Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 2.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








284. Антон Головатий біля Неви. Ескіз. Папір, олівець (18,9 × 12,7). [Пб.]. [Н. п. V 1843].

В кінці лютого 1843 р. Шевченко писав в листі до Я. Г. Кухаренка: «... чом ви мені не присилаєте костюма для Головатого... Я ось що думаю: замість того, щоб /34/ малювать Головатого для Вас одного, то я лучше зроблю літографію в 200 екземплярів, і тойді тілько, як буду мать гроші, бо це таке діло, що без грошей не втнеш. А коли хочете, щоб швидче, то ви спитайте у своїх, чи багато їх найдеться таких, що хотять мать у себе Головатого... Коли все це, що я говорю, зробить можна, то ви й напишіть мені і пришліть одежу, а я вам пришлю ескіз. Я думаю його нарисовать, що він стоїть сум[ний] коло Зімнього дворца, позаду Нева, а за Невою крепость...» (т. VI цього видання, стор. 28).

Невідомо, чи одержав Шевченко одяг, але, як свідчить лист Кухаренка, він присилав Шевченкові портрети Головатого («Киевская старина», кн. III, 1897, стор. 454).

Одяг Головатого на малюнку відповідає опису, даному Квіткою-Основ’яненком в нарисі «Головатий» («Отечественные записки», 1839, октябрь, стор. 18).

Час виконання ескіза визначається на підставі листа Шевченка до Кухаренка і не пізніше часу поїздки його на Україну.

В літературі зустрічається під назвами «Набросок стоящего мужчины», «Нарис стоячого натурщика» («Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского», т. II, Чернігів, 1900, стор. 192, № 420; О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 76, № 577).

На звороті ледве накреслений начерк композиції (див. № 285).

Попередні місця збереження: ЧМТ — № 420, ЧІМ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 646.







283. Катерина. Начерк картини в листі Шевченка






Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.