Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 2.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення




АЛЬБОМ 1845 РОКУ



201 — 234. Альбом 1845 року.

В альбомі вміщені рисунки олівцем, акварелі та сепії, виконані Т. Шевченком під час подорожі на Полтавщину та в суміжних місцях Київщини в квітні — жовтні 1845 р. (див. прим. до № 113 — 126). В цьому альбомі Шевченко зарисував пам’ятки старовини та мистецтва (головним чином архітектури), приділяючи разом з цим велику увагу зображенню сільського побуту, окремих типів, жанрових сцен та природи.

В літературі альбом невірно датується 1843 — 1845 pp. на підставі помилково датованого малюнка «В Густині» (див. прим. до № 204 у цьому ж альбомі).

Альбом складається з 20-ти пронумерованих аркушів, розміром 17,5 × 26,9 кожен і містить 35 малюнків. Між першим і третім аркушами є залишки аркуша, вирваного до нумерації альбома; місцезнаходження його не встановлено, і чи був він з рисунком — невідомо. Лицьові сторони арк. 16, 17, 18, 20 та звороти арк. 2, 4, 6 і 7 чисті. Малюнки, починаючи із звороту арк. 15, у порівнянні до попередніх, дано обернено.

Оправа жовторудуватого кольору, корінець та кути — шкіряні. Розмір оправи 18 × 27,5. На лицьовій стороні оправи дві паперові наклейки: зліва вгорі наклейка з позначенням: «Ч. Г. З. Музей украин. древн. В. В. Тарновского, № 144 ПІ», справа внизу — з витисненим гербом роду Тарновських та написом «№ 2».

Попередні місця збереження: власність В. В. Тарновського, ЧМТ — № 144, ЧІМ, ІТШ.


ІЛ АН УРСР, інв. № 107.





201. 2-а стор. обкладинки. Жанрова сцена. Ескіз. Олівець. [Н. р. IV 1845].

Справа від рисунка олівцем напис рукою Шевченка: Отець Іеремія Обидовскій протоіерей Села Лузановки, Черкаского уЂзду.

Сюжет рисунка не розкрито. Аналогічна за сюжетом і композицією сцена ще менше розроблена на першому аркуші — див. № 202.





Альбом 1845 р. Перелік творів








Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.