Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








22. Марія. Малюнок за поемою О. С. Пушкіна «Полтава». Папір, акварель, бронза (24,7 × 20,1). [Пб.]. 1840.

Зліва внизу аквареллю дата і підпис автора: 1840 Шевченко.

На звороті олівцем напис: Т. Schevchenko.

Малюнок відповідає словам поеми: «Еще Мария сладко дышит, || Дремой обнятая, и слышит || Сквозь легкий сон, что кто-то к ней || Вошел и ног ее коснулся. || Она проснулась — поскорей || С улыбкой взор ее сомкнулся || От блеска утренних лучей... || Вздрогнув, она глядит... и что же? || Пред нею мать...» (А. С. Пушкин, Полн. собр. соч., т. II, М., 1949, стор. 457).

Ескіз до цього малюнка див. № 163.

Окремі елементи оформлення інтер’єру та реквізиту цього малюнка використані також у роботах «Жінка в ліжку» (№ 20), «Натурщиця» (№ 21) та в одній з ілюстрацій до «Истории Суворова» (№ 60).

В літературі зустрічається під іншими назвами та датами: «Мотря Кочубей в палатах Мазепи», 1841 — 1842 (С. Є. Раєвський, Життя і творчість художника Тараса Шевченка, X., 1939, табл. II), та «Сон Марии», 1841 — 1842 (М. М. Калаушин, Т. Г. Шевченко в портретах и иллюстрациях, Л., 1940, стор. 47).

Попередні місця збереження: збірка К. Т. Солдатьонкова, Державний музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві.

1937 р. експонувався на виставці, присвяченій століттю з дня смерті О. С. Пушкіна, у Москві (Каталог, стор. 31); 1951 р. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (Каталог, стор. 105).


ДМШ, інв. № г — 221.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.