня 1850 р. до В. А. Жуковського. 1 липня 1850 р. під час слідства в Оренбурзі, яке проводив підполковник Чигир Григорій Васильович (командир 2-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу), Шевченко зазначав: «... в 1847 году писал я из к[репости] Орской к начальнику штаба корпуса жандармов, осмеливаясь покорнейше просить его превосходительство оказать мне милость ходатайством о дозволении мне рисовать портреты и пейзажи» (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 218). У дозволі малювати Шевченкові було відмовлено.

У листі керуючого III відділом Л. В. Дубельта від 20 лютого 1850 р. генерал-ад’ютанту В. О. Перовському про передчасність будь-яких клопотань щодо поліпшення становища Шевченка зазначалося: «...я счел обязанностью доложить г. генерал-адъюнкту графу Орлову все содержание дела о находящемся в Отдельном Оренбургском корпусе рядовом Шевченке. Его сиятельство, имея в виду, что Шевченко по важности его преступления подлежал бы гораздо большему наказанию и что разжалованием его в рядовые оказано ему монаршее милосердие, изволил отозваться, что [...] полагает рановременным входить со всеподданнейшим докладом о помиловании Шевченки...» (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 185).











1858


12. ДО НАЧАЛЬНИКА III ВІДДІЛУ В. А. ДОЛГОРУКОВА

27 жовтня 1858. С.-Петербург

Подається за оригіналом (ІЛ, ф. 1, № 131, арк. 1 — 2). Текст написано Д. Каменецьким, підпис Шевченка.

Вперше надруковано в журналі «Русская мысль» (1898. — № 6. — С. 200 — 201).

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 160 — 162.

На документі резолюція В. А. Долгорукова: «Навести справку о сочинениях Шевченка, которые были напечатаны прежде удаления его из Петербурга. 29 октября» та написи: «При д[окладе] со справкой. 27 октября»; «28 октября 1858 года».

... почившего государя императора. — Йдеться про Миколу I (Миколу Павловича Романова; 1796 — 1855) — російського імператора (1825 — 1855). За особистим розпорядженням Миколи І відданому в солдати Шевченкові на засланні було заборонено писати й малювати. Поет у своїх /544/ творах (поемі «Сон», віршах «А. О. Козачковському», «Юродивий», «Слава», «Я не нездужаю, нівроку...») та щоденнику затаврував образ жорстокого царя, називаючи його «лютим Нероном», «творцем зла», «неудобозабываемым Тормозом» і под.

Возвращенный в столицу великодушием августейшего его сына... — Мається на увазі Олександр II (1818 — 1881) — російський імператор (1855 — 1881), старший син Миколи І. В умовах гострої кризи феодально-кріпосницької системи й активізації селянського руху Олександр II провів ряд буржуазних реформ, які мали половинчастий характер. Посилювалися репресії проти діячів національно-визвольних, національно-культурницьких рухів. Невдовзі Шевченко гостро висміяв антинародну реформаторську політику Олександра II («Во Іудеї во дні они», «Осія. Глава XIV. Подражаніє», «Колись-то ще, во время оно...» тощо).

...мне уже 48 лет... — Шевченкові було тоді 44 роки.

...я прошу дозволить мне на старости иметь кусок насущного хлеба от моих молодых трудов... — Після того як міністр народної освіти Є.Ковалевський розглянув раніше надруковані вірші Шевченка, 28 січня 1859 р. В. А. Долгоруков дав згоду на опублікування їх. Твори Шевченка були розглянуті у цензурі й до друку дозволені тільки ті, які вже публікувалися, причому з новими купюрами.






13. ДО КУРАТОРА ПЕТЕРБУРЗЬКОГО УЧБОВОГО ОКРУГУ І. Д. ДЕЛЯНОВА

23 грудня 1858. С.-Петербург

Подається за оригіналом (НМТШ, № а-9, спр. 375, арк. 5). Рукопис невідомої особи з підписом Шевченка.

Вперше надруковано в журналі «Начала» (1922. — № 2. — С. 241).

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 165.

На документі напис: «27 декабря 1858».

Делянов Іван Давидович (1818 — 1897) — таємний радник. Протягом 1858 — 1860 рр. — куратор Петербурзького учбового округу, голова Петербурзького цензурного комітету та член Головного управління цензури.










1859


14. ДО РАДИ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ 16 квітня 1859. С.-Петербург

Подається за оригіналом (ІЛ, ф. 1, № 25, арк. 1). Рукопис невідомої особи з підписом Шевченка: «Художник Тарас Шевченко».

Вперше введено до зібрання творів: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 169.

На документі написи: «16 апреля 1859», «По совету», «Работы в залах», «№ 676».

Получив звание художника в 1844 году... — Звання некласного художника Шевченкові присуджено постановою Ради Академії мистецтв 22 березня 1845 р. (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 66). /545/

...одну с картины Рембрандта, изображающую притчу о виноградаре и делателях... — Див. примітку до листа до С. Т. Аксакова від 15 липня 1858 р.

...другую с картины Соколова Приятели... — Офорт із картини російського художника І. І. Соколова «Приятелі» виконано не пізніше 15 березня 1859 р. у Петербурзі.

...прошу Совет Императорской Академии художеств удостоить меня звания академика... — Для здобуття звання академіка некласним художникам необхідно було представити в Академію мистецтв свої праці для одержання звання кандидата або «назначеного» в академіки, а потім порушити клопотання про надання їм програми на звання академіка. Рада Академії мистецтв 16 квітня 1859 р. ухвалила: «По прошению гравера Тараса Шевченко (№ 676) определено: Шевченко по представленным гравюрам признать назначенным в академики и задать программу на звание академика по гравированию на меди» (Див.: Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 311). На здобуття звання академіка Шевченко подав офорт «Вірсавія», виконаний не пізніше 30 травня 1860 р. у Петербурзі за фотографією з картини К. Брюллова (біблійний сюжет про Вірсавію Шевченко використав у поемі «Царі»). 2 вересня 1860 р. на попередньому перед урочистими річними зборами засіданні Ради Академії мистецтв ухвалено: «Определено во уважение искусства и познаний в Художествах, доказанных исполненными работами по заданной от Академии программе и по другим известным трудам, признать академиками: [...] по гравированию Тараса Шевченко и представить о сем на утверждение Общего Академического собрания» (Там само. — С. 355).







15. ДО ПРАВЛІННЯ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

5 травня 1859. С.-Петербург

Подається за оригіналом (ІЛ, ф. 1, № 250, арк. 1). Рукопис невідомої особи з підписом Шевченка «Художник Т. Шевченко».

Вперше надруковано в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (Т. 119-120. — С. 68).

Вперше введено до зібрання творів: Шевченко Т. Повне зібр. творів. — К., 1929. — Т. 3. — С. 169.

...прошу правление Императорской Академии художеств выдать мне вид на проезд... — Шевченко, перебуваючи після звільнення із заслання під поліцейським наглядом, не мав права виїхати в Україну без дозволу міністра імператорського двору і начальника III відділу. 23 травня 1859 р. В. А. Долгоруков дав дозвіл на виїзд і розпорядження встановити над поетом нагляд під час подорожі: «Уведомить, что препятствий нет, а между тем о наблюдении за Шевченкою предварить местное жандармское начальство» (Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. — С. 316). /546/










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.