Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення




98 — 109. «Русские полководцы». 12 портретів. [Пб.]. [1844].

Портрети Петра I, Б. П. Шереметєва, О. Д. Меншикова, Б. X. Мініха, П. О. Румянцева, Г. О. Потьомкіна, О. В. Суворова, М. І. Голенищева-Кутузова, М. Б. Барклая де Толлі, П. X. Вітгенштейна, І. І. Дибіча та І. Ф. Паскевича, виконані Шевченком 1844 р. для книги М. Полевого «Русские полководцы или жизнь и подвиги российских полководцев, от времен императора Петра Великого до царствования императора Николая I», виданої К. Жернаковим в Петербурзі 1845 р. Цензурний дозвіл на друкування книги даний 2 квітня 1845 р.

В передмові до видання зазначено: «Портреты рисованные известным художником, Т. Г. Шевченко, и... сняты с известных оригиналов, хранящихся у потомков Русских полководцев, в Зимнем дворце русских царей и в общественных заведеннях».

Оригінали цих портретів роботи Шевченка не знайдені. Вміщені у виданні гравюри на металі англійського художника Джона-Енрі Робінсона, надруковані в Лондоні, очевидно, дуже близькі до оригіналів, про що говорить і В. Г. Бєлінський в рецензії на це видання: «Портреты очень хорошії по отделке и, должно быть, очень сходны с теми, с которых сняты» (В. Г. Белинский, Полн. собр. соч., т. IX, М., 1955, стор. 131).

В описі кожного портрета дано розмір самого зображення; розмір аркушів видання — 27,2 × 17,6.





98. Портрет Петра I.

В передмові до видання зазначено: «Портрет Петра Великого взят с известной картины Лакруа, но поверен маскою, снятою с Петра Великого и хранящейся в Академии художеств» (стор. XI).

Гравюра (14,5 × 12,3) з оригінала Шевченка вміщена перед першою сторінкою видання.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.