[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення

75 — 89. Роботи Шевченка, виконані під час подорожі по Україні 1843 — 1844 рр.

Подорожуючи по Україні з травня 1843 р. ¹ до січня 1844 p., Шевченко виконав олійні картини «Селянська родина» і «На пасіці» (див. № 75, 76), два малюнки до поеми «Сліпий» («Невольник») (див. № 77, 78), портрети (див. № 79, 80, 83 — 89), а також рисунки, ескізи, етюди і начерки (див. № 81, 82, 288 — 299).

Крім того, в цей же час Шевченко виконав ряд зарисовок, ескізів і начерків в альбомі 1839 — 1843 рр. (див. № 154, 160 — 162, 164, 165, 167 — 172, 173 — 181, 184 — 190, 192 — 194, 196 — 199).

Точних відомостей про час прибуття Шевченка на Україну у 1843 р. немає. Першою документальною згадкою про перебування його на Україні в цей час є напис на 21-му аркуші альбома 1839 — 1843 pp.: «1843, іюня 13, въ ночи на плыту на ДнЂпрЂ, противъ Межигорского монастыря», який і послужив вихідною датою для окремих творів цього періоду. Кінцеву дату для ряду рисунків цієї групи визначено часом виїзду Т. Шевченка до Петербурга в січні 1844 р.

¹ Дата прибуття Т. Г. Шевченка на Україну визначена за кн.: Д. Косарик, Життя і діяльність Т. Г. Шевченка, К., 1955, стор. 46.

75. Селянська родина. Полотно, олія (60 × 72,5). [Н. р. V 1843].

В каталозі Республіканської ювілейної шевченківської виставки зазначено, що справа внизу був підпис автора: Шевч..... (Каталог, стор. 36, № 174). Очевидно, що під час реставрації підпис було пошкоджено, і зараз наявність його встановити неможливо.

В рецензії на видання, присвячені Т. Г. Шевченкові, М. В. Шугуров згадує: «...нам случалось видеть еще одну картину Шевченка, писанную масляными красками: она изображает малоросса, сидящего у хаты на присьбе. Прежде картина эта принадлежала С. С. Гулаку-Артемовскому, от которого перешла к М. М. Лазаревскому, а теперь она находится у его племянницы г-жи О. Ф. Лазаревской (в дер. Побиванке, Гадяцкого уезда)» («Киевская старина», К., 1893, июнь, стор. 535).

22 вересня 1845 р. в листі І. В. Гудовського до Шевченка зазначалося: «Єзучевський і Галуза вам кланяються. Картина ще не розіграна» («Україна», 1925, кн. I — II, стор. 83 — 84).

Про цю ж картину в листі до Шевченка від 17 січня 1857 р. М. М. Лазаревський писав: «Картина твоя, что ты сделал когда-то для Езучевского, досталась мне в лотерею» («Киевская старина», К., 1901, февраль, стор. 286).

Сам же Шевченко на повідомлення М. М. Лазаревського 22 квітня 1857 р. відповів: «Яка там моя картина була у Єзучевського, єй-богу, не знаю. /30/ Розиграли, кажеш, в лотарею, і вона досталася тобі» (т. VI цього видання, стор. 132).

Оскільки відомо, що, крім «Селянської родини», у М. М. Лазаревського інших олійних картин Шевченка не було, є підстава вважати, що в рецензії йдеться про картину «Селянська родина».

Тому свідчення про приналежність цієї картини С. С. Гулаку-Артемовському сумнівне.

Ескізи до картини див. в альбомі 1839 — 1843 pp. (№ 164, 188, 197, 199), які і є підставою для датування.

О. П. Новицький називає дану картину «Родинна сцена коло хати» (О. Новицький, Т. Шевченко, К., 1930, табл. XVI).

Попередні місця збереження: власність В. О. Єзучевського, М. М. Лазаревського, Ф. М. Лазаревського, О. Ф. Лазаревської, М. І. Янжул, ВІМШ, ГКШ, КДМУМ, ЦМШ.

1939 р. експонувалася на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 174); 1951 р. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (Каталог, стор. 104).

ДМШ, інв. № ж — 109.

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення