[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення

72. Король Лір. Композиція на тему однойменної трагедії Шекспіра. Папір, гальванокаустика. 12,4 × 9,2; 15,8 × 11,7; (20,7 × 14,6). [Пб.]. [Н. п. 10.II 1843].

Зліва внизу підпис автора: Т. Шевченко; посередині під зображенням назва: Король Лиръ.

Рисунок вміщений в кінці книги «Гальванография или способ производить гальванические медные доски для печатания кистью работанных рисунков, сочинение Франца фон Кобелля, доктора философии, профессора минералогии при Людвиге Максимилияновском университете в Мюнхене и члена многих ученых обществ» (СПб., 1843).

Цензурний дозвіл на випуск видання дано 10.II 1843 p., що і є підставою для датування рисунка.

Видавець російського перекладу цієї книги замінив зразки гальванографічного способу репродукування, виконані німецькими художниками, роботами петербурзьких художників Р. К. Жуковського, В. Газенбергера та Т. Г. Шевченка.

Щодо рисунка Шевченка «Король Лір» в книзі зазначено: «Гравюра, представляющая «Короля Лира», вытравлена посредстиом гальванизма в полчаса. Не в продолжительном времени выйдет в особенной брошюрке подробное описание этого полезного изобретения; теперь же картина приложена для опыта». Ці слова свідчать, що робота Шевченка є зразком іншого, штрихового способу травлення.

Опис цього способу, що звався гальванокаустикою, див. у статті І. Г. Спаського «Первые годы гальванопластики в России» (Б. С. Якоби, Работы по электрохимии, «Сборник статей и материалов под ред. акад. А. Н. Фрумкина», М. — Л., 1957, стор. 231 — 235). За його визначенням, при техніці гальванокаустики рисунок, як і в офорті, наносився голкою на мідній дошці, загрунтованій шаром ізоляційного лаку, але при травленні кліше замість азотної кислоти застосовувався гальванічний струм.

Д. О. Ровінський помилково визначає техніку виконання цього рисунка як офорт («Подробный словарь русских граверов XVI — XIX вв.», т. II, СПб., 1895, ст. 1176).

І. Г. Спаський вважає, що рисунок Шевченка «Король Лір» є копією з якогось оригіналу німецької школи. Твердження І. Г. Спаського заперечується тим, що /28/ Шевченко розробляв образ короля Ліра не лише в даному варіанті. Як згадує художник В. В. Ковальов, в альбомі Шевченка ¹ (див. прим. до № 395) був ще один рисунок на цю ж тему: «Из числа эскизов Т. Гр. в этом альбоме лучшим был «Король Лир», нарисованими сепией. Энергическая фигура короля была почти в нагом виде с факелом в руках, в припадке безумия бегущим (sic) поджечь свой дворец... Эскиз Т. Гр. производил сильное впечатление и по эффектному освещению» («По морю и суше», Одеса, 1896, № 8, стор. 135 — 136).

Оригінал Т. Шевченка, за яким виконана репродукція, не знайдено.

ДМШ, інв. № г — 799.

¹ Місцезнаходження альбома не встановлено.

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення